Купить Ко-перинева таблетки 2,5+8 мг, 30 шт
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Ко-Перинева
Таблетки
в 1 таблетке содержится: периндоприла эрбумина 8 мг, индапамид 2,5 мг
30 шт.
Ко-Перинева - комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий ингибитор АПФ - периндоприл и тиазидоподобный диуретик - индапамид. Препарат оказывает антигипертензивное, диуретическое и вазодилатирующее действие. Ко-Перинева оказывает выраженное дозозависимое антигипертензивное действие, не зависящее от возраста и положения тела больного и не сопровождающееся рефлекторной тахикардией. Не влияет на метаболизм липидов (общий холестерин, ЛПНП, ЛПОНП, ЛПВП, триглицериды и углеводы), в т.ч. у больных сахарным диабетом. Уменьшает риск развития гипокалиемии, обусловленной монотерапией диуретиком. Антигипертензивный эффект сохраняется в течение 24 ч. Стабильное снижение АД достигается в течение 1 месяца на фоне применения препарата Ко-Перинева без увеличения ЧСС. Прекращение лечения не приводит к развитию синдрома отмены.
Артериальная гипертензия.
Противопоказано применение препарата Ко-Перинева при беременности. Прием препарата при беременности может стать причиной фетоплацентарной ишемии с риском замедления развития плода. Не рекомендовано применение препарата Ко-Перинева в период лактации (индапамид выделяется с грудным молоком). При необходимости применения препарата Ко-Перинева в период лактации грудное вскармливание следует прекратить.
Назначают внутрь 1 раз/сут, предпочтительно в утренние часы до завтрака, запивая достаточным количеством жидкости. Дозы приводятся для соотношения периндоприл/индапамид. Начальная доза препарата Ко-Перинева - 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/сут. Если через 1 месяц приема препарата не удается достичь адекватного контроля АД, то дозу препарата следует увеличить до 4 мг/1.25 мг (1 таб.) 1 раз/сут. Для пациентов пожилого возраста начальная доза препарата Ко-Перинева составляет 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/сут. Пациентам с почечной недостаточностью (КК 60 мл/мин и более) коррекция дозы не требуется. Для пациентов с КК 30-60 мл/мин максимальная доза препарата Ко-Перинева составляет 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/сут. При КК менее 30 мл/мин препарат Ко-Перинева противопоказана. Пациентам с умеренным нарушением функции печени коррекция дозы не требуется.
Классификация частоты развития побочных эффектов: очень часто — >1/10; часто — от >1/100 до1/1000 до1 /10000 до
Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы: очень редко — геморрагический васкулит, гемолитическая анемия; при длительном применении в высоких дозах — тромбоцитопения, лейкопения/нейтропения, агранулоцитоз, апластическая анемия, которая регистрировалась на фоне приема ингибиторов АПФ (пациенты, находящиеся на гемодиализе или перитонеальном диализе).
Со стороны центральной и периферической нервной системы: часто — парестезии, головная боль, головокружение, вертиго, астения; нечасто — лабильность настроения, нарушения сна, усиленное потоотделение; очень редко — спутанность сознания.
Со стороны органов чувств: часто — нарушения зрения, шум в ушах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто — выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия; очень редко — аритмии, в т.ч. и брадикардия, желудочковая тахикардия, трепетание предсердий, стенокардия, инфаркт миокарда или инсульт, возможно вторичные, вследствие выраженной артериальной гипотензии у пациентов группы высокого риска.
Со стороны дыхательной системы: часто — сухой, раздражающий, упорного характера кашель, проходящий после отмены препарата, одышка; нечасто — бронхоспазм; очень редко — эозинофильная пневмония, ринит.
Со стороны пищеварительной системы: часто — запор, сухость слизистой оболочки полости рта, снижение аппетита, тошнота, боль в эпигастрии, боль в животе, изменение вкуса, рвота, диспепсия, диарея; очень редко — панкреатит, желтуха (цитолитическая или холестатическая); частота не установлена: в случае печеночной недостаточности существует вероятность развития печеночной энцефалопатии; интестинальный отек.
