Купить Метронидазол таблетки 250 мг, 20 шт.

Метронидазол

таблетки

1 таблетка содержит метронидазола 0,25г

20 шт.

Метронидазол - противопротозойный и противомикробный препарат, производное 5-нитроимидазола. Механизм действия заключается в биохимическом восстановлении 5-нитрогруппы внутриклеточными транспортными протеинами анаэробных микроорганизмов и простейших. Восстановленная 5-нитрогруппа взаимодействует с ДНК клетки микроорганизмов, ингибируя синтез их нуклеиновых кислот, что ведет к гибели бактерий.
Препарат активен в отношении: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp.; анаэробных бактерий: Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella spp. (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens), Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. МПК для этих штаммов составляет 0.125-6.25 мкг/мл.
В сочетании с амоксициллином проявляет активность в отношении Helicobacter pylori (амоксициллин подавляет развитие резистентности к метронидазолу).
К препарату устойчивы аэробные микроорганизмы и факультативные анаэробы, но в присутствии смешанной флоры (аэробы и анаэробы) метронидазол действует синергически с антибиотиками, эффективными против аэробов.
Препарат увеличивает чувствительность опухолей к облучению, оказывает дисульфирамоподобное действие, стимулирует репаративные процессы.

— протозойные инфекции (внекишечный амебиаз /в т.ч. абсцесс печени/, кишечный амебиаз, трихомониаз, балантидиаз, лямблиоз (жиардиаз), кожный лейшманиоз, трихомонадный вагинит, трихомонадный уретрит);
— инфекции, вызываемые Bacteroides spp., в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus (инфекции костей и суставов, инфекции ЦНС /в т.ч. менингит, абсцесс мозга/, бактериальный эндокардит, пневмония, эмпиема и абсцесс легких);
— инфекции, вызываемые Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis), Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. (инфекции брюшной полости /перитонит, абсцесс печени/, инфекции органов малого таза /эндометрит, эндомиометрит, абсцесс фаллопиевых труб и яичников, инфекции свода влагалища после хирургических вмешательств/, инфекции кожи и мягких тканей);
— сепсис, вызываемый Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis) и Clostridium spp.;
— псевдомембранозный колит (связанный с применением антибиотиков);
— гастрит или язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, связанные с Helicobacter pylori;
— алкоголизм;
— в качестве радиосенсибилизирующего средства при лучевой терапии (в случаях, когда резистентность опухоли обусловлена гипоксией в клетках опухоли);
— профилактика послеоперационных инфекций (особенно после операций на ободочной кишке, околоректальной области, аппендэктомии, гинекологических вмешательств).

— лейкопения (в т.ч. в анамнезе);
— органические поражения ЦНС;
— эпилепсия;
— печеночная недостаточность (при применении препарата в высоких дозах);
— беременность (I триместр);
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к препарату.

При амебиазе Метронидазол назначают внутрь

в течение 7 дней по 1,5 г в день в 3 приема;

детям

по 30-40 мг/кг в день, также в 3 приема
При лямблиозе препарат назначают в течение 5 дней -

взрослым

по 750-1000 мг в день,

детям 2-5 лет

по 250 мг в день,

дети 5-10 лет

- по 375 мг в день,

дети 10-15 лет

- по 500 мг в день. Принимать после еды 2-3 раза в день.
При трихомониазе у женщин (уретрит и вагинит) Метронидазол назначают однократно в дозе 2 г или в виде курсового лечения в течение 10 дней: по 1 таблетке (250 мг) 2 раза в день. Параллельно с приемом внутрь назначают вечером по 1 вагинальному суппозиторию или вагинальной таблетке, содержащей по 250 мг метронидазола.
Для исключения возможной реинфекции необходимо проводить лечение одновременно половых партнёров.
Курс лечения повторяют при необходимости через 4-6 недель.
При трихомониазе у мужчин (уретрит) Метронидазол назначают однократно в дозе 2 г или в виде курсового лечения в течение 10 дней по 1 таблетке (250 мг) 2 раза в день.
При неспецифических вагинитах применяют по 500 мг Метронидазола 2 раза в день в течение 7 дней.
При лечении анаэробных инфекций

взрослым

назначают Метронидазол по 1-1,5 г в день,

детям

- из расчета 20-30 мг/кг в день.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, кишечная колика, запор, металлический привкус во рту, сухость во рту, глоссит, стоматит, панкреатит.
Со стороны нервной системы: головокружение, нарушение координации движений, атаксия, спутанность сознания, раздражительность, депрессия, повышенная возбудимость, слабость, бессонница, головная боль, судороги, галлюцинации, периферическая невропатия.
Со стороны мочевыделительной системы: дизурия, цистит, полиурия, недержание мочи, окрашивание мочи в красно-коричневый цвет.
Аллергические реакции: кожная сыпь, крапивница, гиперемия кожи, заложенность носа, лихорадка, артралгия.

