-
Корзина пуста
Каталог товаров
Акционные товары

Кетилепт таблетки 150 мг, 60 шт.

Наличие на складе: Наличие уточняйте

Производитель: Эгис

1 252 грн
+
Описание

Кетилепт

Латинское название

Ketilept

Форма выпуска

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

1 табл. содержит кветиапин 150 мг (в виде кветиапина фумарата — 172,70 мг соответственно);
вспомогательные вещества: МКЦ; лактозы моногидрат; натрия карбоксиметилкрахмал (тип А); повидон; магния стеарат; кремния диоксид коллоидный безводный ;
состав оболочки: гипромеллоза; титана диоксид; лактозы моногидрат; макрогол 4000; триацетин (триацетилглицерол);
дополнительно для оболочки таблеток 150 мг: краситель железа оксид желтый; краситель железа оксид красный

Упаковка

60 шт.

Фармакологическое действие

Кетилепт оказывает антипсихотическое действие.

Показания

острые и хронические психозы, включая шизофрению;
маниакальные эпизоды при биполярном расстройстве.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к любому из компонентов Кетилепта;
детский возраст (эффективность и безопасность не исследованы).
С осторожностью: у пациентов с кардиоваскулярными и цереброваскулярными заболеваниями или другими состояниями, предрасполагающими к артериальной гипотензии, пожилой возраст, печеночная недостаточность, судорожные припадки в анамнезе.

Применение при беременности и кормлении грудью

Категория по влиянию на беременность - С.
Безопасность и эффективность применение кветиапина во время беременности не установлена. Кетилепт не следует применять при беременности, за исключением случаев, когда польза для матери превышает возможный риск для плода.
Период кормления грудью: неизвестно, выделяется ли кветиапин в грудное молоко у человека. Поэтому кормящим женщинам рекомендуется отказаться от грудного вскармливания во время приема препарата Кетилепт.

Способ применения и дозы

Кетилепт принимают внутрь, независимо от приема пищи, 2 раза в сутки.
Взрослым. Суммарная суточная доза в первые 4 дня терапии составляет 50 мг (в 1-й день), 100 мг (во 2-й день), 200 мг (в 3-й день) и 300 мг (в 4-й день).
Начиная с 4-го дня обычная эффективная суточная доза препарата Кетилепт составляет 300 мг. В зависимости от клинической реакции и переносимости у каждого пациента, дозу можно уточнить в пределах от 150 до 750 мг/сут.
Безопасность суточных доз выше 800 мг в клинических исследованиях не оценивалась.
Дети и подростки. Эффективность и безопасность кветиапина у детей и подростков не установлена.
Почечная и печеночная недостаточность. Рекомендуется начать терапию с 25 мг/сут, затем ежедневно повышать дозу на 25—50 мг до достижения эффективной дозы, в зависимости от клинической реакции пациента и индивидуальной переносимости.

Побочные действия

Самыми частыми побочными эффектами кветиапина являются сонливость, головокружение, сухость во рту, умеренная астения, запор, тахикардия, ортостатическая гипотензия и диспепсия. По суммарным данным клинических исследований, количество пациентов, прекративших прием препарата из-за побочного действия, приблизительно одинаково в группах, получавших плацебо и кветиапин.
Как и в случае применения других антипсихотических средств, во время приема кветиапина отмечены обмороки, злокачественный нейролептический синдром, лейкопения, нейтропения и периферические отеки.
Нежелательные явления, наблюдаемые при введении кветиапина и классифицированные по системам организма, ниже перечислены в таком порядке: очень часто — >1/10; часто — 1/100; нечасто — 1/1000; редко — Система крови и лимфы: часто — лейкопения; нечасто — эозинофилия; очень редко — нейтропения3.
Нарушения иммунной системы: нечасто — гиперчувствительность.
Обмен веществ и питание: часто — увеличение массы тела4, повышение сывороточных трансаминаз (АЛТ, ACT)5; очень редко — гипергликемия1, сахарный диабет1,7.
Нарушения функции нервной системы: очень часто — головокружение1,6, сонливость2; часто — головная боль, тревога, психомоторное возбуждение, тремор, обмороки1,6; нечасто — эпилептические припадки1.
Нарушения функции сердца: часто — тахикардия1,6.
Сосудистые нарушения: часто — ортостатическая гипотензия1,6.
Нарушения дыхания и функций органов грудной полости и средостения: часто — ринит, фарингит.
Нарушения функций ЖКТ: часто — сухость во рту, запор, диарея, диспепсия, боль в животе.
Нарушения функций репродуктивных органов и молочных желез: редко — приапизм.
Общие нарушения и состояние тканей в месте введения: часто — легкая астения, периферические отеки; редко — злокачественный нейролептический синдром1.
Лабораторные исследования: нечасто — повышение уровня гамма-глютамилтранферазы (гамма-ГТ)5, повышение уровня триглицеридов после приема пищи, повышение общего холестерина.
Прочие: боль в пояснице, боль в грудной клетке, субфебрилитет, миалгия, сухость кожи, снижение остроты зрения.

