Купить Новиган таблетки, 20 шт.

Новиган

Таблетки, покрытые оболочкой.

Активные вещества: ибупрофен - 400 мг, питофенона гидрохлорид - 5 мг, фенпивериния бромид - 0,1 мг.

Вспомогательные вещества: МКЦ — 55 мг; крахмал кукурузный — 76 мг; глицерол — 2,9 мг; кремния диоксид коллоидный — 5 мг; тальк — 12 мг; магния стеарат — 4 мг

Оболочка пленочная: гипромеллоза 6 cps — 5,686 мг; макрогол 6000 — 1,124 мг; тальк — 1,957 мг; титана диоксид — 1,059 мг; полисорбат 80 — 0,058 мг; сорбиновая кислота — 0,058 мг; диметикон — 0,058 мг

20 шт.

Комбинированный препарат, оказывает анальгезирующее, противовоспалительное и спазмолитическое действие. Подавляет синтез ПГ. В состав препарата входит НПВС ибупрофен, миотропное спазмолитическое средство питофенона гидрохлорид и м-холиноблокирующее средство центрального и периферического действия фенпивериния бромид.

Ибупрофен является производным фенилпропионовой кислоты. Обладает болеутоляющим, противовоспалительным и жаропонижающим действием. Основной механизм действия — угнетение биосинтеза ПГ, модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции и воспаления в ЦНС и периферических тканях. У женщин с первичной дисменореей снижает повышенный уровень ПГ в миометрии, за счет чего уменьшает внутриматочное давление и частоту маточных сокращений.

Питофенона гидрохлорид, подобно папаверину, оказывает прямое миотропное действие на гладкую мускулатуру внутренних органов и вызывает ее расслабление.

Фенпивериния бромид за счет м-холиноблокирующего действия оказывает дополнительное расслабляющее воздействие на гладкую мускулатуру.

Сочетание трех компонентов препарата приводит к взаимному усилению их фармакологического действия.

Слабо или умеренно выраженный болевой синдром при спазмах гладкой мускулатуры внутренних органов — почечная и желчная колика, дискинезия желчевыводящих путей, кишечная колика. Гинекологические заболевания — дисменорея. Головная боль, в т.ч. мигренозного характера. Кратковременное симптоматическое лечение при болях в суставах, невралгии, ишиалгии, миалгии. Гиперчувствительность к любому из ингредиентов, входящих в состав препарата. Эрозивно-язвенные изменения слизистой оболочки желудка или двенадцатиперстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение. Воспалительные заболевания кишечника в фазе обострения, в т.ч. язвенный колит. Анамнестические данные о приступе бронхообструкции, ринита, крапивницы после приема ацетилсалициловой кислоты или иного НПВС (полный или неполный синдром непереносимости ацетилсалициловой кислоты — риносинусит, крапивница, полипы слизистой оболочки носа, бронхиальная астма). Аеченочная недостаточность или активное заболевание печени. Почечная недостаточность (Cl креатинина менее 30 мл/мин), прогрессирующее заболевание почек. Подтвержденная гиперкалиемия. Гемофилия и другие нарушения свертываемости крови (в т.ч. гипокоагуляция), геморрагические диатезы. Период после проведения аортокоронарного шунтирования. Острая перемежающаяся порфирия. Гранулоцитопения. Нарушения кроветворения. Дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Тахиаритмия. Закрытоугольная глаукома. Заболевания зрительного нерва. Гиперплазия предстательной железы. Кишечная непроходимость. Беременность и период грудного вскармливания. Возраст до 16 лет.

С осторожностью: пожилой возраст; застойная сердечная недостаточность; цереброваскулярные заболевания; артериальная гипертензия; ишемическая болезнь сердца; дислипидемия/гиперлипидемия; сахарный диабет; заболевания периферических артерий; нефротический синдром; Cl креатинина 30—60 мл/мин; гипербилирубинемия; язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе); наличие инфекции Helicobacter pylori; гастрит; энтерит; колит; длительное использование НПВС; заболевания крови неясной этиологии (лейкопения, анемия); курение; частое употребление алкоголя (алкоголизм); тяжелые соматические заболевания; сопутствующая терапия следующими препаратами: антикоагулянты (например варфарин), антиагреганты (например ацетилсалициловая кислота, клопидогрел), пероральные ГКС (например преднизолон), СИОЗС (например циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин).

Противопоказано при беременности и кормлении грудью.

Внутрь, за 1 ч до или через 3 ч после еды. Во избежание раздражающего действия на желудок можно принимать препарат сразу после еды или запивать молоком.

При отсутствии особых предписаний врача рекомендуется принимать Новиган® при спастических болях по 1 табл. до 3 раз в день. Максимальная суточная доза — 3 табл.

