Купить Мотилиум суспензия 1 мг/мл, 100 мл
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Мотилиум
Motilium
Суспензия для приема внутрь
1 мл суспензии содержат домперидона 1 мг;
вспомогательные вещества: натрия сахаринат, целлюлоза микрокристаллическая, натрия карбоксиметилцеллюлоза, сорбитол, метилпарагидроксибензоат, пропилпарагидроксибензоат, натрия гидроксид, полисорбат, вода очищенная.
Флакон 100 мл.
Мотилиум - противорвотный препарат, стимулятор моторики ЖКТ. Домперидон - антагонист допамина, обладающий, аналогично метоклопрамиду и некоторым нейролептикам, противорвотными свойствами. Однако в отличие от этих препаратов домперидон плохо проникает через ГЭБ. Применение домперидона редко сопровождается экстрапирамидными побочными эффектами, особенно у взрослых, но домперидон стимулирует выделение пролактина из гипофиза. Противорвотное действие, возможно, обусловлено сочетанием периферического (гастрокинетического) действия и антагонизма к рецепторам допамина в триггерной зоне хеморецепторов.
При приеме внутрь домперидон увеличивает продолжительность антральных и дуоденальных сокращений, ускоряет опорожнение желудка - выход жидких и полутвердых фракций у здоровых людей и твердых фракций у больных, в случае, когда этот процесс был замедлен, и повышает давление сфинктера нижнего отдела пищевода у здоровых людей.
Домперидон не оказывает действия на желудочную секрецию.
— комплекс диспептических симптомов, часто ассоциирующийся с замедленным опорожнением желудка, желудочно-пищеводным рефлюксом, эзофагитом (чувство переполнения в эпигастрии, ощущение вздутия живота, боль в верхней части живота, отрыжка, метеоризм, тошнота, рвота, изжога и регургитация);
— тошнота и рвота функционального, органического, инфекционного происхождения, вызванные радиотерапией, лекарственной терапией или нарушением диеты;
— тошнота и рвота, вызванные агонистами допамина в случае их применения при болезни Паркинсона (такими как L-допа и бромокриптин);
— синдром срыгивания, циклическая рвота, желудочно-пищеводный рефлюкс и другие нарушения моторики желудка у детей.
— желудочно-кишечное кровотечение;
— механическая непроходимость или перфорация, при которых стимуляция двигательной функции желудка может быть опасна;
— пролактин-секретирующая опухоль гипофиза (пролактинома).
— одновременный прием пероральных форм кетоконазола;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Данных о применении Мотилиума при беременности недостаточно.
К настоящему времени не имеется данных о повышении риска пороков развития у человека. Тем не менее, применение Мотилиума при беременности (особенно в I триместре) возможно только в случаях, когда ожидаемая польза терапии для матери превосходит потенциальный риск для плода.
У женщин концентрация домперидона в грудном молоке составляет 10-50% от соответствующей концентрации в плазме и не превышает 10 нг/мл. Общее количество домперидона, экскретируемого в грудное молоко — менее 7 мкг/сут при применении максимально допустимых доз. Неизвестно, оказывает ли этот уровень отрицательное воздействие на новорожденных. Поэтому при необходимости применения Мотилиума в период лактации грудное вскармливание рекомендуется прекратить за исключением случаев, когда ожидаемая польза превышает потенциальный риск.
В детской практике (особенно детям в возрасте до 5 лет) рекомендуется использовать Мотилиум в форме суспензии.
При хронической диспепсии взрослым и детям назначают по 10 мг 3 раза/сут за 15-30 мин до приема пищи и, в случае необходимости, перед сном. Максимальная суточная доза — 80 мг.
При необходимости для взрослых и детей в возрасте старше 12 лет дозу можно удвоить.
Детям препарат в форме суспензии назначают из расчета 2.5 мл/10 кг массы тела (что соответствует 250 мкг/кг массы тела) 3 раза/сут до приема пищи и, в случае необходимости, перед сном.
При необходимости указанную дозу можно удвоить (за исключением детей в возрасте до 1 года). Максимальная суточная доза — 2.4 мг/кг массы тела, но не более 80 мг.
