Купить Мирапекс пд таблетки 0,375 мг, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Мирапекс ПД
Таблетки пролонгированного действия
30 шт.
10 шт.
Мирапекс ПД оказывает дофаминергическое действие. Возбуждает D2 дофаминовые рецепторы, в т.ч. полосатого тела.
Болезнь Паркинсона.
Гиперчувствительность.
При беременности — только если польза для матери превышает потенциальный риск для плода. На время лечения следует прекратить грудное вскармливание.
Мирапекс ПД принимают внутрь. Начальная доза на любой стадии болезни Паркинсона — 0,375 мг/сут в 3 приема, при необходимости может повышаться, но не чаще, чем каждые 5-7 дней по схеме: в 1-й день — на 0,375 мг/сут, со 2-го по 7-й — на 0,75 мг/сут; поддерживающая доза — 1,5-4,5 мг/сут в 3 приема.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, дискинезии, галлюцинации; в отдельных случаях - бессонница. При быстром снижении дозы прамипексола, а также при резкой отмене препарата наблюдался злокачественный нейролептический синдром.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, запор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях в начале лечения - артериальная гипотензия (особенно при постепенном увеличении дозы в течение слишком короткого времени).
Прочие: в отдельных случаях - периферические отеки.
В период лечения прамипексолом отмечались эпизоды внезапного засыпания на фоне дневного бодрствования. Сонливость обычно развивается при применении Мирапекса в дозах более 1.5 мг/сут. Эпизоды внезапного засыпания на фоне дневного бодрствования возникают на фоне уже развившейся сонливости. К факторам, повышающим риск развития сонливости относятся: одновременный прием седативных препаратов, расстройства сна, одновременный прием препаратов, которые повышают уровень прамипексола в плазме крови (например, циметидин). Перед назначением Мирапекса врач должен определить наличие указанных факторов риска. В ходе терапии необходимо контролировать состояние пациента для выявления склонности к сонливости. При развитии выраженной сонливости в дневное время или появлении эпизодов внезапного засыпания на фоне дневного бодрствования, которые требуют активного вмешательства, Мирапекс следует отменить. В случае необходимости продолжения терапии следует уменьшить дозу препарата и рекомендовать пациенту воздержаться от управления автомобилем и других потенциально опасных видов деятельности.
На фоне терапии Мирапексом частота развития артериальной гипотензии, как правило, не увеличивалась по сравнению с плацебо.
Пациентам пожилого возраста (65 лет и старше) требуется коррекция дозы Мирапекса.
Поскольку прамипексол выводится почками, пациентам с заболеваниями почек может потребоваться коррекция дозы препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Пациент должен воздерживаться от управления автомобилем и других потенциально опасных видов деятельности до тех пор, пока не будет установлен характер влияния препарата на способность к концентрации внимания и скорость психомоторных реакций.
Использование в педиатрии
Безопасность и эффективность применения Мирапекса у детей не установлена.
При одновременном применении Мирапекса и леводопы возможно развитие дискинезии (в таких случаях дозу леводопы следует уменьшить).
Между прамипексолом и селегилином фармакокинетическое взаимодействие отсутствует.
При одновременном применении с циметидином отмечается увеличение концентрации прамипексола в плазме крови. Другие лекарственные средства, которые секретируются системой транспорта органических катионов в почках, также могут способствовать повышению концентрации прамипексола в плазме.
Симптомы: не установлены. Клинический опыт при значительной передозировке Мирапекса отсутствует. Один пациент с 10-летним анамнезом шизофрении принимал 11 мг/сут прамипексола в течение 2 дней; это в 2-3 раза больше рекомендованной протоколом суточной дозы. Нежелательных эффектов в связи с повышением дозы отмечено не было. АД оставалось стабильным, хотя ЧСС увеличилась до 100-120 уд/мин.
Лечение: антидот прамипексола неизвестен. При появлении симптомов стимуляции ЦНС можно применять нейролептики - производные фенотиазина или бутирофенона, однако эффективность этих препаратов в устранении эффектов передозировки Мирапекса не оценивалась. При лечении передозировки может потребоваться проведение поддерживающей терапии, промывание желудка, применение средств для регидратации и дезинтоксикации организма, контроль ЭКГ.
Препарат следует хранить в защищенном от света месте при температуре 25°С (допустимы колебания от 15° до 30°С).
