Купить Лидокаин-виал спрей 10%, 38 г

Лидокаин-Виал

Аэрозоль для местного применения

1 доза содержит лидокаина 4,8 мг;
вспомогательные вещества: этанол (96%), масло мяты перечной, пропиленгликол

Флакон 38 г.

- местноанестезирующий и антиаритмический препарат.
Антиаритмическая активность обусловлена угнетением фазы 4 (диастолической деполяризации) в волокнах Пуркинье, уменьшением автоматизма, подавлением эктопических очагов возбуждения. На скорость быстрой деполяризации (фаза 0) не влияет или незначительно снижает. Увеличивает проницаемость мембран для ионов калия, ускоряет процесс реполяризации и укорачивает потенциал действия. Не изменяет возбудимость синусно-предсердного узла, мало влияет на проводимость и сократимость миокарда. При в/в введении действует быстро и коротко (10—20 мин).
Механизм местноанестезирующего эффекта заключается в стабилизации нейрональной мембраны, снижении ее проницаемости для ионов натрия, что препятствует возникновению потенциала действия и проведению импульсов. Возможен антагонизм с ионами кальция. Быстро гидролизуется в слабощелочной среде тканей и после короткого латентного периода действует в течение 60—90 мин. При воспалении (тканевой ацидоз) анестезирующая активность снижается. Эффективен при всех видах местного обезболивания. Расширяет сосуды. Не оказывает раздражающего действия на ткани.

Местная анестезия: поверхностная, инфильтрационная, проводниковая, эпидуральная, спинальная, интралигаментарная при оперативных вмешательствах, болезненных манипуляциях, эндоскопических и инструментальных исследованиях.
В стоматологической практике, хирургии полости рта:
— вскрытие поверхностных абсцессов;
— удаление подвижных выпадающих зубов;
— удаление костных фрагментов и наложение швов на раны слизистых оболочек;
— анестезия десны для фиксации коронки или мостовидного протеза;
— ручное или инструментальное удаление (или иссечение) увеличенного сосочка языка;
— для снижения или подавления повышенного глоточного рефлекса при подготовке к рентгенологическому исследованию;
— анестезия при иссечении поверхностных доброкачественных опухолей слизистой оболочки ротовой полости;
— у детей - для френулоэктомии и вскрытия кист слюнных желез.
В ЛОР-практике:
— перед электрокоагуляцией (при лечении носовых кровотечений), септэктомией и резекцией носовых полипов;
— перед тонзиллэктомией для уменьшения глоточного рефлекса и обезболивания места инъекции;
— в качестве дополнительной анестезии перед вскрытием перитонзилярного абсцесса или перед пункцией верхнечелюстной пазухи;
— анестезия перед промыванием синусов.
При эндоскопии и инструментальных осмотрах:
— анестезия перед введением через нос или рот различных зондов (дуоденальный зонд, перед дробным пищевым тестом);
— анестезия перед ректоскопией и в случае замены катетеров.
В акушерстве и гинекологии:
— анестезия промежности для лечения и/или выполнения эпизиотомии;
— анестезия операционного поля в вагинальной хирургии или хирургии шейки матки;
— анестезия для иссечения и при лечении разрыва девственной плевы;
— анестезия при наложении швов при абсцессах.
В дерматологии:
— анестезия слизистых оболочек при малых хирургических вмешательствах.

- Синдром слабости синусового узла.
- Выраженная брадикардия.
- Антриовентрикулярная блокада 2 и 3 степени (за исключением случаев, когда введен зонд для симуляции желудочков).
- Кардиогенный шок.
- Миастения.
- Повышенная индивидуальная чувствительность к лидокаину.
- Наличие в анамнезе эпилептиформных судорог, вызванных лидокаином.
- Выраженное нарушение функции печени.

При использовании в стоматологии гипса в качестве слепочного материала аэрозоль противопоказан из-за риска аспирации.

Лидокаин в аэрозоле может использоваться во время беременности, т.к. в рекомендуемых дозах он не представляет опасности.
Неизвестно, выводится ли лидокаин с грудным молоком. Следует соблюдать осторожность при назначении препарата кормящей матери.
В период лактации применение препарата возможно после предварительной тщательной оценки ожидаемой пользы терапии для матери и потенциального риска для грудного ребенка.

распыляется на слизистые оболочки.
При каждом распылении 1 порции аэрозоля на поверхность выбрасывается 4.8 мг лидокаина.
Доза зависит от показаний и площади анестезируемой поверхности. Во избежание высокой концентрации лидокаина в плазме крови следует применять наименьшую дозу, обеспечивающую удовлетворительный эффект. Обычно достаточно 1-3 распылений, хотя в акушерстве применяются и 15-20 распылений (максимальная доза - 40 распылений/70 кг массы тела).

С помощью пропитанного тампона препарат можно наносить на большие поверхности.
У детей в возрасте до 2 лет препарат предпочтительно применять путем нанесения тампоном, что позволяет избежать страха, появляющегося при распылении, а также ощущения жжения.
Для пациентов с печеночной и/или сердечной недостаточностью рекомендуется снижение дозы на 40%.
При использовании аэрозоля баллон следует держать в вертикальном положении.

