Купить Лантокс лиоф. д/приг.р-ра д/ин. 50 ед фл. №1
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Лантокс
Lantox
Лиофилизат для приготовления раствора для инъекций
1 флакон cодержит ботулинический токсин типа A 50 ЕД
1 флакон.
Лантокс - миорелаксант. Молекула активного вещества состоит из связанных дисульфидным мостиком тяжелой (с молекулярной массой 100 000 дальтон) и легкой (с молекулярной массой 50 000 дальтон) цепей. Тяжелая цепь имеет высокое сродство к связыванию со специфическими рецепторами, расположенными на поверхности нейронов-мишеней. Легкая цепь обладает Zn2+-зависимой протеазной активностью, специфичной по отношению к цитоплазматическим участкам синаптосомальносвязанного протеина, имеющего молекулярную массу 25 000 дальтон (SNAP-25) и участвующего в процессах экзоцитоза. Первый этап действия ботулинического токсина типа A - специфическое связывание молекулы с пресинаптической мембраной, этот процесс занимает 30 мин. Второй этап - интернализация связанного токсина в цитозоль посредством эндоцитоза. После интернализации легкая цепь действует как Zn2+-зависимая протеаза цитозоля, избирательно расщепляя SNAP-25, что на третьем этапе приводит к блокаде высвобождения ацетилхолина из пресинаптических терминалей холинергических нейронов. Конечным эффектом этого процесса является стойкая хемоденервация.
При в/м введении ботулинического токсина типа А развиваются 2 эффекта: прямое ингибирование экстрафузальных мышечных волокон посредством ингибирования альфа-мотонейронов на уровне нервно-мышечного синапса и ингибирование активности мышечных веретен посредством торможения гамма-мотонейронного холинергического синапса на интрафузальном волокне. Уменьшение гамма-активности ведет к расслаблению интрафузальных волокон мышечного веретена и снижает активность 1a-афферентов. Это приводит к снижению активности мышечных рецепторов растяжения, а также - эфферентной активности альфа- и гамма-мотонейронов. Клиническими проявлениями являются выраженное расслабление мышц в месте инъекции и значительное уменьшение боли в них. Наряду с процессом денервации в этих мышцах протекает процесс реиннервации путем появления боковых отростков нервных терминалей, что приводит к восстановлению мышечных сокращений через 4-6 мес после инъекции.
При внутрикожной инъекции в области локализации экзокринных потовых желез (подмышечные впадины, ладони, стопы) развивается блокада постганглионарных симпатических нервов и прекращается гипергидроз на 6-8 мес.
При локальном введении в терапевтических дозах активное вещество не проникает через ГЭБ и не вызывает существенных системных эффектов. По-видимому, имеются минимальный пресинаптический захват и обратный аксональный транспорт из места его введения.
Антитела к ботулиническому токсину типа А образуются у 1-5% пациентов после повторных инъекций. Образованию антител способствуют введение в высоких дозах (более 250 ЕД), бустерные инъекции (малыми дозами через короткие промежутки времени). В случае образования антител к ботулиническому токсину типа A применяют другие серологические типы (B, F).
Блефароспазм, гемифациальный спазм, паралитическое косоглазие, спастическая кривошея, локальный мышечный спазм у взрослых и детей старше 2 лет (в т.ч. детский церебральный паралич и спастичность).
Миастения, миастенические и миастеноподобные синдромы (в т.ч. синдром Ламберта-Итона), воспалительный процесс в месте инъекции, беременность, период лактации, повышенная чувствительность к ботулиническому токсину типа А.
Дозы и точки для инъекций определяются индивидуально для каждого пациента в соответствии с характером, выраженностью и локализацией мышечной гиперактивности. В ряде случаев для более точной локализации инъецируемых мышц применяется ЭМГ-контроль.
Средние суммарные дозы при инъекции в мышцы лица составляют 25-100 ЕД, в мышцы шеи - 100-200 ЕД, в мышцы конечностей - 50-300 ЕД. Интервал между повторными инъекциями должен составлять не менее 2 мес.
Максимальная суммарная доза на 1 процедуру у взрослых составляет 400 ЕД, на 1 процедуру у детей старше 2 лет - 12 ЕД/кг массы тела (не более 300 ЕД). Токсическая доза составляет 38-42 ЕД/кг массы тела.