Курс лечения препаратом Новиган® без консультации врача не должен превышать 5 дней. Более длительное применение возможно под наблюдением врача с контролем показателей периферической крови и функционального состояния печени.

В рекомендуемых дозах препарат Новиган® не вызывает побочных эффектов.

Со стороны ЖКТ: НПВС-гастропатия (абдоминальные боли, тошнота, рвота, изжога, снижение аппетита, диарея, метеоризм, запор), изъязвления слизистой оболочки ЖКТ, которые в ряде случаев осложняются перфорацией и кровотечениями, раздражение или сухость слизистой оболочки ротовой полости, боль во рту, изъязвление слизистой оболочки десен, афтозный стоматит, панкреатит.

Со стороны гепатобилиарной системы: гепатит.

Со стороны дыхательной системы: одышка, бронхоспазм.

Со стороны органов чувств: нарушения слуха — снижение слуха, звон или шум в ушах, нарушение зрения — токсическое поражение зрительного нерва, нечеткость зрительного восприятия, скотома, сухость и раздражение глаз, отек конъюнктивы и век (аллергического генеза), парез аккомодации.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, тревожность, нервозность и раздражительность, психомоторное возбуждение, сонливость, депрессия, спутанность сознания, галлюцинации, асептический менингит (чаще у пациентов с аутоиммунными заболеваниями).

Со стороны ССС: сердечная недостаточность, тахикардия, повышение АД.

Со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность, аллергический нефрит, нефротический синдром (отеки), олигурия, анурия, полиурия, протеинурия, цистит, окрашивание мочи в красный цвет.

Аллергические реакции: кожная сыпь (обычно эритематозная или крапивница), кожный зуд, отек Квинке, анафилактоидные реакции, анафилактический шок, бронхоспазм или диспноэ, лихорадка, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эозинофилия, аллергический ринит.

Со стороны органов кроветворения: анемия (в т.ч. гемолитическая, апластическая), тромбоцитопения и тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз, лейкопения.

Прочие: усиление или снижение потоотделения.

Лабораторные показатели: время кровотечения может увеличиваться, концентрация глюкозы в сыворотке может снижаться, клиренс креатинина может уменьшаться, гематокрит или гемоглобин могут уменьшаться, сывороточная концентрация креатинина может увеличиваться, активность печеночных трансаминаз может повышаться.

Если при приеме препарата возникло изменение обычного состояния, следует прекратить прием и немедленно обратиться к врачу.

При длительном применении необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек.

Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны ЖКТ следует использовать минимально эффективную дозу. При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, анализ крови с определением гемоглобина и гематокрита, анализ кала на скрытую кровь.

При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 часов до исследования.

В период лечения следует воздержаться от приема алкоголя.

Влияние на способность управлять транспортными средствами или выполнять работы, требующие повышенной скорости физических и психических реакций.

В период лечения пациент должен воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

В терапевтических дозах препарат Новиган® не вступает в значимые взаимодействия с широко применяемыми препаратами.

Индукторы ферментов микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, флумецинол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, повышая риск развития тяжелых интоксикаций.

Ингибиторы микросомального окисления снижают риск развития гепатотоксического действия.

Снижает гипотензивную активность вазодилататоров и натрийуретический эффект фуросемида и гидрохлоротиазида.

Снижает эффективность урикозурических препаратов.

Усиливает действие непрямых антикоагулянтов, антиагрегантов, фибринолитиков (что повышает риск развития кровотечений).

Усиливает побочные эффекты минералокортикостероидов, ГКС (повышается опасность желудочно-кишечного кровотечения), эстрогенов, этанола; усиливает гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины.

Антациды и колестирамин снижают абсорбцию ибупрофена.

Увеличивает концентрацию в крови дигоксина, препаратов лития и метотрексата.

Усиливает действие м-холиноблокаторов, блокаторов H1-гистаминовых рецепторов, бутирофенонов, фенотиазинов, амантадина и хинидина.

Одновременное назначение других НПВС повышает частоту побочных эффектов.

Кофеин усиливает анальгезирующий (обезболивающий) эффект.

При одновременном назначении снижает противовоспалительное и антиагрегантное действие ацетилсалициловой кислоты (возможно повышение частоты развития острой коронарной недостаточности у больных, получающих в качестве антиагрегантного средства малые дозы ацетилсалициловой кислоты, после начала приема препарата Новиган®).

Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроевая кислота, пликамицин увеличивают частоту развития гипопротромбинемии при одновременном назначении.

Миелотоксические ЛС усиливают проявления гематотоксичности препарата.

