Купить Изакардин конц. для приг. р-ра д/инф. 1мг/мл 10мл №10
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Изакардин
Isacardin
Концентрат для приготовления раствора для инфузий
1 мл содержит изосорбида динитрат 1 мг
10 ампул по 10 мл.
Изакардин - периферический вазодилататор, влияющий преимущественно на венозные сосуды. Оказывает антиангинальное действие, вызывает гипотензивный эффект. Механизм действия связан с высвобождением оксида азота (эндотелиального релаксирующего фактора) в эндотелии сосудов, вызывающего активацию внутриклеточной гуанилатциклазы, следствием чего является повышение содержания циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ) (медиатор вазодилятации), что, в конечном счете, приводит к расслаблению гладких мышц сосудов. Изосорбида динитрат действует на периферические артерии и вены. Расслабление вен приводит к снижению венозного возврата к сердцу (преднагрузка), что снижает давление наполнения левого желудочка (ЛЖ). Также происходит (хотя и в меньшей степени) расширение артериальных сосудов, что сопровождается снижением АД, уменьшением общего периферического сосудистого сопротивления (постнагрузка). Снижение пред- и постнагрузки приводит к снижению потребления кислорода миокардом. Способствует перераспределению коронарного кровотока в пользу субэндокардиальных зон, особенно при атеросклерозе коронарных артерий (преимущественно крупных). Вазодилатация коллатеральных артерий может улучшать кровоснабжение миокарда. Купирует коронароспазм; улучшает гемодинамику у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) как в покое, так и при физической нагрузке. Снижая потребление кислорода миокардом и улучшая доставку кислорода к ишемизированным участкам, уменьшают зону повреждения миокарда, расслабляет также гладкие мышцы бронхов, желудочно-кишечный тракт (ЖКТ), желче- и мочевыводящйх путей.Изакардин - периферический вазодилататор, влияющий преимущественно на венозные сосуды. Оказывает антиангинальное действие, вызывает гипотензивный эффект. Механизм действия связан с высвобождением оксида азота (эндотелиального релаксирующего фактора) в эндотелии сосудов, вызывающего активацию внутриклеточной гуанилатциклазы, следствием чего является повышение содержания циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ) (медиатор вазодилятации), что, в конечном счете, приводит к расслаблению гладких мышц сосудов. Изосорбида динитрат действует на периферические артерии и вены. Расслабление вен приводит к снижению венозного возврата к сердцу (преднагрузка), что снижает давление наполнения левого желудочка (ЛЖ). Также происходит (хотя и в меньшей степени) расширение артериальных сосудов, что сопровождается снижением АД, уменьшением общего периферического сосудистого сопротивления (постнагрузка). Снижение пред- и постнагрузки приводит к снижению потребления кислорода миокардом. Способствует перераспределению коронарного кровотока в пользу субэндокардиальных зон, особенно при атеросклерозе коронарных артерий (преимущественно крупных). Вазодилатация коллатеральных артерий может улучшать кровоснабжение миокарда. Купирует коронароспазм; улучшает гемодинамику у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) как в покое, так и при физической нагрузке. Снижая потребление кислорода миокардом и улучшая доставку кислорода к ишемизированным участкам, уменьшают зону повреждения миокарда, расслабляет также гладкие мышцы бронхов, желудочно-кишечный тракт (ЖКТ), желче- и мочевыводящйх путей.
Острый инфаркт миокарда, в т.ч. осложненный острой левожелудочковой недостаточностью; нестабильная стенокардия; отек легких.
Гиперчувствительность, острое нарушение кровообращения (шок, коллапс), кардиогенный шок (если не проводятся мероприятия по поддержанию конечного диастолического давления), ГОКМП, констриктивный перикардит, тампонада сердца, артериальная гипотензия (САД менее 90 мм рт.ст.), гиповолемия, тяжелая анемия, тяжелый аортальный и субаортальный стеноз, тяжелый митральный стеноз, кровоизлияние в мозг, закрытоугольная глаукома; одновременный прием ингибиторов ФДЭ-5 (в т.ч. силденафила, варденафила в предшествующие 24 ч, тадалафила в предшествующие 48 ч и более).
Применение изосорбида динитрата при беременности и в период лактации (грудного вскармливания) возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.
