Корзина пуста
Тесты, Маски, Перчатки и Антисептики
Каталог товаров
Акционные товары

Канамицин пор. пригот. р-ра в/м введ. фл. 1г №50

Наличие на складе: Наличие уточняйте

Производитель: Синтез ОАО

197 грн
+
Описание

Канамицин

Латинское название

Kanamycin

Форма выпуска

Порошок для приготовления раствора для в/м введения

Состав

1 фл. содержит канамицин (в форме моносульфата) 0,5 г

Упаковка

50 флаконов.

Фармакологическое действие

Антибиотик группы аминогликозидов широкого спектра действия, продуцируемый Streptomyces kanamyceticus. Канамицин оказывает бактерицидное действие.

Показания

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к канамицину микроорганизмами; туберкулез (в случае устойчивости микобактерий к стрептомицину и фтивазиду).

Противопоказания

Нарушение функции печени, снижение слуха (в т.ч. в результате поражения слухового нерва), непроходимость ЖКТ, повышенная чувствительность к канамицину и другим аминогликозидам в анамнезе, тяжелая хроническая почечная недостаточность с азотемией и уремией, неврит VIII пары ЧМН, беременность.

Способ применения и дозы

В/м, в/в капельно, в полости, ингаляционно. При туберкулезе: в/м, взрослым — 1 г 1 раз в сутки ежедневно, пациентам пожилого возраста или больным с почечной недостаточностью — не более 750 мг/сут; максимальная суточная доза 2 г; при инфекциях нетуберкулезной этиологии разовая доза для взрослых — 0,5 г, суточная — 1—1,5 г (по 0,5 г каждые 8—12 ч). В/в капельно, 15 мг/кг/сут (30 мин), максимальная суточная доза 1 г. Продолжительность лечения при туберкулезе 1 мес и более, при инфекциях нетуберкулезной этиологии 5—7 дней. В полости для промываний вводят по 10—50 мл 0,25% водного раствора. При проведении перитонеального диализа растворяют 1—2 г в 500 мл диализирующей жидкости. Раствор для инъекций можно использовать для ингаляций — по 250 мг 2—4 раза в сутки. Внутрибрюшинно, по 500 мг (в виде 2,5% раствора).

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, нарушение функции печени (повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия); при длительном приеме внутрь - синдром мальабсорбции (диарея, метеоризм, светлый, пенистый, масляный стул).

Со стороны системы кроветворения: анемия, лейкопения, гранулоцитопения, тромбоцитопения.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, сонливость, слабость, нейротоксическое действие (подергивание мышц, ощущение онемения, покалывания, парестезии, эпилептические припадки); при парентеральном введении (главным образом при в/в Канамицина) возможна нервно-мышечная блокада.

Со стороны органов чувств: ототоксичность (звон или ощущение закладывания в ушах, снижение слуха вплоть до необратимой глухоты), токсическое действие на вестибулярный аппарат (дискоординация движений, головокружение, тошнота, рвота), неврит слухового нерва; при местном применении - ощущение инородного тела в глазу (в течение 3-5 мин), слезотечение, отек и гиперемия век.

Со стороны мочевыделительной системы: увеличение или уменьшение частоты мочеиспускания, жажда, нарушение функции почек (цилиндрурия, микрогематурия, альбуминурия).

Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, гиперемия кожи, лихорадка, отек Квинке.

Особые указания

В связи с высокой токсичностью и быстрым развитием резистентности микроорганизмов применение при других инфекциях (кроме туберкулеза) должно быть строго ограничено. Новорожденным и недоношенным детям канамицин назначают только по жизненным показаниям, поскольку функции почек у них недостаточно развиты, что может приводить к увеличению T1/2 и проявлению токсического действия. Лечение следует проводить под тщательным врачебным наблюдением. При наличии факторов риска развития токсических эффектов следует регулярно определять пиковые (Cmax) и остаточные (Cmin) концентрации канамицина в сыворотке крови (проводить фармакокинетический мониторинг). До начала и в процессе лечения следует еженедельно контролировать функции слухового нерва (аудиометрия) и почек (в т.ч. уровень креатинина и мочевины в крови). При первых признаках ото- или нефротоксического действия канамицин отменяют.
Активность выражают в единицах действия (ЕД); 1 ЕД соответствует активности 1 мкг канамицина А (основания).
С учетом плохого распределения аминогликозидов в жировой ткани, у пациентов, масса тела которых превышает идеальную более чем на 25%, суточную дозу, рассчитанную на фактическую массу тела, следует уменьшить на 25%. У истощенных больных дозу увеличивают на 25%.

