Купить Меморель таблетки 10 мг, 90 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Меморель
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
1 таблетка содержит мемантина гидрохлорид 100 мг
90 шт.
Меморель обладает ноотропным, церебровазодилатирующим, противогипоксическим и психостимулирующим действием. Производное адамантана, по химической структуре и фармакологическим свойствам близок к амантадину. Блокирует глутаматные N-метил-D-аспартат (NMDA)-рецепторы (в т.ч. в черном веществе), тем самым снижая чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов па неостриатум, развивающееся на фоне недостаточного выделения допамина. Уменьшая поступление ионизированного кальция в нейроны, снижает возможность их деструкции. В большей степени влияет на скованность (ригидность и брадикинезию). Помимо действия на ЦНС мемантин влияет на эфферентную иннервацию. Улучшает ослабленную память, концентрацию внимания, уменьшает утомляемость и симптомы депрессии, уменьшает спастичность скелетных мышц, вызванную заболеваниями и повреждениями мозга, повышает повседневную активность.
Деменция средней и тяжелой степени выраженности при болезни Альцгеймера.
С осторожностью: тиреотоксикоз, эпилепсия, почечная недостаточность, судороги в анамнезе, артериальная гипертензия, инфаркт миокарда в анамнезе, сердечная недостаточность.
Внутрь, независимо от приема пищи.
В течение первой недели суточная доза составляет 5 мг (утром). Па второй неделе суточная доза составляет 10 мг (по 5 мг 2). Во время третьей недели суточная доза - 15 мг/сут. (10 мг утром и 5 мг вечером). С четвертой недели суточная доза составляет 20 мг/ Максимальная суточная доза 20 мг/сут.
Коррекции дозы у пожилых пациентов (старше 65 лет) не требуется.
При умеренной почечной недостаточности (клиренс креатинина 50-80 мл/мин) коррекции дозы обычно не требуется; при клиренсе креатинина 30-49 мл/мин суточная доза первоначально не превышает 10 мг, затем через 7 дней при условии хорошей переносимости доза может быть повышена вплоть до 20 мг. При тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина 5-29 мл/мин) суточная доза не должна превышать 10 мг.
При легкой и умеренной печеночной недостаточности (класс А и В по классификации Чайлд-Пью) коррекции дозы не требуется.
Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, сонливость, нарушение походки, спутанность сознания, галлюцинации, судороги, психоз, повышенная возбудимость.
Со стороны пищеварительной системы: запор, рвота, панкреатит, тошнота.
Инфекции и инвазии: грибковые инфекции.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: повышение АД, венозный тромбоз, тромбоэмболия.
Со стороны организма в целом: общая слабость, повышенная утомляемость, аллергические реакции.
При щелочной реакции мочи требуется более тщательное наблюдение за пациентами из-за замедления выведения мемантина.
При одновременном применении может ослаблять эффект барбитуратов и нейролептиков.
Действие баклофена и дантролена может изменяться под влиянием мемантина, поэтому может потребоваться коррекция их доз.
При одновременном применении мемантина с препаратами леводопы, агонистами допамина, антихолинергическими средствами действие последних может усиливаться.
В связи с тем, что мемантин и амантадин представляют собой антагонисты NMDA-рецепторов, следует избегать одновременного применения в связи с риском развития токсического действия. Потенциально токсичными являются также комбинаций мемантина с кетамином, декстрометорфаном и фенитоином.
Для транспорта амантадина, циметидина, ранитидина, хинидина, прокаинамида, хинина и никотина в организме используется одна и та же почечная катионная система, что может обусловливать взаимодействие этих препаратов с мемантином, приводя к увеличению его концентрации в плазме крови.
При одновременном применении мемантин может вызывать снижение концентрации гидрохлоротиазида в сыворотке крови.
При одновременном применении с варфарином и другими непрямыми антикоагулянтами требуется тщательный контроль протромбинового времени и международного нормализованного отношения.
Симптомы: головокружение, тремор, ажитация, сонливость, помрачнение сознания, возбуждение, ступор, судороги, агрессивность, галлюцинации, неустойчивость походки, рвота, диарея.
