Купить Кеторолак 10мг таб. п/пл/об. х20 (r)
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Кеторолак
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит кеторолака трометамин 10 мг
20 шт.
Кеторолак - нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП). производное пирролизин-карбоксиловой кислоты. Оказывает выраженное анальгезирующее действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием. Механизм действия связан с угнетением активности ЦОГ - основного фермента метаболизма арахидоновой кислоты, являющейся предшественником простагландинов, которые играют главную роль в патогенезе воспаления, боли и лихорадки.
Болевой синдром умеренной и сильной выраженности: послеоперационные боли, боли в суставах при травмах с разрывом связок, вывихи, растяжения; боли в спине и мышцах.
Гиперчувствительность (в т.ч. к аспирину и др. НПВС), полипы носа, ангионевротический отек, бронхоспазм, бронхиальная астма, язва желудка и двенадцатиперстной кишки, нарушение функции почек, гиповолемия, обезвоживание, высокий риск развития послеоперационного кровотечения или неполная остановка кровотечения, нарушение кроветворения, кровоизлияние в головном мозге, беременность, кормление грудью (на период лечения необходимо прекратить грудное вскармливание), ранний детский возраст (до 2 лет).
Не показан к применению при беременности, применение его возможно только по жизненным показаниям, когда потенциальная польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
При необходимости применения в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Кеторолак не рекомендуется применять в качестве средства для премедикации, поддерживающей анестезии и для обезболивания в акушерской практике, поскольку он может удлинять течение первого периода родов. Кроме того, необходимо учитывать и эффекты кеторолака, связанные с его угнетающим влиянием на сократимость матки и кровообращение плода.
Взрослым при приеме внутрь - по 10 мг каждые 4-6 ч, в случае необходимости - по 20 мг 3-4 раза/сут.
При в/м введении разовая доза - 10-30 мг, интервал между введениями - 4-6 ч. Максимальная длительность применения - 5 суток.
Максимальные дозы: при приеме внутрь или в/м введении - 90 мг/сут; для пациентов с массой тела до 50 кг, при нарушениях функции почек, а также для лиц старше 65 лет - 60 мг/сут.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - брадикардия, изменения АД, сердцебиение.
Со стороны пищеварительной системы: возможны тошнота, боли в животе, диарея, диспепсия; редко - запор, метеоризм, чувство переполнения ЖКТ, рвота, сухость во рту, жажда, стоматит, гастрит, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ, нарушения функции печени.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: возможны беспокойство, головная боль, сонливость; редко - парестезии, нарушение способности концентрировать внимание, депрессия, эйфория, нарушения сна, головокружение, изменение вкусовых ощущений, нарушения зрения.
Со стороны дыхательной системы: редко - нарушение дыхания, приступы удушья.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - учащение мочеиспускания.
Со стороны системы свертывания крови: редко - тромбоцитопения, удлинение времени свертывания.
Со стороны обмена веществ: возможно усиление потоотделения, отеки; редко - олигурия, повышение уровня креатинина и/или мочевины в плазме крови, гипокалиемия, гипонатриемия.
Аллергические реакции: редко - кожный зуд, крапивница, эозинофилия, миалгии.
С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции печени и почек, хронической сердечной недостаточностью, артериальной гипертонией, у больных с эрозивно-язвенными поражениями ЖКТ и кровотечениями из ЖКТ в анамнезе, нарушением свертывания крови в анамнезе. Следует соблюдать осторожность при применении кеторолака в послеоперационном периоде в случаях, когда требуется особенно тщательный гемостаз (в т.ч. после резекции предстательной железы, тонзиллэктомии, в косметической хирургии), а также у больных старческого возраста, т.к. период полувыведения кеторолака удлиняется, а плазменный клиренс может снижаться. У этой категории больных рекомендуется применять кеторолак в дозах, находящихся у нижней границы терапевтического диапазона. При появлении симптомов поражения печени, кожной сыпи, эозинофилии кеторолак следует отменить. Кеторолак не показан для применения при хроническом болевом синдроме.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Если в период лечения кеторолаком появляются сонливость, головокружение, бессонница или депрессия, необходимо соблюдать особую осторожность во время занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.
При одновременном применении кеторолака с другими НПВС возможно развитие аддитивных побочных эффектов; с пентоксифиллином, антикоагулянтами (варфарин, гепарин в низких дозах) - возможно увеличение риска кровотечения; с ингибиторами АПФ - возможно увеличение риска развития нарушений функции почек; с пробенецидом - увеличиваются концентрация кеторолака в плазме и период его полувыведения; с препаратами лития - возможно снижение почечного клиренса лития и повышение его концентрации в плазме; с фуросемидом - уменьшение его мочегонного действия.