Лекарственное взаимодействие

Недопустимо смешивать канамицин в одном шприце или одной инфузионной системе с бета-лактамными антибиотиками (пенициллины, цефалоспорины), а также с гепарином вследствие физико-химической несовместимости. Индометацин, фенилбутазон и другие НПВС, нарушающие почечный кровоток, могут замедлять выведение канамицина из организма. При одновременном и/или последовательном применении двух и более аминогликозидов (неомицин, стрептомицин, гентамицин, мономицин, тобрамицин, нетилмицин, амикацин) их антибактериальное действие ослабляется (конкуренция за один механизм «захвата» микробной клеткой), а токсические эффекты усиливаются. Канамицин можно применять не ранее чем через 10—12 дней после окончания лечения этими антибиотиками. Не следует применять одновременно с виомицином, полимиксином B, метоксифлураном, амфотерицином B, ванкомицином, капреомицином и другими ото- и нефротоксичными средствами, а также с фуросемидом, этакриновой кислотой и другими диуретиками. При одновременном применении со средствами для ингаляционного наркоза, в т.ч. метоксифлураном, курареподобными препаратами, опиоидными анальгетиками, магния сульфатом, полимиксинами для парентерального введения, а также при переливании больших количеств крови с цитратными консервантами усиливается нервно-мышечная блокада. Снижает эффективность антимиастенических препаратов (во время и после лечения канамицином требуется корректировка доз антимиастенических средств).

Передозировка

Симптомы: нервно-мышечная блокада вплоть до остановки дыхания, у детей грудного возраста — угнетение ЦНС (вялость, ступор, кома, глубокое угнетение дыхания).
Лечение: кальция хлорид в/в, антихолинэстеразные средства (неостигмин п/к), атропин, симптоматическая терапия, при необходимости — ИВЛ. Гемодиализ, перитонеальный диализ при нарушении функции почек. Новорожденным проводят обменное переливание крови.

Условия хранения

В сухом месте, при температуре не выше 25°С.

Срок годности

2 года.

Канаміцин

Латинська назва

Kanamycin

Форма випуску

Порошок для приготування розчину для в/м введення

Склад

1 фл. містить канаміцин (у формі моносульфата) 0,5 г

Упаковка

50 флаконів.

Фармакологічна дія

Антибіотик групи аміноглікозидів широкого спектра дії, що продукується Streptomyces kanamyceticus. Канаміцин чинить бактерицидну дію.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до канаміцину мікроорганізмами; туберкульоз (у випадку стійкості мікобактерій до стрептоміцину і фтивазиду).

Протипоказання

Порушення функції печінки, зниження слуху (у т. ч. внаслідок ураження слухового нерва), непрохідність ШЛУНКОВО-кишкового тракту, підвищена чутливість до канаміцину та інших аміноглікозидів в анамнезі, тяжка хронічна ниркова недостатність з азотемією і уремію, неврит VIII пари ЧМН, вагітність.

Спосіб застосування та дози

В/м, в/в крапельно, в порожнині, інгаляційно. При туберкульозі: в/м дорослим - 1 г 1 раз на добу щоденно, пацієнтам літнього віку або хворим з нирковою недостатністю - не більше 750 мг/добу; максимальна добова доза 2 р; при інфекціях нетуберкульозної етіології разова доза для дорослих - 0,5 г, добова - 1-1,5 г (по 0,5 г кожні 8-12 год). В/в крапельно, 15 мг/кг/добу (30 хв), максимальна добова доза 1 р. Тривалість лікування при туберкульозі 1 міс і більше, при інфекціях нетуберкульозної етіології 5-7 днів. В порожнині для промивань вводять по 10-50 мл 0,25% водного розчину. При проведенні перитонеального діалізу розчиняють 1-2 г на 500 мл диализирующей рідини. Розчин для ін'єкцій можна використовувати для інгаляцій - по 250 мг 2-4 рази на добу. Внутрішньочеревно, по 500 мг (у вигляді 2,5% розчину).

