Купить Корипрен таб. п/о плён. 10мг+10мг №28
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Корипрен
Таблетки покрытые пленочной оболочкой
Одна таблетка покрытая пленочной оболочкой содержит:
действующие вещества: лерканидипина гидрохлорид 10 мг + эналаприла малеат 10 мг
28 шт.
Корипрен - гипотензивное средство комбинированное (ангиотензин-превращающего фермента ингибитор + блокатор «медленных» кальциевых каналов) Препарат представляет собой комбинацию ингибитора ангиотензин-превращающего фермента (АПФ) и блокатора «медленных» кальциевых каналов (БККК).
Лерканидипин - производное дигидропиридинового ряда, ингибирует трансмембранный поток кальция в сердечные клетки и клетки гладкой мускулатуры. Механизм антигипертензивного действия обусловлен прямым релаксирующим действием на гладкие мышцы сосудов, в результате чего снижается общее периферическое сопротивление сосудов. Обладает пролонгированным антигипертензивным действием. Благодаря высокой селективности к гладкомышечным клеткам сосудов отрицательное инотропное действие отсутствует.
Эналаприл - ингибитор АПФ, подавляет образование ангиотензина II и устраняет его сосудосуживающее действие. Снижает артериальное давление, не вызывая увеличения частоты сердечных сокращений и минутного объема. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, уменьшает постнагрузку и преднагрузку на сердце. Снижает давление в правом предсердии и малом круге кровообращения. Не влияет на метаболизм глюкозы, липопротеинов, а также на функции половой системы.
эссенциальная гипертензия (при неэффективности монотерапии лерканидипином 10 мг).
- повышенная чувствительность к лерканидипину, эналаприлу или к любому другому ингибитору АПФ и другим БМКК, производным дигидропиридина, а также к любому другому компоненту препарата;
- нарушения оттока из левого желудочка, включая стеноз аортального клапана;
- хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации;
- наследственный и/или идиопатический ангионевротический отек;
- нестабильная стенокардия;
- первый месяц после перенесенного инфаркта миокарда (в течение 28 дней);
- тяжелая почечная недостаточность {клиренс креатинина менее 30 мл/мин), включая пациентов, находящихся на гемодиализе;
- тяжелая печеночная недостаточность;
- одновременное применение с мощными ингибиторами изофермента CYP3A4 (кетоконазол, итраконазол, эритромицин, ритонавир, тролеандомицин), циклоспорина, грейпфрутового сока;
- ангионевротический отек от применения ингибиторов АПФ (в анамнезе);
- наличие в анамнезе наследственного или идиопатического отека;
- дефицит лактазы, непереносимость лактозы и синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции;
- детский возраст (до 18 лет).
Применение препарата Корипрен не рекомендуется во время беременности, а не только во II и III триместрах.
Ингибиторы АПФ могут вызывать заболевание или гибель плода или новорожденного при назначении во II и III триместрах беременности, Применение ингибиторов АПФ во время этого периода сопровождалось отрицательным воздействием на плод и новорожденного, включая развитие артериальной гипотензии, почечной недостаточности, гиперкалиемии и/или гипоплазии костей черепа у новорожденного. Возможно развитие олигогидрамниона, по-видимому, вследствие снижения функции почек плода. Это осложнение может приводить к контрактуре конечностей, деформации костей черепа, включая его лицевую часть, гипоплазии легких. Тератогенный эффект при применении ингибиторов АПФ (эналаприл) в первом триместре не доказан, однако не стоит исключать эту возможность. Пациентки, находящиеся на терапии ингибиторами АПФ при планировании беременности должны перейти на альтернативные схемы гипотензивного лечения.
Не рекомендуется применение препарата у женщин детородного возраста, не применяющих надежные средства контрацепции.
Внутрь, принимать желательно утром не менее чем за 15 минут до еды, не разжевывая, запивая достаточным количеством воды. Нельзя запиватьгрейпфрутовым соком.
Препарат Корипрен не предназначен для начального лечения гипертензии. При неэффективности монотерапии лерканидипином 10 мг, следует начать прием препарата Корипрен по 10 мг+10 мг.
Классификация ВОЗ: очень часто - 1/10 назначений, часто - 1/100 назначений, не часто - 1/1000 назначений, редко - 1/10000 назначений, очень редко-менее 1/10000 назначений.
Лерканидипин + эналаприл
Со стороны центральной нервной системы: часто - головокружение; не часто - головная боль.
