Купить Нантарид таблетки 200 мг, 60 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Нантарид
Nantarid
Таблетки, покрытые оболочкой
1 табл. содержит кветиапина фумарат 200 мг
Вспомогательные вещества: кальция гидрофосфат безводный, лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, карбоксиметилкрахмал натрия, повидон, магния стеарат
60 шт.
Нантарид - антипсихотический препарат (нейролептик). Проявляет более высокое сродство к серотониновым 5-НТ2-рецепторам, чем к допаминовым D1- и D2-рецепторам головного мозга. Обладает сродством к гистаминовым и α1-адренорецепторам, менее активен по отношению к α2-адренорецепторам. Не обнаружено избирательного сродства к холинергическим мускариновым и бензодиазепиновым рецепторам. Уменьшает активность мезолимбических А10-допаминергических нейронов, в сравнении с А9-нигростриатными нейронами, вовлеченными в двигательные функции. Не вызывает длительного повышения концентрации пролактина. Длительность связи с серотониновым 5-НТ2-рецепторами и допаминовым D2-рецепторам составляет менее 12 ч после приема препарата.
— острые и хронические психозы, включая шизофрению;
— маниакальные эпизоды при биполярном расстройстве.
— период грудного вскармливания;
— дети и подростки до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (в лекарственной форме препарата содержится лактоза);
— повышенная чувствительность к кветиапину или другим компонентам препарата.
Безопасность и эффективность применения при беременности не установлена. Поэтому при беременности Нантарид можно применять только, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Степень выведения кветиапина с женским молоком не известна. При необходимости применения препарата Нантарид в период лактации грудное вскармливание рекомендуется прекратить.
Нантарид принимают внутрь, 2 раза/сут, независимо от приема пищи.
При лечении острых и хронических психозов, включая шизофрению, суточная доза для первых 4 дней терапии - 50 мг (1 день), 100 мг (2 день), 200 мг (3 день), 300 мг (4 день). Начиная с 4 дня, доза должна подбираться до эффективной в пределах от 300 до 450 мг/сут. В зависимости от клинического эффекта и переносимости препарата доза может варьировать от 150 до 750 мг/сут.
При лечении маниакальных эпизодов при биполярном расстройстве суточная доза для первых 4 дня терапии - 100 мг (1 день), 200 мг (2 день), 300 мг (3 день), 400 мг (4 день). В дальнейшем в течение 6 дней суточную дозу увеличивают до 800 мг, но не более чем на 200 мг/сут. В зависимости от клинического эффекта и переносимости препарата доза может варьировать от 200 до 800 мг/сут. Эффективная доза составляет от 400 до 800 мг/сут.
Плазменный клиренс кветиапина у лиц пожилого возраста снижен на 30-50% по сравнению с молодыми пациентами, поэтому назначать препарат следует с осторожностью, особенно в начале лечения. Стартовая доза составляет 25 мг/сут, с последующим увеличением на 25-50 мг/сут до достижения эффективной дозы.
При почечной и/или печеночной недостаточности следует начинать лечение кветиапином с 25 мг/сут, с последующим ежедневным увеличением на 25-50 мг до достижения эффективной дозы.
Безопасность и эффективность препарата у детей и подростков не исследовалась.
Со стороны системы кроветворения: часто - лейкопения; нечасто - эозинофилия, тромбоцитопения; очень редко - нейтропения.
Со стороны эндокринной системы: часто - увеличение массы тела (преимущественно в первые недели лечения), гипергликемия или декомпенсация сахарного диабета; очень редко - сахарный диабет.
Со стороны нервной системы: очень часто - головокружение, сонливость, головная боль; часто - синкопальные состояния, необычные и кошмарные сновидения, обморок, экстрапирамидные симптомы, анорексия; нечасто - тревожность, враждебность, возбуждение, бессонница, акатизия, тремор, судороги, депрессия, дизартрия, парестезии; редко - злокачественный нейролептический синдром (гипертермия, мышечная ригидность, измененный ментальный статус, лабильность вегетативной нервной системы, повышение активности креатинфосфокиназы); очень редко - поздняя дискинезия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ортостатическая гипотензия, сердцебиение, тахикардия, повышение АД, удлинение интервала QT на ЭКГ.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - сухость во рту; часто - тошнота, рвота, диарея или запор, диспепсия, часто - повышение активности печеночных трансаминаз; нечасто - дисфагия; редко - боль в животе, желтуха; очень редко - гепатит.
Со стороны дыхательной системы: часто - фарингит, ринит.
Аллергические реакции: нечасто - кожная сыпь, реакции гиперчувствительности; очень редко - ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны половой системы: редко - приапизм (болезненная эрекция).