Особые указания

Сердечно-сосудистые заболевания

Кетилепт следует с осторожностью применять у пациентов с диагностированными сердечно-сосудистыми заболеваниями, сосудистыми заболеваниями головного мозга или другими состояниями, предрасполагающими к артериальной гипотензии.

Кетилепт может вызвать ортостатическую гипотензию, особенно в начальном периоде уточнения дозы; это чаще происходит у пожилых, чем у молодых пациентов.

Не выявлено взаимосвязи между приемом кветиапина и увеличением интервала QTc. Однако, при назначении кветиапина одновременно с препаратами, удлиняющими интервал QТс, необходимо соблюдать осторожность, особенно у лиц пожилого возраста.

Судорожные припадки

Не выявлено различий в частоте развития судорог у пациентов, принимающих Кетилепт или плацебо. Однако, также как и при терапии другими антипсихотическими препаратами, рекомендуется соблюдать осторожность при лечении пациентов с наличием судорожных приступов в анамнезе.

Поздняя дискинезия

Кетилепт, как и другие антипсихотические средства, при длительном применении может вызывать позднюю дискинезию. В случае возникновения признаков и симптомов поздней дискинезии следует рассмотреть вопрос о снижении дозы или отмене препарата.

Злокачественный нейролептический синдром

Злокачественный нейролептический синдром может быть связан с проводимым антипсихотическим лечением. Клинические проявления синдрома включают в себя гипертермию, измененный ментальный статус, мышечную ригидность, нестабильность вегетативной нервной системы, увеличение уровня КФК. В таких случаях Кетилепт должен быть отменен и проведено соответствующее лечение.

Реакции внезапной отмены

Симптомы острой отмены (в т.ч. тошнота, рвота, бессонница) описаны в очень редких случаях после резкого прекращения приема антипсихотических препаратов в высоких дозах. Возможны рецидивы симптомов психоза и появление расстройств, связанных с непроизвольными движениями (акатизия, дистония, дискинезия). Поэтому в случае необходимости прекращения приема препарата рекомендуется постепенное снижение дозы.

Непереносимость лактозы

При составлении диеты для пациентов с непереносимостью лактозы следует учитывать, что таблетки, покрытые пленочной оболочкой 100 мг, 200 мг и 300 мг содержат лактозы соответственно 17.05 мг, 34.1 мг и 50.94 мг. Этот препарат не следует назначать пациентам с редкими наследственными нарушениями толерантности к галактозе, наследственным дефицитом лактазы lapp или синдромом нарушения всасывания глюкозы-галактозы. Принимая во внимание, что кветиапин, главным образом, влияет на ЦНС, препарат следует применять с осторожностью в комбинации с другими препаратами, обладающими угнетающим действием на ЦНС, или алкоголем.

В контролируемых клинических исследованиях кветиапина не отмечено случаев устойчивой тяжелой нейтропении или агранулоцитоза. В период наблюдения после регистрации препарата лейкопения и/или нейтропения проходили после прекращения введения кветиапина. К числу возможных факторов риска лейкопении и/или нейтропении относятся ранее существовавшее снижение числа белых кровяных телец и наличие лекарственной лейкопении и/или нейтропении в анамнезе.

