Купить Конкор таблетки 5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Конкор
Таблетки, покрытые оболочкой
1 табл. содержит бисопролола фумарат 5 мг;
прочие ингредиенты: кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, кросповидон, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, кальция гидрофосфат, диметикон 100, макрогол 400, железа оксид, титана оксид, метилгидроксипропилцеллюлоза.
30 шт.
Конкор - селективный бета1-адреноблокатор. При применении в терапевтических дозах не обладает внутренней симпатомиметической активностью и клинически значимыми мембраностабилизирующими свойствами.
После приема внутрь действие развивается через 1-3 ч и продолжается в течение 24 ч.
Оказывает гипотензивное действие за счет уменьшения сердечного выброса, торможения секреции ренина почками, воздействием на барорецепторы дуги аорты и каротидного синуса. При длительном приеме Конкор снижает первоначально повышенное ОПСС.
Оказывает антиангинальное действие. Уменьшает потребность миокарда в кислороде за счет снижения ЧСС, уменьшения сердечного выброса и снижения АД. Увеличивает снабжение миокарда кислородом за счет уменьшения конечного диастолического давления и удлинения диастолы.
При хронической сердечной недостаточности Конкор подавляет активизированную симпато-адреналовую и ренин-ангиотензин-альдостероновую систему, что приводит к улучшению течения заболевания.
— артериальная гипертензия;
— ИБС (стенокардия);
— хроническая сердечная недостаточность.
— шок;
— AV блокада II и III степени;
— СССУ;
— выраженная синоатриальная блокада;
— склонность к бронхоспазмам (бронхиальная астма, обструктивные заболевания дыхательных путей);
— поздние стадии нарушения периферического кровообращения;
— одновременный прием ингибиторов МАО (за исключением ингибиторов МАО типа В);
— при указании в анамнезе на наличие у больного или его родственников псориаза (применение бета-адреноблокаторов, включая Конкор Кор, должно производиться только после тщательной оценки соотношения пользы и риска;
— феохромоцитома (назначение Конкора Кор больным с феохромоцитомой разрешается только после приема альфа-адреноблокаторов);
— у больных с хронической сердечной недостаточностью Конкор Кор не следует применять при обострении сердечной недостаточности или во время эпизодов декомпенсации сердечной недостаточности, при которых требуется в/в введение препаратов, влияющих на сократимость миокарда; кроме того, для больных с хронической сердечной недостаточностью противопоказано применение Конкора Кор при брадикардии, если пульс составляет менее 50-60/мин и при артериальной гипотензии, если систолическое АД менее 90-100 мм рт. ст.
Не следует назначать Конкор при беременности и в период лактации (грудного вскармливания) из-за отсутствия клинического опыта применения препарата у этой категории пациентов.
В исключительных случаях применения Конкора при беременности лечение им должно быть прекращено за 72 часа до ожидаемого срока родов из-за возможности брадикардии, гипогликемии и угнетения дыхания новорожденного. Если отмена препарата невозможна, то после родоразрешения новорожденный должен находиться под тщательным наблюдением. Симптомы гипогликемии можно ожидать в течение первых 3 сут.
При артериальной гипертензии и ИБС препарат назначают по 1 таб. (5 мг бисопролола фумарата) 1 раз/сут. В начале лечения можно назначить 1/2 таблетки (2.5 мг бисопролола фумарата). При необходимости назначают 10 мг 1 раз/сут. Дальнейшее повышение дозы оправдано лишь в исключительных случаях. У всех пациентов дозу подбирают индивидуально, прежде всего с учетом эффективности лечения и частоты пульса.
Пациентам с нарушениями функции печени или почек легкой или средней тяжести, а также лицам пожилого возраста коррекции режима дозирования, как правило, не требуется.
Для больных с выраженными нарушениями функции почек (при КК менее 20 мл/мин) и пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени максимальная суточная доза составляет 10 мг.
Конкор назначают пациентам с умеренно выраженной и тяжелой хронической сердечной недостаточностью(с фракцией выброса &
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: возможны (особенно в начале курса лечения) чувство усталости, головокружение, головная боль, нарушение сна, депрессия; редко — галлюцинации. Обычно эти явления выражены слабо и проходят, как правило, в течение 1-2 недель.
Со стороны органа зрения: редко - нарушение зрения, уменьшение слезоотделения (следует учитывать при ношении контактных линз), конъюнктивит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях - ортостатическая гипотензия, брадикардия, нарушение AV-проводимости, декомпенсация сердечной недостаточности с развитием периферических отеков; возможны парестезии и ощущение холода в конечностях. В начале лечения возможно ухудшение состояния у пациентов с перемежающейся хромотой или с синдромом Рейно.