При тошноте и рвоте взрослым и детям старше 12 лет назначают по 20 мг 3-4 раза/сут до приема пищи и перед сном. Максимальная суточная доза — 80 мг.
Детям в возрасте от 5 до 12 лет назначают по 10 мг 3-4 раза/сут до приема пищи и перед сном. Препарат в форме суспензии назначают из расчета 5 мл/10 кг массы тела (что соответствует 500 мкг/кг массы тела) 3-4 раза/сут до приема пищи и перед сном. Эта доза достигается двукратным наполнением пипетки. Максимальная суточная доза — 2.4 мг/кг массы тела, но не более 80 мг.
Со стороны пищеварительной системы: редко — расстройства ЖКТ; в единичных случаях - преходящие спазмы кишечника.
Со стороны ЦНС: экстрапирамидные симптомы (очень редко - у детей; в единичных случаях - у взрослых); полностью обратимы и исчезают после прекращения лечения. При недостаточном развитии ГЭБ (например, у детей до 1 года) или нарушении его функций нельзя полностью исключить возможность появления неврологических побочных эффектов.
Со стороны эндокринной системы: возможна гиперпролактинемия, редко приводящая к галакторее, гинекомастии, аменорея.
Аллергические реакции: редко - сыпь, крапивница.
При сочетанном применении Мотилиума с антацидными или антисекреторными препаратами последние необходимо принимать после приема пищи, т.е. их не следует принимать одновременно с Мотилиумом.
С осторожностью следует назначать Мотилиум больным с печеночной недостаточностью, учитывая высокую степень метаболизма домперидона в печени.
При длительной терапии больные должны находится под регулярным наблюдением.
Использование в педиатрии
В связи с тем, что процессы метаболизма и функции ГЭБ в первые месяцы жизни развиты не полностью, детям грудного возраста любой препарат следует назначать очень осторожно и под тщательным медицинским наблюдением. Т.к. типичное для Мотилиума отсутствие влияния на ЦНС в основном является результатом слабо выраженного проникновения через ГЭБ, возникновение неврологических симптомов нельзя полностью исключить у детей в возрасте до 1 года. Передозировка может вызвать неврологические побочные эффекты у детей.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Мотилиум не оказывает влияния на способность к управлению автомобилем и работе с механизмами.
Антихолинергические препараты могут нейтрализовать антидиспептическое действие Мотилиума.
Биодоступность Мотилиума при приеме внутрь уменьшается после предшествующего приема циметидина или натрия гидрокарбоната. Не следует принимать антацидные и антисекреторные препараты одновременно с Мотилиумом, т.к. они снижают его биодоступность.
Основной путь метаболических превращений домперидона происходит при участии изофермента 3A4 системы цитохрома P450. На основании исследований in vitro можно предположить, что при одновременном применении домперидона и лекарственных средств, значительно ингибирующих этот изофермент, возможно повышение уровня домперидона в плазме. Примерами ингибиторов изофермента CYP3A4 являются следующие лекарственные средства: противогрибковые препараты азолового ряда, антибиотики из группы макролидов, ингибиторы ВИЧ-протеазы, нефазодон.
При проведении исследования на здоровых добровольцах взаимодействия домперидона с кетоконазолом выявлено, что кетоконазол ингибирует CYP3А4-зависимый первичный метаболизм домперидона, в результате чего достигается приблизительно трехкратное увеличение Сmax и AUC домперидона в фазе плато. В исследовании взаимодействия домперидона и кетоконазола показано, что при совместном применении домперидона в дозе 10 мг 4 раза/сут и кетоконазола в дозе 200 мг 2 раза/сут наблюдается удлинение интервала QT на 10-20 мсек. При монотерапии домперидоном как в аналогичных дозах, так и при приеме суточной дозы 160 мг (что в 2 раза превышает максимально допустимую суточную дозу) не было отмечено клинически значимых изменений интервала QT.
Теоретически (т.к. препарат обладает гастрокинетическим действием) Мотилиум мог бы влиять на абсорбцию одновременно применяемых препаратов, в частности, препаратов с замедленным высвобождением активного вещества, или препаратов, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. Однако применение домперидона у больных на фоне приема парацетамола или подобранной терапии дигоксином не влияло на уровень этих препаратов в крови.