Как и другие антипсихотические средства с альфа1-адреноблокирующей активностью, Кетилепт может вызвать ортостатическую гипотензию с головокружением, тахикардией и (у некоторых пациентов) обмороками, особенно в начальном периоде подбора дозы.

В очень редких случаях во время приема кветиапина отмечены гипергликемия и ухудшение течения ранее существовавшего диабета.

Установлена связь приема кветиапина со снижением уровней гормона щитовидной железы (Т4 и свободный Т4), вызванным приемом его в малых дозах. Максимальное снижение наступало на протяжении первых двух или четырех недель приема кветиапина, но при длительном курсе лечения дальнейшее снижение не происходило. Менее значительное снижение Тз и реверсивного Тз наблюдалось только при приеме кветиапина в более высоких дозах. Уровни ТТГ и ТСГ (тироксин-связывающего глобулина) оставались неизменными. Почти во всех случаях прекращение приема кветиапина приводило к восстановлению уровней Т4 и свободного Т4 независимо от продолжительности курса лечения. Клинически выраженный гипотиреоз не обнаружен.

Использование в педиатрии

Эффективность и безопасность применения кветиапина у детей и подростков не установлена.

Влияние на способность управления транспортными средствами и механизмами

Вследствие влияния на ЦНС Кетилепт может вызывать сонливость. Поэтому на первых этапах лечения, в течение индивидуально определяемого периода времени, следует запретить пациенту управление механическими транспортными средствами или опасными механизмами. В дальнейшем степень ограничений устанавливается индивидуально.

Лекарственное взаимодействие

Требуется особая осторожность при назначении Кетилепта в сочетании с другими препаратами, действующими на ЦНС.
Результаты исследования in vitro показали, что кветиапин и 9 его метаболитов in vivo являются слабыми ингибиторами метаболических процессов, опосредованных изоферментами системы цитохрома Р450 (1А2, 2С9, 2С19, 2D6 и 3А4). CYP3A4 является главным ферментом, осуществляющим опосредованный Р450 метаболизм кветиапина.
Влияние других лекарственных средств на Кетилепт
Фенитоин: одновременное применение Кетилепта с фенитоином приводит к повышению клиренса кветиапина в плазме, т.к. фенитоин индуцирует изофермент 3А4 цитохрома Р450. Сочетание кветиапина (по 250 мг 3 раза/сут) и фенитоина (по 100 мг 2 раза/сут) в 5 раз повышало средний клиренс кветиапина после приема внутрь.
Для коррекции симптомов шизофрении у пациентов, получающих одновременно кветиапин и фенитоин, могут потребоваться повышенные дозы Кетилепта или других индукторов печеночных ферментов (в т.ч. карбамазепина, барбитуратов, рифампицина, ГКС). В этих случаях требуется осторожность при отмене фенитоина и/или переходе на вальпроат, который не обладает фермент-индуцирующими свойствами.
Карбамазепин: одновременное применение Кетилепта с карбамазепином значительно повышает клиренс кветиапина, что ведет к снижению системную экспозиции кветиапина. Вследствие такого взаимодействия может потребоваться применение более высоких доз Кетилепта.
Ингибиторы CYР3А: одновременное применение Кетилепта с кетоконазолом (по 200 мг/сут в течение 4 дней), сильным ингибитором изофермента CYР3А, снижает клиренс кветиапина после приема внутрь на 84%, в результате чего концентрация кветиапина в плазме крови повышается, в среднем, на 235%. Необходима осторожность при сочетании Кетилепта с кетоконазолом и другими ингибиторами изоферментов системы цитохрома Р450, азоловыми противогрибковыми препаратами и макролидными антибиотиками (в т.ч. итраконазолом, флуконазолом, эритромицином); следует соответственно снижать дозу кветиапина.
Циметидин: ежедневное регулярное введение циметидина (по 400 мг 3 раза/сут в течение 4 дней), который является неспецифическим ингибитором ферментов, приводило к 20%-ному снижению среднего клиренса кветиапина (по 150 мг 3 раза/сут) из плазмы после приема внутрь. При одновременном применении Кетилепта с циметидином нет необходимости изменять дозу первого.
Тиоридазин: тиоридазин (по 200 мг 2 раза/сут) на 65% повышал клиренс кветиапина (по 300 мг 2 раза/сут) из плазмы после приема внутрь.
Рисперидон и галоперидол: одновременное применение кветиапина (по 300 мг 2 раза/сут) с антипсихотическим средством галоперидол (по 7.5 мг 2 раза/сут) или рисперидон (по 3 мг 2 раза/сут) не изменяло фармакокинетику кветиапина в равновесном состоянии.
Флуоксетин и имипрамин: одновременное применение кветиапина (по 300 мг 2 раза/сут) с антидепрессантом и ингибитором CYP3A4 и CYP2D6 флуоксетином (по 60 мг 1 раз/сут) или известным ингибитором CYP2D6 имипрамином (по 75 мг 2 раза/сут) не изменяло равновесную фармакокинетику кветиапина.
Влияние Кетилепта на другие лекарственные средства
Антипирин: многократное ежедневное введение кветиапина (до 750 мг/сут при 3-кратном приеме) не вызывало клинически значимых изменений клиренса антипирина или его метаболитов. Это свидетельствует о том, что кветиапин не обладает существенным угнетающим действием на печеночные ферменты, участвующие в метаболизме антипирина, опосредованном цитохромом Р450.
Литий: одновременное применение кветиапина (по 250 мг 3 раза/сут) с литием не влияло на какие-либо фармакокинетические параметры лития в равновесном состоянии.
Лоразепам: средний клиренс лоразепама после приема внутрь (однократной дозы 2 мг) снижался на 20% во время приема кветиапина (по 250 мг 3 раза/сут).
Курение не влияло на клиренс кветиапина из плазмы крови.
Поскольку клинические исследования показали, что кветиапин потенцирует когнитивные и моторные эффекты алкоголя у пациентов с психозами, не следует принимать алкоголь во время курса лечения препаратом Кетилепт.