Следует учитывать, что в период применения препарата противопоказан прием этанола, т.к. возможно развитие дисульфирамоподобной реакции (спастические боли в животе, тошнота, рвота, головная боль, внезапный прилив крови к лицу).
При длительной терапии следует контролировать картину крови.
При лейкопении возможность продолжения лечения зависит от риска развития инфекционного процесса.
При развитии неврологических симптомов следует прекратить применение препарата.
При лечении трихомонадного вагинита у женщин и трихомонадного уретрита у мужчин необходимо воздерживаться от половой жизни. Одновременное лечение половых партнеров обязательно. Во время менструации следует продолжать лечение. После окончания лечения трихомониаза следует провести контрольные исследования в течение 3 очередных циклов до и после менструации.
После окончания лечения лямблиоза (если сохраняются симптомы) через 3-4 недели следует провести 3 анализа кала с интервалами в несколько дней (у некоторых успешно леченных больных непереносимость лактозы, вызванная инвазией, может сохраняться в течение нескольких недель или месяцев, напоминая симптомы лямблиоза).
Препарат может иммобилизовать трепонемы и приводить к ложноположительному тесту Нельсона.
Не рекомендуется сочетать с недеполяризующими миорелаксантами (например, векурония бромидом).
Использование в педиатрии
Не рекомендуется применять препарат в комбинации с амоксициллином пациентам

.

При одновременном применении метронидазола с непрямыми антикоагулянтами отмечается увеличение времени образования протромбина.
При одновременном применении Метронидазола с препаратами солей лития возможно повышение концентрации лития в плазме крови и развитие симптомов интоксикации.
При одновременном применении с циметидином отмечается ингибирование метаболизма метронидазола, что может приводить к повышению концентрации метронидазола в плазме крови и увеличению риска развития побочных реакций.
При одновременном применении с метронидазолом препаратов, стимулирующих ферменты микросомального окисления в печени (фенитоин, фенобарбитал), может ускоряться выведение метронидазола, в результате чего снижается его концентрация в плазме крови.
Сульфаниламиды усиливают противомикробное действие метронидазола.
При одновременном применении с этанолом отмечается развитие дисульфирамоподобных реакций.

хранить в защищенном от света, недоступном для детей месте при температуре от 15° до 25°C.

Метронідазол

таблетки

1 таблетка містить метронідазолу 0,25 г

20 шт.

Метронідазол - противопротозойный і протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нитрогруппа взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій.
Препарат активний відносно: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp.; анаеробних бактерій: Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella spp. (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens), Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. МПК для цих штамів становить 0.125-6.25 мкг/мл
У поєднанні з амоксициліном виявляє активність стосовно Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).
До препарату стійкі аеробні мікроорганізми і факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти аеробів.
Препарат збільшує чутливість пухлин до опромінення, надає дисульфирамоподобное дію, стимулює репаративні процеси.

- протозойні інфекції (внекишечный амебіаз /у т. ч. абсцес печінки/, кишковий амебіаз, трихомоніаз, балантидіаз, лямбліоз (жиардиаз), шкірний лейшманіоз, трихомонадний вагініт, трихомонадний уретрит);
- інфекції, що викликаються Bacteroides spp., в т. ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus (інфекції кісток і суглобів, інфекції ЦНС /в т.ч. менінгіт, абсцес мозку/, бактеріальний ендокардит, пневмонія, емпіема та абсцес легень);
- інфекції, що викликаються Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis), Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. (інфекції черевної порожнини /перитоніт, абсцес печінки/, інфекції органів малого таза /ендометрит, ендоміометрит, абсцес фаллопієвих труб та яєчників, інфекції склепіння піхви після хірургічних втручань/, інфекції шкіри і м'яких тканин);
- сепсис, спричинений Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis) та Clostridium spp.;
- псевдомембранозний коліт (пов'язаний із застосуванням антибіотиків);
- гастрит чи виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, пов'язані з Helicobacter pylori;
- алкоголізм;
- як радиосенсибилизирующего кошти при променевій терапії (у випадках, коли резистентність пухлини обумовлена гіпоксією в клітинах пухлини);
- профілактика післяопераційних інфекцій (особливо після операцій на ободовій кишці, околоректальной області, апендектомії, гінекологічних втручань).