Режим дозирования устанавливается индивидуально в соответствии с клиническим состоянием пациента и показателями гемодинамики. Вводят в/в медленно. Рекомендуемая начальная доза от 1-2 мг/ч в зависимости от реакции больного (при условии мониторирования АД, ЧСС, электрокардиограммы (ЭКГ) и диуреза). Максимальная доза препарата составляет 8-10 мг/ч. Для пациентов с сердечной недостаточностью, как правило, требуются повышенные дозы - в отдельных случаях до 50 мг/ч. Средняя доза составляет приблизительно 7.5 мг/ч. Пациентам, которые раньше принимали органические нитраты (например, изосорбида динитрат, изосорбида-5-мононитрат) можно вводить более высокие дозы препарата Изакардин для достижения желаемого гемодинамического действия. Концентрат Изакардин 1 мг/мл следует вводить в растворенном виде в/в с помощью автоматических инфузионных систем (или в крайнем случае в виде капельной инфузии) в больничных условиях под постоянным мониторированием показателей сердечнососудистой системы.
Частота: очень часто - более 1/10, часто - более 1/100 и менее 1/10, нечасто - более 1/1000 и менее 1/100, редко - более 1/10000 и менее 1/1000, очень редко - менее 1/10000. Со стороны ЦНС: очень часто - головная боль; часто - головокружение, сонливость. Со стороны ССС: часто - тахикардия, ортостатическая гипотензия; нечасто - парадоксальное усиление приступов стенокардии, коллапс (сопровожающийся брадиаритмией и обмороком); преходящая гипоксемия вследствие относительного перераспределения кровотока в гиповентилируемые альвеолярные участки (у пациентов с ИБС - может приводить к гипоксии миокарда). Со стороны пищеварительной системы: часто - жжение языка (для спрея); нечасто - тошнота, рвота; очень редко - изжога. Со стороны кожных покровов: нечасто - кожные аллергические реакции (в т.ч. сыпь), "приливы" крови к коже лица; очень редко - ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона; частота неизвестна - эксфолиативный дерматит. Прочие: часто - астения.
Частое применение и высокие дозы могут вызывать развитие толерантности, в т.ч. перекрестной с др. нитратами; в этом случае рекомендуется отмена на 24-48 ч или после 3-6 нед регулярного приема делать перерыв на 3-5 дней, заменяя на это время изосорбида динитрат др. антиангинальными ЛС. Следует избегать резкой отмены препарата (дозу снижают постепенно). ТТС необходимо снимать перед кардиоверсией, т.к. они содержат металл.
Повышает концентрацию в плазме дигидроэрготамина, усиливая его фармакологические эффекты. При в/в введении ослабляет антикоагулянтный эффект гепарина. ЛС, снижающие АД, нейпролептики, трициклические антидепрессанты могут усиливать гипотензивный эффект. Одновременный прием с ингибиторами ФДЭ-5 (в т.ч. силденафилом, тадалафилом, варденафилом) за счет потенцирования гипотензивного эффекта может вызывать жизнеугрожающие сердечно-сосудистые осложнения, поэтому одновременный прием этих ЛС противопоказан. М-холиноблокаторы, в т.ч. атропин (и др. ЛС с м-холиноблокирующим эффектом) снижают эффективность сублингвальных форм (вследствие сухости слизистой оболочки полости рта таблетки хуже растворяются).
Симптомы: снижение артериального давления менее 90 мм рт.ст., бледность, повышенное потоотделение, нитевидный пульс, тахикардия, постуральное головокружение, пульсирующая головная боль, слабость, головокружение, тошнота, рвота, диарея, метгемоглобинемия, цианоз с последующим развитием тахипноэ, чувства тревожности, утратой сознания и остановкой сердца. Применение высоких доз препарата может вызвать повышение внутричерепного давления, что может вызвать церебральные симптомы.
Лечение: прекращают дальнейшее введение препарата. Следует опустить изголовье кровати и приподнять ноги больного. Как правило, АД при этом нормализуется в течение 15-20 мин после прекращения введения препарата. В случае тяжелой артериальной гипотензии, должно быть произведено возмещение объема циркулирующей крови. В исключительных случаях, для поддержания кровообращения можно ввести норэпинефрин (норадреналин) и/или допамин. Введение эпинефрина (адреналина) и родственных ему соединений противопоказано! При метгемоглобинемии в зависимости от степени тяжести назначаются в/в аскорбиновая кислота в форме натриевой соли; оксигенотерапия, гемодиализ, обменное переливание крови.
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25°С. Хранить в недоступном для детей месте.
3 года.