Со стороны дыхательной системы: редко - одышка (у пациентов со склонностью к бронхоспазму, в т.ч. при бронхите с бронхообструктивным синдромом).
Со стороны пищеварительной системы: в отдельных случаях - диарея, запоры, тошнота, боли в животе, повышение активности печеночных ферментов в плазме крови (АСТ, АЛТ), гепатит.
Со стороны костно-мышечной системы: в отдельных случаях - мышечная слабость, судороги мышц, артропатия с поражением одного или нескольких суставов (моно- или полиартрит).
Со стороны эндокринной системы: снижение толерантности к глюкозе (при латентном сахарном диабете) и замаскированные признаки гипогликемии; в отдельных случаях - повышение уровня триглицеридов в крови.
Со стороны половой системы: в отдельных случаях - нарушение потенции.
Дерматологические реакции: возможен зуд; редко — покраснение кожи, усиление потоотделения, сыпь.
Следует соблюдать осторожность при лечении больных сахарным диабетом со значительными колебаниями содержания глюкозы в крови, т.к. симптомы гипогликемии могут быть замаскированы; при терапии пациентов, придерживающихся строгой диеты; при лечении больных с метаболическим ацидозом; больных с тяжелой реакцией повышенной чувствительности в анамнезе; при проведении десенсибилизирующей терапии; при AV-блокаде I степени; при ангиоспастической стенокардии (стенокардии Принцметала).
В отдельных случаях применение бета-адреноблокаторов (в т.ч. Конкора) может вызвать развитие или ухудшение течения псориаза или привести к появлению псориатических высыпаний на коже.
На фоне приема бета-адреноблокаторов могут возникать более тяжелые формы реакций повышенной чувствительности.
При лечении бета-адреноблокаторами в отдельных случаях наблюдается выпадение волос, нарушение слуха или шум в ушах, увеличение массы тела, изменения настроения, кратковременная потеря памяти, аллергический ринит.
Перед проведением хирургического вмешательства следует проинформировать анестезиолога о приеме Конкора.
Использование в педиатрии
Не следует назначать Конкор детям из-за отсутствия клинического опыта применения препарата у этой категории пациентов.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Вопрос о возможности занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций, следует решать только после оценки индивидуальной реакции пациента на препарат (особенно в начале лечения или при одновременном употреблении алкоголя или этанолсодержащих препаратов).
При одновременном применении Конкор может усиливать действие антигипертензивных препаратов.
При одновременном применении Конкора и резерпина, альфа-метилдопы, клонидина, препаратов наперстянки или гуанфацина возможно резкое снижение ЧСС.
При одновременном применении Конкора и клонидина, препаратов наперстянки, а также гуанфацина возможны также нарушения проводимости.
При одновременном применении Конкора и симпатомиметиков (в т.ч. содержащихся в средствах от кашля, в каплях в нос и глазных каплях) возможно уменьшение действия бисопролола.
При одновременном применении нифедипин и другие блокаторы кальциевых каналов - производные дигидропиридина могут усиливать антигипертензивное действие Конкора.
При одновременном применении Конкора и верапамила или дилтиазема и других антиаритмических препаратов возможно резкое снижение АД, уменьшение ЧСС, а также развитие аритмии и/или сердечной недостаточности (требуется тщательный контроль врача). Не следует в/в вводить блокаторы кальциевых каналов и антиаритмические препараты на фоне терапии Конкором.
При одновременном применении Конкора и клонидина последний можно отменить только в том случае, если за несколько дней до этого был закончен прием Конкора, из-за риска чрезмерного повышения АД.
При одновременном приеме производных эрготамина (в т.ч. эрготаминсодержащих средств для лечения мигрени) и Конкора возможно усиление нарушений периферического кровообращения.
При одновременном приеме Конкора и рифампицина возможно незначительное уменьшение T1/2 бисопролола (повышение дозы Конкора обычно не требуется).
При одновременном применении Конкора и инсулина или пероральных гипогликемических средств возможно усиление гипогликемического действия. Симптомы гипогликемии маскируются или смягчаются (необходим регулярный контроль уровня глюкозы в плазме крови).
Симптомы: брадикардия, артериальная гипотензия, сердечная недостаточность, бронхоспазм.
