Купить Квентиакс таблетки 100 мг, 60 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Квентиакс
Таблетки, покрытые оболочкой
1 табл. содержит кветиапина фумарат 100 мг;
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, кальция гидрофосфата дигидрат, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А), магния стеарат
60 шт.
Квентиакс - антипсихотический препарат (нейролептик). Кветиапин является атипичным антипсихотическим препаратом, который проявляет более высокое сродство к серотониновым 5НТ2-рецепторам, чем к допаминовым D1- и D2-рецепторам головного мозга. Кветиапин обладает сродством к гистаминовым и α1-адренорецепторам, и меньшим сродством по отношению к α2-адренорецепторам. Не обнаружено заметного сродства кветиапина к холинергическим мускариновым и бензодиазепиновым рецепторам.
В стандартных тестах кветиапин проявляет антипсихотическую активность.
Результаты изучения экстрапирамидных симптомов у животных выявили, что кветиапин вызывает слабую каталепсию в дозе, эффективно блокирующей допаминовые D2-рецепторы. Кветиапин вызывает селективное уменьшение активности мезолимбических А10-допаминергических нейронов, в сравнении с А9-нигростриатными нейронами, вовлеченными в двигательные функции.
Лечение острых и хронических психозов, включая шизофрению; лечение маниакальных эпизодов при биполярном расстройстве.
Период грудного вскармливания.
Детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
Повышенная чувствительность к кветиапину или другим компонентам препарата.
Внутрь, 2 раза в сутки, независимо от приема пищи. Суточная доза для первых 4 дней терапии - 50 мг (1 день), 100 мг (2 день), 200 мг (3 день), 300 мг (4 день). Начиная с 4 дня, доза должна титроваться до эффективной, в пределах от 300 до 450 мг/сут, при необходимости - до 750 мг/сут. При почечной и/или печеночной недостаточности и у пожилых пациентов начальная доза - 25 мг/сут, с последующим ежедневным увеличением на 25-50 мг до достижения эффективной дозы.
о стороны кроветворной системы: часто - лейкопения; нечасто - эозинофилия; очень редко - нейтропения.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: очень часто — головокружение, сонливость, головная боль; часто - синкопальные состояния; нечасто - тревожность, возбуждение, бессонница, акатизия, тремор, судороги, депрессия, парестезии; редко - злокачественный нейролептический синдром (гипертермия, нарушение сознания, мышечная ригидность, вегето-сосудистые нарушения, увеличение концентрации КФК); очень редко - поздняя дискинезия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - тахикардия, ортостатическая артериальная гипотензия, удлинение интервала QT на ЭКГ.
Со стороны дыхательной системы: ринит, фарингит.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость во рту, запор, диарея, диспепсия, повышение уровня сывороточных трансаминаз (ACT или АЛТ); редко - желтуха, тошнота, рвота, боль в животе; очень редко - гепатит.
Аллергические реакции: нечасто - кожная сыпь, реакции повышенной чувствительности; очень редко - ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны половой системы: редко - приапизм.
Со стороны эндокринной системы: часто - повышение массы тела (преимущественно в первые недели лечения); очень редко - гипергликемия или декомпенсация сахарного диабета.
Лабораторные показатели: нечасто - повышение сывороточного уровня ГГТ и содержания триглицеридов (не натощак), гиперхолестеринемия; снижение уровня гормонов щитовидной железы (общий Т4 и свободный Т4 /в первые 4 недели/, а так же общего Т3 и реверсивного Т3 /только при приеме высоких доз кветиапина/).
Прочие: часто - периферические отеки, астения; редко - боль в пояснице, боль в грудной клетке, субфебрилитет, миалгия, сухость кожи, ослабление зрения.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Не вызывает индукцию ферментных систем печени, вовлеченных в метаболизм феназона. Индукторы микросомальных систем печени (фенитоин и др.), тиоридазин повышают клиренс кветиапина, ингибиторы микросомальных систем печени - снижают; в то же время одновременное назначение кветиапина и антидепрессантов - имипрамина (ингибитор CYP2D6) или флуоксетина (ингибитор CYP3A4 и CYP2D6) не оказывает существенного влияния на его фармакокинетику. ЛС, угнетающие ЦНС, и этанол повышают риск развития побочных эффектов.