Мотилиум может также сочетаться с нейролептиками, действие которых он не усиливает; агонистами допаминергических рецепторов (бромокриптином, леводопой), нежелательные периферические эффекты которых, такие как нарушения пищеварения, тошнота, рвота, он подавляет, не нейтрализуя их основные свойства.
Препарат следует хранить в недоступном для детей месте при температуре от 15° до 30°C.
5 лет.
Мотиліум
Motilium
Суспензія для прийому всередину
1 мл суспензії містять 1 мг домперидону;
допоміжні речовини: натрію сахаринат, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилцелюлоза, сорбітол, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію гідроксид, полісорбат, вода очищена.
Флакон 100 мл
Мотиліум - протиблювотний препарат, стимулятор моторики ШКТ. Домперидон - антагоніст дофаміну, який володіє, подібно до метоклопраміду та деяких нейролептиків, протиблювотними властивостями. Однак на відміну від цих препаратів домперидон погано проникає через ГЕБ. Застосування домперидону рідко супроводжується екстрапірамідними побічними ефектами, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Протиблювотна дія, можливо, обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів допаміну в тригерній зоні хеморецепторів.
При внутрішньому застосуванні домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює випорожнення шлунка - вихід рідких та напівтвердих фракцій у здорових людей та твердих фракцій у хворих, у випадку, коли цей процес був уповільнений, та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу у здорових людей.
Домперидон не чинить дії на шлункову секрецію.
- комплекс диспептичних симптомів, що часто асоціюється з уповільненим випорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом (відчуття переповнення в епігастрії, відчуття здуття живота, біль у верхній частині живота, відрижка, метеоризм, нудота, блювання, печія і регургітація);
- нудота і блювання функціонального, органічного, інфекційного походження, викликані радіотерапією, лікарською терапією або порушенням дієти;
- нудота та блювання, спричинені агоністами дофаміну у випадку їх застосування при хворобі Паркінсона (такими, як L-допа і бромокриптин);
- синдром зригування, циклічна блювання, шлунково-стравохідний рефлюкс і інші порушення моторики шлунку у дітей.
- шлунково-кишкова кровотеча;
- механічна непрохідність або перфорація, при яких стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною;
- пролактин-секретуючих пухлина гіпофіза (пролактинома).
- одночасний прийом пероральних форм кетоконазолу;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
Даних про застосування Мотіліиума при вагітності недостатньо.
До теперішнього часу немає даних про підвищення ризику вад розвитку у людини. Тим не менш, застосування Мотіліиума при вагітності (особливо в I триместрі) можливо тільки у випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода.
У жінок концентрація домперидону в грудному молоці становить 10-50% від відповідної концентрації в плазмі і не перевищує 10 нг/мл Загальна кількість домперидону, экскретируемого в грудне молоко - менше 7 мкг/добу при застосуванні максимально допустимих доз. Невідомо, чи має цей рівень негативний вплив на немовлят. Тому при необхідності застосування Мотіліиума в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик.
У дитячій практиці (особливо дітям у віці до 5 років) рекомендується використовувати Мотиліум у формі суспензії.
При хронічній диспепсії дорослим і дітям призначають по 10 мг 3 рази/добу за 15-30 хв до прийому їжі і, у разі необхідності, перед сном. Максимальна добова доза - 80 мг.
При необхідності для дорослих і дітей віком старше 12 років дозу можна подвоїти.
Дітям препарат у формі суспензії призначають з розрахунку 2.5 мл/10 кг маси тіла (що відповідає 250 мкг/кг маси тіла) 3 рази/добу до прийому їжі і, у разі необхідності, перед сном.
При необхідності зазначену дозу можна подвоїти (за винятком дітей у віці до 1 року). Максимальна добова доза - 2.4 мг/кг маси тіла, але не більше 80 мг.
При нудоті і блювоті дорослим і дітям старше 12 років призначають по 20 мг 3-4 рази на добу до прийому їжі і перед сном. Максимальна добова доза - 80 мг.
