Купить Кадуэт таблетки 5 мг+10 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Кадуэт
Caduet
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
1 табл. содержит амлодипина 5 мг и аторвастатина 10 мг;
вспомогательные вещества: кальция карбонат, кроскармеллоза натрия, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал прежелатинизированный, полисорбат 80 (твин 80), гипролоза, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, пленочная оболочка Опадрай II белый 85F28751 (поливиниловый спирт, титана диоксид, макрогол (ПЭГ) 3000, тальк)
30 шт.
Кадуэт оказывает антигипертензивное, антиангинальное, гиполипидемическое действие.
Артериальная гипертензия с тремя и более факторами риска развития сердечно-сосудистых событий (фатальная и нефатальная ИБС, необходимость в реваскуляризации, фатальный и нефатальный инфаркт миокарда, инсульт и транзиторная ишемическая атака), с нормальным или умеренно повышенным уровнем Хс без клинически выраженной ИБС.
Препарат применяется в случаях, когда рекомендуется комбинированная терапия амлодипином и невысокими дозами аторвастатина. Возможно сочетание Кадуэта с другими антигипертензивными и/или антиангинальными средствами.
Кадуэт применяется в случаях, когда гиполипидемическая диета и другие нефармакологические методы лечения дислипидемии оказываются мало- или неэффективными.
— активное заболевание печени или стойкое повышение активности печеночных ферментов более чем в 3 раза выше нормы неясной этиологии;
— выраженная артериальная гипотензия;
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— применение у женщин репродуктивного возраста, не пользующихся адекватными методами контрацепции;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к амлодипину и другим производным дигидропиридина, аторвастатину или любому компоненту Кадуэта.
Кадуэт принимают внутрь по 1 таблетке 1 раз/сут. в любое время, независимо от приема пищи.
Начальную и поддерживающую дозы подбирают индивидуально с учетом эффективности и переносимости обоих компонентов в лечении артериальной гипертензии/стенокардии и дислипидемии. Кадуэт можно назначать пациентам, которые уже принимают один из компонентов препарата в монотерапии.
Кадуэт используют в сочетании с немедикаментозными методами лечения, включая диету, физические нагрузки, снижение массы тела у пациентов с ожирением, отказ от курения.
Начинать лечение следует с приема таблеток 5/10 мг (амлодипина/аторвастатина, соответственно). У пациентов с артериальной гипертензией необходимо контролировать АД каждые 2-4 недели и, при необходимости, возможен перевод на прием таблеток 10/10 мг (амлодипина/аторвастатина, соответственно).
При ИБС рекомендуемая доза амлодипина составляет 5-10 мг 1 раз/сут.
В клинических исследованиях безопасность амлодипина и аторвастатина изучалась у пациентов с сочетанием артериальной гипертензии и дислипидемии, при этом каких-либо неожиданных нежелательных эффектов при комбинированной терапии не зарегистрировано.
Нежелательные эффекты соответствовали выявленным ранее при лечении амлодипином и/или аторвастатином. В целом переносимость комбинированной терапии была хорошей. Большинство нежелательных эффектов были легко или умеренно выраженными. В контролируемых клинических исследованиях из-за нежелательных эффектов или отклонений лабораторных показателей лечение амлодипином и аторвастатином было прекращено у 5.1% пациентов, а плацебо - у 4.0%.
Амлодипин
Далее под частотой побочных реакций понимается: частые (> 1%), нечастые (< 1%), редкие (< 0.1%), очень редкие (< 0.01%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - периферические отеки (лодыжек и стоп), сердцебиение; нечасто - чрезмерное снижение АД, ортостатическая гипотензия, васкулит; редко - развитие или усугубление сердечной недостаточности; очень редко - нарушения ритма сердца (включая брадикардию, желудочковую тахикардию и мерцание предсердий), инфаркт миокарда, боли в грудной клетке, мигрень.