Циклоспорин и препараты золота усиливают влияние ибупрофена на синтез ПГ в почках, что проявляется повышением нефротоксичности. Ибупрофен повышает плазменную концентрацию циклоспорина и вероятность развития его гепатотоксических эффектов.

ЛС, блокирующие канальцевую секрецию, снижают выведение и повышают плазменную концентрацию ибупрофена.

Симптомы: боль в животе, тошнота, рвота, заторможенность, сонливость, депрессия, головная боль, шум в ушах, метаболический ацидоз, кома, острая почечная недостаточность, снижение АД, брадикардия, тахикардия, фибрилляция предсердий, остановка дыхания.

Лечение: промывание желудка (только в течение часа после приема), назначение активированного угля, щелочное питье, форсированный диурез, симптоматическая терапия (коррекция кислотно-основного состояния, АД). Специфический антидот препарата не существует.

Не превышать рекомендованные дозы. При превышении рекомендованных доз следует немедленно обратиться к врачу или в ближайшее медицинское учреждение (при себе иметь упаковку препарата).

В сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.

Хранить в недоступном для детей месте.

Новиган

Таблетки, вкриті оболонкою.

Активні речовини: ібупрофен - 400 мг, питофенона гідрохлорид - 5 мг, фенпивериния бромід - 0,1 мг.

Допоміжні речовини: МКЦ - 55 мг; крохмаль кукурудзяний - 76 мг; гліцерол - 2,9 мг; кремнію діоксид колоїдний - 5 мг; тальк - 12 мг; магнію стеарат - 4 мг

Плівкова оболонка: гіпромелоза 6 cps - 5,686 мг; макрогол 6000 - 1,124 мг; тальк - 1,957 мг; титану діоксид - 1,059 мг; полісорбат 80 - 0,058 мг; сорбінова кислота - 0,058 мг; диметикон - 0,058 мг

20 шт.

Комбінований препарат, чинить знеболювальну, протизапальну та спазмолітичну дію. Пригнічує синтез ПГ. До складу препарату входить НПЗЗ ібупрофен, міотропну спазмолітичну засіб питофенона гідрохлорид і м-холиноблокирующее засіб центрального і периферичного дії фенпивериния бромід.

Ібупрофен є похідним фенилпропионовой кислоти. Має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Основний механізм дії - пригнічення біосинтезу ПГ, модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення в ЦНС і периферичних тканинах. У жінок з первинною дисменореєю знижує підвищений рівень ПГ в міометрії, за рахунок чого зменшує внутрішньоматкове тиск і частоту маткових скорочень.

Питофенона гідрохлорид, подібно до папаверину, має пряму міотропну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення.

Фенпивериния бромід за рахунок м-холіноблокуючої дії чинить додатковий розслаблюючий вплив на гладку мускулатуру.

Поєднання трьох компонентів препарату призводить до взаємного посилення їх фармакологічної дії.

Слабко або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів - ниркова і жовчна коліка, дискінезія жовчовивідних шляхів, кишкова коліка. Гінекологічні захворювання - дисменорея. Головний біль, у т. ч. мігренозного характеру. Короткочасне симптоматичне лікування при болях у суглобах, невралгії, ішіалгії, міалгії. Гіперчутливість до будь-якого з інгредієнтів, що входять до складу препарату. Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча. Запальні захворювання кишечнику у фазі загострення, в т. ч. виразковий коліт. Анамнестичні дані про напади бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи іншого НПЗП (повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти - риносинусит, кропив'янка, поліпи слизової оболонки носа, бронхіальна астма). Аеченочная недостатність або активне захворювання печінки. Ниркова недостатність (Cl креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуюче захворювання нирок. Підтверджена гіперкаліємія. Гемофілія й інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези. Період після проведення аортокоронарного шунтування. Гостра переміжна порфірія. Гранулоцитопенія. Порушення кровотворення. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тахіаритмія. Закритокутова глаукома. Захворювання зорового нерва. Гіперплазія передміхурової залози. Кишкова непрохідність. Вагітність і період грудного вигодовування. Вік до 16 років.

З обережністю: літній вік; застійна серцева недостатність; цереброваскулярні захворювання; артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; нефротичний синдром; Cl креатиніну 30-60 мл/хв; гіпербілірубінемія; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі); наявність інфекції Helicobacter pylori; гастрит; ентерит; коліт; тривале використання НПЗЗ; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); куріння; часте вживання алкоголю (алкоголізм); важкі соматичні захворювання; супутня терапія наступними препаратами: антикоагулянти (наприклад, варфарин), антиагреганти (наприклад ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральні ГКС (наприклад преднізолон), СІЗЗС (наприклад циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).

Протипоказано при вагітності та годуванні груддю.

