Купить Мелоксикам таб. 15мг №20
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Мелоксикам
Meloxicam
Таблетки
1 таблетка содержит мелоксикам 15 мг.
20 шт.
Мелоксикам оказывает противовоспалительное, анальгезирующее, жаропонижающее действие.
Воспалительные и дегенеративные заболевания суставов, сопровождающиеся болевым синдромом: артриты, в т.ч. ревматоидный артрит, острый остеоартрит, хронический полиартрит; анкилозирующий спондилит (болезнь Бехтерева), болевой синдром при остеоартрозах и радикулитах.
Гиперчувствительность (в т.ч. к другим НПВС), «аспириновая» триада (сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и ЛС пиразолонового ряда), язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения; желудочно-кишечное, цереброваскулярное или иное кровотечение/кровоизлияние; тяжелая сердечная недостаточность, тяжелая печеночная недостаточность, тяжелая почечная недостаточность (если не проводится гемодиализ), беременность, кормление грудью, возраст до 15 лет.
Тератогенные эффекты. Мелоксикам увеличивал частоту дефектов сердечной перегородки (редкое осложнение) при использовании пероральной дозы 60 мг/кг/сут (в 64,5 раза превышает дозу 15 мг/сут для взрослого массой тела 50 кг в пересчете на площадь поверхности тела) и эмбриолетальность при пероральных дозах ≥5 мг/кг/сут (в 5,4 раза превышает дозу для человека, как описано выше) у кроликов, получавших мелоксикам в период органогенеза. Мелоксикам не проявлял тератогенности у крыс при пероральных дозах 4 мг/кг/сут (примерно в 2,2 раза выше дозы для человека, как описано выше) в период органогенеза. Повышение частоты мертворождения отмечалось у крыс при пероральных дозах ≥1 мг/кг/сут в период органогенеза.
Нетератогенные эффекты. Мелоксикам вызывал снижение таких показателей, как индекс рождаемости, живорождение, неонатальная выживаемость при пероральных дозах ≥0,125 мг/кг/сут (примерно в 0,07 раз превышает дозу для человека, как описано выше) у крыс в периоды беременности и лактации.
Мелоксикам проходит через плацентарный барьер. Адекватных и строго контролируемых исследований у беременных женщин не проведено. Применение при беременности возможно, если ожидаемый эффект терапии превышает потенциальный риск для плода.
Исследований, посвященных оценке влияния мелоксикама на закрытие артериального протока у человека, не проведено. Использование мелоксикама в III триместре беременности следует исключить.
Роды и родоразрешение. В исследованиях у крыс показано, что мелоксикам, как и другие средства, ингибирующие синтез ПГ, повышает число случаев мертворождения, вызывает задержку родов и родоразрешения при пероральных дозах ≥1 мг/кг/сут (примерно в 0,5 раз превышает дозу для человека, как описано выше) и снижает число выживших детенышей при пероральных дозах дозах 4 мг/кг/сут (примерно в 2,1 раза превышает дозу для человека, как описано выше) в период органогенеза. Сходные наблюдения отмечались у крыс, получавших пероральные дозы ≥0,125 мг/кг/сут (примерно в 0,07 раз выше дозы для человека, как описано выше) во время беременности и лактации.
Эффекты мелоксикама на роды и родоразрешение у человека неизвестны.
Категория действия на плод по FDA — С.
Применение мелоксикама, как и других препаратов, блокирующих синтез ПГ, может влиять на фертильность, поэтому он не рекомендуется женщинам, желающим забеременеть.
Мелоксикам экскретируется в молоко лактирующих крыс, при этом концентрации в молоке превышают концентрации в плазме. Неизвестно, проникает ли мелоксикам в грудное молоко женщин, поэтому следует прекратить грудное вскармливание на время лечения или избегать применения мелоксикама в период грудного вскармливания.
Мелоксикам принимают внутрь. Доза подбирается индивидуально, необходимо использовать наименьшую эффективную дозу в течение минимального периода времени. Внутрь, во время еды, не разжевывая, в дозе 7,5—15 мг 1 раз в сутки. Максимальная суточная доза — 15 мг, у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, находящихся на гемодиализе — 7,5 мг. При незначительном или умеренном снижении функции почек (клиренс креатинина >25 мл/мин), а также при циррозе печени в стабильном клиническом состоянии коррекции дозы не требуется. Начальная доза у пациентов с повышенным риском побочных эффектов — 7,5 мг/сут.
