Купить Калия йодид таблетки 100 мкг, 100 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Калия йодид
Potassium iodide
Таблетки
1 таблетка содержит калия йодида 0,131 мг, в пересчете на йодид соответственно — 0,100 мг.
Вспомогательные вещества: лактоза (сахар молочный), магния гидроксикарбонат (магния карбонат основной), целлюлоза микрокристаллическая, натрия кроскармеллоза, магния стеарат, тальк, кремния диоксид коллоидный (аэросил).
100 шт.
Калия йодид - средство, содержащее неорганический йод. Йод относится к незаменимым микроэлементам, необходимым для нормального функционирования щитовидной железы. При поступлении йодидов в клетки эпителия фолликула щитовидной железы ионы йода под влиянием фермента йодид-пероксидазы окисляются с образованием элементарного йода, который включается в молекулу тирозина. При этом одна часть радикалов тирозина в тиреоглобулине йодируется, в результате чего образуются тиронины, основными из которых являются тироксин (Т4) и трийодтиронин (Т3). Тиронины образуют комплекс с белком тиреоглобулином, который депонируется в коллоиде фолликула щитовидной железы. Йод, поступающий в организм в физиологических количествах, предотвращает развитие эндемического зоба, связанного с недостатком йода в пище; нормализует размер щитовидной железы у новорожденных, детей и подростков; воздействует на показатели соотношения Т3/Т4, уровень тиреотропного гормона.
Профилактика и лечение эндемического зоба. Профилактика рецидива зоба в период проведения комплексного лечения препаратами гормонов щитовидной железы.
Выраженный гипертиреоз, скрытый гипертиреоз (при применении доз, превышающих 150 мкг/сут), токсическая аденома, узловой или диффузный токсический зоб (при применении в дозах 300-1000 мкг/сут), герпетиформный дерматит (болезнь Дюринга), беременность и грудное вскармливание (при применении в дозах 1-2 мг/сут), повышенная чувствительность к препаратам йода.
В период беременности и грудного вскармливания потребность в йоде повышается. Калий йодид назначают по показаниям в трех случаях, когда поступление йода с пищей составляет меньше 200 мкг/сут. Препарат хорошо проникает через плаценту и может вызывать развитие гипотиреоза и зоба у плода. Йод также выделяется с грудным молоком. Поэтому в период беременности и грудного вскармливания препарат следует принимать только в рекомендуемых дозах.
Внутрь, после еды, с большим количеством жидкости. Лечение зоба взрослым и детям с 12 лет - 300-500 мкг/сут, детям до 12 лет - 100-200 мкг/сут. Для профилактики зоба при недостаточности йода: взрослым и детям с 12 лет - 100-200 мкг/сут, детям до 12 лет (в т.ч. новорожденным) - 50-100 мкг/сут, беременным и кормящим грудью - 150-200 мкг/сут. Профилактика рецидива после терапевтического лечения йоддефицитного зоба - 100-200 мкг/сут. После оперативного лечения зоба у новорожденных, детей и подростков - 100-200 мкг/сут. Продолжительность лечения определяет врач; профилактически взрослым обычно назначают в течение нескольких месяцев, лет или всей жизни; детям и подросткам - обычно в течение 6-12 мес.
Проявления йодизма: отек слизистой оболочки носа, крапивница, отек Квинке, эозинофилия, шок; возможны также тахикардия, раздражительность, нарушения сна, повышенное потоотделение, диарея (у пациентов старше 40 лет); в отдельных случаях при применении доз, превышающих 300-1000 мкг/сут, возможно развитие гипертиреоза (особенно у пожилых пациентов, при наличии узлового или диффузного токсического зоба); при высокодозной терапии (более 1 мг/сут) могут развиваться вызываемые йодом зоб и, соответственно, гипотиреоз.
До начала лечения необходимо исключить злокачественное поражение щитовидной железы, гипертиреоз или узловой токсический зоб. На фоне терапии препаратом у больных с нарушением функции почек возможно развитие гиперкалиемии (необходим периодический контроль уровня калия в крови).
Одновременный прием антитиреоидных лекарственных средств ослабляет эффект калия йодида (взаимно).
Перхлорат и тиоционат калия подавляют поглощение йода щитовидной железой. Тиреотропный гормон улучшает усвоение йода щитовидной железой и стимулирует выработку ее гормонов.
Одновременный прием ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (в т.ч. каптоприла, эналаприла, лизиноприла) увеличивает риск возникновения гиперкалиемии.
Высокие дозы йода в сочетании с калийсберегающими диуретиками могут приводить к гиперкалиемии.
Одновременное назначение терапии йодом в высоких дозах и препаратами лития способствует развитию зоба и гипотиреоза.
Снижает захват щитовидной железой 131I и 123I.
Симптомы острой передозировки: окрашивание слизистых оболочек в коричневый цвет, рефлекторная рвота, боли в животе и диарея (возможно, мелена). В тяжелых случаях возможно развитие дегидратации и шока.
Лечение при острой передозировке: промывание желудка, введение натрия тиосульфата, симптоматическая терапия нарушения водно-электролитного баланса, противошоковая терапия.
Хроническая передозировка может привести к развитию феномена «йодизма»: «металлический» привкус во рту; отек и воспаление слизистых (ринит, конъюнктивит, гастроэнтерит, бронхит); угревая сыпь; дерматит; отек слюнных желез; лихорадка; нервная возбудимость.