Местные реакции: 2-5% случаев - микрогематомы (до 7 дней), боль в месте инъекций (до 1 суток).
Системные реакции: возникают при применении в высокой дозе (более 200 ЕД) - незначительная общая слабость в течение 1 недели.
Реакции, связанные с распространением на мышечные группы, расположенные вблизи места инъекции зависят от области введения ботулинического токсина типа А. При лечении блефароспазма, гемифациального спазма - птоз (5-10%), слезотечение (0.5-1%); редко - эктропион, кератит, диплопия, энтропион, экхимозы. При инъекции в обе кивательные мышцы - дисфагия (2-5%). Как правило, указанные побочные эффекты не требуют дополнительной терапии и регрессируют в пределах 1 мес после инъекции.
Инъекции ботулинического токсина типа А должен проводить высококвалифицированный врач, имеющий специальную подготовку и разрешение от фирмы-производителя.
Осложнения после инъекции исключительно редки и могут наступить при травме иглой жизненно важных структур (нервов, сосудов, трахеи) в случае неквалифицированного выполнения процедуры. Осложнений в виде анафилаксии не описано, тем не менее при проведении инъекции необходимо иметь средства для неотложного купирования анафилактических реакций.
В настоящее время доказана эффективность ботулинического токсина типа А у пациентов с миофасциальными синдромами, головными болями напряжения, контрактурами мимических мышц, тризмом, бруксизмом, гиперкинетическими морщинами лица, ахалазией кардии, спазмом сфинктеров прямой кишки и мочевого пузыря, локальным гипергидрозом.
Специфический ботулинический антитоксин эффективен в течение 30 мин после инъекции ботулинического токсина.
После инъекции шприцы и иглу следует уничтожить с помощью методов, предусмотренных для уничтожения биологических отходов.
Не рекомендуют для применения у детей в возрасте до 2 лет.
Действие ботулинического токсина типа А усиливается при одновременном применении антибиотиков группы аминогликозидов, эритромицина, тетрациклина, линкомицина, полимиксинов, средств, уменьшающих нервно-мышечную передачу (в т.ч. курареподобных миорелаксантов).
Лантокс
Lantox
Ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій
1 флакон містить ботулінічний токсин типу A 50 ОД
1 флакон.
Лантокс - міорелаксант. Молекула активної речовини складається з пов'язаних дисульфидным містком важкої (з молекулярною масою 100 000 дальтон) і легкої (з молекулярною масою 50 000 дальтон) ланцюгів. Важка ланцюг має високу спорідненість до зв'язування зі специфічними рецепторами, розташованими на поверхні клітин-мішеней. Легка ланцюг має Zn2-залежної протеазной активністю, специфічною по відношенню до цитоплазматичних ділянок синаптосомальносвязанного протеїну, що має молекулярну масу 25 000 дальтон (SNAP-25) і бере участь в процесах екзоцитозу. Перший етап дії ботулінічного токсину типу A - специфічне зв'язування молекули з пресинаптической мембраною, цей процес займає 30 хв. Другий етап - інтерналізація пов'язаного токсину в цитозрль допомогою эндоцитоза. Після інтерналізації легка ланцюг діє як Zn2-залежна протеаза цитозолю, вибірково розщеплюючи SNAP-25, що на третьому етапі призводить до блокади вивільнення ацетилхоліну з пресинаптичних терминалей холінергічних нейронів. Кінцевим ефектом цього процесу є стійка хемоденервация.
При в/м введення ботулінічного токсину типу А розвиваються 2 ефекту: пряме інгібування экстрафузальных м'язових волокон допомогою інгібування альфа-мотонейронів на рівні нервово-м'язового синапсу та інгібування активності м'язових веретен за допомогою гальмування гамма-мотонейронного холінергичного синапсу на интрафузальном волокні. Зменшення гамма-активності веде до розслаблення интрафузальных волокон м'язового веретена і знижує активність 1a-афферентов. Це призводить до зниження активності м'язових рецепторів розтягування, а також - еферентної активності альфа - і гамма-мотонейронів. Клінічними проявами є виражене розслаблення м'язів у місці ін'єкції та значне зменшення болю в них. Поряд з процесом денервації в цих м'язах протікає процес реиннервации шляхом появи бічних відростків нервових терминалей, що призводить до відновлення м'язових скорочень через 4-6 міс після ін'єкції.