Со стороны психики: не часто - тревожность.
Со стороны кожных покровов: не часто - дерматит, отек губ, эритема, крапивница, сыпь.
Со стороны мочеполовой системы: не часто — эректильная дисфункция.
Со стороны мочевыделительной системы: не часто - поллакурия, полиурия, никтурия.
Со стороны иммунной системы: не часто - повышенная чувствительность к одному из компонентов препарата, отек Квинке.
Со стороны обмена веществ: не часто - гипертриглицеридемия.
Со стороны опорно-двигательиого аппарата: не часто - артралгия.
Со стороны пищеварительной системы: не часто - абдоминальные боли, тошнота, запор, диспепсия, глосситы.
Со стороны системы кроветворения: не часто — тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы: часто - кашель; не часто — сухость в горле, глоточно-гортанные боли.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - «приливы» крови к коже лица; не часто - ощущение сердцебиения и тахикардия, выраженное снижение АД, циркуляторный коллапс, застойная сердечная недостаточность.
Со стороны органа слуха и лабиринтных нарушений: часто - вертиго, в том числе позиционное головокружение.
Лабораторные показатели: не часто - снижение уровня гемоглобина, увеличение активность АЛТ (аланинтрансферазы), ACT (аспарагинтрансферазы).
Прочие: часто - периферические отеки, не часто - астения, повышенная утомляемость, чувство жара.
Эналаприл
Со стороны центральной нервной системы: очень часто - головокружение; часто - головная боль; не часто - парестезия.
Со стороны психики: часто - депрессия; не часто - спутанность сознания, сонливость, бессонница, нервозность; редко - патологические сновидения, нарушение сна.
Со стороны кожных покровов: часто - сыпь; не часто - повышенное потоотделение, зуд, крапивница, алопеция; редко - мультиформная эритема, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонса, синдром Лайелла, пузырчатка.
Со стороны мочевыделительной системы: не часто - почечная недостаточность, протеинурия; редко - олигурия.
Со стороны мочеполовой системы: не часто - эректильная дисфункция; редко — гинекомастия.
Со стороны иммунной системы: часто - повышенная чувствительность, ангионевротический отек лица, конечностей, губ, языка, голосовой щели и/или гортани; редко - аутоиммунные нарушения.
Со стороны обмена веществ: не часто - гипогликемия, анорексия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: не часто - мышечный спазм.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота; часто -диарея, абдоминальные боли, нарушение вкуса; нечасто - кишечная непроходимость, панкреатит, рвота, диспепсия, запор, сухость слизистой оболочки полости рта, боль в желудке, язва желудка или двенадцатиперстной кишки; редко - стоматит, афтозный стоматит, глоссит; очень редко -кишечная ангиоэдема.
Со стороны печени и о/селчевыводящих путей: редко - печеночная недостаточность, гепатиты - холестатический или некротический, холестаз. Со стороны системы кроветворения:не часто — анемия, в том числе апластическая и гемолитическая; редко - тромбоцитопения, нейтропения, агранулоцитоз, панцитопения, лимфоденопатия, недостаточность костномозгового кроветворения.
Со стороны дыхательной системы: очень часто - кашель; часто - одышка; не часто - ринорея, глоточно-гортанные боли, дисфония, бронхоспазм, астма; редко - инфильтрация легких, ринит, альвеолярная аллергическая/эозинофильная пневмония.
Со стороны органа зрения: очень часто — снижение остроты зрения.
Со стороны органа слуха и лабиринтных нарушений: не часто — звон в ушах, вертиго.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - аритмия, стенокардия, тахикардия, инфаркт миокарда, выраженное снижение АД, обморок, инсульт, вследствие чрезмерного снижения артериального давления у пациентов с повышенным риском; не часто - ощущение сердцебиения, «приливы» крови к коже лица, ортостатическая гипотензия; редко - синдром Рейно.
Лабораторные показатели: часто - гиперкалиемия, увеличение креатинина в крови; не часто - увеличение содержания мочевины в крови, уменьшение содержания натрия в крови; редко - увеличение уровня гемоглобина и гематокрита, увеличение количества печеночных ферментов и снижение концентрации билирубина в крови.
Прочие: очень часто - астения; часто - повышенная утомляемость, боль в груди; не часто — недомогание.
Также описан симптомокомплекс, включающий гиперемию кожи лица, тошноту, рвоту и выраженное снижение АД и может развиваться при одновременном применении ингибиторов АПФ и препарата золота (натрия ауротиомалат) внутривенно.