Со стороны кожных покровов и подкожно-жировой клетчатки: часто — кожный зуд, макулопапулезные высыпания; нечасто — ангионевротический отек лица, слизистой оболочки полости рта, языка, язычка верхнего неба и/или гортани, крапивница; реакции индивидуальной повышенной чувствительности, в основном дерматологические, у пациентов с отягощенным аллергологическим анамнезом; пурпура; возможное обострение течения СКВ; очень редко — мультиформная эритема, токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона; единичные случаи реакции фоточувствительности.
Со стороны костно-мышечной системы: часто — мышечные судороги.
Со стороны мочевыделительной системы: нечасто — почечная недостаточность; очень редко — острая почечная недостаточность.
Со стороны репродуктивной системы и грудных желез: нечасто — импотенция.
Лабораторные показатели: гипокалиемия; гипонатриемия с гиповолемией, приводящей к снижению ОЦК и ортостатической гипотензии; повышение концентрации мочевой кислоты и глюкозы в сыворотке крови; небольшое повышение концентрации креатинина и мочевины в плазме крови, обратимое после прекращения терапии, которое чаще развивается на фоне стеноза почечных артерий или стеноза артерии единственной почки, на фоне терапии артериальной гипертензии диуретиками, при почечной недостаточности; преходящее повышение содержания натрия в плазме крови; гипохлоремия; протеинурия; редко — гиперкальциемия.
Одновременное применение не рекомендуется
Препараты лития. При одновременном применении препаратов лития и ингибиторов АПФ были зарегистрированы случаи обратимого повышения концентрации лития в сыворотке крови. Одновременный прием тиазидных диуретиков может способствовать увеличению концентрации лития и риска его токсического действия на фоне приема ингибитора АПФ.
Калийсберегающие диуретики (такие как спиронолактон, эплеренон, триамтерен, амилорид), препараты калия или калийсодержащие заменители пищевой соли, а также другие препараты, способствующие повышению содержания калия в плазме крови (например гепарин).
Одновременное применение, требующее особой осторожности
Баклофен — потенцирование гипотензивного эффекта. Необходим контроль АД, функции почек и при необходимости коррекция дозы гипотензивных средств.
НПВП. Сочетание ингибиторов АПФ с НПВП (неселективные ингибиторы ЦОГ из группы НПВП, например ацетисалициловая кислота в дозах, оказывающих противовоспалительное действие; ингибиторы ЦОГ-2 ) — снижает гипотензивный эффект ингибиторов АПФ; повышает риск нарушения функции почек, вплоть до развития острой почечной недостаточности; повышает содержание калия в сыворотке крови у пациентов с уже существующими нарушениями функции почек.
Такую комбинацию рекомендуется применять с осторожностью, особенно у пациентов пожилого возраста. Пациенты должны получать достаточное количество жидкости, а также проводить контроль функции почек до и после начала лечения препаратом Ко-Перинева.
Одновременное применение, требующее осторожности
Трициклические антидепрессанты, антипсихотические средства (нейролептики). Усиливают гипотензивный эффект и увеличивают риск развития ортостатической гипотензии (аддитивный эффект).
ГКС, тетракозактид. Уменьшение гипотензивного эффекта (задержка жидкости).
Другие гипотензивные средства: возможно усиление гипотензивного эффекта препарата Ко-Перинева®.
Периндоприл
Одновременное применение не рекомендуется
Калийсберегающие диуретики (спиронолактон, триамтерен, амилорид, эплеренон) и препараты калия: при совместном применении их с ингибиторами АПФ возможно повышение содержания калия в сыворотке крови вплоть до летального исхода. Если необходимо совместное применение ингибитора АПФ и вышеуказанных препаратов (в случае подтвержденной гипокалиемии), следует соблюдать осторожность и проводить регулярный контроль содержания калия в плазме крови и параметров ЭКГ.