Со стороны костно-мышечной системы: нечасто - артралгия, судороги мышц, миалгия, боль в спине, артроз; редко - миастения.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: ощущение жара и приливов крови к коже лица, повышенная утомляемость, головокружение, головная боль, сонливость; нечасто - недомогание, обморок, повышенное потоотделение, астения, гипестезии, парестезии, периферическая невропатия, тремор, бессонница, лабильность настроения, необычные сновидения, нервозность, депрессия, тревога; редко - судороги, апатия, ажитация; очень редко - атаксия, амнезия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - боль в брюшной полости, тошнота; нечасто - рвота, изменения режима дефекации (включая запор, метеоризм), диспепсия, диарея, анорексия, сухость во рту, жажда; редко - гиперплазия десен, повышение аппетита; очень редко - гастрит, панкреатит, гипербилирубинемия, желтуха (обычно холестатическая), повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопеническая пурпура, лейкопения, тромбоцитопения.
Метаболические нарушения: очень редко - гипергликемия.
Со стороны системы органов дыхания: нечасто - одышка, ринит; очень редко - кашель.
Со стороны мочевыделительной системы: нечасто- учащенное мочеиспускание, болезненное мочеиспускание, никтурия, импотенция; очень редко - дизурия, полиурия.
Со стороны органа зрения: нечасто - нарушения зрения, диплопия, нарушение аккомодации, ксерофтальмия, конъюнктивит, боль в глазах.
Со стороны кожных покровов: нечасто - алопеция; редко - дерматит; очень редко - ксеродермия, нарушение пигментации кожи.
Аллергические реакции: нечасто - кожный зуд, сыпь; очень редко - ангионевротический отек, многоформная эритема, крапивница.
Прочие: нечасто - звон в ушах, гинекомастия, увеличение/снижение массы тела, извращение вкуса, озноб, носовое кровотечение; очень редко - паросмия, "холодный" пот.
Аторвастатин
Обычно хорошо переносится. Побочные реакции, как правило, легкие и преходящие.
Наиболее частые побочные реакции (≥1%):
Со стороны ЦНС: бессонница, головная боль, астенический синдром.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, диарея, боль в животе, диспепсия, запор, метеоризм.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгия.
Менее частые побочные реакции:
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: недомогание, головокружение, амнезия, парестезии, периферическая невропатия, гипестезия.
Со стороны пищеварительной системы: рвота, анорексия, гепатит, панкреатит, холестатическая желтуха.
Со стороны костно-мышечной системы: боль в спине, судороги мышц, миозит, миопатия, артралгии, рабдомиолиз.
Аллергические реакции: крапивница, зуд, кожная сыпь, анафилаксия, буллезная сыпь, многоформная экссудативная эритема, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона).
Метаболические нарушения: гипогликемия, гипергликемия, повышение сывороточной КФК, увеличение массы тела.
Со стороны системы кроветворения: тромбоцитопения.
Прочие: импотенция, периферические отеки, боль в груди, вторичная почечная недостаточность, алопеция, шум в ушах, утомление.
У пациентов, получавших аторвастатин, наблюдалась миалгия. Диагноз миопатии (боль или слабость в мышцах в сочетании с повышением активности КФК более чем в 10 раз по сравнению с ВГН) следует предполагать у пациентов с распространенными миалгиями, болезненностью или слабостью мышц и/или выраженным повышением активности КФК. Пациенты должны немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или слабости в мышцах, особенно если они сопровождаются недомоганием или лихорадкой. Терапию препаратом Кадуэт следует прекратить в случае выраженного повышения активности КФК или при наличии подтвержденной или предполагаемой миопатии.
Риск миопатии при лечении другими препаратами этого класса возрастает при одновременном применении циклоспорина, производных фиброевой кислоты, эритромицина, никотиновой кислоты или азольных противогрибковых препаратов. Многие из этих препаратов ингибируют метаболизм, опосредованный CYP3А4, и/или транспорт лекарственных средств. Известно, что CYP3А4 - основной изофермент печени, участвующий в биотрансформации аторвастатина. Назначая аторвастатин в гиполипидемических дозах в сочетании с производными фиброевой кислоты, эритромицином, иммунодепрессантами, азольными противогрибковыми препаратами или никотиновой кислотой, следует тщательно взвесить ожидаемую пользу и риск лечения и регулярно наблюдать пациентов с целью выявления болей или слабости в мышцах, особенно в течение первых месяцев лечения и в период повышения дозы любого препарата. В подобных ситуациях можно рекомендовать периодическое определение активности КФК, хотя такой контроль не позволяет предотвратить развитие тяжелой миопатии.
