Купить Мовалис таблетки 7,5 мг, 20 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Мовалис
Таблетки
1 таблетка содержит мелоксикама 7,5 мг;
вспомогательные вещества: натрия цитрат; лактоза; МКЦ; поливидон; коллоидный ангидрид двуокиси кремния; кросполивидон; магния стеарат.
20 шт.
НПВС. Относится к классу оксикамов, является производным еноловой кислоты. Оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие.Механизм действия связан со снижением биосинтеза простагландинов в результате угнетения ферментативной активности ЦОГ. При этом Мовалис более активно влияет на ЦОГ-2, участвующую в синтезе простагландинов в очаге воспаления, что уменьшает риск развития побочного действия на верхние отделы ЖКТ и незначительно влияет на ЦОГ-1.
В то же время мелоксикам не влияет на синтез протеогликана хондроцитами суставного хряща, не влияет на развитие спонтанного артроза у крыс и мышей, что свидетельствует о его хондронейтральности.
Симптоматическое лечение:
— ревматоидного артрита;
— остеоартроза;
— анкилозирующего спондилита.
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
— выраженные нарушения функции печени;
— почечная недостаточность (без проведения гемодиализа);
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский и подростковый возраст до 15 лет;
— повышенная чувствительность к мелоксикаму и другим НПВС (в т.ч. салицилатам).
— Мовалис для в/м инъекций не следует назначать пациентам, получающим антикоагулянты, учитывая возможный риск развития внутримышечной гематомы;
— Мовалис не назначают пациентам, у которых в связи с назначением ацетилсалициловой кислоты или других НПВС наблюдались приступы бронхиальной астмы, полипы слизистой оболочки носа, ангионевротический отек, крапивница.
Хотя в доклинических испытаниях тератогенного действия не отмечалось, Мовалис не следует назначать при беременности и в период лактации.
Препарат назначают взрослым.
Мовалис можно применять в/м только в первые несколько дней лечения. Для последующей терапии следует назначать лекарственные формы препарата для приема внутрь (таблетки).
При ревматоидном артрите и анкилозирующем спондилите препарат назначают по 15 мг/сут, при достижении положительного терапевтического эффекта доза может быть снижена до 7.5 мг/сут.
При остеоартрозе суточная доза составляет 7.5-15 мг/сут.
Максимальная суточная доза - 15 мг.
Внутрь У лиц с повышенным риском возникновения побочных эффектов лечение следует начинать с дозы 7.5 мг/сут.
У
Таблетки следует принимать во время еды, запивая водой или другим напитком.
Со стороны пищеварительной системы: >1% - диспепсия, тошнота, рвота, боли в животе, запор, метеоризм, диарея; 0.1-1% - преходящие изменения показателей функции печени (в т.ч. повышение уровня трансаминаз или билирубина), отрыжка, эзофагит, язвенные поражения ЖКТ, скрытое или макроскопически видимое желудочно-кишечное кровотечение; Со стороны системы кроветворения: >1% - анемия; 0.1-1% - изменение гемограммы, в т.ч. изменение количества отдельных типов лейкоцитов, лейкопения, тромбоцитопения.
Дерматологические реакции: >1% - зуд, сыпь; 0.1-1% - стоматит, крапивница; < 0.1% - фотосенсибилизация.
Аллергические реакции: в отдельных случаях - буллезные реакции, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны дыхательной системы: Со стороны нервной системы: >1% - головная боль; 0.1-1% - головокружение, шум в ушах, сонливость; Со стороны сердечно-сосудистой системы: >1% - отеки; 0.1-1% - повышение АД, сердцебиение, приливы.
Со стороны мочевыделительной системы: 0.1-1% - изменение показателей функции почек (повышение уровня креатинина и/или мочевины в крови); менее 0.1% - острая почечная недостаточность; в отдельных случаях - интерстициальный нефрит, гломерулонефрит, почечный медуллярный некроз, нефротический синдром.
Со стороны органа зрения: Аллергические реакции:
Мовалис следует применять с осторожностью при сопутствующих заболеваниях верхних отделов ЖКТ, а также у пациентов, получающих антикоагулянтную терапию. В случае возникновения пептической язвы или желудочно-кишечного кровотечения препарат следует отменить.
При назначении Мовалиса возможно развитие желудочно-кишечного кровотечения, язвенного поражения или перфорации как при наличии у больных указаний в анамнезе на предшествующие симптомы и эпизоды подобных осложнений со стороны ЖКТ, так и без них. В пожилом возрасте отмечается более тяжелое течение этих осложнений.