Лечение: промывание желудка, прием активированного угля. При брадикардии или артериальной гипотензии возможно в/в введение атропина в дозе от 1.5 до 2 мг, введение глюкагона в дозе 1-5 мг (до 10 мг). При бронхоспазме применяют бета2-адреномиметики (например, сальбутамол или фенотерол).
Препарат следует хранить в недоступном для детей месте.
Конкор
Таблетки, вкриті оболонкою
1 табл. містить бісопрололу фумарат 5 мг;
прочие інгредієнти: кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кальцію гідрофосфат, диметикон 100, макрогол 400, заліза оксид, оксид титану, метилгидроксипропилцеллюлоза.
30 шт.
Конкор - селективний бета1-адреноблокатор. При застосуванні в терапевтичних дозах не має внутрішньої симпатоміметичної активності і клінічно значущі мембраностабілізуючі властивості.
Після прийому всередину дія розвивається через 1-3 год і триває протягом 24 год.
Чинить гіпотензивну дію за рахунок зменшення серцевого викиду, гальмування секреції реніну нирками, впливу на барорецептори дуги аорти і каротидного синуса. При тривалому застосуванні Конкор знижує спочатку підвищений ОПСС.
Чинить антиангінальну дію. Зменшує потребу міокарда в кисні за рахунок зниження ЧСС, зменшенню серцевого викиду і зниження артеріального тиску. Збільшує постачання міокарда киснем за рахунок зменшення кінцевого діастолічного тиску та подовження діастоли.
При хронічній серцевій недостатності Конкор пригнічує активизированную симпато-адреналової і ренін-ангіотензин-альдостероновую систему, що призводить до поліпшення перебігу захворювання.
- артеріальна гіпертензія;
- ІХС (стенокардія);
- хронічна серцева недостатність.
- шок;
- AV блокада II і III ступеня;
- СССУ;
- виражена синоатріальна блокада;
- схильність до бронхоспазмам (бронхіальна астма, обструктивні захворювання дихальних шляхів);
- пізні стадії порушення периферичного кровообігу;
- одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В);
- при вказівці в анамнезі на наявність у хворого чи його родичів псоріазу (застосування бета-адреноблокаторів, включаючи Конкор Кор, повинно проводитися тільки після ретельної оцінки співвідношення користі і ризику;
- феохромоцитома (призначення Конкора Кор хворим з феохромоцитомою дозволяється тільки після прийому альфа-адреноблокаторів);
- у хворих з хронічною серцевою недостатністю Конкор Кор не слід застосовувати при загостренні серцевої недостатності або під час епізодів декомпенсації серцевої недостатності, при яких потрібна в/в введення препаратів, що впливають на скоротливість міокарда; крім того, для хворих з хронічною серцевою недостатністю протипоказано застосування Конкора Кор при брадикардії, якщо пульс становить менше 50-60/хв і при артеріальній гіпотензії, коли систолічний АТ менше 90-100 мм рт. ст.
Не слід призначати Конкор при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування) через відсутність клінічного досвіду застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.
У виняткових випадках застосування Конкора при вагітності лікування ним повинно бути припинено за 72 години до очікуваного терміну пологів через можливість брадикардії, гіпоглікемії і пригнічення дихання новонародженого. Якщо відміна препарату неможлива, то після пологів новонароджений повинен знаходитися під ретельним наглядом. Симптоми гіпоглікемії можна очікувати протягом перших 3 діб.
При артеріальній гіпертензії та ІХС препарат призначають по 1 таб. (5 мг бісопрололу фумарату) 1 раз/добу. На початку лікування можна призначити 1/2 таблетки (2.5 мг бісопрололу фумарату). При необхідності призначають 10 мг 1 раз/добу. Подальше підвищення дози виправдане лише у виняткових випадках. У всіх пацієнтів дозу підбирають індивідуально, перш за все, з урахуванням ефективності лікування і частоти пульсу.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок легкого або середньої тяжкості, а також особам літнього віку корекція режиму дозування, як правило, не потрібно.
Для хворих з вираженими порушеннями функції нирок (при КК менше 20 мл/хв) і пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг.
Конкор призначають пацієнтам з помірно вираженою і тяжкою хронічною серцевою недостатністю(з фракцією викиду &
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі (особливо на початку курсу лікування) відчуття втоми, запаморочення, головний біль, порушення сну, депресія; рідко - галюцинації. Зазвичай ці явища виражені слабо і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів.
З боку органу зору: рідко - порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - ортостатична гіпотензія, брадикардія, порушення AV-провідності, декомпенсація серцевої недостатності з розвитком периферичних набряків; можливі парестезії та відчуття холоду в кінцівках. На початку лікування можливе погіршення стану пацієнтів з переміжною кульгавістю або із синдромом Рейно.