Мирапекс ПД
Таблетки пролонгованої дії
30 шт.
10 шт.
Мирапекс ПД надає дофаминергическое дію. Збуджує дофамінові D2 рецептори, в т. ч. смугастого тіла.
Хвороба Паркінсона.
Гіперчутливість.
При вагітності - тільки якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.
Мирапекс ПД приймають всередину. Початкова доза на будь-якій стадії хвороби Паркінсона - 0,375 мг/добу в 3 прийоми, при необхідності може підвищуватися, але не частіше, ніж кожні 5-7 днів за схемою: у 1-й день - на 0,375 мг/добу, з 2-го по 7-й - на 0,75 мг/доб; підтримуюча доза - 1,5-4,5 мг/добу в 3 прийоми.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, дискінезії, галюцинації; в окремих випадках - безсоння. При швидкому зниженні дози прамипексола, а також при різкій відміні препарату спостерігався злоякісний нейролептичний синдром.
З боку травної системи: нудота, запор.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках на початку лікування - артеріальна гіпотензія (особливо при поступовому збільшенні дози протягом дуже короткого часу).
Інші: в окремих випадках - периферичні набряки.
У період лікування прамипексолом відзначалися епізоди раптового засинання на тлі денного неспання. Сонливість зазвичай розвивається при застосуванні Мирапекса в дозах більше 1.5 мг/добу. Епізоди раптового засинання на тлі денного неспання виникають на тлі вже розвилася сонливості. До факторів, що підвищує ризик розвитку сонливості відносяться: одночасний прийом седативних препаратів, розлади сну, одночасний прийом препаратів, які підвищують рівень прамипексола в плазмі крові (наприклад, циметидин). Перед призначенням Мирапекса лікар повинен визначити наявність зазначених факторів ризику. У ході терапії необхідно контролювати стан пацієнта для виявлення схильності до сонливості. При розвитку вираженої сонливості в денний час або появі епізодів раптового засинання на тлі денного неспання, які вимагають активного втручання, Мирапекс слід відмінити. У разі необхідності продовження терапії слід зменшити дозу препарату і рекомендувати пацієнту утриматися від керування автомобілем та інших потенційно небезпечних видів діяльності.
На тлі терапії Мирапексом частота розвитку артеріальної гіпотензії, як правило, не збільшувалася порівняно з плацебо.
Пацієнтам літнього віку (65 років і старше) потрібна корекція дози Мирапекса.
Оскільки праміпексол виводиться нирками, пацієнтам із захворюваннями нирок може знадобитися корекція дози препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Пацієнт повинен утримуватися від керування автомобілем та інших потенційно небезпечних видів діяльності до тих пір, поки не буде встановлено характер впливу препарату на здатність до концентрації уваги та швидкість психомоторних реакцій.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування Мирапекса у дітей не встановлена.
При одночасному застосуванні Мирапекса і леводопи можливо розвиток дискінезії (в таких випадках слід зменшити дозу леводопи).
Між прамипексолом і селегіліном фармакокінетична взаємодія відсутня.
При одночасному застосуванні з циметидином відмічається збільшення концентрації прамипексола в плазмі крові. Інші лікарські засоби, які секретуються системою транспорту органічних катіонів у нирках, також можуть сприяти підвищенню концентрації прамипексола в плазмі.
Симптоми: не встановлені. Клінічний досвід при значному передозуванні Мирапекса відсутня. Один пацієнт з 10-річним анамнезом шизофренії брав 11 мг/добу прамипексола протягом 2 днів; це в 2-3 рази більше рекомендованої протоколом добової дози. Небажаних ефектів у зв'язку з підвищенням дози відзначено не було. ПЕКЛО залишалося стабільним, хоча ЧСС збільшилася до 100-120 уд/хв.
Лікування: антидот прамипексола невідомий. При появі симптомів стимуляції ЦНС можна застосовувати нейролептики - похідні фенотіазину або бутирофенону, однак ефективність цих препаратів в усуненні ефектів передозування Мирапекса не оцінювалася. При лікуванні передозування може знадобитися проведення підтримуючої терапії, промивання шлунка, застосування засобів для регідратації та детоксикації організму, контроль ЕКГ.
Препарат слід зберігати в захищеному від світла місці при температурі 25°З (допустимі коливання від 15° до 30°).