Лечение: промывание желудка, назначение активированного угля; симптоматическая терапия. Специфического антидота нет. Выведение препарата можно ускорить путем закисления мочи.
Препарат следует хранить в сухом, защищенном от света, недоступном для детей месте при температуре не выше 25°С.
Меморель
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 таблетка містить мемантина гідрохлорид 100 мг
90 шт.
Меморель володіє ноотропною, церебровазодилатирующим, протигіпоксичною і психостимулюючу дію. Похідне адамантану, за хімічною структурою і фармакологічними властивостями близький до амантадину. Блокує глутаматні N-метил-D-аспартат (NMDA)-рецептори (в т. ч. в чорній речовині), тим самим знижуючи надмірний стимулюючий вплив кортикальних глутаматних нейронів па неостріатум, який розвивається на фоні недостатнього виділення дофаміну. Зменшуючи надходження іонізованого кальцію в нейрони, знижує можливість їх деструкції. Більшою мірою впливає на скутість (ригідність та брадикінезію). Крім дії на ЦНС мемантин впливає на эфферентную іннервацію. Поліпшує ослаблений пам'ять, концентрацію уваги, зменшує стомлюваність і симптоми депресії, зменшує спастичність скелетних м'язів, викликаний захворюваннями та ушкодженнями мозку, підвищує повсякденну активність.
Деменція середньої і важкої ступені вираженості при хворобі Альцгеймера.
З обережністю: тиреотоксикоз, епілепсія, ниркова недостатність, судоми в анамнезі, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда в анамнезі, серцева недостатність.
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
Протягом першого тижня добова доза становить 5 мг (вранці). Па другому тижні добова доза становить 10 мг (по 5 мг 2). Під час третього тижня добова доза - 15 мг/добу. (10 мг вранці і 5 мг ввечері). З четвертого тижня добова доза становить 20 мг/ Максимальна добова доза 20 мг/добу.
Корекції дози у літніх пацієнтів (старше 65 років) не потрібна.
При помірній нирковій недостатності (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) корекція дози зазвичай не потрібна; при кліренсі креатиніну 30-49 мл/хв добова доза спочатку не перевищує 10 мг, потім через 7 днів за умови гарної переносимості доза може бути підвищена до 20 мг. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
При легкій та помірній печінковій недостатності (клас А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, порушення ходи, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, психоз, підвищена збудливість.
З боку травної системи: запор, блювання, панкреатит, нудота.
Інфекції та інвазії: грибкові інфекції.
З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, венозний тромбоз, тромбоемболія.
З боку організму в цілому: загальна слабкість, підвищена стомлюваність, алергічні реакції.
При лужній реакції сечі потрібно більш ретельне спостереження за пацієнтами через уповільнення виведення мемантина.
При одночасному застосуванні може послаблювати ефект барбітуратів та нейролептиків.
Дія баклофену і дантролену може змінюватися під впливом мемантина, тому може знадобитися корекція їх доз.
При одночасному застосуванні мемантина з препаратами леводопи, агоністами допаміну, антихолінергічними засобами дія останніх може підсилюватися.
У зв'язку з тим, що мемантин і амантадин являють собою антагоністи NMDA-рецепторів, слід уникати одночасного застосування у зв'язку з ризиком розвитку токсичної дії. Потенційно токсичними є також комбінацій мемантина з кетаміном, декстрометорфаном і фенітоїном.
Для транспорту амантадину, циметидину, ранітидину, хінідину, прокаінаміда, хініну та нікотину в організмі використовується одна і та ж ниркова катіонна система, що може обумовлювати взаємодія цих препаратів з мемантином, приводячи до збільшення його концентрації в плазмі крові.
При одночасному застосуванні мемантин може викликати зниження концентрації гідрохлоротіазиду в сироватці крові.
При одночасному застосуванні з варфарином та іншими непрямими антикоагулянтами потрібен ретельний контроль протромбінового часу та міжнародного нормалізованого відношення.
Симптоми: запаморочення, тремор, ажитація, сонливість, затемнення свідомості, збудження, ступор, судоми, агресивність, галюцинації, нестійкість ходи, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля; симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає. Виведення препарату можна прискорити шляхом закислення сечі.
Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.