Лерканидипин
Со стороны г^ентральной нервной системы: не часто - головокружение, головная боль.
Со стороны психики: редко — сонливость. Со стороны кожных покровов: редко — сыпь.
Со стороны иммунной системы: очень редко — повышенная чувствительность.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - полиурия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: редко - миалгия.
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, диспепсия, диарея, абдоминальные боли, рвота.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: не часто - тахикардия, ощущение сердцебиения, «приливы» крови к коже лица; редко — стенокардия; очень редко - обморок.
Прочие: не часто - периферические отеки; редко - астения, повышенная утомляемость.
Антигипертензивный эффект препарата может потенцироваться при одновременном применении с другими препаратами с аналогичным эффектом, такими как диуретики, бета-адреноблокаторы, альфа-адреноблокаторы и другими. Кроме того, при совместном применении могут наблюдаться следующие эффекты:
Лерканидипин:
Препарат нельзя принимать в сочетании с ингибиторами CYP3A4, такими как кетокоиазол, интраконазол, эритромицин и другие, с циклоспорином и грейпфрутовый соком (увеличивают концентрацию в крови и приводят в потенцированию антигипертензивного эффекта).
Необходимо соблюдать осторожность при одновременном приеме с такими препаратами как терфенадин, астемизол и III классом антиаритмических препаратов (например,амиодарон) и хгтидином. Одновременный прием с противосудорожными препаратами (например, феиитоин, карбамазепин) и рифамщином может привести к снижению антигипертензивного эффекта лерканидипина. Прием дигокснна должен быть под тщательным контролем с целью выявления клинических симптомов токсичности дигоксина. Прием препарата с мндазоламом приводит к увеличению абсорбции лерканидипина в ЖКТ и снижению скорости абсорции. Метапролол уменьшает биодоступность лерканидипина на 50 %. Циметидин в дозе 800 мг в день не приводит к значительным изменениям содержания и концентрации лерканидипина в сыворотке крови, однако при подобном сочетании требуется особая осторожность, так как при более высоких дозах циметидина биодоступность лерканидипина, а следовательно и его антигипертензивный эффект, может возрастать.Флуоксетин не оказывает никакого влияния на фармакокинетику лерканидипина. В случае приема препарата с симвастатином, препарат следует принимать с утра, а симвастатин - вечером. Прием лерканидипина одновременно с варфарином не оказывает влияния на фармакокинетику последнего.
Эналаприл:
Одновременный прием препарата с солями калия, с калийсберегающими диуретиками (спиронолактои, триамтерен, эплеренон, амилорид), ингибиторами АПФ, ангиотензина II рецепторов антагонисты, нестериодными противовоспалительными препаратами, гепаринами (низкомолекулярные или нефрационированные), циклоспорином, такролимусом итриметопримом увеличивает риск развития гиперкалиемии.
Не рекомендуется применять также вместе с солями лития (если прием такой комбинации необходим, то проводят тщательный контроль, над концентрацией лития в плазме крови).
Одновременный прием с антидиабетическими препаратами (как пероральные, так и инсулины) может вызвать развитие гипогликемии на первой неделе лечения. Диуретики («петлевые» и тиазидные) могут вызвать уменьшение ОЦК и таким образом повысить риск выраженного снижения АД при лечении препаратом. Длительное применениенестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) может снизить антигипертензивный эффект ингибиторов АПФ. Как НПВП, так и ингибиторы АПФ (эналаприл) способствуют повышению содержания калия в крови, что может привести к нарушению функции почек. Баклофен усиливает антигипертензивный эффект. Циклоспорин увеличивает риск гиперкалиемии. Этанол усиливает антигипертензивный эффект ингибиторов АПФ.
Трициклические антидепрессанты/нейролептики/общие анестетики/ наркотические анальгетики могут привести к дальнейшему понижению АД. Кортикостероиды (кроме гидрокортизона в качестве заместительной терапии при болезни Аддисона) снижают антигипертензивный эффект (задержка жидкости с последующими увеличением ОЦК). Совместное применение с другими гипотензивными средствами может усилить антигипертензивный эффект эналаприла. Совместное применение с нитроглицерином и другими нитратами и вазодилататорами приводит к еще более выраженному снижению АД.
Аллопуринол, цитостатики, иммуиосупрессоры, системные кортикостероиды и прокаинамид могут привести к повышенному риску возникновения лейкопении.