Одновременное применение, требующее особой осторожности
Гипогликемические средства для приема внутрь (производные сульфонилмочевины) и инсулин: применение ингибиторов АПФ может усиливать гипогликемический эффект гипогликемических средств для приема внутрь и инсулина у пациентов с сахарным диабетом; при их совместном применении возможно повышение толерантности к глюкозе, что может потребовать коррекции доз гипогликемических средств для приема внутрь и инсулина.
Одновременное применение, требующее осторожности
Аллопуринол, цитостатические иммунодепрессанты, ГКС (при системном применении) и прокаинамид: одновременный прием этих препаратов с ингибиторами АПФ может увеличивать риск развития лейкопении.
Средства для обшей анестезии: ингибиторы АПФ могут усилить гипотензивный эффект некоторых средств для проведения общей анестезии.
Диуретики (тиазидные и петлевые): применение диуретиков в высоких дозах может приводить к гиповолемии (за счет уменьшения ОЦК), а добавление к терапии периндоприла — к выраженному снижению АД.
Препараты золота: при назначении ингибиторов АПФ, в т.ч. периндоприла, пациентам, получающим препарат золота (ауротиомалат натрия) в/в, были отмечены нитратоподобные реакции (тошнота, рвота, выраженное снижение АД, гиперемия кожи лица).
Индапамид
Одновременное применение, требующее особой осторожности
Препараты, вызывающие аритмию типа «пируэт»: из-за риска гипокалиемии индапамид следует с осторожностью применять совместно с лекарственными средствами, вызывающими аритмию типа «пируэт», такими как: антиаритмические средства (хинидин, гидрохинидин, дизопирамид, амиодарон, дофетилид, ибутилид, бретилиум, соталол); некоторые нейролептики: хлорпромазин, циамемазин, левомепромазин, тиоридазин, трифлуоперазин; бензамиды (амисульприд, сульприд, сультоприд, тиаприд), бутирофеноны (дроперидол, галоперидол), пимозид, другие вещества, такие как: бепридил, цизаприд, дифеманил метилсульфат, эритромицин при в/в применении, галофантрин, мизоластин, моксифлоксацин, пентамидин, спарфлоксацин, винкамин при в/в применении, метадон, астемизол, терфенадин. Необходимо контролировать концентрацию калия во избежание гипокалиемии, при развитии которой необходимо проводить ее коррекцию, контролировать интервал QT на ЭКГ.
Лекарственные средства, способные вызывать гипокалиемию: амфотерицин В при в/в введении, глюко- и минералокортикоиды (при системном назначении), слабительные средства, стимулирующие моторику кишечника (следует применять слабительные средства, не стимулирующие моторику кишечника), тетракозактид — увеличение риска развития гипокалиемии (аддитивный эффект). Необходим контроль концентрации калия в плазме крови, при необходимости, ее коррекция. Особое внимание следует уделять больным, одновременно получающим сердечные гликозиды.
Сердечные гликозиды: гипокалиемия усиливает токсическое действие сердечных гликозидов. При одновременном применении индапамида и сердечных гликозидов следует контролировать содержание калия в плазме крови, показатели ЭКГ и, при необходимости, корректировать дозу сердечных гликозидов.
Одновременное применение, требующее осторожности
Метформин: на фоне приема диуретиков может развиться почечная недостаточность. При одновременном применении с метформином повышается риск развития молочнокислого ацидоза. Не следует применять метформин, если концентрация креатинина в плазме крови превышает 15 мг/л (135 мкмоль/л) у мужчин и 12 мг/л (110 мкмоль/л) у женщин.
Йодсодержащие контрастные средства: снижение ОЦК на фоне приема диуретиков, повышение риска развития острой почечной недостаточности, особенно при применении высоких доз йодсодержащих контрастных средств. Перед применением йодсодержащих контрастных средств необходимо компенсировать ОЦК.
Препараты кальция: при одновременном применении возможно развитие гиперкальциемии вследствие снижения выведения кальция почками.
Циклоспорин: увеличивает риск развития нарушений функции почек (гиперкреатининемия).