Со стороны органов ЖКТ: >1% — диспепсия, тошнота, рвота, боль в животе, запор/диарея, метеоризм; 0,1—1% — стоматит, транзиторные изменения показателей функции печени (повышение уровня трансаминаз или билирубина), отрыжка, эзофагит, язва желудка и двенадцатиперстной кишки, скрытое или макроскопически видимое желудочно-кишечное кровотечение;
Со стороны нервной системы и органов чувств: >1% — головная боль, головокружение; 0,1—1% — вертиго, сонливость, шум в ушах;
Со стороны сердечно-сосудистой системы и крови (кроветворение, гемостаз): >1% — отеки, анемия; 0,1—1% — повышение АД, сердцебиение, приливы крови к лицу, изменения гемограммы, в т.ч. изменение количества отдельных типов лейкоцитов, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны респираторной системы: обострение бронхиальной астмы, кашель.
Со стороны мочеполовой системы: 0,1—1% — изменение показателей функции почек (повышение уровня креатинина и/или мочевины крови);
Со стороны кожных покровов: >1% — кожная сыпь, зуд; 0,1—1% — крапивница.
С осторожностью применяют при заболеваниях верхних отделов ЖКТ в анамнезе, в сочетании с антикоагулянтами, миелотоксичными препаратами, в т.ч. метотрексатом (возможна цитопения). Возникновение гастродуоденальных язв, кровотечений ЖКТ, побочных явлений со стороны кожи и слизистых оболочек служит основанием для отмены препарата. Если в процессе лечения возникли аллергические реакции (зуд, кожная сыпь, крапивница, фотосенсибилизация), необходимо обратиться к врачу с целью решения вопроса о прекращении приема препарата. Риск желудочно-кишечных осложнений. Серьезные побочные эффекты со стороны ЖКТ, включая воспаление, кровотечение, изъязвление и перфорацию желудка или кишечника, могут возникнуть в любое время применения НПВС без предвещающих симптомов. Более высокий риск серьезных осложнений со стороны ЖКТ имеют пожилые пациенты, вероятность проявления этих осложнений повышается также при длительном применении. Мелоксикам, как и другие НПВС, может маскировать симптомы инфекционных заболеваний. Назначение НПВС пациентам с пониженным почечным кровотоком и ОЦК может ускорить декомпенсацию почек (после отмены терапии НПВС функция почек обычно восстанавливается до прежнего уровня). Особенно велик риск развития подобных реакций у пациентов с явлениями дегидратации, застойной сердечной недостаточностью, циррозом печени, нефротическим синдромом и тяжелыми заболеваниями почек, у пациентов, получающих диуретики, а также у перенесших значительное оперативное вмешательство, приведшее к гиповолемии (с начала лечения необходим тщательный контроль диуреза и функции почек). В редких случаях НПВС могут вызывать интерстициальный нефрит, гломерулонефрит, некроз мозгового вещества почек или нефротический синдром. При значительном отклонении от нормы уровня сывороточных трансаминаз и других показателей, характеризующих функцию печени, следует прекратить прием и провести контрольные лабораторные исследования. С осторожностью назначают пожилым, ослабленным и истощенным больным. Применение мелоксикама может вызывать возникновение таких нежелательных эффектов, как головная боль и головокружение, сонливость. В связи с этим следует отказаться от управления транспортными средствами, обслуживания машин и механизмов и других видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания.
При одновременном применении с ацетилсалициловой кислотой и другими НПВС увеличивается риск возникновения эрозивно-язвенных поражений и кровотечений из ЖКТ. При одновременном применении с гипотензивными средствами возможно снижение эффективности действия последних. При одновременном применении с препаратами лития возможна кумуляция лития и увеличение его токсического действия (рекомендуется контроль концентрации лития в крови). Одновременное применение с метотрексатом способствует усилению побочного действия последнего на кроветворную систему (существует опасность развития анемии и лейкопении. Необходим периодический контроль общего анализа крови). Совместное применение с диуретиками и циклоспорином приводит к возрастанию риска развития почечной недостаточности. При одновременном использовании с внутриматочными контрацептивными средствами возможно снижение эффективности действия последних. При одновременном применении с антикоагулянтами (гепарин, тиклопидин, варфарин), а также с тромболитическими препаратами (стрептокиназа, фибринолизин) увеличивается риск развития кровотечений (следует периодически контролировать показатели свертываемости крови). Одновременное использование с колестирамином усиливает выведение мелоксикама через ЖКТ (в результате связывания мелоксикама). При одновременном приеме мелоксикама с антацидами фармакокинетического взаимодействия не обнаружено.
Симптомы: усиление побочных эффектов.
Лечение: промывание желудка, прием активированного угля (в течение ближайшего часа), симптоматическая терапия. Колестирамин ускоряет выведение препарата из организма. Форсированный диурез, защелачивание мочи, гемодиализ — малоэффективны из-за высокой связи мелоксикама с белками крови. Специфических антидотов и антагонистов не обнаружено.
Препарат следует хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°С.
3 года.
Мелоксикам
Meloxicam
Таблетки
1 таблетка містить мелоксикам 15 мг.
20 шт.
Мелоксикам виявляє протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну дію.
Запальні та дегенеративні захворювання суглобів, що супроводжуються больовим синдромом: артрити, в т.ч. ревматоїдний артрит, гострий остеоартрит, хронічний поліартрит; анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтєрєва), больовий синдром при остеоартрозах і радикулітах.
Гіперчутливість (у т.ч. до інших НПВС), «аспіринова» тріада (сполучення бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти і ЛС піразолонового ряду), виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення; шлунково-кишкова, цереброваскулярна або інше кровотеча/крововилив; тяжка серцева недостатність, тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність (якщо не проводиться гемодіаліз), вагітність, годування груддю, вік до 15 років.
Тератогенні ефекти. Мелоксикам збільшував частоту дефектів серцевої перегородки (рідкісне ускладнення) при використанні пероральної дози 60 мг/кг/добу (в 64,5 раза перевищує дозу 15 мг/добу для дорослого масою тіла 50 кг у перерахунку на площу поверхні тіла) і эмбриолетальность при пероральних дозах ≥5 мг/кг/добу (в 5,4 рази перевищує дозу для людини, як описано вище) у кролів, які отримували мелоксикам у період органогенезу. Мелоксикам не виявляв тератогенності у щурів при пероральних дозах 4 мг/кг/добу (приблизно в 2,2 рази вищі дози для людини, як описано вище) в період органогенезу. Підвищення частоти мертвонародження зазначалося у щурів при пероральних дозах ≥1 мг/кг/добу в період органогенезу.
Нетератогенные ефекти. Мелоксикам викликав зниження таких показників, як індекс народжуваності, живонародження, неонатальна виживаність при пероральних дозах ≥0,125 мг/кг/добу (приблизно 0,07 разів перевищує дозу для людини, як описано вище) у щурів в періоди вагітності і лактації.
Мелоксикам проходить через плацентарний бар'єр. Адекватних і суворо контрольованих досліджень у вагітних жінок не проведено. Застосування при вагітності можливо, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода.
Досліджень, присвячених оцінці впливу мелоксикаму на закриття артеріального протоку у людини, не проведено. Використання мелоксикаму в III триместрі вагітності слід виключити.
Пологи і розродження. У дослідженнях у щурів показано, що мелоксикам, як і інші засоби, що інгібують синтез ПГ, підвищує кількість випадків мертвонародження, викликає затримку пологів і розродження при пероральних дозах ≥1 мг/кг/добу (приблизно в 0,5 разів перевищує дозу для людини, як описано вище) і знижує число тих, що вижили дитинчат при пероральних дозах дозах 4 мг/кг/добу (приблизно в 2,1 рази перевищує дозу для людини, як описано вище) в період органогенезу. Подібні спостереження відзначалися у щурів, які отримували пероральні дози ≥0,125 мг/кг/добу (приблизно 0,07 разів вищі дози для людини, як описано вище) під час вагітності і лактації.
Ефекти мелоксикаму на пологи і розродження у людини невідомі.
Категорія дії на плід FDA - С.
Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез ПГ, може впливати на фертильність, тому він не рекомендується жінкам, які бажають завагітніти.
Мелоксикам екскретується в молоко лактуючих щурів, при цьому концентрації в молоці перевищують концентрації в плазмі. Невідомо, мелоксикам проникає в грудне молоко жінок, тому слід припинити грудне вигодовування на час лікування або уникати застосування мелоксикаму в період грудного вигодовування.
Мелоксикам приймають всередину. Доза підбирається індивідуально, необхідно використовувати найменшу ефективну дозу протягом мінімального періоду часу. Всередину, під час їжі, не розжовуючи, в дозі 7,5-15 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза - 15 мг, у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі - 7,5 мг. При незначному або помірному зниженні функції нирок (кліренс креатиніну >25 мл/хв), а також при цирозі печінки в стабільному клінічному стані корекції дози не потрібно. Початкова доза у пацієнтів з підвищеним ризиком побічних ефектів - 7,5 мг/добу.
З боку органів ШКТ: >1% - диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор/діарея, метеоризм; 0,1-1% - стоматит, транзиторні зміни показників функції печінки (підвищення рівня трансаміназ або білірубіну), відрижка, езофагіт, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, прихована або макроскопічно видима шлунково-кишкова кровотеча;
З боку нервової системи і органів чуття: >1% - головний біль, запаморочення; 0,1-1% - вертиго, сонливість, шум у вухах;
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): >1% - набряки, анемія; 0,1-1% - підвищення артеріального тиску, серцебиття, припливи крові до обличчя, зміни гемограми, в т. ч. зміна кількості окремих типів лейкоцитів, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку респіраторної системи: загострення бронхіальної астми, кашель.
З боку сечостатевої системи: 0,1-1% - зміни показників функції нирок (підвищення рівня креатиніну і/або сечовини у крові);
З боку шкірних покривів: >1% - шкірний висип, свербіж; 0,1-1% - кропив'янка.
З обережністю застосовують при захворюваннях верхніх відділів ШКТ в анамнезі, у поєднанні з антикоагулянтами, миелотоксичными препаратами, в т. ч. метотрексатом (можлива цитопенія). Виникнення гастродуоденальних виразок, кровотеч ШКТ, побічних явищ з боку шкіри та слизових оболонок є підставою для відміни препарату. Якщо в процесі лікування виникли алергічні реакції (свербіж, шкірний висип, кропив'янка, фотосенсибілізація), необхідно звернутися до лікаря з метою вирішення питання про припинення прийому препарату. Ризик шлунково-кишкових ускладнень. Серйозні побічні ефекти з боку ШКТ, включаючи запалення, кровотеча, виразка і перфорація шлунка або кишечнику, можуть виникнути в будь-який час застосування НПЗЗ без передвіщала симптомів. Більш високий ризик серйозних ускладнень з боку ШКТ мають літні пацієнти, ймовірність прояву цих ускладнень підвищується також при тривалому застосуванні. Мелоксикам, як і інші НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекційних захворювань. Призначення НПЗП пацієнтам зі зниженим нирковим кровотоком та ОЦК може прискорити декомпенсацію нирок (після відміни терапії НПЗЗ функція нирок зазвичай відновлюється до попереднього рівня). Особливо великий ризик розвитку таких реакцій у пацієнтів з явищами дегідратації, застійною серцевою недостатністю, цирозом печінки, нефротичним синдромом та тяжкими захворюваннями нирок, у пацієнтів, які отримують діуретики, а також у перенесли значну оперативне втручання, яке призвело до гіповолемії (з початку лікування необхідний ретельний контроль діурезу і функції нирок). У поодиноких випадках НПЗЗ можуть викликати інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, некроз мозкової речовини нирок або нефротичний синдром. При значному відхиленні від норми рівня сироваткових трансаміназ та інших показників, що характеризують функцію печінки, слід припинити прийом і провести контрольні лабораторні дослідження. З обережністю призначають людям похилого віку, ослабленим і виснаженим хворим. Застосування мелоксикаму може викликати виникнення таких небажаних ефектів, як головний біль і запаморочення, сонливість. У зв'язку з цим слід відмовитися від керування транспортними засобами, обслуговування машин і механізмів та інших видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою та іншими НПЗЗ підвищується ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень і кровотеч із ШКТ. При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з препаратами літію можлива кумуляція літію і збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію в крові). Одночасне застосування з метотрексатом сприяє посилення побічної дії останнього на кровотворну систему (існує небезпека розвитку анемії і лейкопенії. Необхідний періодичний контроль загального аналізу крові). Спільне застосування з діуретиками і циклоспорином призводить до зростання ризику розвитку ниркової недостатності. При одночасному використанні з внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами (гепарин, тиклопідин, варфарин), а також з тромболітичними препаратами (стрептокіназа, фібринолізин), збільшується ризик розвитку кровотеч (слід періодично контролювати показники згортання крові). Одночасне використання з колестираміном підсилює виведення мелоксикаму через ШКТ (внаслідок зв'язування мелоксикаму). При одночасному прийомі мелоксикаму з антацидами фармакокінетичної взаємодії не виявлено.
Симптоми: посилення побічних ефектів.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля (протягом найближчої години), симптоматична терапія. Колестирамін прискорює виведення препарату з організму. Форсований діурез, залуження сечі, гемодіаліз малоефективні через високу зв'язку мелоксикаму з білками крові. Специфічних антидотів та антагоністів не виявлено.
Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
3 роки.