Купить Конвульсофин таблетки 300 мг, 100 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
КОНВУЛЬСОФИН
Таблетки
100 шт
КОНВУЛЬСОФИН - противосудорожное средство, механизм которого обусловлен способностью ингибировать фермент ГАМК-трансферазу, что способствует повышению содержания тормозного медиатора ГАМК в ЦНС. Накопление ГАМК приводит к снижению возбудимости и судорожной готовности моторных зон головного мозга. Препарат улучшает психическое состояние и настроение больных эпилепсией.
Эпилепсия (генерализованные припадки в виде абсансов, миоклонические, фокальные и вторично генерализованные припадки).
Повышенная чувствительность к валпройевой кислоте, заболевания печени (в том числе медикаментозные поражения печени в семейном анамнезе), нарушение функции печени и поджелудочной железы, указания в семейном анамнезе на смерть ближайших родственников (родного брата или сестры), вызванную приемом препаратов валпройевой кислоты, период кормления грудью.
Дозу устанавливают индивидуально; начальная доза обычно составляет 5-10мг/кг массы тела, в дальнейшем ее постепенно повышают (на 5мг/кг массы тела каждые 4-7 дней). Средняя суточная доза для длительного лечения составляет для взрослых и пациентов пожилого возраста 20мг/кг, для подростков 25мг/кг, для детей 30мг на 1 кг массы тела; принимают внутрь 2-4 раза в сутки во время или после еды. Полный терапевтический эффект развивается через 4-6 нед после начала лечения, поэтому не рекомендуется повышать дозу слишком быстро. Дозу принимаемого одновременно другого противоэпилептического препарата (особенно фенобарбитала) снижают. Полный переход на лечение Конвульсофином осуществляют медленно, постепенно снижая дозу применявшегося ранее препарата. Ориентировочные суточные препарата дозы составляют: детям в возрасте 6мес-3 лет 150-450 мг, 3-6 лет 300-600 мг, 6-14 лет 450-1500 мг, подросткам старше 14 лет и взрослым 1200-2100 мг/сут. Больные с почечной недостаточностью нуждаются в коррекции дозы препарата.
Противоэпилептические средства, индуцирущие микросомальные ферменты, такие, как фенобарбитал, фенитоин и карбамазепин, могут ускорять элиминацию валпройевой кислоты и тем самым снижать ее эффективность. При сочетании Конвульсофина с фенобарбиталом или примидоном необходимо учитывать клинически значимое повышение уровня барбитуратов в плазме крови, которое может выражаться в усилении седативного эффекта. Конвульсофин может повышать или снижать концентрацию фенитоина в плазме крови. В этом случае рекомендуется контролировать уровень фенитоина в плазме крови. При применении Конвульсофина с карбамазепином в исключительных случаях может развиться спутанность сознания и кома. В случае одновременного назначения валпройевой кислоты с клоназепамом больные могут отмечать выраженную сухость во рту, в некоторых случаях развивается состояние абсанса. Валпройевая кислота может потенцировать действие снотворных и седативных средств, а также других психотропных препаратов (нейролептиков, антидепрессантов и ингибиторов МАО). При одновременном приеме валпройевой кислоты и антикоагулянтов, а также ацетилсалициловой кислоты повышается риск развития геморрагических осложнений. Кроме того, ацетилсалициловая кислота увеличивает связывание валпройевой кислоты с белками плазмы крови. Таким же образом валпройевая кислота влияет на метаболизм и связывание с белками плазмы крови некоторых других препаратов (например, кодеина). Гепатотоксические вещества (в том числе алкоголь) могут усиливать токсическое влияние валпройевой кислоты на печень.
КОНВУЛЬСОФІН
Таблетки
100 шт
КОНВУЛЬСОФІН - протисудомний засіб, механізм якого зумовлений здатністю інгібувати фермент ГАМК-трансферазу, що сприяє підвищенню вмісту гальмівного медіатора ГАМК в ЦНС. Накопичення ГАМК призводить до зниження збудливості і судомної готовності моторних зон головного мозку. Препарат поліпшує психічний стан і настрій хворих на епілепсію.
Епілепсія (генералізовані припадки у вигляді абсансів, міоклонічні, фокальні і вторинно генералізовані напади).
Підвищена чутливість до валпройевой кислоті, захворювання печінки (у тому числі медикаментозні ураження печінки у сімейному анамнезі), порушення функції печінки і підшлункової залози, вказівки в сімейному анамнезі на смерть найближчих родичів (рідного брата або сестри), викликаний прийомом препаратів валпройевой кислоти, період годування груддю.
Дозу встановлюють індивідуально; початкова доза зазвичай становить 5-10мг/кг маси тіла, надалі її поступово підвищують (5мг/кг маси тіла кожні 4-7 днів). Середня добова доза для тривалого лікування становить для дорослих і пацієнтів літнього віку 20мг/кг, для підлітків 25мг/кг, для дітей 30мг на 1 кг маси тіла; приймають всередину, 2-4 рази на добу під час або після їжі. Повний терапевтичний ефект розвивається через 4-6 тижнів після початку лікування, тому не рекомендується підвищувати дозу занадто швидко. Дозу прийнятого одночасно іншого протиепілептичного препарату (особливо фенобарбіталу) знижують. Повний перехід на лікування Конвульсофином здійснюють повільно, поступово знижуючи дозу застосовувався раніше препарату. Орієнтовні добові дози препарату становлять: дітям у віці 6міс-3 років 150-450 мг, 3-6 років 300-600 мг, 6-14 років 450-1500 мг, підліткам старше 14 років і дорослим 1200-2100 мг/добу. Хворі з нирковою недостатністю потребують корекції дози препарату.
Протиепілептичні засоби, индуцирущие мікросомальні ферменти, такі як фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін, можуть прискорювати елімінацію валпройевой кислоти і тим самим знижувати її ефективність. При поєднанні Конвульсофина з фенобарбіталом або примідоном необхідно враховувати клінічно значуще підвищення рівня барбітуратів в плазмі крові, що може виражатися в посилення седативного ефекту. Конвульсофін може підвищувати або зменшувати концентрацію фенітоїну в плазмі крові. У цьому випадку рекомендується контролювати рівень фенітоїну у плазмі крові. При застосуванні Конвульсофина з карбамазепіном у виняткових випадках може розвинутися сплутаність свідомості та кома. У разі одночасного призначення валпройевой кислоти з клоназепамом хворі можуть відзначати виражену сухість у роті, у деяких випадках розвивається стан абсанса. Валпройевая кислота може потенціювати дію снодійних і седативних засобів, а також інших психотропних препаратів (нейролептиків, антидепресантів та інгібіторів МАО). При одночасному прийомі валпройевой кислоти та антикоагулянтів, а також ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень. Крім того, ацетилсаліцилова кислота збільшує зв'язування валпройевой кислоти з білками плазми крові. Таким же чином валпройевая кислота впливає на метаболізм і зв'язування з білками плазми крові деяких інших препаратів (наприклад, кодеїну). Гепатотоксичні речовини (у тому числі алкоголь) можуть посилювати токсичний вплив валпройевой кислоти на печінку.
люди не ведитесь!именно таких таблеток тут нету