Побічні дії

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія); при тривалому прийомі всередину - синдром мальабсорбції (діарея, метеоризм, світлий, пінистий, масляний стілець).

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, слабкість, нейротоксична дія (посмикування м'язів, відчуття оніміння, поколювання, парестезії, епілептичні припадки); при парентеральному введенні (головним чином при в/в Канаміцину) можлива нервово-м'язова блокада.

З боку органів чуття: ототоксичність (дзенькіт або відчуття закладання у вухах, зниження слуху аж до необоротної глухоти), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання), неврит слухового нерва; при місцевому застосуванні - відчуття стороннього тіла в оці (протягом 3-5 хв), сльозотеча, набряк та гіперемія повік.

З боку сечовидільної системи: збільшення або зменшення частоти сечовипускання, спрага, порушення функції нирок (циліндрурія, мікрогематурія, альбумінурія).

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, гарячка, набряк Квінке.

Особливі вказівки

У зв'язку з високою токсичністю та швидким розвитком резистентності мікроорганізмів застосування при інших інфекціях (крім туберкульозу) повинно бути строго обмежено. Новонародженим і недоношеним дітям канаміцин призначають тільки за життєвими показаннями, оскільки функції нирок у них недостатньо розвинені, що може призводити до збільшення T1/2 і прояву токсичної дії. Лікування слід проводити під ретельним лікарським наглядом. При наявності факторів ризику розвитку токсичних ефектів слід регулярно визначати пікові (Cmax) і залишкові (Cmin) концентрації канаміцину в сироватці крові (проводити фармакокінетичний моніторинг). До початку і в процесі лікування слід щотижня контролювати функції слухового нерва (аудіометрія) і нирок (у т. ч. рівень креатиніну та сечовини в крові). При перших ознаках ото - або нефротоксичної дії канаміцин відміняють.
Активність виражають в одиницях дії (ОД); 1 ОД відповідає активності 1 мкг канаміцину А (підстави).
З урахуванням поганого розподілу аміноглікозидів в жировій тканині, у пацієнтів, маса тіла яких перевищує ідеальну не більше ніж на 25%, добову дозу, розраховану на фактичну масу тіла, слід зменшити на 25%. У виснажених хворих дозу збільшують на 25%.

Лікарська взаємодія

Неприпустимо змішувати канаміцин в одному шприці або одній інфузійній системі з бета-лактамними антибіотиками (пеніциліни, цефалоспорини), а також з гепарином внаслідок фізико-хімічної несумісності. Індометацин, фенілбутазон та інші НПЗЗ, що порушують нирковий кровотік, можуть уповільнювати виведення канаміцину з організму. При одночасному і/або послідовному застосуванні двох або більше аміноглікозидів (неоміцин, стрептоміцин, гентаміцин, мономіцин, тобраміцин, нетилміцин, амікацин) їх антибактеріальну дію послаблюється (конкуренція за один механізм «захоплення» мікробної клітиною), а токсичні ефекти посилюються. Канаміцин можна застосовувати не раніше ніж через 10-12 днів після закінчення лікування цими антибіотиками. Не слід застосовувати одночасно з виомицином, поліміксином B, метоксифлураном, амфотерицином B, ванкоміцином, капреомицином та іншими ото - і нефротоксичними засобами, а також з фуросемідом, етакринової кислотою та іншими діуретиками. При одночасному застосуванні із засобами для інгаляційного наркозу, в т. ч. метоксифлураном, курареподібними препаратами, опіоїдними анальгетиками, магнію сульфатом, поліміксинами для парентерального введення, а також при переливанні великих кількостей крові з цитратными консервантами підсилюється нервово-м'язова блокада. Знижує ефективність антимиастенических препаратів (під час і після лікування канаміцином потрібне коректування доз антимиастенических коштів).

Передозування

Симптоми: нервово-м'язова блокада, аж до зупинки дихання, у дітей грудного віку - пригнічення ЦНС (в'ялість, ступор, кома, глибоке пригнічення дихання).
Лікування: кальцію хлорид в/в, антихолінестеразні засоби (неостигмін п/к), атропін, симптоматична терапія, при необхідності - ШВЛ. Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при порушенні функції нирок. Новонародженим проводять обмінне переливання крові.

Умови зберігання

В сухому місці, при температурі не вище 25°С.

Термін придатності

2 роки.


(6614)

Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время