Особое внимание необходимо уделять пациентам, у которых возникли нежелательные эффекты со стороны кожи и слизистых, в таких случаях следует рассмотреть вопрос о прекращении приема препарата Мовалис.
НПВС ингибирует синтез почечных простагландинов, которые участвуют в поддержании достаточного уровня почечного кровотока. Назначение НПВС пациентам со сниженным почечным кровотоком и ОЦК может ускорить декомпенсацию почек, однако после отмены терапии НПВС функция почек обычно восстанавливается до прежнего уровня.
Особенно велик риск развития побочных реакций у пациентов с явлениями дегидратации, при застойной сердечной недостаточности, циррозе печени, нефротическом синдроме и тяжелых заболеваниях почек, у пациентов, получающих диуретики, а также у перенесших значительное оперативное вмешательство, приведшее к гиповолемии. Таким пациентам с самого начала лечения необходим тщательный контроль диуреза и функции почек.
В редких случаях сообщалось о повышении уровня сывороточных трансаминаз или изменении других показателей, характеризующих функцию печени. В большинстве случаев отклонения от нормы были незначительными и преходящими. При более выраженном или постоянном характере нарушений показателей функции печени следует прекратить прием Мовалиса и провести контрольные лабораторные исследования.
У пациентов с клинически не прогрессирующим циррозом печени снижение дозы препарата не требуется.
Ослабленные и истощенные больные могут переносить побочные эффекты тяжелее, таким больным необходимо тщательное наблюдение.
Мовалис следует применять с осторожностью у пациентов пожилого возраста, у которых чаще нарушена функция почек, печени или сердца. НПВС могут способствовать задержке натрия, калия и воды и ослаблять натрийуретическое действие диуретиков. В результате при наличии предрасполагающих факторов назначение НПВС может приводить к прогрессированию сердечной недостаточности и гипертензии.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения при появлении нарушения остроты зрения, головокружения или сонливости необходимо воздержаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
При одновременном назначении более одного препарата из группы НПВС вследствие синергизма возможно повышение риска развития язвенных поражений или кровотечения из ЖКТ.
Сообщалось, что НПВС повышают уровень лития в плазме крови. Рекомендуется проводить повторные определения концентрации лития в плазме в начале и конце лечения, а также после изменения дозы Мовалиса.
При одновременном назначении с потенциально миелотоксичными препаратами возможно развитие цитопении. Мовалис может усиливать гематологическую токсичность метотрексата. В таких случаях необходим мониторинг количества клеток крови.
Имеются сообщения о том, что НПВС снижают эффективность внутриматочных контрацептивов.
При лечении НПВС имеется потенциальная возможность развития острой почечной недостаточности у пациентов с дегидратацией. Пациенты, применяющие Мовалис одновременно с диуретиками, должны получать достаточное количество жидкости, перед началом терапии Мовалисом у них необходимо определить функциональное состояние почек.
На фоне терапии НПВС отмечалось уменьшение эффективности антигипертензивных средств (например, бета-адреноблокаторов, ингибиторов ацетилхолинэстеразы, вазодилататоров, диуретиков) вследствие ингибирования синтеза простагландинов-вазодилататоров.
Колестирамин связывает мелоксикам в ЖКТ, что приводит к ускоренному выведению мелоксикама из организма.
НПВС могут опосредованно через почечные простагландины усиливать нефротоксичность циклоспорина. При одновременном назначении Мовалиса и циклоспорина следует контролировать функцию почек.
Нельзя исключить возможность лекарственного взаимодействия мелоксикама с гипогликемическими средствами.
НПВС могут вызывать задержку натрия, калия, жидкости и ослаблять действие салуретиков. В результате у предрасположенных пациентов назначение НПВС может приводить к прогрессированию сердечной недостаточности и артериальной гипертензии.
Следует учитывать возможность фармакокинетического взаимодействия при одновременном назначении мелоксикама и препаратов, уменьшающих активность или метаболизирующихся при участии изоферментов CYP2С9 или CYP3A4.
Не было выявлено какого-либо фармакокинетического лекарственного взаимодействия при одновременном назначении мелоксикама и антацидов, циметидина, дигоксина, фуросемида.
Лечение: промывание желудка и стандартные вспомогательные мероприятия. Специфический антидот неизвестен. Во время клинических испытаний было показано, что колестирамин ускоряет выведение мелоксикама.
Хранить в защищенном от света месте, при температуре не выше 25°C.