Антациды способствуют снижению биодоступности ингибиторов АПФ. Симпатомиметики могут снизить антигипертензивный эффект.
Эналаприл может применяться одновременно с ацетилсалициловой кислотой (в качестве антиагрегатного средства).
При одновременном применении с препаратом золота (натрия ауротиомалат) внутривенно возможно развитие побочного действия.
При температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.
2 года.
Корипрен
Таблетки вкриті плівковою оболонкою
Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
діючі речовини: лерканидипина гідрохлорид 10 мг еналаприлу малеату 10 мг
28 шт.
Корипрен - гіпотензивний засіб комбіноване (ангіотензин-перетворюючого ферменту інгібітор блокатор «повільних» кальцієвих каналів) Препарат являє собою комбінацію інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) та блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БККК).
Лерканидипин - похідне дигидропиридинового ряду, інгібує трансмембранний потік кальцію в серцеві клітини і клітини гладкої мускулатури. Механізм антигіпертензивної дії зумовлений прямим релаксуючим впливом на гладкі м'язи судин, в результаті чого знижується загальний периферичний опір судин. Має пролонговану антигіпертензивну дію. Завдяки високій селективності до гладком'язових клітин судин негативна інотропна дія відсутня.
Еналаприл - інгібітор АПФ), пригнічує утворення ангіотензину II та зменшує його судинозвужувальну дію. Знижує артеріальний тиск, не викликаючи збільшення частоти серцевих скорочень та хвилинного об'єму. Знижує загальний периферичний судинний опір, зменшує післянавантаження та переднавантаження на серце. Знижує тиск у правому передсерді і малому колі кровообігу. Не впливає на метаболізм глюкози, ліпопротеїнів, а також на функції статевої системи.
есенціальна гіпертензія (при неефективності монотерапії лерканидипином 10 мг).
- підвищена чутливість до лерканидипину, еналаприлу або до будь-якого іншого ингибитору АПФ та іншим БМКК, похідних дигідропіридину, а також до будь-якого іншого компонента препарату;
- порушення відтоку з лівого шлуночка, включаючи стеноз аортального клапана;
- хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
спадковий та/або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
- нестабільна стенокардія;
- перший місяць після перенесеного інфаркту міокарда (протягом 28 днів);
- тяжка ниркова недостатність {кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі;
- тяжка печінкова недостатність;
- одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, ритонавір, тролеандомицин), циклоспорину, грейпфрутового соку;
- ангіоневротичний набряк від застосування інгібіторів АПФ (в анамнезі);
- наявність в анамнезі спадкового або ідіопатичного набряку;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози і синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
- дитячий вік (до 18 років).
Застосування препарату Корипрен не рекомендується під час вагітності, а не тільки в II і III триместрах.
Інгібітори АПФ можуть спричинювати захворювання або загибель плода або новонародженого при призначенні в II і III триместрах вагітності Застосування інгібіторів АПФ під час цього періоду супроводжувалося негативним впливом на плід і новонародженого, включаючи розвиток артеріальної гіпотензії, ниркової недостатності, гіперкаліємії і/або гіпоплазії кісток черепа у новонародженого. Можливо розвиток олігогідрамніону, мабуть, внаслідок зниження функції нирок плоду. Це ускладнення може призводити до контрактурі кінцівок, деформації кісток черепа, включаючи його лицьову частину, гіпоплазії легенів. Тератогенний ефект при застосуванні інгібіторів АПФ (еналаприл) у першому триместрі не доведений, проте не варто виключати цю можливість. Пацієнтки, які перебувають на терапії інгібіторами АПФ при плануванні вагітності повинні перейти на альтернативні схеми гіпотензивного лікування.
Не рекомендується застосування препарату у жінок дітородного віку, які не застосовують надійні засоби контрацепції.
Всередину, бажано приймати вранці не менше ніж за 15 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Не можна запиватьгрейпфрутовым соком.
Препарат Корипрен не призначений для початкового лікування гіпертензії. При неефективності монотерапії лерканидипином 10 мг, слід почати прийом препарату Корипрен по 10 мг 10 мг.
Класифікація ВООЗ: дуже часто - 1/10 призначень, часто - 1/100 призначень, не часто - 1/1000 призначень, рідко - 1/10000 призначень, дуже рідко-менше 1/10000 призначень.
Лерканидипин еналаприл
З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; не часто - головний біль.