З боку дихальної системи: рідко - задишка (у пацієнтів зі схильністю до бронхоспазму, в т. ч. при бронхіті з бронхообструктивним синдромом).
З боку травної системи: в окремих випадках - діарея, запори, нудота, болі в животі, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ), гепатит.
З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках - м'язова слабкість, судоми м'язів, артропатія з ураженням одного або декількох суглобів (моно - або поліартрит).
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози (при латентному цукровому діабеті) і замасковані ознаки гіпоглікемії; в окремих випадках - підвищення рівня тригліцеридів у крові.
З боку статевої системи: в окремих випадках - порушення потенції.
Дерматологічні реакції: можливий свербіж; рідко - почервоніння шкіри, посилення потовиділення, висип.
Слід дотримуватися обережності при лікуванні хворих на цукровий діабет зі значними коливаннями змісту глюкози в крові, тому що симптоми гіпоглікемії можуть бути замасковані; при терапії пацієнтів, які дотримуються суворої дієти; при лікуванні хворих з метаболічним ацидозом; хворих з тяжкою реакцією підвищеної чутливості в анамнезі; при проведенні десенсибілізуючої терапії; при AV-блокаді I ступеня; при ангиоспастической стенокардії (стенокардії Принцметала).
В окремих випадках застосування бета-адреноблокаторів (у т. ч. Конкора) може викликати розвиток або погіршення перебігу псоріазу або призвести до появи псоріатичних висипань на шкірі.
На тлі прийому бета-адреноблокаторів можуть виникати більш тяжкі форми реакцій підвищеної чутливості.
При лікуванні бета-адреноблокаторами у окремих випадках спостерігається випадіння волосся, порушення слуху або шум у вухах, збільшення маси тіла, зміна настрою, короткочасна втрата пам'яті, алергічний риніт.
Перед проведенням хірургічного втручання слід поінформувати анестезіолога про прийом Конкора.
Використання в педіатрії
Не слід призначати Конкор дітям через відсутність клінічного досвіду застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Питання про можливість занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на препарат (особливо на початку лікування або при одночасному вживанні алкоголю або етаноловмісних препаратів).
При одночасному застосуванні Конкор може посилювати дію антигіпертензивних препаратів.
При одночасному застосуванні Конкора і резерпіну, альфа-метилдопи, клонідину, препаратів наперстянки або гуанфацина можливо різке зниження ЧСС.
При одночасному застосуванні Конкора і клонідину, препаратів наперстянки, а також гуанфацина можливі також порушення провідності.
При одночасному застосуванні Конкора і симпатоміметиків (у т. ч. містяться в засобах від кашлю, в краплях у ніс і очних краплях) можливе зменшення дії бісопрололу.
При одночасному застосуванні ніфедипін та інші блокатори кальцієвих каналів похідні дигідропіридину можуть підсилювати антигіпертензивну дію Конкора.
При одночасному застосуванні Конкора і верапамілу або дилтіазему та інших антиаритмічних препаратів можливе різке зниження артеріального тиску, зменшення ЧСС, а також розвиток аритмії та/або серцевої недостатності (потрібен ретельний нагляд лікаря). Не слід в/в вводити блокатори кальцієвих каналів та антиаритмічні препарати на фоні терапії Конкором.
При одночасному застосуванні Конкора і клонідину останній можна відмінити тільки в тому випадку, якщо за декілька днів до цього закінчився прийом Конкора, із-за ризику надмірного підвищення артеріального тиску.
При одночасному застосуванні похідних ерготаміну (в т. ч. эрготаминсодержащих засобів для лікування мігрені) і Конкора можливе посилення порушень периферичного кровообігу.
При одночасному прийомі Конкора і рифампіцину можливе незначне зменшення T1/2 бісопрололу (підвищення дози Конкора звичайно не потрібно).
При одночасному застосуванні Конкора та інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів можливе посилення гіпоглікемічної дії. Симптоми гіпоглікемії маскуються або пом'якшуються (необхідний регулярний контроль рівня глюкози у плазмі крові).
Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, бронхоспазм.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. При брадикардії або артеріальній гіпотензії можливе в/в введення атропіну у дозі від 1,5 до 2 мг, введення глюкагону у дозі 1-5 мг (до 10 мг). При бронхоспазмі застосовують бета2-адреноміметики (наприклад, сальбутамол або фенотерол).
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці.