Купить Лопирел таблетки 75 мг, 28 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Лопирел
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит клопидогрел гидросульфат 97,87 мг, соответствующий 75 мг клопидогрела основания.
Вспомогательные вещества: лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон (тип А), глицерил дибегенат, тальк, Опадрай II 85 G34669 розовый (спирт поливиниловый, тальк, титана диоксид (Е171), макрогол 3350, лецитин (Е322), краситель железа оксид красный (Е172)).
28 шт.
Лопирел оказывает антиагрегационное действие.
Профилактика атеротромбоза:
— у пациентов, перенесших инфаркт миокарда, ишемический инсульт, или с диагностированным заболеванием периферических артерий;
— у пациентов с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q на ЭКГ), в комбинации с ацетилсалициловой кислотой.
Гиперчувствительность, геморрагический синдром, острое кровотечение, внутричерепное кровоизлияние и заболевания, предрасполагающие к их развитию (язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения, неспецифический язвенный колит, туберкулез, опухоли легких, гиперфибринолиз), выраженная печеночная недостаточность; для лекарственных форм, содержащих лактозу (дополнительно): наследственная непереносимость галактозы, дефицит лактазы и синдром мальабсорбции глюкозы-галактозы.
Противопоказан при беременности и в период лактации.
Лопирел принимают внутрь. При инфаркте миокарда, ишемическом инсульте или окклюзии периферических артерий — по 75 мг 1 раз в сутки, вне зависимости от приема пищи. Лечение следует начинать в сроки от нескольких дней до 35 дней у больных после инфаркта миокарда и от 7 дней до 6 мес у больных после ишемического инсульта.
При остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия, инфаркт миокарда без зубца Q) — начинают с однократного приема нагрузочной дозы (300 мг), затем по 75 мг 1 раз в сутки (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой). Максимальный благоприятный эффект наступает через 3 мес лечения. Курс лечения — до 1 года.
При остром коронарном синдроме с подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда) — по 75 мг 1 раз в день с первоначальным однократным приемом нагрузочной дозы в комбинации с ацетилсалициловой кислотой и тромболитиками (или без тромболитиков). Комбинированную терапию начинают как можно раньше после появления симптомов и продолжают в течение, по крайней мере, 4 нед.
У пациентов старше 75 лет лечение клопидогрелом должно начинаться без нагрузочной дозы.
Со стороны нервной системы и органов чувств: утомляемость, астения, головная боль, головокружение, парестезия, судороги ног, гиперестезия, невралгия, катаракта, конъюнктивит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы и крови (кроветворение, гемостаз): периферические отеки, артериальная гипертензия, сердечная недостаточность, генерализованные отеки, синкопе, сердцебиение, тромбоцитопения, анемия (апластическая или гипохромная), агранулоцитоз, лейкопения, нейтропения.
Коагуляционные расстройства и кровотечения: пурпура, экстравазаты, эпистаксис, желудочно-кишечное кровотечение, кровоизлияние в суставы, кровотечение из мочевыводящих путей, кровохарканье, внутричерепное кровоизлияние, забрюшинное кровоизлияние, кровотечение из операционной раны, внутриглазное кровоизлияние, гемоторакс, легочное кровотечение, аллергическая пурпура, тромбоцитопеническая тромбогемолитическая пурпура.
Со стороны органов ЖКТ: боль в животе, диспепсия, диарея, тошнота, рвота, запор, нарушение вкуса, перфорация язвы желудка, геморрагический гастрит, кровотечение из язвы верхних отделов ЖКТ, повышение активности печеночных ферментов, гипербилирубинемия, гепатит, стеатоз печени.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, боль в спине, артрит, артроз.
Со стороны респираторной системы: воспаление верхних дыхательных путей, одышка, ринит, бронхит, кашель, пневмония, синусит.
Со стороны мочеполовой системы: инфекции мочевыводящих путей, цистит, меноррагия.
Со стороны кожных покровов: сыпь, зуд, экзема, кожные изъязвления, буллезный дерматит, эритематозная сыпь, макулопапулярная сыпь, крапивница.
Прочие: боль в груди, травмы, гриппоподобные симптомы, боль. Сообщалось о единичных случаях гемолитического уремического синдрома, мембранозной нефропатии и реакциях гиперчувствительности (ангиоотек, бронхоспазм, анафилактические реакции).