Передозировка

Данные о передозировке кветиапина ограничены.
Симптомы: сонливость, чрезмерная седация, тахикардия, снижение АД. Крайне редко сообщалось о случаях тяжелой передозировки кветиапина, приводивших к смерти или коме.
Лечение: специфических антидотов к кветиапину нет. Проводят симптоматическую терапию и мероприятия, направленные на поддержание функции дыхания, сердечно-сосудистой системы, обеспечение адекватной оксигенации и вентиляции.
Медицинское наблюдение должно быть продолжено до полного выздоровления пациента.

Условия хранения

В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.

Срок годности

4 года.

Кетилепт

Латинська назва

Ketilept

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

1 табл. містить кветіапін 150 мг (у вигляді кветіапіну фумарату - 172,70 мг відповідно);
допоміжні речовини: МКЦ; лактози моногідрат; натрію карбоксиметилкрахмал (тип А); повідон; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний ;
склад оболонки: гіпромелоза; титану діоксид; лактози моногідрат; макрогол 4000; триацетин (триацетилглицерол);
додатково для оболонки таблетки 150 мг: барвник заліза оксид жовтий; барвник заліза оксид червоний

Упаковка

60 шт.

Фармакологічна дія

Кетилепт чинить антипсихотичну дію.

Показання

гострі та хронічні психози, включаючи шизофренію;
маніакальні епізоди при біполярному розладі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів Кетилепта;
дитячий вік (ефективність і безпека не досліджені).
З обережністю: у пацієнтів з кардіоваскулярними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що призводять до артеріальної гіпотензії, літній вік, печінкова недостатність, судомні напади в анамнезі.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Категорія щодо впливу на вагітність - С.
Безпека та ефективність застосування кветіапіну під час вагітності не встановлена. Кетилепт слід застосовувати при вагітності, за винятком випадків, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Період годування груддю: невідомо, чи виділяється кветіапін в грудне молоко у людини. Тому годуючим жінкам рекомендується відмовитися від грудного вигодовування під час прийому препарату Кетилепт.