5 лет.
Моваліс
Таблетки
1 таблетка містить мелоксикаму 7,5 мг;
допоміжні речовини: натрію цитрат; лактоза; МКЦ; полівідон; колоїдний ангідрид двоокису кремнію; кросполивидон; магнію стеарат.
20 шт.
НПЗЗ. Належить до класу оксикамів, є похідним еноловой кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.Механізм дії пов'язаний зі зниженням біосинтезу простагландинів внаслідок пригнічення ферментативної активності ЦОГ. При цьому Моваліс більш активно впливає на ЦОГ-2, що бере участь у синтезі простагландинів у вогнищі запалення, що зменшує ризик розвитку побічної дії на верхні відділи ШЛУНКОВО-кишкового тракту і незначно впливає на ЦОГ-1.
У той же час мелоксикам не впливає на синтез протеоглікану хондроцитами суглобового хряща, не впливає на розвиток спонтанного артрозу у щурів і мишей, що свідчить про його хондронейтральности.
Симптоматичне лікування:
- ревматоїдного артриту;
- остеоартрозу;
- анкілозуючого спондиліту.
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
- виражені порушення функції печінки;
- ниркова недостатність (без проведення гемодіалізу);
- вагітність;
- лактація (грудне вигодовування);
- дитячий та підлітковий вік до 15 років;
- підвищена чутливість до мелоксикаму та іншим НПЗЗ (у т. ч. саліцилатів).
- Моваліс для в/м ін'єкцій не слід призначати пацієнтам, які отримують антикоагулянти, враховуючи можливий ризик розвитку внутрішньом'язової гематоми;
- Моваліс не призначають пацієнтам, у яких у зв'язку з призначенням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникали напади бронхіальної астми, поліпи слизової оболонки носа, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
Хоча в доклінічних випробуваннях тератогенної дії не виявили, Моваліс не слід призначати при вагітності і в період лактації.
Препарат призначають дорослим.
Моваліс можна застосовувати в/м тільки в перші кілька днів лікування. Для подальшої терапії слід призначати лікарські форми препарату для прийому всередину (таблетки).
При ревматоїдному артриті і анкілозуючому спондилоартриті препарат призначають по 15 мг/добу, при досягненні позитивного терапевтичного ефекту доза може бути знижена до 7.5 мг/добу.
При остеоартрозі добова доза становить 7.5-15 мг/добу.
Максимальна добова доза - 15 мг.
Всередину У осіб з підвищеним ризиком виникнення побічних ефектів лікування слід починати з дози 7.5 мг/добу.
У
Таблетки слід приймати під час їжі, запиваючи водою або іншим напоєм.
З боку травної системи: >1% - диспепсія, нудота, блювання, болі в животі, запор, метеоризм, діарея; 0.1-1% - минущі зміни показників функції печінки (у т. ч. підвищення рівня трансаміназ або білірубіну), відрижка, езофагіт, виразкові ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту, прихована або макроскопічно видима шлунково-кишкова кровотеча; З боку системи кровотворення: >1% - анемія; 0.1-1% - зміна гемограми, в т. ч. зміна кількості окремих типів лейкоцитів, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Дерматологічні реакції: >1% - свербіж, висип; 0.1-1% - стоматит, кропив'янка; < 0.1% - фотосенсибілізація.
Алергічні реакції: в окремих випадках - бульозні реакції, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку дихальної системи: З боку нервової системи: >1% - головний біль; 0.1-1% - запаморочення, шум у вухах, сонливість; З боку серцево-судинної системи: >1% - набряки; 0.1-1% - підвищення артеріального тиску, серцебиття, припливи.
З боку сечовидільної системи: 0.1-1% - зміни показників функції нирок (підвищення рівня креатиніну і/або сечовини у крові); менш 0.1% - гостра ниркова недостатність; в окремих випадках - інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, нирковий медулярний некроз, нефротичний синдром.
З боку органу зору: Алергічні реакції:
Моваліс слід застосовувати з обережністю при супутніх захворюваннях верхніх відділів ШКТ, а також у пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію. У випадку виникнення пептичної виразки або шлунково-кишкової кровотечі препарат слід відмінити.
При призначенні Моваліса можливий розвиток шлунково-кишкової кровотечі, виразкового ураження або перфорації як при наявності у хворих вказівок в анамнезі на попередні симптоми і епізоди подібних ускладнень з боку ШКТ, так і без них. У літньому віці спостерігається більш важкий перебіг цих ускладнень.
Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, у яких виникли небажані ефекти з боку шкіри та слизових, у таких випадках слід розглянути питання про припинення прийому препарату Моваліс.
НПЗЗ інгібує синтез ниркових простагландинів, що беруть участь у підтримці достатнього рівня ниркового кровотоку. Призначення НПЗП пацієнтам зі зниженим нирковим кровотоком та ОЦК може прискорити декомпенсацію нирок, однак після відміни терапії НПЗЗ функція нирок зазвичай відновлюється до попереднього рівня.
Особливо великий ризик розвитку побічних реакцій у пацієнтів з явищами дегідратації, при застійній серцевій недостатності, цирозі печінки, нефротичному синдромі і важких захворюваннях нирок, у пацієнтів, які отримують діуретики, а також у перенесли значну оперативне втручання, яке призвело до гіповолемії. Таким пацієнтам з самого початку лікування необхідний ретельний контроль діурезу і функції нирок.
У рідкісних випадках повідомлялося про підвищення рівня сироваткових трансаміназ або зміну інших показників, що характеризують функцію печінки. У більшості випадків відхилення від норми були незначними і скороминущими. При більш вираженому або постійний характер порушень показників функції печінки слід припинити прийом Моваліса і провести контрольні лабораторні дослідження.
У пацієнтів з клінічно не прогресуючим цирозом печінки зниження дози препарату не потрібно.
Ослаблені і виснажені хворі можуть переносити побічні ефекти важче, таким хворим необхідно ретельне спостереження.
Моваліс слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку, у яких частіше порушена функція нирок, печінки або серця. НПЗЗ можуть сприяти затримці натрію, калію та води і послаблювати натрийуретическое дію діуретиків. В результаті при наявності факторів, що привертають призначення НПЗЗ може призводити до прогресування серцевої недостатності і гіпертензії.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування при появі порушення гостроти зору, запаморочення або сонливості слід утриматися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному застосуванні більше одного препарату з групи НПЗП внаслідок синергізму можливе підвищення ризику розвитку виразкових уражень або кровотечі з ШКТ.
Повідомлялося, що НПЗЗ підвищують рівень літію в плазмі крові. Рекомендується проводити повторні визначення концентрації літію в плазмі на початку і в кінці лікування, а також після зміни дози Моваліса.
При одночасному призначенні з потенційно миелотоксичными препаратами можливий розвиток цитопенії. Моваліс може посилювати гематологічну токсичність метотрексату. У таких випадках необхідний моніторинг кількості клітин крові.
Є повідомлення про те, що НПЗЗ знижують ефективність внутрішньоматкових контрацептивів.
При лікуванні НПЗЗ є потенційна можливість розвитку гострої ниркової недостатності у пацієнтів з дегідратацією. Пацієнти, які застосовують Моваліс одночасно з діуретиками, повинні отримувати достатню кількість рідини, перед початком терапії Мовалисом у них необхідно визначити функціональний стан нирок.
На тлі терапії НПЗЗ відзначалося зменшення ефективності антигіпертензивних засобів (наприклад, бета-адреноблокаторів, інгібіторів ацетилхолінестерази, вазодилататорів, діуретиків) внаслідок інгібування синтезу простагландинів-вазодилататорів.
Колестирамін зв'язує мелоксикам у ШКТ, що призводить до прискореного виведення мелоксикаму з організму.
НПЗЗ можуть опосередковано через ниркові простагландини посилювати нефротоксичність циклоспорину. При одночасному призначенні Моваліса та циклоспорину слід контролювати функцію нирок.
Не можна виключити можливість лікарської взаємодії мелоксикаму з гіпоглікемічними засобами.
НПЗЗ можуть викликати затримку натрію, калію, рідини та послаблювати дію салуретиків. В результаті у схильних пацієнтів призначення НПЗЗ може призводити до прогресування серцевої недостатності і артеріальної гіпертензії.
Слід враховувати можливість фармакокінетичної взаємодії при одночасному призначенні мелоксикаму та препаратів, що зменшують активність або метаболізуються за участю ізоферментів СУР2С9 або CYP3A4.
Не було виявлено будь-якої фармакокінетичної лікарської взаємодії при одночасному призначенні мелоксикаму та антацидів, циметидину, дигоксину, фуросеміду.
Лікування: промивання шлунка і стандартні допоміжні заходи. Специфічний антидот невідомий. Під час клінічних випробувань було показано, що колестирамін прискорює виведення мелоксикаму.
Зберігати в захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C.
5 років.