Со стороны органа зрения: часто - нечеткость зрения.
Со стороны иммунной системы: нечасто - реакции гиперчувствительности; очень редко - ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Лабораторные показатели: очень часто - гиперхолестеринемия, гипертриглицеридемия; нечасто - повышение активности ГГТ, снижение концентрации общего и свободного Т4 (первые 4 недели), а также общего Т3 и реверсивного Т3 (только при приеме высоких доз кветиапина), повышение активности креатинфосфокиназы, не связанное со злокачественным нейролептическим синдромом.
Прочие: очень часто - синдром отмены; часто - периферические отеки, астения, повышенное потоотделение; редко - боль в пояснице, боль в грудной клетке, субфебрилитет, миалгия, сухость кожи, ослабление зрения.
При одновременном назначении препаратов, обладающих сильным ингибирующим действием на изофермент CYP3A4 (таких как противогрибковые средства группы азолов и макролидные антибиотики), концентрация кветиапина в плазме может повышаться. В таких случаях следует применять более низкие дозы. Особенное внимание должно быть уделено пожилым и ослабленным пациентам. Необходимо индивидуально оценивать соотношение риска и пользы для каждого пациента.
Одновременное назначение препарата Нантарид с препаратами карбамазепин и фенитоин, индуцирующими микросомальные ферменты печени, возможно снижение концентрации препарата в плазме, что может потребовать увеличения его дозы, в зависимости от клинического эффекта. Это также необходимо учитывать при отмене фенитоина, карбамазепина или другого индуктора микросомальных ферментов печени или замене на препарат, не индуцирующий микросомальные ферменты печени (например, вальпроевая кислота).
Кветиапин не вызывает индукцию микросомальных ферментов печени, вовлеченных в метаболизм феназона.
Фармакокинетика кветиапина не изменяется при одновременном применении цимитидина (ингибитор Р450), антидепрессантов флуоксетина (ингибитор CYP3A4 и CYP2D6) или имипрамина (ингибитор CYP2D6).
Фармакокинетика кветиапина существенно не изменялась при одновременном приеме с рисперидоном, галоперидолом, препаратами лития и препаратами вальпроевой кислоты. Однако одновременный прием кветиапина с тиоридазином приводил к повышению клиренса кветиапина.
Лекарственные средства, угнетающие ЦНС, и этанол повышают риск развития побочных эффектов.
При одновременном приеме кветиапина в дозе 750 мг/сут и лоразепама в дозе 2 мг однократно клиренс лоразепама снижается на 20%.
При температуре не выше 30°С.
2 года.
Нантарид
Nantarid
Таблетки, вкриті оболонкою
1 табл. містить кветіапіну фумарат 200 мг
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат безводний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрахмал натрію, повідон, магнію стеарат
60 шт.
Нантарид - антипсихотичний засіб (нейролептик). Проявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5-НТ2-рецепторів, ніж до допаминовым D1 - і D2-рецепторів головного мозку. Має спорідненості з гістаміновими і α1-адренорецепторами, менш активний по відношенню до α2-адренорецепторами. Не виявлено виборчого спорідненості з холінергічними мускаринових і бензодіазепінових рецепторів. Зменшує активність мезолімбічних А10-допамінергічних нейронів порівняно з А9-нигростриатными нейронами, втягнутими в рухові функції. Не викликає тривалого підвищення концентрації пролактину. Тривалість зв'язку з серотонінових 5-НТ2-рецептори і допаминовым D2-рецепторів складає менше 12 год після прийому препарату.
- гострі та хронічні психози, включаючи шизофренію;
- маніакальні епізоди при біполярному розладі.
- період грудного вигодовування;
- діти та підлітки до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (в лікарській формі препарату міститься лактоза);
- підвищена чутливість до кветиапину або інших компонентів препарату.
Безпека та ефективність застосування при вагітності не встановлена. Тому при вагітності Нантарид можна застосовувати тільки, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ступінь виведення кветіапіну з жіночим молоком не відома. При необхідності застосування препарату Нантарид в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити.
Нантарид приймають всередину, 2 рази/добу, незалежно від прийому їжі.
При лікуванні гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію, добова доза для перших 4 днів терапії становить 50 мг (1 день), 100 мг (2 день), 200 мг (3 день), 300 мг (4-й день). Починаючи з 4 дня, доза повинна підбиратися до ефективної в межах від 300 до 450 мг/добу. Залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату доза може варіювати від 150 до 750 мг/добу.
При лікуванні маніакальних епізодів при біполярному розладі добова доза для перших 4 днів терапії - 100 мг (1 день), 200 мг (2 день), 300 мг (3 день), 400 мг (4-й день). Надалі протягом 6 днів добову дозу збільшують до 800 мг, але не більше ніж на 200 мг/добу. Залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату доза може варіювати від 200 до 800 мг/добу. Ефективна доза становить від 400 до 800 мг/добу.