- лейкопенія (в т.ч. в анамнезі);
- органічні ураження ЦНС;
- епілепсія;
- печінкова недостатність (при застосуванні препарату у високих дозах);
- вагітність (I триместр);
- лактація (грудне вигодовування);
- підвищена чутливість до препарату.

При амебіазі Метронідазол призначають всередину

протягом 7 днів по 1,5 г в день в 3 прийоми;

дітям

за 30-40 мг/кг в день в 3 прийоми
При лямбліозі препарат призначають протягом 5 днів -

дорослим

по 750-1000 мг в день,

дітям 2-5 років

по 250 мг у день,

діти 5-10 років

- по 375 мг в день,

діти 10-15 років

- по 500 мг у день. Приймати після їжі 2-3 рази на день.
При трихомоніазі у жінок (уретрит і вагініт) Метронідазол призначають одноразово в дозі 2 г або у вигляді курсового лікування протягом 10 днів: по 1 таблетці (250 мг) 2 рази на день. Паралельно з прийомом всередину призначають ввечері по 1 вагінального супозиторію або вагінальній таблетці, що містить 250 мг метронідазолу.
Для виключення можливої реінфекції необхідно одночасно проводити лікування статевих партнерів.
Курс лікування повторюють при необхідності через 4-6 тижнів.
При трихомоніазі у чоловіків (уретрит) Метронідазол призначають одноразово в дозі 2 г або у вигляді курсового лікування протягом 10 днів: по 1 таблетці (250 мг) 2 рази на день.
При неспецифічних вагінітах застосовують по 500 мг Метронідазолу 2 рази на день протягом 7 днів.
При лікуванні анаеробних інфекцій

дорослим

призначають Метронідазол по 1-1,5 г в день,

дітям

- з розрахунку 20-30 мг/кг в день.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, кишкова коліка, запор, металевий присмак у роті, сухість у роті, глосит, стоматит, панкреатит.
З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, головний біль, судоми, галюцинації, периферична невропатія.
З боку сечовидільної системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, забарвлення сечі у червоно-коричневий колір.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, гіперемія шкіри, закладеність носа, лихоманка, артралгії.

Слід враховувати, що у період застосування препарату протипоказаний прийом етанолу, оскільки можливий розвиток дисульфирамоподобной реакції (спастичні болі в животі, нудота, блювання, головний біль, раптовий приплив крові до обличчя).
При тривалій терапії необхідно контролювати картину крові.
При лейкопенії можливість продовження лікування залежить від ризику розвитку інфекційного процесу.
При розвитку неврологічних симптомів слід припинити застосування препарату.
При лікуванні трихомонадного вагініту у жінок та трихомонадного уретриту у чоловіків необхідно утриматися від статевого життя. Одночасне лікування статевих партнерів обов'язково. Під час менструації слід продовжувати лікування. Після закінчення лікування трихомоніазу слід провести контрольні дослідження протягом 3 чергових циклів до і після менструації.
Після закінчення лікування лямбліозу (якщо зберігаються симптоми) через 3-4 тижні слід провести 3 аналізу калу з інтервалами в кілька днів (у деяких успішно лікованих хворих непереносимість лактози, спричинена інвазією, може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців, нагадуючи симптоми лямбліозу).
Препарат може иммобилизовать трепонеми і приводити до ложноположительному тесту Нельсона.
Не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (наприклад, векуронію бромідом).
Використання в педіатрії
Не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з амоксициліном пацієнтам

.

При одночасному застосуванні метронідазолу з непрямими антикоагулянтами відзначається збільшення часу утворення протромбіну.
При одночасному застосуванні Метронідазолу з препаратами солей літію можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові і розвиток симптомів інтоксикації.
При одночасному застосуванні з циметидином відмічається інгібування метаболізму метронідазолу, що може призводити до підвищення концентрації метронідазолу в плазмі крові і збільшення ризику розвитку побічних реакцій.
При одночасному застосуванні з метронідазолом препаратів, що стимулюють ферменти мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, фенобарбітал), може прискорюватися виведення метронідазолу, в результаті чого знижується його концентрація в плазмі крові.
Сульфаніламіди підсилюють протимікробну дію метронідазолу.
При одночасному застосуванні з етанолом відзначається розвиток дисульфирамоподобных реакцій.

зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі від 15° до 25°C.