Спосіб застосування та дози

Кетилепт приймають всередину, незалежно від прийому їди, 2 рази на добу.
Дорослим. Сумарна добова доза в перші 4 дні терапії становить 50 мг (в 1-й день), 100 мг (у 2-й день), 200 мг (3-й день) та 300 мг (4-й день).
Починаючи з 4-го дня звичайна ефективна добова доза препарату Кетилепт становить 300 мг. В залежності від клінічної реакції і переносимості кожного пацієнта дозу можна уточнити в межах від 150 до 750 мг/добу.
Безпека добових доз вище 800 мг у клінічних дослідженнях не оцінювалася.
Діти і підлітки. Ефективність і безпека кветіапіну у дітей та підлітків не встановлена.
Ниркова та печінкова недостатність. Рекомендується почати терапію з 25 мг/добу, потім щодня підвищувати дозу на 25-50 мг до досягнення ефективної дози залежно від клінічної реакції пацієнта та індивідуальної переносимості.

Побічні дії

Найчастішими побічними ефектами кветіапіну є сонливість, запаморочення, сухість у роті, помірна астенія, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія. За сумарними даними клінічних досліджень, кількість пацієнтів, які припинили прийом препарату з-за побічної дії, приблизно однаково в групах, які отримували плацебо і кветіапін.
Як і в разі застосування інших антипсихотичних засобів, під час прийому кветіапіну відзначені непритомність, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенія, нейтропенія та периферичні набряки.
Небажані явища, що спостерігаються при введенні кветіапіну і класифіковані за системами організму, нижче перелічені в такому порядку: дуже часто - >1/10; часто - 1/100; нечасто - 1/1000; рідко - Система крові і лімфи: часто - лейкопенія; нечасто - еозинофілія; дуже рідко - нейтропения3.
Порушення імунної системи: нечасто - гіперчутливість.
Обмін речовин і харчування: часто - збільшення маси тела4, підвищення сироваткових трансаміназ (АЛТ, ACT)5; дуже рідко - гипергликемия1, цукровий диабет1,7.
Порушення функції нервової системи: дуже часто - головокружение1,6, сонливость2; часто - головний біль, тривога, психомоторне збудження, тремор, обмороки1,6; нечасто - епілептичні припадки1.
Порушення функції серця: часто - тахикардия1,6.
Судинні порушення: часто - ортостатична гипотензия1,6.
Порушення дихання і функцій органів грудної порожнини та середостіння: часто - риніт, фарингіт.
Порушення функцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту: часто - сухість у роті, запор, діарея, диспепсія, біль у животі.
Порушення функцій репродуктивних органів і молочних залоз: рідко - пріапізм.
Загальні порушення та стан тканин в місці введення: часто - легка астенія, периферичні набряки; рідко - злоякісний нейролептичний синдром1.
Лабораторні дослідження: часто - підвищення рівня гамма-глютамилтранферазы (гамма-ГТ)5, підвищення рівня тригліцеридів після прийому їжі, підвищення загального холестерину.
Інші: біль у попереку, біль у грудній клітці, субфебрилітет, міалгія, сухість шкіри, зниження гостроти зору.

Особливі вказівки

Серцево-судинні захворювання

Кетилепт слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з діагностованими серцево-судинними захворюваннями, судинними захворюваннями головного мозку або іншими станами, що призводять до артеріальної гіпотензії.

Кетилепт може викликати ортостатичну гіпотензію, особливо в початковому періоді уточнення дози; це частіше відбувається у літніх, ніж у молодих пацієнтів.

Не виявлено взаємозв'язку між прийомом кветіапіну і збільшенням інтервалу QTc. Однак, при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, які подовжують інтервал QТс, необхідно дотримуватися обережності, особливо у осіб похилого віку.

Судомні напади

Не виявлено відмінностей у частоті розвитку судом у пацієнтів, які приймають Кетилепт або плацебо. Однак, також як і при терапії іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі.

Пізня дискінезія

Кетилепт, як і інші антипсихотичні засоби, при тривалому застосуванні може спричиняти пізню дискінезію. У разі виникнення ознак і симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання про зниження дози або відміні препарату.

Злоякісний нейролептичний синдром

Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов'язаний з проведеним антипсихотичним лікуванням. Клінічні прояви синдрому включають: гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, нестабільність вегетативної нервової системи, збільшення рівня КФК. У таких випадках Кетилепт повинен бути скасований і проведено відповідне лікування.