Плазмовий кліренс кветіапіну в осіб літнього віку знижений на 30-50% порівняно з молодими пацієнтами, тому призначати препарат слід з обережністю, особливо на початку лікування. Стартова доза складає 25 мг/добу, з подальшим збільшенням на 25-50 мг/добу до досягнення ефективної дози.
При нирковій і/або печінковій недостатності слід починати лікування кветиапином з 25 мг/добу, з подальшим щоденним збільшенням на 25-50 мг до досягнення ефективної дози.
Безпека та ефективність препарату у дітей і підлітків не досліджувалася.
З боку системи кровотворення: часто - лейкопенія; нечасто - еозинофілія, тромбоцитопенія; дуже рідко - нейтропенія.
З боку ендокринної системи: часто - збільшення маси тіла (переважно в перші тижні лікування), гіперглікемія або декомпенсація цукрового діабету; дуже рідко - цукровий діабет.
З боку нервової системи: дуже часто - запаморочення, сонливість, головний біль; часто - синкопе стану, незвичайні і кошмарні сновидіння, запаморочення, екстрапірамідні симптоми, анорексія; нечасто - тривожність, ворожість, збудження, безсоння, акатизія, тремор, судоми, депресія, дизартрія, парестезії; рідко - злоякісний нейролептичний синдром (гіпертермія, м'язова ригідність, змінений ментальний статус, лабільність вегетативної нервової системи, підвищення активності креатинфосфокінази); дуже рідко - пізня дискінезія.
З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія, серцебиття, тахікардія, підвищення АТ, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, блювання, діарея або запор, диспепсія, часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; нечасто - дисфагія; рідко - біль у животі, жовтяниця; дуже рідко - гепатит.
З боку дихальної системи: часто - фарингіт, риніт.
Алергічні реакції: нечасто - шкірні висипання, реакції гіперчутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку статевої системи: рідко - пріапізм (хвороблива ерекція).
З боку органу зору: часто - нечіткість зору.
З боку імунної системи: нечасто - реакції гіперчутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
Лабораторні показники: дуже часто - гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; нечасто - підвищення активності ГГТ, зниження концентрації загального та вільного Т4 (перші 4 тижні), а також загального Т3 та реверсивного Т3 (тільки при прийманні високих доз кветіапіну), підвищення активності креатинфосфокінази, не пов'язане з злоякісного нейролептичного синдрому.
Інші: дуже часто - синдром відміни; часто - периферичні набряки, астенія, підвищене потовиділення; рідко - біль у попереку, біль у грудній клітці, субфебрилітет, міалгія, сухість шкіри, ослаблення зору.
При одночасному призначенні препаратів, що володіють сильним інгібуючу дію на ізофермент CYP3A4 (таких як протигрибкові засоби групи азолів і макролідні антибіотики), концентрація кветіапіну в плазмі може підвищуватися. У таких випадках слід застосовувати більш низькі дози. Особлива увага повинна бути приділена літнім та ослабленим пацієнтам. Необхідно індивідуально оцінювати співвідношення ризику і користі для кожного пацієнта.
Одночасне призначення препарату Нантарид з препаратами карбамазепін та фенітоїн, що індукують мікросомальні ферменти печінки, можливе зниження концентрації препарату в плазмі, що може зажадати збільшення його дози, залежно від клінічного ефекту. Це також необхідно враховувати при відміні фенітоїну, карбамазепіну або іншого індуктора мікросомальних ферментів печінки або заміні на препарат, не индуцирующий мікросомальні ферменти печінки (наприклад, вальпроєва кислота).
Кветіапін не спричиняє індукцію мікросомальних ферментів печінки, залучених до метаболізм феназону.
Фармакокінетика кветіапіну не змінюється при одночасному застосуванні цимитидина (інгібітор Р450), антидепресантів флуоксетину (інгібітор CYP3A4 і CYP2D6) або іміпраміну (інгібітор CYP2D6).
Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінювалася при одночасному застосуванні з рисперидоном, галоперидолом, препаратами літію і препаратами вальпроєвої кислоти. Однак одночасний прийом кветіапіну з тиоридазином призводив до підвищення кліренсу кветіапіну.
Лікарські засоби, що пригнічують ЦНС, та етанол підвищують ризик розвитку побічних ефектів.
При одночасному прийомі кветіапіну в дозі 750 мг/добу і лоразепам в дозі 2 мг одноразово кліренс лоразепам знижується на 20%.
При температурі не вище 30°С.
2 роки.