З боку психіки: нечасто - тривожність.
З боку шкірних покривів: не часто - дерматит, набряк губ, еритема, кропив'янка, висип.
З боку сечостатевої системи: нечасто - еректильна дисфункція.
З боку сечовидільної системи: не часто - поллакурия, поліурія, ніктурія.
З боку імунної системи: не часто - підвищена чутливість до одного з компонентів препарату, набряк Квінке.
З боку обміну речовин: не часто - гіпертригліцеридемія.
З боку опорно-двигательиого апарату: нечасто - артралгія.
З боку травної системи: не часто - абдомінальний біль, нудота, запор, диспепсія, глосити.
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія.
З боку дихальної системи: часто - кашель; не часто - сухість у горлі, глоткової-гортанні болю.
З боку серцево-судинної системи: часто - «припливи» крові до шкіри обличчя; не часто - відчуття серцебиття і тахікардія, виражене зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс, застійна серцева недостатність.
З боку органа слуху і лабіринтні порушення: часто - вертиго, у тому числі позиційне запаморочення.
Лабораторні показники: часто - зниження рівня гемоглобіну, збільшення активність АЛТ (аланінтрансферази), ACT (аспарагінтрансферази).
Інші: часто - периферичні набряки, нечасто - астенія, підвищена стомлюваність, відчуття жару.
Еналаприл
З боку центральної нервової системи: дуже часто - запаморочення; часто - головний біль; не часто - парестезії.
З боку психіки: часто - депресія; не часто - сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, нервозність; рідко - патологічні сновидіння, порушення сну.
З боку шкірних покривів: часто - висип; не часто - підвищене потовиділення, свербіж, кропив'янка, алопеція; рідко - мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонса, синдром Лайєлла, пухирчатка.
З боку сечовидільної системи: не часто - ниркова недостатність, протеїнурія; рідко - олігурія.
З боку сечостатевої системи: нечасто - еректильна дисфункція; рідко - гінекомастія.
З боку імунної системи: часто - підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані; рідко - аутоімунні порушення.
З боку обміну речовин: часто - гіпоглікемія, анорексія.
З боку опорно-рухового апарату: не часто - м'язовий спазм.
З боку травної системи: дуже часто - нудота; часто-діарея, абдомінальний біль, порушення смаку; нечасто - кишкова непрохідність, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у шлунку, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки; рідко - стоматит, афтозний стоматит, глосит; дуже рідко-кишкова ангіоедема.
З боку печінки та про/селчевыводящих шляхів: рідко - печінкова недостатність, гепатити - холестатичний або некротичний, холестаз. З боку системи кровотворення:часто - анемія, в тому числі апластична і гемолітична; рідко - тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лимфоденопатия, недостатність кістковомозкового кровотворення.
З боку дихальної системи: дуже часто - кашель; часто - задишка; не часто - ринорея, глоткової-гортанні болю, дисфонія, бронхоспазм, астма; рідко - інфільтрація легенів, риніт, альвеолярна алергічна/еозинофільна пневмонія.
З боку органа зору: дуже часто - зниження гостроти зору.
З боку органа слуху і лабіринтні порушення: нечасто - дзвін у вухах, вертиго.
З боку серцево-судинної системи: часто - аритмія, стенокардія, тахікардія, інфаркт міокарда, виражене зниження артеріального тиску, непритомність, інсульт, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з підвищеним ризиком; не часто - відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя, ортостатична гіпотензія; рідко - синдром Рейно.
Лабораторні показники: часто - гіперкаліємія, підвищення креатиніну в крові; не часто - збільшення вмісту сечовини в крові, зменшення вмісту натрію в крові; рідко - збільшення рівня гемоглобіну і гематокриту, збільшення кількості печінкових ферментів та зниження концентрації білірубіну в крові.
Інші: дуже часто - астенія; часто - підвищена втомлюваність, біль у грудях; не часто - нездужання.
Також описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію шкіри обличчя, нудоту, блювоту і виражене зниження АТ і може розвиватися при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і препарату золота (натрію ауротиомалат) внутрішньовенно.
Лерканидипин
З боку р^ентральной нервової системи: не часто - запаморочення, головний біль.
З боку психіки: рідко - сонливість. З боку шкірних покривів: рідко - висип.
З боку імунної системи: дуже рідко - підвищена чутливість.
З боку сечовидільної системи: рідко - поліурія.