При температуре не выше 30°С.
2 года.
Квентиакс
Таблетки, вкриті оболонкою
1 табл. містить кветіапіну фумарат 100 мг;
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), магнію стеарат
60 шт.
Квентиакс - антипсихотичний засіб (нейролептик). Кветіапін є атиповим антипсихотичним препаратом, який виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5НТ2-рецепторів, ніж до допаминовым D1 - і D2-рецепторів головного мозку. Кветіапін має спорідненості з гістаміновими і α1-адренорецепторами, і меншим спорідненістю по відношенню до α2-адренорецепторами. Не виявлено помітного спорідненості кветіапіну до холінергічними мускаринових і бензодіазепінових рецепторів.
У стандартних тестах кветіапін проявляє антипсихотическую активність.
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів у тварин виявили, що кветіапін спричиняє слабку каталепсію у дозі, яка ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10-допамінергічних нейронів порівняно з А9-нигростриатными нейронами, втягнутими в рухові функції.
Лікування гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію; лікування маніакальних епізодів при біполярному розладі.
Період грудного вигодовування.
Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
Підвищена чутливість до кветиапину або інших компонентів препарату.
Усередину 2 рази в добу, незалежно від прийому їжі. Добова доза для перших 4 днів терапії становить 50 мг (1 день), 100 мг (2 день), 200 мг (3 день), 300 мг (4-й день). Починаючи з 4 дня, доза повинна титроваться до ефективної, в межах від 300 до 450 мг/добу, при необхідності - до 750 мг/добу. При нирковій і/або печінковій недостатності та у літніх пацієнтів початкова доза - 25 мг/добу, з подальшим щоденним збільшенням на 25-50 мг до досягнення ефективної дози.
з боку кровотворної системи: часто - лейкопенія; нечасто - еозинофілія; дуже рідко - нейтропенія.
З боку центральної і периферичної нервової системи: дуже часто - запаморочення, сонливість, головний біль; часто - синкопе стану; нечасто - тривожність, збудження, безсоння, акатизія, тремор, судоми, депресія, парестезії; рідко - злоякісний нейролептичний синдром (гіпертермія, порушення свідомості, м'язова ригідність, вегето-судинні порушення, збільшення концентрації КФК); дуже рідко - пізня дискінезія.
З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, ортостатична артеріальна гіпотензія, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
З боку дихальної системи: риніт, фарингіт.
З боку травної системи: часто - сухість у роті, запор, діарея, диспепсія, підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АСТ або АЛТ); рідко - жовтяниця, нудота, блювання, біль у животі; дуже рідко - гепатит.
Алергічні реакції: нечасто - шкірні висипання, реакції підвищеної чутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку статевої системи: рідко - пріапізм.
З боку ендокринної системи: часто - підвищення маси тіла (переважно в перші тижні лікування); дуже рідко - гіперглікемія або декомпенсація цукрового діабету.
Лабораторні показники: нечасто - підвищення сироваткового рівня ГГТ та вмісту тригліцеридів (не натщесерце), гіперхолестеринемія; зниження рівня гормонів щитовидної залози (загальний Т4 та вільного Т4 /в перші 4 тижні/, а так само загального Т3 та реверсивного Т3 /тільки при прийманні високих доз кветіапіну/).
Інші: часто - периферичні набряки, астенія; рідко - біль у попереку, біль у грудній клітці, субфебрилітет, міалгія, сухість шкіри, ослаблення зору.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті ін потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Не викликає індукцію ферментних систем печінки, залучених до метаболізм феназону. Індуктори мікросомальних систем печінки (фенітоїн і ін), тіоридазин підвищують кліренс кветіапіну, інгібітори мікросомальних систем печінки - знижують; у той же час одночасне призначення кветіапіну та антидепресантів - іміпраміну (інгібітор CYP2D6) або флуоксетину (інгібітор CYP3A4 і CYP2D6) не має істотного впливу на його фармакокінетику. ЛЗ, що пригнічують ЦНС, та етанол підвищують ризик розвитку побічних ефектів.
При температурі не вище 30°С.
2 роки.