Аллергические реакции: редко - сыпь, зуд, эксфолиативный дерматит, анафилактический шок, гипертермия.
Местные реакции: ощущение легкого жжения, которое исчезает по мере развития анестезирующего эффекта (в течение 1 мин).

Следует иметь в виду, что у детей глотательный рефлекс происходит значительно чаще, чем у взрослых.
Лидокаин в форме аэрозоля не рекомендуют для местной анестезии перед тонзиллэктомией и аденотомией у

.

Нежелательно сочетать лидокаин со следующими препаратами:
С бета-адреноблокаторами из-за усиления токсических свойств лидокаина, с дигитоксином - из-за ослабления кардиотонического эффекта, с курареподобными препаратами - усиливается мышечная релаксация.
Нерационально назначать лидокаин вместе с аймалином, амиодароном, верапамилом или хинидином в связи с усилением кардиодепрессивного действия.
Совместное применение лидокаина и новокаинамида может вызвать возбуждение ЦНС, галлюцинации.
При внутривенном введении гексенала или тиопентал-натрия на фоне действия лидокаина возможно угнетение дыхания.
Под влиянием ингибритов МАО вероятно усиление местноанестезирующего действия лидокаина. Больным, принимающим ингибиторы МАО, не следует назначать лидокаин парентерально.
При одновременном назначении лидокаина и полимиксина-В возможно усиление угнетающего влияния на нервно-мышечную передачу, поэтому в этом случае необходимо следить за функцией дыхания больного.
При одновременном применении лидокаина со снотворным или седативными препаратами возможно усиление их угнетающего действия на ЦНС. При внутривенном введении лидокаина больным, принимающим циметидин, возможны такие нежелательные эффекты, как состояние оглушенности, сонливость, брадикардия, парастезии и др. Это связано с повышением уровня лидокаина в плазме крови, что объясняется высвобождением лидокаина из связи с белками крови, а также замедлением его инактивации в печени. В случае необходимости проведения комбинированной терапии этими препаратами следует уменьшить дозу лидокаина.
Фармацевтическое взаимодействие
При одновременном применении следующие препараты увеличивают концентрацию лидокаина в сыворотке крови: аминазин, циметидин, пропранолол, петидин, бупивакаин, хинидин, дизопирамид, амитриптилин, имипрамин, нортриптилин.

В сухом защищенном от света месте.

Лідокаїн-Віал

Аерозоль для місцевого застосування

1 доза містить лідокаїну 4,8 мг;
допоміжні речовини: етанол (96%), олія м'яти перцевої, пропиленгликол

Флакон 38 р.

- местноанестезирующий і антиаритмічний препарат.
Антиаритмічна активність обумовлена пригніченням фази 4 (діастолічної деполяризації) у волокнах Пуркіньє, зменшенням автоматизму, пригніченням ектопічних вогнищ збудження. На швидкість швидкої деполяризації (фаза 0) не впливає або незначно знижує. Збільшує проникність мембран для іонів калію, прискорює процес реполяризації й скорочує потенціал дії. Не змінює збудливість синусно-передсердного вузла, мало впливає на провідність і скоротливість міокарда. При в/в введенні діє швидко і коротко (10-20 хв).
Механізм місцевоанестезуючого ефекту полягає в стабілізації нейрональної мембрани, зниженні її проникності для іонів натрію, що перешкоджає виникненню потенціалу дії і проведенню імпульсів. Можливий антагонізм з іонами кальцію. Швидко гідролізується в слаболужному середовищі тканин і після короткого латентного періоду діє протягом 60-90 хв. При запаленні (тканинний ацидоз) анестезуюча активність знижується. Ефективний при всіх видах місцевого знеболювання. Розширює судини. Не надає подразнюючої дії на тканини.

Місцева анестезія: поверхнева, інфільтраційна, провідникова, епідуральна, спінальна, интралигаментарная при оперативних втручаннях, болісних маніпуляціях, ендоскопічних і інструментальних дослідженнях.
У стоматологічній практиці, хірургії порожнини рота:
- розтин поверхневих абсцесів;
- видалення рухомих випадають зубів;
- видалення кісткових фрагментів і накладення швів на рани слизових оболонок;
- анестезія десни для фіксації коронки або мостоподібного протеза;
- ручне або інструментальне видалення (або висічення) збільшеного сосочка мови;
- для зниження або придушення підвищеного глоткового рефлексу при підготовці до рентгенологічного дослідження;
- анестезія при висіченні поверхневих доброякісних пухлин слизової оболонки ротової порожнини;
- у дітей - для френулоэктомии і розкриття кіст слинних залоз.
У ЛОР-практиці:
- перед електрокоагуляцією (при лікуванні носових кровотеч), септэктомией і резекцією носових поліпів;
- перед тонзиллэктомией для зменшення глоткового рефлексу і знеболення місця ін'єкції;
- в якості додаткової анестезії перед розкриттям перитонзилярного абсцесу або перед пункцією верхньощелепної пазухи;
- анестезія перед промиванням синусів.
При ендоскопії та інструментальних оглядах:
- анестезія перед введенням через ніс або рот різних зондів (дуоденальний зонд, перед дробовим харчовим тестом);
- анестезія перед ректоскопией і в разі заміни катетерів.
В акушерстві та гінекології:
- анестезія промежини для лікування та/або виконання епізіотомії;
- анестезія операційного поля в вагінальної хірургії або хірургії шийки матки;
- анестезія для висічення і при лікуванні розриву дівочої пліви;
- анестезія при накладенні швів при абсцесах.
У дерматології:
- анестезія слизових оболонок при малих хірургічних втручаннях.