При внутрішньошкірної ін'єкції в області локалізації екзокринних потових залоз (пахвові западини, долоні, стопи) розвивається блокада постгангліонарних симпатичних нервів і припиняється гіпергідроз на 6-8 міс.
При локальному введенні у терапевтичних дозах активна речовина не проникає через ГЕБ і не викликає суттєвих системних ефектів. Мабуть, є мінімальний пресинаптический захоплення і зворотний аксональный транспорт із місця його введення.
Антитіла до ботулиническому токсину типу А утворюються у 1-5% пацієнтів після повторних ін'єкцій. Утворення антитіл сприяють введення у високих дозах (більше 250 ОД), бустерні ін'єкції (малими дозами через короткі проміжки часу). У разі утворення антитіл до ботулиническому токсину типу A застосовують інші серологічні типи (B, F).
Блефароспазм, геміфаціальний спазм, паралітична косоокість, спастична кривошия, локальний м'язовий спазм у дорослих і дітей старше 2 років (у т. ч. дитячий церебральний параліч і спастичність).
Міастенія, миастенические і миастеноподобные синдроми (у т. ч. синдром Ламберта-Ітона), запальний процес в місці ін'єкції, вагітність, період лактації, підвищена чутливість до ботулиническому токсину типу А.
Дози і точки для ін'єкцій визначаються індивідуально для кожного пацієнта відповідно з характером, вираженістю і локалізацією м'язової гіперактивності. У ряді випадків для більш точної локалізації ін'еціруемих м'язів застосовується ЕМГ-контроль.
Середні сумарні дози при ін'єкції у м'язи особи складають 25-100 ОД, м'язи шиї - 100-200 ОД, м'язи кінцівок - 50-300 ОД. Інтервал між повторними ін'єкціями повинен становити не менше 2 міс.
Максимальна сумарна доза на 1 процедуру у дорослих становить 400 ОД., на 1 процедуру у дітей старше 2 років - 12 ОД/кг маси тіла (не більше 300 ОД). Токсична доза становить 38-42 ОД/кг маси тіла.
Місцеві реакції: 2-5% випадків - мікрогематоми (до 7 днів), біль у місці ін'єкцій (до 1 доби).
Системні реакції: виникають при застосуванні у високій дозі (більше 200 ОД) - незначна загальна слабкість протягом 1 тижня.
Реакції, пов'язані з поширенням на м'язові групи, розташовані поблизу місця ін'єкції залежать від області введення ботулінічного токсину типу А. При лікуванні блефароспазму, гемифациального спазму - птоз (5-10%), сльозотеча (0.5-1%); рідко - ектропіон, кератит, диплопія, энтропион, екхімози. При ін'єкції в обидва кивальні м'язи - дисфагія (2-5%). Як правило, зазначені побічні ефекти не вимагають додаткової терапії і регресують в межах 1 міс після ін'єкції.
Ін'єкції ботулінічного токсину типу А повинен проводити висококваліфікований лікар, який має спеціальну підготовку і дозвіл від фірми-виробника.
Ускладнення після ін'єкції виключно рідкісні і можуть наступити при травмі голкою життєво важливих структур (нервів, судин, трахеї) у разі некваліфікованого виконання процедури. Ускладнень у вигляді анафілаксії не описано, тим не менше при проведенні ін'єкції необхідно мати засоби для швидкого купірування анафілактичних реакцій.
В даний час доведена ефективність ботулінічного токсину типу А у пацієнтів з миофасциальными синдромами, головними болями напруги, контрактурами мімічних м'язів, тризмом, бруксизмом, гіперкінетичними зморшками обличчя, ахалазії кардії, спазму сфінктерів прямої кишки і сечового міхура, локальним гіпергідрозом.
Специфічний ботулінічний антитоксин ефективний протягом 30 хв після ін'єкції ботулінічного токсину.
Після ін'єкції шприци і голку слід знищити за допомогою методів, передбачених для знищення біологічних відходів.
Не рекомендують для застосування у дітей віком до 2 років.
Дія ботулінічного токсину типу А посилюється при одночасному застосуванні антибіотиків групи аміноглікозидів, еритроміцину, тетрацикліну, лінкоміцину, полимиксинов, засобів, що зменшують нервово-м'язову передачу (у т. ч. курареподібних міорелаксантів).