Лечение при хронической передозировке: отмена препарата.
Хранить в защищенном от света месте при температуре не выше 25 оС.
3 года.
Калію йодид
Potassium iodide
Таблетки
1 таблетка містить калію йодиду 0,131 мг, в перерахунку на йодид відповідно - 0,100 мг.
Допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний), магнію гидроксикарбонат (магнію карбонат основний), целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний (аеросил).
100 шт.
Калію йодид - засіб, що містить неорганічний йод. Йод відноситься до незамінних мікроелементів, необхідних для нормального функціонування щитовидної залози. При надходженні йодидів до клітин епітелію фолікулів щитовидної залози іони йоду під впливом ферменту йодид-пероксидази окислюються з утворенням елементарного йоду, який включається в молекулу тирозину. При цьому одна частина радикалів тирозину в тиреоглобулине йодируется, в результаті чого утворюються тиронины, основними з яких є тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Тиронины утворюють комплекс з білком тиреоглобулином, який депонується в колоїду фолікулів щитовидної залози. Йод, який надходить до організму у фізіологічних кількостях, запобігає розвитку ендемічного зоба, пов'язаного з нестачею йоду в їжі; нормалізує розмір щитовидної залози у новонароджених, дітей і підлітків; впливає на показники співвідношення Т3/Т4, рівень тиреотропного гормону.
Профілактика і лікування ендемічного зобу. Профілактика рецидиву зобу в період проведення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози.
Виражений гіпертиреоз, прихований гіпертиреоз (при застосуванні доз, які перевищують 150 мкг/добу), токсична аденома, вузловий або дифузний токсичний зоб (при застосуванні в дозах 300-1000 мкг/добу), герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга), вагітність і грудне вигодовування (при застосуванні в дозах 1-2 мг/добу), підвищена чутливість до препаратів йоду.
В період вагітності і грудного вигодовування потреба у йоді підвищується. Калій йодид призначають за показаннями в трьох випадках, коли надходження йоду з їжею становить менше 200 мкг/сут. Препарат добре проникає через плаценту і може викликати розвиток гіпотиреозу та зоба у плода. Йод також виділяється з грудним молоком. Тому в період вагітності і годування груддю препарат слід приймати тільки в рекомендованих дозах.
Всередину, після їди, з великою кількістю рідини. Лікування зобу дорослим і дітям з 12 років - 300-500 мкг/добу, дітям до 12 років - 100-200 мкг/добу. Для профілактики зобу при недостатності йоду: дорослим і дітям з 12 років - 100-200 мкг/добу, дітям до 12 років (в т.ч. новонародженим) - 50-100 мкг/добу, вагітним і годуючим груддю - 150-200 мкг/добу. Профілактика рецидиву після терапевтичного лікування йоддефицитного зобу - 100-200 мкг/добу. Після оперативного лікування зобу у новонароджених, дітей і підлітків - 100-200 мкг/добу. Тривалість лікування визначає лікар; профілактично дорослим зазвичай призначають протягом декількох місяців, років або усього життя; дітям і підліткам - зазвичай протягом 6-12 міс.
Прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив'янка, набряк Квінке, еозинофілія, шок; можливі також тахікардія, дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення, діарея (у пацієнтів старше 40 років); в окремих випадках при застосуванні доз, що перевищують 300-1000 мкг/добу, можливий розвиток гіпертиреозу (особливо у немолодих пацієнтів, за наявності вузлового або дифузного токсичного зобу); при высокодозной терапії (більше 1 мг/добу) можуть розвиватися викликаються йодом зоб і, відповідно, гіпотиреоз.
До початку лікування необхідно виключити злоякісне ураження щитовидної залози, гіпертиреоз або вузловий токсичний зоб. На тлі терапії препаратом у хворих з порушенням функції нирок можливий розвиток гіперкаліємії (необхідний періодичний контроль рівня калію в крові).
Одночасний прийом антитиреоїдних лікарських засобів послаблює ефект калію йодиду (взаємно).
Перхлорат і тиоционат калію пригнічують поглинання йоду щитовидною залозою. Тиреотропний гормон покращує засвоєння йоду щитовидною залозою та стимулює вироблення її гормонів.
Одночасний прийом інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (у т. ч. каптоприлу, еналаприлу, лізиноприлу) збільшує ризик виникнення гіперкаліємії.
Високі дози йоду в поєднанні з калійзберігаючими діуретиками можуть призводити до гіперкаліємії.
Одночасне застосування терапії йодом у високих дозах і препаратами літію сприяє розвитку зобу і гіпотиреозу.
Знижує захоплення щитовидною залозою 131I і 123I.
Симптоми гострого передозування: забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея (можливо, мелена). У важких випадках можливий розвиток дегідратації та шоку.
Лікування при гострому передозуванні: промивання шлунка, введення натрію тіосульфату, симптоматична терапія порушення водно-електролітного балансу, протишокова терапія.
Хронічне передозування може призвести до розвитку феномена «йодизму»: «металевий» присмак у роті; набряк і запалення слизових (риніт, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт); вугрі; дерматит; набряк слинних залоз; лихоманка; нервова збудливість.
Лікування при хронічному передозуванні: відміна препарату.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС.
3 роки.