З боку опорно-рухового апарату: рідко - міалгія.
З боку травної системи: рідко - нудота, диспепсія, діарея, абдомінальні болі, блювання.
З боку серцево-судинної системи: не часто - тахікардія, відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя; рідко - стенокардія; дуже рідко - непритомність.
Інші: часто - периферичні набряки; рідко - астенія, підвищена втомлюваність.
Антигіпертензивний ефект препарату може потенціюватися при одночасному застосуванні з іншими препаратами з аналогічним ефектом, такими як діуретики, бета-адреноблокатори, альфа-адреноблокатори та іншими. Крім того, при спільному застосуванні можуть спостерігатися такі ефекти:
Лерканидипин:
Препарат не можна приймати в поєднанні з інгібіторами CYP3A4, такими як кетокоиазол, інтраконазол, еритроміцин та інші, з циклоспорином і грейпфрутовий соком (збільшують концентрацію в крові і приводять до потенціювання антигіпертензивного ефекту).
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з такими препаратами як терфенадин, астемізол та ІІІ клас антиаритмічних препаратів (наприклад,аміодарон) і хгтидином. Одночасний прийом з протисудомними препаратами (наприклад, феиитоин, карбамазепін) і рифамщином може призвести до зниження антигіпертензивного ефекту лерканидипина. Прийом дигокснна повинен бути під ретельним контролем з метою виявлення клінічних симптомів токсичності дигоксину. Прийом препарату з мндазоламом призводить до збільшення абсорбції лерканидипина в ШКТ і зниження швидкості абсорции. Метапролол зменшує біодоступність лерканидипина на 50 %. Циметидин у дозі 800 мг на день не призводить до значних змін вмісту і концентрації лерканидипина в сироватці крові, проте при подібному поєднанні потрібна особлива обережність, так як при більш високих дозах циметидину біодоступність лерканидипина, а отже і його антигіпертензивний ефект, може зростати.Флуоксетин не робить ніякого впливу на фармакокінетику лерканидипина. У разі прийому препарату з симвастатином, препарат слід приймати з ранку, а симвастатин - ввечері. Прийом лерканидипина одночасно з варфарином не чинить впливу на фармакокінетику останнього.
Еналаприл:
Одночасний прийом препарату з солями калію, калійзберігаючими діуретиками (спиронолактои, триамтерен, эплеренон, амілорид), інгібіторами АПФ, антагоністи ангіотензину II рецепторів, нестериодными протизапальними препаратами, гепаринами (низькомолекулярні або нефрационированные), циклоспорином, такролімусом ітриметопримом збільшує ризик розвитку гіперкаліємії.
Не рекомендується застосовувати разом з солями літію (якщо прийом такої комбінації необхідний, то проводять ретельний контроль над концентрацією літію в плазмі крові).
Одночасний прийом з протидіабетичними засобами (пероральні, так і інсуліни) може спричинити розвиток гіпоглікемії на першому тижні лікування. Діуретики («петльові» і тіазидні) можуть викликати зменшення ОЦК і таким чином підвищити ризик вираженого зниження АТ при лікуванні препаратом. Тривале застосуваннянестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) може знизити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. Як НПЗП, так і інгібітори АПФ (еналаприл) сприяють підвищенню вмісту калію в крові, що може призвести до порушення функції нирок. Баклофен посилює антигіпертензивний ефект. Циклоспорин збільшує ризик гіперкаліємії. Етанол посилює антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.
Трициклічні антидепресанти/нейролептики/загальні анестетики/ наркотичні анальгетики можуть призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Кортикостероїди (крім гідрокортизону в якості замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують антигіпертензивний ефект (затримка рідини із наступними збільшенням ОЦК). Спільне застосування з іншими гіпотензивними засобами може посилити антигіпертензивний ефект еналаприлу. Спільне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами та вазодилататорами призводить до ще більш вираженого зниження АТ.
Алопуринол, цитостатики, иммуиосупрессоры, системні кортикостероїди і прокаїнамід можуть призвести до підвищення ризику виникнення лейкопенії.
Антациди сприяють зниження біодоступності інгібіторів АПФ. Симпатоміметики можуть знизити антигіпертензивний ефект.
Еналаприл може застосовуватися одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (в якості антиагрегатного кошти).
При одночасному застосуванні з препаратом золота (натрію ауротиомалат) внутрішньовенно можливий розвиток побічної дії.
При температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
2 роки.