- Синдром слабкості синусового вузла.
- Виражена брадикардія.
- Антриовентрикулярная блокада 2 і 3 ступеня (за винятком випадків, коли введено зонд для симуляції шлуночків).
- Кардіогенний шок.
- Міастенія.
- Підвищена індивідуальна чутливість до лидокаину.
- Наявність в анамнезі епілептиформних судом, викликаних лідокаїном.
- Виражене порушення функції печінки.

При використанні в стоматології гіпсу в якості слепочного матеріалу аерозоль протипоказаний через ризик аспірації.

Лідокаїн в аерозолі може використовуватися під час вагітності, т. к. в рекомендованих дозах він не представляє небезпеки.
Невідомо, чи виводиться лідокаїн з грудним молоком. Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату матері-годувальниці.
У період лактації застосування препарату можливо після попередньої ретельної оцінки очікуваної користі терапії для матері і потенційного ризику для немовляти.

розпорошується на слизові оболонки.
При кожному розпиленні 1 порції аерозолю на поверхню викидається 4.8 мг лідокаїну.
Доза залежить від показань і площі анестезируемой поверхні. Щоб уникнути високої концентрації лідокаїну у плазмі крові слід застосовувати найменшу дозу, яка забезпечує задовільний ефект. Зазвичай достатньо 1-3 розпилень, хоча в акушерстві застосовуються і 15-20 розпилень (максимальна доза 40 розпилень/70 кг маси тіла).

За допомогою просоченого тампона препарат може наноситися на великі поверхні.
У дітей віком до 2 років препарат бажано застосовувати шляхом нанесення тампоном, що дозволяє уникнути страху, що з'являється при розпиленні, а також відчуття печіння.
Для пацієнтів з печінковою та/або серцевою недостатністю рекомендується зниження дози на 40%.
При використанні аерозолю балон слід тримати у вертикальному положенні.

Алергічні реакції: рідко - висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок, гіпертермія.
Місцеві реакції: відчуття легкого печіння, яке зникає із розвитком анестезуючого ефекту (протягом 1 хв).

Слід мати на увазі, що у дітей ковтальний рефлекс відбувається значно частіше, ніж у дорослих.
Лідокаїн у формі аерозолю не рекомендують для місцевої анестезії перед тонзиллэктомией і аденотомией у

.

Небажано поєднувати лідокаїн з наступними препаратами:
З бета-адреноблокаторами-посилення токсичних властивостей лідокаїну, з дигітоксином - через ослаблення кардіотонічної ефекту, з курареподібними препаратами - посилюється м'язова релаксація.
Нераціонально призначати лідокаїн разом з аймаліном, аміодароном, верапамілом або хінідином у зв'язку з посиленням кардіодепресивної дії.
Спільне застосування лідокаїну і новокаїнаміду може викликати збудження ЦНС, галюцинації.
При внутрішньовенному введенні гексеналу або тіопентал-натрію на фоні дії лідокаїну можливе пригнічення дихання.
Під впливом ингибритов МАО ймовірно посилення місцевоанестезуючої дії лідокаїну. Хворим, які приймають інгібітори МАО, не слід застосовувати лідокаїн парентерально.
При одночасному призначенні лідокаїну і поліміксину-можливо посилення пригнічуючого впливу на нервово-м'язову передачу, тому в цьому випадку необхідно слідкувати за функцією дихання хворого.
При одночасному застосуванні лідокаїну зі снодійними або седативними препаратами можливе посилення їх пригнічуючої дії на ЦНС. При внутрішньовенному введенні лідокаїну хворим, які приймають циметидин, можливі такі небажані ефекти, як стан оглушення, сонливість, брадикардія, парастезії та ін Це пов'язано з підвищенням рівня лідокаїну в плазмі крові, що пояснюється вивільненням лідокаїну зі зв'язку з білками крові, а також уповільненням його інактивації в печінці. У разі необхідності проведення комбінованої терапії цими препаратами слід зменшити дозу лідокаїну.
Фармацевтична взаємодія
При одночасному застосуванні наступні препарати збільшують концентрацію лідокаїну в сироватці крові: аміназин, циметидин, пропранолол, петидин, бупівакаїн, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, іміпрамін, нортриптиліну або.

У сухому, захищеному від світла місці.