Реакції раптової відміни

Симптоми гострої відміни (у т. ч. нудота, блювання, безсоння) описані в дуже рідкісних випадках після різкого припинення прийому антипсихотичних препаратів у високих дозах. Можливі рецидиви симптомів психозу та поява розладів, пов'язаних з мимовільними рухами (акатизія, дистонія, дискінезія). Тому у разі необхідності припинення прийому препарату рекомендується поступове зниження дози.

Непереносимість лактози

При складанні дієти для пацієнтів з непереносимістю лактози слід враховувати, що таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг, 200 мг і 300 мг містять лактози відповідно 17.05 мг, 34.1 мг і 50.94 мг. Цей препарат не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями толерантності до галактози, спадковим дефіцитом lapp лактази або синдромом порушення всмоктування глюкози-галактози. Беручи до уваги, що кветіапін, головним чином, впливає на ЦНС, препарат слід застосовувати з обережністю в комбінації з іншими препаратами, що володіють пригнічуючою дією на ЦНС, або алкоголем.

У контрольованих клінічних дослідженнях кветіапіну не відмічено випадків стійкої тяжкої нейтропенії або агранулоцитозу. В період спостереження після реєстрації препарату лейкопенія та/або нейтропенія проходили після припинення введення кветіапіну. До числа можливих факторів ризику лейкопенії та/або нейтропенії включають раніше існувало зниження числа білих кров'яних тілець і наявність лікарської лейкопенії і/або нейтропенії в анамнезі.

Як і інші антипсихотичні засоби з альфа1-адреноблокирующей активністю, Кетилепт може викликати ортостатичну гіпотензію з запамороченням, тахікардією та, у деяких пацієнтів) непритомністю, особливо в початковому періоді підбору дози.

У дуже рідкісних випадках під час прийому кветіапіну відзначені гіперглікемія та погіршення перебігу раніше існуючого діабету.

Встановлено зв'язок прийому кветіапіну зі зниженням рівнів гормону щитовидної залози (Т4 та вільного Т4), викликаних прийомом його в малих дозах. Максимальне зниження наставало протягом перших двох або чотирьох тижнів прийому кветіапіну, але при тривалому курсі лікування подальше зниження не відбувалося. Менш значне зниження Тз і реверсивного Тз спостерігалося тільки при прийомі кветіапіну в більш високих дозах. Рівні ТТГ і ТСГ (тироксин-зв'язуючого глобуліну) залишалися незмінними. Майже в усіх випадках припинення прийому кветіапіну призводило до відновлення рівнів Т4 та вільного Т4 незалежно від тривалості курсу лікування. Клінічно виражений гіпотиреоз не виявлено.

Використання в педіатрії

Ефективність і безпека застосування кветіапіну у дітей та підлітків не встановлена.

Вплив на здатність керування транспортними засобами і механізмами

Внаслідок впливу на ЦНС Кетилепт може викликати сонливість. Тому на перших етапах лікування, протягом індивідуально визначеного періоду часу, слід заборонити пацієнту управління механічними транспортними засобами або небезпечними механізмами. Надалі ступінь обмежень визначається індивідуально.