Прием Кадуэта может вызвать повышение активности КФК. При применении аторвастатина, как и других препаратов этого класса, описаны редкие случаи рабдомиолиза с острой почечной недостаточностью, обусловленной миоглобинурией. Терапию препаратом Кадуэт следует временно прекратить или полностью отменить при появлении признаков возможной миопатии или наличии фактора риска развития почечной недостаточности на фоне рабдомиолиза (например, тяжелая острая инфекция, артериальная гипотензия, оперативное вмешательство, травма, метаболические, эндокринные и электролитные нарушения и неконтролируемые судороги). Лечение амлодипином в адекватной дозе с целью контроля артериальной гипертензии может быть продолжено.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Хотя имеющиеся данные об амлодипине и аторвастатине свидетельствуют о том, что комбинированный препарат не должен ухудшать способность управления автомобилем и пользования техникой, следует соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и управлении механизмами (учитывая возможное развитие чрезмерного снижения АД, головокружения, обморока).
Сведений о передозировке препарата нет.
Как амлодипин, так и аторвастатин активно связываются с белками плазмы крови, поэтому существенное увеличение клиренса комбинированного препарата при гемодиализе маловероятно.
Симптомы передозировки амлодипина: чрезмерная периферическая вазодилатация, приводящая к рефлекторной тахикардии, и выраженное и стойкое снижение АД, в т.ч. с развитием шока и летального исхода.
Симптомы передозировки аторвастатина не описаны.
Лечение передозировки амлодипина: прием активированного угля сразу или в течение 2 ч после приема амлодипина в дозе 10 мг приводит к значительной задержке всасывания препарата. В некоторых случаях может быть эффективным промывание желудка. Клинически значимая артериальная гипотензия, вызванная передозировкой амлодипина, требует проведения активных мероприятий, направленных на поддержание функции сердечно-сосудистой системы, включая контроль показателей работы сердца и легких, возвышенного положения конечностей и контроль ОЦК и диуреза. Для восстановления тонуса сосудов и АД может быть полезным применение сосудосуживающего препарата, если нет противопоказаний к его назначению, для устранения последствий блокады кальциевых каналов - в/в введение глюконата кальция.
Специфических средств для лечения передозировки аторвастатина нет. В случае передозировки следует проводить симптоматическое и поддерживающее лечение по мере необходимости.
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
2 года.
Кадуэт
Caduet
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 табл. містить амлодипіну 5 мг аторвастатину і 10 мг;
допоміжні речовини: кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, полісорбат 80 (твін 80), гипролоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, плівкова оболонка Опадрай ІІ білий 85F28751 (полівініловий спирт, титану діоксид, макрогол (ПЕГ) 3000, тальк)
30 шт.
Кадуэт чинить антигіпертензивну, антиангінальну, гіполіпідемічну дію.
Артеріальна гіпертензія з трьома і більше факторами ризику розвитку серцево-судинних подій (фатальна і нефатальная ІХС, необхідність реваскуляризації, фатальний і нефатальный інфаркт міокарда, інсульт і транзиторна ішемічна атака), з нормальним або помірно підвищеним рівнем Хс без клінічно вираженою ІХС.
Препарат застосовується у випадках, коли рекомендується комбінована терапія амлодипіном і невисокими дозами аторвастатину. Можливо поєднання Кадуэта з іншими антигіпертензивними та/або антиангінальними засобами.
Кадуэт застосовується у випадках, коли гиполипидемическая дієта та інші нефармакологічні методи лікування дисліпідемії виявляються мало - або неефективними.
- активне захворювання печінки або стійке підвищення активності печінкових ферментів більш ніж в 3 рази вище норми неясної етіології;
- виражена артеріальна гіпотензія;
- вагітність;
- період лактації (грудне вигодовування);
- застосування у жінок репродуктивного віку, які не користуються адекватними методами контрацепції;
- дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину, аторвастатину, або будь-якого компонента Кадуэта.