Симптомы: выраженное снижение АД, тошнота, рвота, мышечные судороги, головокружение, сонливость, спутанность сознания, олигурия вплоть до анурии (вследствие снижения ОЦК); возможны нарушения водно-электролитного баланса (низкое содержание натрия и калия в плазме крови).
Лечение: промывание желудка и/или назначение активированного угля, восстановление водно-электролитного баланса в условиях стационара. При выраженном снижении АД необходимо перевести больного в положение лежа на спине с приподнятыми вверх ногами; далее следует провести мероприятия, направленные на увеличение ОЦК (введение 0.9% раствора натрия хлорида в/в). Периндоприлат, активный метаболит периндоприла, может быть выведен из организма с помощью диализа.
При температуре не выше 30°С.
2 года.
Ко-Перинева
Таблетки
в 1 таблетці міститься: периндоприлу эрбумина 8 мг, індапамід 2,5 мг
30 шт.
Ко-Перинева - комбінований антигіпертензивний препарат, що містить інгібітор АПФ - периндоприл і тиазидоподобный діуретик - індапамід. Препарат чинить антигіпертензивну, діуретичну і вазодилатуючу дію. Ко-Перинева має виражену дозозалежну антигіпертензивну дію, не залежне від віку і положення тіла хворого і не супроводжується рефлекторною тахікардією. Не впливає на метаболізм ліпідів (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів і вуглеводи), у т. ч. у хворих на цукровий діабет. Зменшує ризик розвитку гіпокаліємії, зумовленої монотерапією діуретиком. Антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 год. Стабільне зниження артеріального тиску досягається протягом 1 місяця на фоні застосування препарату Ко-Перинева без збільшення ЧСС. Припинення лікування не призводить до розвитку синдрому відміни.
Артеріальна гіпертензія.
Протипоказано застосування препарату Ко-Перинева при вагітності. Прийом препарату при вагітності може стати причиною фетоплацентарної ішемії із ризиком затримки розвитку плода. Не рекомендовано застосування препарату Ко-Перинева в період лактації (індапамід виділяється з грудним молоком). При необхідності застосування препарату Ко-Перинева в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Призначають внутрішньо 1 раз/добу, переважно в ранкові години до сніданку, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози наводяться для співвідношення периндоприл/індапамід. Початкова доза препарату Ко-Перинева - 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/добу. Якщо через 1 місяць прийому препарату не вдається досягти адекватного контролю АТ, то дозу препарату слід збільшити до 4 мг/1.25 мг (1 таб.) 1 раз/добу. Для пацієнтів літнього віку початкова доза препарату Ко-Перинева становить 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/добу. Пацієнтам з нирковою недостатністю (КК 60 мл/хв) корекція дози не потрібна. Для пацієнтів з КК 30-60 мл/хв максимальна доза препарату Ко-Перинева становить 2 мг/625 мг (1 таб.) 1 раз/добу. При КК менше 30 мл/хв препарат Ко-Перинева протипоказана. Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.
Класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто - >1/10; часто - від >1/100 до1/1000 до1 /10000 до
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: дуже рідко - геморагічний васкуліт, гемолітична анемія; при тривалому застосуванні у високих дозах - тромбоцитопенія, лейкопенія/нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія, яка реєструвалася на тлі прийому інгібіторів АПФ (пацієнти, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі).
З боку центральної і периферичної нервової системи: часто - парестезії, головний біль, запаморочення, вертиго, астенія; нечасто - лабільність настрою, порушення сну, посилене потовиділення; дуже рідко - сплутаність свідомості.
З боку органів чуття: часто - порушення зору, шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто - виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія; дуже рідко - аритмії, в т. ч. і брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь, стенокардія, інфаркт міокарда або інсульт, можливо, вторинні, внаслідок вираженої артеріальної гіпотензії у пацієнтів групи високого ризику.
З боку дихальної системи: часто - сухий, подразливий, наполегливого характеру кашель, що проходить після відміни препарату, задишка; нечасто - бронхоспазм; дуже рідко - еозинофільна пневмонія, риніт.