У больных с острым инфарктом миокарда с повышением сегмента ST лечение клопидогрелом не следует начинать в течение первых нескольких дней после инфаркта миокарда. Ввиду отсутствия клинических данных клопидогрел не рекомендуется применять при. остром ишемическом инсульте (менее 7 дней). При развитии кровотечения во время лечения препаратом необходимо немедленно провести клинический анализ крови (АЧТВ, количество тромбоцитов, тесты функциональной активности тромбоцитов) и функциональной активности печени.
Подобно другим антитромботическим препаратам, клопидогрел следует применять с осторожностью у больных с повышенным риском кровотечения вследствие травмы, оперативных вмешательств или патологических состояний, а также в случае комбинированного применения клопидогрела с ацетилсалициловой кислотой, НПВП, гепарином, ингибиторами гликопротеина IIb/IIIa или тромболитиками. Отмечали тяжелые случаи кровотечений у больных, принимавших клопидогрел одновременно с ацетилсалициловой кислотой или с ацетилсалициловой кислотой и гепарином.
В случае оперативных вмешательств, если антиагрегантное действие нежелательно, курс лечения клопидогрелом следует прекратить за 7 дней до операции.
Больных следует предупредить о том, что они должны сообщать врачу о каждом случае кровотечения. Необходим тщательный контроль состояния больных для выявления признаков кровотечений, включая скрытые кровотечения, особенно в течение первых недель лечения и/или после инвазивных кардиологических процедур или хирургического вмешательства.
Клопидогрел увеличивает время кровотечения и должен применяться с осторожностью у больных с риском кровотечений (особенно желудочно-кишечных и внутриглазных). Больных следует предупредить о том, что поскольку для остановки возникающего на фоне применения (как в качестве монотерапии, так и в комбинации с ацетилсалициловой кислотой) кровотечения требуется длительное время, они должны сообщать врачу о каждом случае необычного (с точки зрения места и/или продолжительности) кровотечения. Больные также должны информировать врача и стоматолога о приеме препарата, если им предстоят оперативные вмешательства или если врач назначает новое для пациента лекарственное средство.
Варфарин. Совместное применение клопидогрела с варфарином не рекомендуется, поскольку такая комбинация может усиливать интенсивность кровотечения.
Ингибиторы гликопротеина IIb/IIIa. Назначение ингибиторов гликопротеина IIb/IIIa совместно с клопидогрелом требует осторожности.
Ацетилсалициловая кислота. Ацетилсалициловая кислота не изменяет ингибирующего эффекта клопидогрела на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов, однако клопидогрел потенцирует действие ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов, индуцированную коллагеном. Тем не менее, одновременное применение ацетилсалициловой кислоты в дозе 500 мг 2 раза в сутки не вызывало никакого значимого увеличения времени кровотечения, удлиненного вследствие приема клопидогрела. Безопасность длительного одновременного применения ацетилсалициловой кислоты и клопидогрела не установлена, однако клопидогрел и ацетилсалициловую кислоту можно применять одновременно до одного года.
Гепарин. По данным клинического испытания, проведенного на здоровых добровольцах, одновременное применение клопидогрела и гепарина не требует коррекции дозы последнего и не влияет на антиагрегантное действие клопидогрела, однако безопасность такой комбинации еще не установлена и одновременное применение этих препаратов требует осторожности.
Тромболитические средства. Безопасность одновременного применения клопидогрела с тромболитиками в настоящее время не установлена, поэтому одновременное применение этих препаратов требует осторожности.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) . В клиническом испытании, проведенном с участием здоровых добровольцев, совместное применение клопидогрела и напроксена увеличивало количество скрытых желудочно-кишечных кровотечений. Однако из-за отсутствия испытаний взаимодействия препарата с другими НПВП в настоящее время не установлено, существует ли повышенный риск развития желудочно-кишечных кровотечений при применении других препаратов этой группы. Таким образом, комбинированное применение НПВП и клопидогрела требует осторожности.
Другие комбинации препаратов. Клинически значимого фармакодинамического взаимодействия при применении клопидогрела совместно с атенололом и/или нифедипином не выявлено. Фармакодинамическая активность ЛОПИРЕЛА практически не изменяется при одновременном применении с фенобарбиталом, циметидином или эстрогенами. Фармакокинетические свойства дигоксина или теофиллина не изменяются при совместном применении с клопидогрелом. Антацидные средства не изменяют абсорбцию клопидогрела.