Кадуэт приймають всередину по 1 таблетці 1 раз/добу. у будь-який час, незалежно від прийому їжі.
Початкову та підтримуючу дози підбирають індивідуально з урахуванням ефективності та переносимості обох компонентів в лікуванні артеріальної гіпертензії/стенокардії і дисліпідемії. Кадуэт можна призначати пацієнтам, які вже приймають один з компонентів препарату в монотерапії.
Кадуэт використовують у поєднанні з немедикаментозними методами лікування, включаючи дієту, фізичні навантаження, зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, відмову від паління.
Починати лікування слід з прийому таблеток 5/10 мг (амлодипін/аторвастатину, відповідно). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією слід контролювати артеріальний тиск кожні 2-4 тижні, при необхідності, можливий переклад на прийом таблеток 10/10 мг (амлодипін/аторвастатину, відповідно).
При ІХС рекомендована доза амлодипіну становить 5-10 мг 1 раз/добу.
У клінічних дослідженнях безпека амлодипіну та аторвастатину вивчалася у пацієнтів з поєднанням артеріальної гіпертензії і дисліпідемії, при цьому будь-яких неочікуваних небажаних ефектів при комбінованій терапії не зареєстровано.
Небажані ефекти відповідали виявленим раніше при лікуванні амлодипіном та/або аторвастатином. В цілому переносимість комбінованої терапії була хорошою. Більшість небажаних ефектів були легко або помірно вираженими. У контрольованих клінічних дослідженнях з-за небажаних реакцій або відхилень лабораторних показників лікування амлодипіном і аторвастатином було припинено у 5.1% пацієнтів, а плацебо - у 4.0%.
Амлодипін
Далі під частотою побічних реакцій розуміється: часті (> 1%), нечасті (< 1%), поодинокі (< 0.1%), дуже рідкісні (< 0.01%).
З боку серцево-судинної системи: часто - периферичні набряки (щиколоток і стоп), серцебиття; нечасто - надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія, васкуліт; рідко - розвиток або посилення серцевої недостатності; дуже рідко - порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію і мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, мігрень.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко - міастенія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: відчуття жару і припливів крові до шкіри обличчя, підвищена стомлюваність, запаморочення, головний біль, сонливість; нечасто - нездужання, непритомність, підвищене потовиділення, астенія, гіпестезії, парестезії, периферична нейропатія, тремор, безсоння, лабільність настрою, незвичайні сновидіння, нервозність, депресія, тривога; рідко - судоми, апатія, ажитація; дуже рідко - атаксія, амнезія.
З боку травної системи: часто - біль у черевній порожнині, нудота; нечасто - блювання, зміни режиму дефекації (включаючи запор, метеоризм), диспепсія, діарея, анорексія, сухість у роті, спрага; рідко - гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко - гастрит, панкреатит, гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Метаболічні порушення: дуже рідко - гіперглікемія.
З боку системи органів дихання: нечасто - задишка, риніт; дуже рідко - кашель.
З боку сечовидільної системи: нечасто - прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія, імпотенція; дуже рідко - дизурія, поліурія.
З боку органа зору: нечасто - порушення зору, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль в очах.
З боку шкірних покривів: нечасто - алопеція; рідко - дерматит; дуже рідко - ксеродермія, порушення пігментації шкіри.
Алергічні реакції: нечасто - шкірний свербіж, висип; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, кропив'янка.
Інші: нечасто - дзвін у вухах, гінекомастія, збільшення/зменшення маси тіла, збочення смаку, озноб, носова кровотеча; дуже рідко - паросмія, "холодний" піт.
Аторвастатин
Зазвичай добре переноситься. Побічні реакції, як правило, легкі й минущі.
Найбільш часті побічні реакції (≥1%):
З боку ЦНС: безсоння, головний біль, астенічний синдром.
З боку травної системи: нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія.
Менш часті побічні реакції:
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: слабкість, запаморочення, амнезія, парестезії, периферична невропатія, гіпестезія.
З боку травної системи: блювання, анорексія, гепатит, панкреатит, холестатична жовтяниця.