Лікарська взаємодія

Потрібна особлива обережність при призначенні Кетилепта в поєднанні з іншими препаратами, що діють на ЦНС.
Результати дослідження in vitro показали, що кветіапін та 9 його метаболітів in vivo є слабкими інгібіторами метаболічних процесів, опосередкованих ізоферментами системи цитохрому Р450 (1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4). CYP3A4 є головним ферментом, який здійснює опосередкований Р450 метаболізм кветіапіну.
Вплив інших лікарських засобів на Кетилепт
Фенітоїн: одночасне застосування Кетилепта з фенітоїном призводить до підвищення кліренсу кветіапіну в плазмі, оскільки фенітоїн індукує ізофермент 3А4 цитохрому Р450. Поєднання кветіапіну (по 250 мг 3 рази/добу) і фенітоїну (по 100 мг 2 рази/добу) у 5 разів підвищувало середній кліренс кветіапіну після прийому всередину.
Для корекції симптомів шизофренії у пацієнтів, які отримують одночасно кветіапін та фенітоїн, можуть знадобитися підвищені дози Кетилепта або інших індукторів печінкових ферментів (у т. ч. карбамазепіну, барбітуратів, рифампіцину, ГКС). У цих випадках потрібна обережність при відміні фенітоїну та/або переході на вальпроат, який не має фермент-індукують властивостями.
Карбамазепін: одночасне застосування Кетилепта з карбамазепіном значно підвищує кліренс кветіапіну, що веде до зниження системної експозиції кветіапіну. Внаслідок такої взаємодії може знадобитися застосування більш високих доз Кетилепта.
Інгібітори СУР3А: одночасне застосування Кетилепта з кетоконазолом (по 200 мг/добу протягом 4 днів), сильним інгібітором ізоферменту СУР3А, знижує кліренс кветіапіну після прийому всередину на 84%, в результаті чого концентрація кветіапіну в плазмі крові підвищується в середньому на 235%. Необхідна обережність при поєднанні Кетилепта з кетоконазолом та іншими інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450, азоловими протигрибковими препаратами і макролідними антибіотиками (у т. ч. ітраконазолом, флуконазолом, еритроміцином); слід відповідно знижувати дозу кветіапіну.
Циметидин: щоденне регулярне введення циметидину (по 400 мг 3 рази/добу протягом 4 днів), що є неспецифічним інгібітором ферментів, призводило до 20%-го зниження середнього кліренсу кветіапіну (по 150 мг 3 рази/добу) із плазми після прийому всередину. При одночасному застосуванні Кетилепта з циметидином немає необхідності змінювати дозу першого.
Тіоридазин: тіоридазин (по 200 мг 2 рази/добу) на 65% підвищувало кліренс кветіапіну (по 300 мг 2 рази/добу) із плазми після прийому всередину.
Рисперидон і галоперидол: одночасне застосування кветіапіну (по 300 мг 2 рази/добу) з антипсихотичним засобом галоперидол (по 7.5 мг 2 рази/добу) або рисперидон (по 3 мг 2 рази/добу) не змінювало фармакокінетику кветіапіну в рівноважному стані.
Флуоксетин і іміпрамін: одночасне застосування кветіапіну (по 300 мг 2 рази/добу) з антидепресантом і інгібітором CYP3A4 і CYP2D6 флуоксетином (по 60 мг 1 раз/добу) або відомим інгібітором CYP2D6 имипрамином (по 75 мг 2 рази/добу) не змінювало рівноважну фармакокінетику кветіапіну.
Вплив Кетилепта на інші лікарські засоби
Антипірин: багаторазове щоденне введення кветіапіну (до 750 мг/добу при 3-разовому прийомі) не спричиняло клінічно значимих змін кліренсу антипірину або його метаболітів. Це свідчить про те, що кветіапін не володіє істотним пригнічуючою дією на печінкові ферменти, що беруть участь у метаболізмі антипірину, опосередкованому цитохромом Р450.
Літій: одночасне застосування кветіапіну (по 250 мг 3 рази/добу) з літієм не впливало на фармакокінетичні параметри літію в рівноважному стані.
Лоразепам: середній кліренс лоразепам після прийому всередину (однократної дози 2 мг) знижувався на 20% під час прийому кветіапіну (по 250 мг 3 рази/добу).
Куріння не впливало на кліренс кветіапіну з плазми крові.
Оскільки клінічні дослідження показали, що кветіапін потенціює когнітивні і моторні ефекти алкоголю у пацієнтів з психозами, не слід вживати алкоголь під час курсу лікування препаратом Кетилепт.

Передозування

Дані про передозування кветіапіну обмежені.
Симптоми: сонливість, надмірна седація, тахікардія, зниження артеріального тиску. Вкрай рідко повідомлялося про випадки тяжкого передозування кветіапіну, що призводили до смерті або комі.
Лікування: специфічних антидотів до кветиапину немає. Проводять симптоматичну терапію та заходи, спрямовані на підтримку функції дихання, серцево-судинної системи, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції.
Медичне спостереження повинно бути продовжено до повного одужання пацієнта.

Умови зберігання

У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності

4 роки.

Инструкция к Кетилепт таблетки 150 мг, 60 шт.
Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время