Всередину, за 1 год до або через 3 год після їжі. Щоб уникнути дратівної дії на шлунок можна приймати препарат відразу після їжі або запивати молоком.

При відсутності особливих вказівок лікаря рекомендується приймати Новиган® при спастичних болях по 1 табл. до 3 разів на день. Максимальна добова доза - 3 табл.

Курс лікування препаратом Новиган® без консультації лікаря не повинен перевищувати 5 днів. Більш тривале застосування можливе під наглядом лікаря з контролем показників периферичної крові і функціонального стану печінки.

У рекомендованих дозах препарат Новиган® не викликає побічних ефектів.

З боку ШКТ: НПВС-гастропатия (абдомінальні болі, нудота, блювання, печія, зниження апетиту, діарея, метеоризм, запор), виразки слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту, які в ряді випадків ускладнюються перфорацією і кровотечами, подразнення або сухість слизової оболонки ротової порожнини, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит.

З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.

З боку органів почуттів: порушення слуху - зниження слуху, дзенькіт або шум у вухах, порушення зору - токсичне ураження зорового нерва, нечіткість зорового сприйняття, скотома, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алергічного генезу), парез акомодації.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, знервованість і дратівливість, психомоторне порушення, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями).

З боку ССС: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, алергічний нефрит, нефротичний синдром (набряки), олігурія, анурія, поліурія, протеїнурія, цистит, фарбування сечі в червоний колір.

Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай еритематозний або кропив'янка), свербіж шкіри, набряк Квінке, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, бронхоспазм або диспное, лихоманка, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, алергічний риніт.

З боку органів кровотворення: анемія (у т. ч. гемолітична, апластична), тромбоцитопенія і тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія.

Інші: посилення або зниження потовиділення.

Лабораторні показники: час кровотечі може збільшуватися, концентрація глюкози в сироватці може знижуватися кліренс креатиніну може зменшуватися, гематокрит або гемоглобін можуть зменшуватися, сироваткова концентрація креатиніну може збільшуватися, активність печінкових трансаміназ може підвищуватися.

Якщо при прийомі препарату виникло зміна звичайного стану, слід припинити прийом і негайно звернутися до лікаря.

При тривалому застосуванні необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок.

Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку ШКТ слід використовувати мінімально ефективну дозу. При появі симптомів гастропатії показаний пильний контроль, який включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну і гематокриту, аналіз калу на приховану кров.

При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження.

У період лікування слід утриматися від прийому алкоголю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій.

У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

У терапевтичних дозах препарат Новиган® не вступає у значущі взаємодії з широко застосовуваними препаратами.

Індуктори ферментів мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій.

Інгібітори мікросомального окислення знижують ризик розвитку гепатотоксичної дії.

Знижує гіпотензивну активність вазодилататорів та натрийуретический ефект фуросеміду та гідрохлортіазиду.

Знижує ефективність урикозуричних препаратів.

Посилює дію непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, фибринолитиков (що підвищує ризик розвитку кровотеч).

Посилює побічні ефекти минералокортикостероидов, ДКЗ (підвищується небезпека шлунково-кишкової кровотечі), естрогенів, етанолу; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини.

Антациди та колестирамін знижують абсорбцію ібупрофену.

Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату.

Підсилює дія м-холіноблокаторів, блокаторів H1-гістамінових рецепторів, бутирофенони, фенотіазинів, амантадину та хінідину.

Одночасне призначення інших НПЗЗ підвищує частоту побічних ефектів.

Кофеїн посилює аналгезуючий (знеболюючий) ефект.

При одночасному призначенні знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують в якості антиагрегантної кошти малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому препарату Новиган®).

Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, пликамицин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії при одночасному призначенні.

Миелотоксические ЛЗ підсилюють прояви гематотоксичності препарату.

Циклоспорин і препарати золота посилюють вплив ібупрофену на синтез PG в нирках, що проявляється підвищенням нефротоксичності. Ібупрофен підвищує плазмову концентрацію циклоспорину і ймовірність розвитку його гепатотоксичних ефектів.

ЛЗ, що блокують канальцеву секрецію, знижують виведення та підвищують плазмову концентрацію ібупрофену.

Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, метаболічний ацидоз, кома, гостра ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, фібриляція передсердь, зупинка дихання.

Лікування: промивання шлунка (тільки протягом години після прийому), призначення активованого вугілля, лужне питво, форсований діурез, симптоматична терапія (корекція кислотно-основного стану, ПЕКЛО). Специфічний антидот препарату не існує.

Не перевищувати рекомендовані дози. При перевищенні рекомендованих доз слід негайно звернутися до лікаря або у найближчий медичний заклад (при собі мати упаковку препарату).

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.