З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, судоми м'язів, міозит, міопатія, артралгія, рабдоміоліз.
Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж, шкірний висип, анафілаксія, бульозні висипання, багатоформна ексудативна еритема, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Метаболічні порушення: гіпоглікемія, гіперглікемія, підвищення сироваткової КФК, збільшення маси тіла.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія.
Інші: імпотенція, периферичні набряки, біль у грудях, вторинна ниркова недостатність, алопеція, шум у вухах, втома.
У пацієнтів, які отримували аторвастатин, міалгія спостерігалася. Діагноз міопатії (біль і слабкість у м'язах у поєднанні з підвищенням активності КФК більш ніж у 10 разів порівняно з ВМН) слід передбачати у пацієнтів з поширеними міалгія, болючістю або слабкістю м'язів і/або вираженим підвищенням активності КФК. Пацієнти повинні негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болю або слабкості у м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою. Терапію препаратом Кадуэт слід припинити у випадку вираженого підвищення активності КФК або при наявності підтвердженої або передбачуваної міопатії.
Ризик міопатії під час лікування іншими препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, нікотинової кислоти або азольних протигрибкових препаратів. Багато з цих препаратів інгібують метаболізм, опосередкований СУР3А4, та/або транспорт лікарських засобів. Відомо, що СУР3А4 - основний ізофермент печінки, бере участь у біотрансформації аторвастатину. Призначаючи аторвастатин у гіполіпідемічних дозах у комбінації з похідними фіброєвої кислоти, еритроміцином, імунодепресантами, азольними протигрибковими препаратами або нікотиновою кислотою, слід ретельно зважити очікувану користь і ризик лікування і регулярно спостерігати пацієнтів з метою виявлення болю або слабкості у м'язах, особливо протягом перших місяців лікування та в період підвищення дози будь-якого препарату. У подібних ситуаціях можна рекомендувати періодичне визначення активності КФК, хоча такий контроль не дозволяє запобігти розвитку тяжкої міопатії.
Прийом Кадуэта може спричинити підвищення активності КФК. При застосуванні аторвастатину, як і інших препаратів цього класу, описані окремі випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю, обумовленою міоглобінурією. Терапію препаратом Кадуэт слід тимчасово припинити або повністю відмінити при появі ознак можливої міопатії або наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (наприклад, тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, оперативне втручання, травма, метаболічні, ендокринні та електролітні порушення і неконтрольовані судоми). Лікування амлодипіном в адекватній дозі з метою контролю артеріальної гіпертензії може бути продовжено.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Хоча наявні дані про амлодипине і аторвастатине свідчать про те, що комбінований препарат не повинен погіршувати здатність керування автомобілем та користування технікою, слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і управлінні механізмами (враховуючи можливий розвиток надмірного зниження АТ, запаморочення, непритомності).
Дані про передозування препарату немає.
Як амлодипін, так і аторвастатин активно зв'язуються з білками плазми крові, тому істотне збільшення кліренсу комбінованого препарату при гемодіалізі малоймовірне.
Симптоми передозування амлодипіну: надмірна периферична вазодилатація, що призводить до рефлекторної тахікардії, і виражене і стійке зниження артеріального тиску, в т. ч. з розвитком шоку і летального результату.
Симптоми передозування аторвастатину не описані.
Лікування передозування амлодипіну: прийом активованого вугілля відразу або протягом 2 год після прийому амлодипіну в дозі 10 мг призводить до значної затримки всмоктування препарату. У деяких випадках може бути ефективним промивання шлунка. Клінічно значуща артеріальна гіпотензія, спричинена передозуванням амлодипіну, вимагає проведення активних заходів, спрямованих на підтримання функції серцево-судинної системи, включаючи контроль показників роботи серця і легенів, піднесеного положення кінцівок і контроль об'єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску може бути корисним застосування судинозвужувального препарату, якщо немає протипоказань до його призначення, для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів - в/в введення глюконату кальцію.
Специфічних засобів для лікування передозування аторвастатину немає. У разі передозування слід проводити симптоматичне та підтримуюче лікування по мірі необхідності.
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.
2 роки.