При применении кеторалака уменьшается потребность в применении опиоидных анальгетиков с целью обезболивания.
Кеторолак
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить 10 мг кеторолаку трометамін
20 шт.
Кеторолак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП). похідне пирролизин-карбоксилової кислоти. Чинить виражену аналгезуючу дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ - основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю і пропасниці.
Больовий синдром помірної і сильної вираженості: післяопераційні болі, болі в суглобах при травмах з розривом зв'язок, вивихи, розтягнення; болю в спині та м'язах.
Гіперчутливість (у т. ч. до аспірину та інших НПЗЗ), поліпи носа, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, бронхіальна астма, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції нирок, гіповолемія, зневоднення, високий ризик розвитку післяопераційного кровотечі або неповна зупинка кровотечі, порушення кровотворення, крововиливи в головному мозку, вагітність, годування груддю (на період лікування необхідно припинити грудне вигодовування), ранній дитячий вік (до 2 років).
Не показаний до застосування при вагітності, застосування його можливо тільки за життєвими показаннями, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
При необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації, підтримуючої анестезії і для знеболювання в акушерській практиці, оскільки він може подовжувати протягом першого періоду пологів. Крім того, необхідно враховувати і ефекти кеторолаку, пов'язані з її пригнічувальним впливом на скоротливість матки і кровообіг плоду.
Дорослим при прийомі всередину - по 10 мг кожні 4-6 год, у разі необхідності - по 20 мг 3-4 рази/добу.
При в/м введенні разова доза - 10-30 мг, інтервал між введеннями - 4-6 ч. Максимальна тривалість застосування - 5 діб.
Максимальні дози: при прийомі всередину або в/м введенні - 90 мг/добу; для пацієнтів з масою тіла до 50 кг, при порушеннях функції нирок, а також для осіб старше 65 років - 60 мг/добу.
З боку серцево-судинної системи: рідко - брадикардія, зміни артеріального тиску, серцебиття.
З боку травної системи: можливі нудота, болі в животі, діарея, диспепсія; рідко - запор, метеоризм, відчуття переповнення ШКТ, блювання, сухість у роті, спрага, стоматит, гастрит, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, порушення функції печінки.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі неспокій, головний біль, сонливість; рідко - парестезії, порушення здатності концентрувати увагу, депресія, ейфорія, порушення сну, запаморочення, зміна смакових відчуттів, порушення зору.
З боку дихальної системи: рідко - порушення дихання, приступи ядухи.
З боку сечовидільної системи: рідко - збільшення частоти сечовипускання.
З боку системи згортання крові: рідко - тромбоцитопенія, подовження часу згортання.
З боку обміну речовин: можливо посилення потовиділення, набряки; рідко - олігурія, підвищення рівня креатиніну і/або сечовини у плазмі крові, гіпокаліємія, гіпонатріємія.
Алергічні реакції: рідко - шкірний свербіж, кропив'янка, еозинофілія, міалгії.
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки і нирок, хронічною серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією, у хворих з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ і кровотечами з ШЛУНКОВО-кишкового тракту в анамнезі, порушенням згортання крові в анамнезі. Слід дотримуватися обережності при застосуванні кеторолаку в післяопераційному періоді у випадках, коли вимагається особливо ретельний гемостаз (в т. ч. після резекції передміхурової залози, тонзилектомії, в косметичній хірургії), а також у хворих старечого віку, оскільки період напіввиведення кеторолаку подовжується, а плазмовий кліренс може знижуватися. У цієї категорії хворих рекомендується застосовувати кеторолак у дозах, що знаходяться в нижній межі терапевтичного діапазону. При появі симптомів ураження печінки, шкірної висипки, еозинофілії слід відмінити кеторолак. Кеторолак не показаний для застосування при хронічному больовому синдромі.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Якщо в період лікування кеторолаком з'являються сонливість, запаморочення, безсоння або депресія, необхідно дотримуватися особливої обережності під час занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному застосуванні кеторолаку з іншими НПЗЗ можливий розвиток адитивних побічних ефектів; з пентоксифиллином, антикоагулянтами (варфарин, гепарин у низьких дозах) - можливе збільшення ризику кровотечі; з інгібіторами АПФ - можливе збільшення ризику розвитку порушень функції нирок; з пробенецидом - збільшуються концентрація кеторолаку в плазмі і період його напіввиведення; з препаратами літію - можливе зниження ниркового кліренсу літію та підвищення його концентрації в плазмі; з фуросемідом - зниження його сечогінної дії.
При застосуванні кеторалака зменшується потреба в застосуванні опіоїдних анальгетиків з метою знеболювання.