З боку травної системи: часто - запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, зниження апетиту, нудота, біль в епігастрії, біль у животі, зміна смаку, блювання, диспепсія, діарея; дуже рідко - панкреатит, жовтяниця (цитолітичної або холестатична); частота не встановлена: у разі печінкової недостатності є вірогідність розвитку печінкової енцефалопатії; интестинальный набряк.
З боку шкірних покривів і підшкірно-жирової клітковини: часто - шкірний свербіж, макулопапульозні висипання; нечасто - ангіоневротичний набряк обличчя, слизової оболонки порожнини рота, язика, язичка верхнього неба і/або гортані, кропив'янка; індивідуальної реакції підвищеної чутливості, в основному дерматологічні, у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом; пурпура; можливе загострення перебігу СЧВ; дуже рідко - мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; поодинокі випадки реакції фоточутливості.
З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язові судоми.
З боку сечовидільної системи: нечасто - ниркова недостатність; дуже рідко - гостра ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи і грудних залоз: нечасто - імпотенція.
Лабораторні показники: гіпокаліємія; гіпонатріємія з гіповолемією, що приводить до зниження ОЦК і ортостатичної гіпотензії; підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози у сироватці крові; невелике підвищення концентрації креатиніну і сечовини в плазмі крові, оборотне після припинення терапії, яке частіше розвивається на тлі стенозу ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, на тлі терапії артеріальної гіпертензії діуретиками, при нирковій недостатності; минуще підвищення вмісту натрію в плазмі крові; гіпохлоремія; протеїнурія; рідко - гіперкальціємія.
Одночасне застосування не рекомендується
Препарати літію. При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ були зареєстровані випадки оборотного підвищення концентрації літію в сироватці крові. Одночасний прийом тіазидних діуретиків може сприяти збільшенню концентрації літію і ризику його токсичної дії на фоні прийому інгібітору АПФ.
Калійзберігаючі діуретики (такі як спіронолактон, эплеренон, триамтерен, амілорид), препарати калію або калийсодержащие замінники харчової солі, а також інші препарати, що сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі крові (наприклад гепарин).
Одночасне застосування, що вимагає особливої обережності
Баклофен - потенціювання гіпотензивного ефекту. Необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок і при необхідності корекція дози гіпотензивних засобів.
НПЗП. Комбінація інгібіторів АПФ із НПЗЗ (неселективні інгібітори ЦОГ з групи НПЗП, наприклад ацетисалициловая кислота у дозах, що чинять протизапальну дію; інгібітори ЦОГ-2 ) - знижує гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ; підвищує ризик порушення функції нирок, аж до розвитку гострої ниркової недостатності; підвищує вміст калію в сироватці крові у пацієнтів з уже існуючими порушеннями функції нирок.
Таку комбінацію рекомендується застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів літнього віку. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини, а також проводити контроль функції нирок до та після початку лікування препаратом Ко-Перинева.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Трициклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики). Посилюють гіпотензивний ефект і збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ, тетракозактид. Зменшення гіпотензивної дії (затримка рідини).
Інші гіпотензивні засоби: можливо посилення гіпотензивного ефекту препарату Ко-Перинева®.
Периндоприл
Одночасне застосування не рекомендується
Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен, амілорид, эплеренон) і препарати калію: при сумісному застосуванні їх з інгібіторами АПФ можливе підвищення вмісту калію в сироватці крові аж до летального результату. Якщо необхідне сумісне застосування інгібітору АПФ та вищевказаних препаратів (у разі підтвердженої гіпокаліємії), слід дотримуватися обережності і проводити регулярний контроль вмісту калію в плазмі крові та параметри ЕКГ.
Одночасне застосування, що вимагає особливої обережності
Гіпоглікемічні засоби для прийому всередину (похідні сульфонілсечовини) і інсулін: застосування інгібіторів АПФ може посилювати гіпоглікемічний ефект гіпоглікемічних засобів для прийому всередину та інсуліну у пацієнтів з цукровим діабетом; при їх спільному застосуванні можливе підвищення толерантності до глюкози, що може вимагати корекції доз гіпоглікемічних засобів для прийому всередину і інсуліну.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Алопуринол, цитостатичні імунодепресанти, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ (при системному застосуванні) і прокаїнамід: одночасний прийом цих препаратів з інгібіторами АПФ може збільшувати ризик розвитку лейкопенії.
Засоби для загальної анестезії: інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивний ефект деяких засобів для проведення загальної анестезії.
Діуретики (тіазидні та петльові): застосування діуретиків у високих дозах може призводити до гіповолемії (за рахунок зменшення ОЦК), а додавання до терапії периндоприлу - до вираженого зниження АТ.
Препарати золота: при призначенні інгібіторів АПФ, у т. ч. периндоприлу, пацієнтам, які отримують препарат золота (ауротиомалат натрію) в/в, були відзначені нитратоподобные реакції (нудота, блювання, виражене зниження артеріального тиску, гіперемія шкіри обличчя).
Індапамід
Одночасне застосування, що вимагає особливої обережності
Препарати, що викликають аритмію типу «пірует»: через ризик гіпокаліємії індапамід слід з обережністю застосовувати разом з лікарськими засобами, що викликають аритмію типу «пірует», такими як: антиаритмічні засоби (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретилиум, соталол); деякі нейролептики: хлорпромазин, циамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин; бензамиды (амісульприд, сульприд, сультоприд, тиаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), пімозид, інші речовини, такі як бепридил, цизаприд, дифеманіл метилсульфат, еритроміцин при в/в застосуванні, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, спарфлоксацин, вінкамін при в/в застосуванні, метадон, астемізол, терфенадин. Необхідно контролювати концентрацію калію щоб уникнути гіпокаліємії, при розвитку якої необхідно проводити її корекцію, контролювати інтервал QT на ЕКГ.
Лікарські засоби, здатні спричиняти гіпокаліємію: амфотерицин В при в/в введенні, глюко - та мінералокортикоїди (при системному призначенні), проносні засоби, що стимулюють моторику кишечнику (слід застосовувати проносні засоби, не стимулюють моторику кишечника), тетракозактид - збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідний контроль концентрації калію в плазмі крові, при необхідності, її корекція. Особливу увагу слід приділяти хворим, які одночасно отримують серцеві глікозиди.
Серцеві глікозиди: гіпокаліємія підсилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду і серцевих глікозидів слід контролювати вміст калію у плазмі крові, показники ЕКГ та, при необхідності, коригувати дозу серцевих глікозидів.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Метформін: на тлі прийому діуретиків може розвинутися ниркова недостатність. При одночасному застосуванні з метформіном підвищується ризик розвитку молочнокислого ацидозу. Не слід застосовувати метформін, якщо концентрація креатиніну в плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодовмісні контрастні засоби: зниження ОЦК на тлі прийому діуретиків, підвищення ризику розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз йодовмісних контрастних засобів. Перед застосуванням йодовмісних контрастних засобів необхідно компенсувати ОЦК.
Препарати кальцію: при одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення кальцію нирками.
Циклоспорин: збільшує ризик розвитку порушень функції нирок (гіперкреатинемія).
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, нудота, блювання, м'язові судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, олігурія аж до анурії (внаслідок зниження ОЦК); можливі порушення водно-електролітного балансу (низький вміст натрію і калію в плазмі крові).
Лікування: промивання шлунка та/або призначення активованого вугілля, відновлення водно-електролітного балансу в умовах стаціонару. При вираженому зниженні артеріального тиску необхідно перевести хворого у положення лежачи на спині з піднятими догори ногами; далі слід провести заходи, спрямовані на збільшення ОЦК (введення 0.9% розчину натрію хлориду в/в). Периндоприлат, активний метаболіт периндоприлу, може бути виведений з організму за допомогою діалізу.
При температурі не вище 30°С.
2 роки.