Данные, полученные в ходе исследований с микросомами печени человека, свидетельствуют о том, что клопидогрел может ингибировать активность одного из энзимов цитохрома Р450 (CYP 2С9). В результате этого уровень некоторых лекарственных средств, таких как фенитоин и толбутамид, может быть повышен в плазме крови, поскольку они метаболизируются посредством CYP 2С9. Результаты исследования CAPRIE свидетельствуют о безопасности применения фенитоина и толбутамида совместно с клопидогрелом.
Могут отмечать увеличение времени кровотечения. Специфического антидота нет. При необходимости быстрой коррекции увеличенного времени кровотечения эффект клопидогрела может быть устранен переливанием тромбоцитарной массы.
При температуре не выше 30 °С.
3 года.
Лопирел
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить клопідогрел гідросульфат 97,87 мг, що відповідає 75 мг клопідогрелю підстави.
Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон (тип А), глицерил дибегенат, тальк, Опадрай II 85 G34669 рожевий (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е171), макрогол 3350, лецитин (Е322), барвник заліза оксид червоний (Е172)).
28 шт.
Лопирел чинить антиагрегаційну дію.
Профілактика атеротромбозу:
- у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, або з діагностованим захворюванням периферичних артерій;
- у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ), у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
Гіперчутливість, геморагічний синдром, гостра кровотеча, внутрішньочерепний крововилив і захворювання, що призводять до їх розвитку (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, неспецифічний виразковий коліт, туберкульоз, пухлини легень, гиперфибринолиз), виражена печінкова недостатність; для лікарських форм, що містять лактозу (додатково): спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози.
Протипоказаний при вагітності і в період лактації.
Лопирел приймають всередину. При інфаркті міокарда, ішемічному інсульті або оклюзії периферичних артерій - по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Лікування слід починати у термін від декількох днів до 35 днів у хворих після інфаркту міокарда і від 7 днів до 6 міс у хворих після ішемічного інсульту.
При гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) - починають з одноразового прийому навантажувальної дози (300 мг), потім-по 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою). Максимальний сприятливий ефект настає через 3 міс лікування. Курс лікування - до 1 року.
При гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) - по 75 мг 1 раз на день з початковим однократним прийомом навантажувальної дози у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою та тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію розпочинають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів.
У пацієнтів старше 75 років лікування клопидогрелом повинно починатися без навантажувальної дози.
З боку нервової системи та органів чуття: втомлюваність, астенія, головний біль, запаморочення, парестезія, судоми ніг, гіперестезія, невралгія, катаракта, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): периферичні набряки, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, генералізовані набряки, синкопе, серцебиття, тромбоцитопенія, анемія (апластична або гіпохромна), агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія.
Коагуляційні розлади і кровотечі: пурпура, екстравазати, эпистаксис, шлунково-кишкова кровотеча, крововиливи в суглоби, кровотеча з сечовивідних шляхів, кровохаркання, внутрішньочерепний крововилив, заочеревинний крововилив, кровотеча з операційної рани, внутрішньоочний крововилив, гемоторакс, легенева кровотеча, алергічна пурпура, тромбоцитопенічна тромбогемолитическая пурпура.
З боку органів ШКТ: біль в животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, запор, порушення смаку, перфорація виразки шлунка, геморагічний гастрит, кровотеча з виразки верхніх відділів ШКТ, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія, гепатит, стеатоз печінки.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, біль у спині, артрит, артроз.
З боку респіраторної системи: запалення верхніх дихальних шляхів, задишка, риніт, бронхіт, кашель, пневмонія, синусит.
З боку сечостатевої системи: інфекції сечовивідних шляхів, цистит, менорагія.
З боку шкірних покривів: висип, свербіж, екзема, шкірні виразки, бульозний дерматит, еритематозний висип, макулопапулярний висип, кропив'янка.
Інші: біль у грудях, травми, грипоподібні симптоми, біль. Повідомлялося про поодинокі випадки гемолітичного уремічного синдрому, мембранозної нефропатії та реакції гіперчутливості (ангиоотек, бронхоспазм, анафілактичні реакції).
У хворих із гострим інфарктом міокарда з підвищенням сегмента ST лікування клопидогрелом не слід починати протягом перших декількох днів після інфаркту міокарда. Через відсутність клінічних даних клопідогрел не рекомендується застосовувати при. гострому ішемічному інсульті (менше 7 днів). При розвитку кровотечі під час лікування препаратом необхідно негайно провести клінічний аналіз крові (АЧТЧ, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів) і функціональної активності печінки.
Подібно іншим антитромботичним препаратів, клопідогрел слід застосовувати з обережністю у хворих із підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, оперативних втручань або патологічних станів, а також у випадку комбінованого застосування клопідогрелю з ацетилсаліциловою кислотою, нестероїдними протизапальними препаратами, гепарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa або тромболітиками. Відзначали тяжкі випадки кровотеч у хворих, що приймають клопідогрел одночасно з ацетилсаліциловою кислотою або з ацетилсаліциловою кислотою та гепарином.
У випадку оперативних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування клопидогрелом слід припинити за 7 днів до операції.
Хворих слід попередити про те, що вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок кровотечі. Необхідний ретельний контроль стану хворих для виявлення ознак кровотеч, включаючи приховані кровотечі, особливо протягом перших тижнів лікування і/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання.
Клопідогрел збільшує час кровотечі та повинен застосовуватися з обережністю у хворих з ризиком кровотеч (особливо шлунково-кишкових і внутрішньоочних). Хворих слід попередити про те, що оскільки для зупинки виникає на фоні застосування (як у якості монотерапії, так і в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) кровотечі потрібно тривалий час, вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок незвичної (з погляду місця та/або тривалості) кровотечі. Хворі також повинні інформувати лікаря і стоматолога про прийом препарату, якщо їм чекають оперативні втручання або якщо лікар призначає новий для пацієнта лікарський засіб.
Варфарин. Спільне застосування клопідогрелю з варфарином не рекомендується, оскільки така комбінація може посилювати інтенсивність кровотечі.
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa. Призначення інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa спільно з клопидогрелом вимагає обережності.
Ацетилсаліцилова кислота. Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібуючого ефекту клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, однак клопідогрел потенціює дію ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Тим не менш, одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг 2 рази на добу не викликало ніякого значущого збільшення часу кровотечі, подовженого внаслідок прийому клопідогрелю. Безпека тривалого одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти і клопідогрелю не встановлена, однак клопідогрел і ацетилсаліцилову кислоту можна застосовувати одночасно до одного року.
Гепарин. За даними клінічного випробування, проведеного на здорових добровольцях, одночасне застосування клопідогрелю і гепарину не потребує корекції дози останнього і не впливає на антиагрегантну дію клопідогрелю, однак безпека такої комбінації ще не встановлена, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.
Тромболітичні засоби. Безпека одночасного застосування клопідогрелю з тромболітиками в даний час не встановлена, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) . У клінічному випробуванні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак із-за відсутності випробувань взаємодії препарату з іншими НПЗП в даний час не встановлено, чи існує підвищений ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні інших препаратів цієї групи. Таким чином, комбіноване застосування НПЗП та клопідогрелю вимагає обережності.
Інші комбінації препаратів. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю разом з атенололом та/або ніфедипіном не виявлено. Фармакодинамічна активність ЛОПИРЕЛА практично не змінюється при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, циметидином або естрогенами. Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінюються при сумісному застосуванні з клопидогрелом. Антацидні засоби не змінюють абсорбцію клопідогрелю.
Дані, отримані в ході досліджень з микросомами печінки людини, свідчать про те, що клопідогрел може інгібувати активність одного з ензимів цитохрому Р450 (CYP 2С9). В результаті цього рівень деяких лікарських засобів, таких як фенітоїн і толбутамід, може бути підвищений в плазмі крові, оскільки вони метаболізуються за допомогою CYP 2С9. Результати дослідження CAPRIE свідчать про безпеку застосування фенітоїну і толбутаміду спільно з клопидогрелом.
Можуть відзначати збільшення часу кровотечі. Специфічного антидоту немає. При необхідності швидкої корекції подовженого часу кровотечі ефект клопідогрелю може бути усунутий переливанням тромбоцитарної маси.
При температурі не вище 30 °С.
3 роки.