Дітям у віці від 5 до 12 років призначають по 10 мг 3-4 рази на добу до прийому їжі і перед сном. Препарат у формі суспензії призначають з розрахунку 5 мл/10 кг маси тіла (що відповідає 500 мкг/кг маси тіла) 3-4 рази на добу до прийому їжі і перед сном. Ця доза досягається дворазовим наповненням піпетки. Максимальна добова доза - 2.4 мг/кг маси тіла, але не більше 80 мг.
З боку травної системи: рідко - розлади ШКТ; у поодиноких випадках - минущі спазми кишечника.
З боку ЦНС: екстрапірамідні симптоми (дуже рідко - у дітей; у поодиноких випадках - у дорослих); повністю оборотні і зникають після припинення лікування. При недостатньому розвитку ГЕБ (наприклад, у дітей до 1 року) або порушення його функцій не можна повністю виключити можливість виникнення неврологічних побічних ефектів.
З боку ендокринної системи: можлива гіперпролактинемія, рідко призводить до галактореї, гінекомастії, аменорея.
Алергічні реакції: рідко - висип, кропив'янка.
При одночасному застосуванні Мотіліиума з антацидними або антисекреторними препаратами останні необхідно приймати після їди, тобто їх не слід приймати одночасно з Мотилиумом.
З обережністю слід призначати Мотиліум хворим з печінковою недостатністю, враховуючи високу ступінь метаболізму домперидону в печінці.
При тривалій терапії хворі повинні перебувати під регулярним наглядом.
Використання в педіатрії
У зв'язку з тим, що процеси метаболізму і функції ГЕБ у перші місяці життя розвинені не повністю, дітям грудного віку будь-який препарат слід призначати дуже обережно і під ретельним медичним наглядом. Т. к. типове для Мотіліиума відсутність впливу на ЦНС в основному є результатом слабо вираженого проникнення через ГЕБ, виникнення неврологічних симптомів не можна повністю виключити у дітей у віці до 1 року. Передозування може викликати неврологічні побічні ефекти у дітей.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Мотиліум не чинить впливу на здатність до керування автомобілем та роботи з механізмами.
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію Мотіліиума.
Біодоступність Мотіліиума при прийомі всередину зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з Мотилиумом, оскільки вони знижують його біодоступність.
Основний шлях метаболічних перетворень домперидону відбувається за участю ізоферменту 3A4 системи цитохрому P450. На підставі досліджень in vitro, можна припустити, що при одночасному застосуванні домперидону і лікарських засобів, значно інгібують цей ізофермент, можливе підвищення рівня домперидону в плазмі. Прикладами інгібіторів ізоферменту CYP3A4 є наступні лікарські засоби: протигрибкові препарати азолового ряду, антибіотики групи макролідів, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон.
При проведенні дослідження на здорових добровольцях взаємодії домперидону з кетоконазолом виявлено, що кетоконазол інгібує CYP3A4-залежний первинний метаболізм домперидону, внаслідок чого досягається приблизно трикратне збільшення Смах і AUC домперидону у фазі плато. У дослідженні взаємодії домперидону і кетоконазолу показано, що при спільному застосуванні домперидону в дозі 10 мг 4 рази/добу та кетоконазолу у дозі 200 мг 2 рази на добу спостерігається подовження інтервалу QT на 10-20 мсек. При монотерапії домперидоном як в аналогічних дозах, так і при прийомі добової дози 160 мг (що у 2 рази перевищує максимально допустиму добову дозу) не було відмічено клінічно значущих змін інтервалу QT.
Теоретично (оскільки препарат має гастрокинетическим дією) Мотиліум міг би впливати на абсорбцію одночасно застосованих препаратів, зокрема, препаратів з уповільненим вивільненням активної речовини, або препаратів, які вкриті кишковорозчинною оболонкою. Однак застосування домперидону у хворих на тлі прийому парацетамолу або підібраної терапії дигоксином не впливало на рівень цих препаратів у крові.
Мотиліум може також поєднуватися з нейролептиками, дію яких він підсилює; агоністами допамінергічних рецепторів (бромокриптином, леводопою), небажані периферичні ефекти яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує, не нейтралізуючи їх основні властивості.
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 15° до 30°C.
5 років.