Изакардин
Isacardin
Концентрат для приготування розчину для інфузій
1 мл містить ізосорбіду динітрат 1 мг
10 ампул по 10 мл
Изакардин - периферичний вазодилататор, що впливає переважно на венозні судини. Чинить антиангінальну дію, викликає гіпотензивний ефект. Механізм дії пов'язаний з вивільненням оксиду азоту (ендотеліального релаксуючого фактора) в ендотелії судин, що викликає активацію внутрішньоклітинної гуанилатциклазы, наслідком чого є підвищення вмісту циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) (медіатор вазодилятации), що, в кінцевому рахунку, призводить до розслаблення гладких м'язів судин. Ізосорбіду динітрат діє на периферичні артерії та вени. Розслаблення вен призводить до зниження венозного повернення до серця (переднавантаження), що знижує тиск наповнення лівого шлуночка (ЛШ). Також відбувається (хоч і в меншій мірі) розширення артеріальних судин, що супроводжується зниженням артеріального тиску, зменшенням загального периферичного судинного опору (післянавантаження). Зниження перед - і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку на користь субендокардіальних зон, особливо при атеросклерозі коронарних артерій (переважно великих). Вазодилатація колатеральних артерій може покращувати кровопостачання міокарда. Купірує коронароспазм; покращує гемодинаміку у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) як у спокої, так і при фізичному навантаженні. Знижуючи споживання кисню міокардом і покращує доставку кисню до ишемизированным ділянок, зменшують зону ушкодження міокарда, розслаблює також гладкі м'язи бронхів, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), жовчо - і мочевыводящйх шляхів.Изакардин - периферичний вазодилататор, що впливає переважно на венозні судини. Чинить антиангінальну дію, викликає гіпотензивний ефект. Механізм дії пов'язаний з вивільненням оксиду азоту (ендотеліального релаксуючого фактора) в ендотелії судин, що викликає активацію внутрішньоклітинної гуанилатциклазы, наслідком чого є підвищення вмісту циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) (медіатор вазодилятации), що, в кінцевому рахунку, призводить до розслаблення гладких м'язів судин. Ізосорбіду динітрат діє на периферичні артерії та вени. Розслаблення вен призводить до зниження венозного повернення до серця (переднавантаження), що знижує тиск наповнення лівого шлуночка (ЛШ). Також відбувається (хоч і в меншій мірі) розширення артеріальних судин, що супроводжується зниженням артеріального тиску, зменшенням загального периферичного судинного опору (післянавантаження). Зниження перед - і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку на користь субендокардіальних зон, особливо при атеросклерозі коронарних артерій (переважно великих). Вазодилатація колатеральних артерій може покращувати кровопостачання міокарда. Купірує коронароспазм; покращує гемодинаміку у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) як у спокої, так і при фізичному навантаженні. Знижуючи споживання кисню міокардом і покращує доставку кисню до ишемизированным ділянок, зменшують зону ушкодження міокарда, розслаблює також гладкі м'язи бронхів, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), жовчо - і мочевыводящйх шляхів.
Гострий інфаркт міокарда, у т.ч. ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю; нестабільна стенокардія; набряк легенів.
Гіперчутливість, гостре порушення кровообігу (шок, колапс), кардіогенний шок (якщо не проводяться заходи з підтримання кінцевого діастолічного тиску), ГОКМП, констриктивний перикардит, тампонада серця, артеріальна гіпотензія (САТ менше 90 мм рт.ст.), гіповолемія, важка анемія, тяжкий аортальний і субаортальний стеноз, тяжкий мітральний стеноз, крововилив у мозок, закритокутова глаукома; одночасний прийом інгібіторів ФДЕ-5 (у т. ч. силденафілу, варденафілу в попередні 24 год, тадалафілу в попередні 48 год і більше).
Застосування ізосорбіду динітрату при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування) можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Режим дозування встановлюється індивідуально у відповідності з клінічним станом пацієнта і показниками гемодинаміки. Вводять в/в повільно. Рекомендована початкова доза від 1-2 мг/год залежно від реакції хворого (за умови моніторування АТ, ЧСС, електрокардіограми (ЕКГ) і діурезу). Максимальна доза препарату становить 8-10 мг/ч. Для пацієнтів з серцевою недостатністю, як правило, потрібні підвищені дози - в окремих випадках до 50 мг/год, Середня доза складає приблизно 7.5 мг/год. Пацієнтам, які раніше приймали органічні нітрати (наприклад, ізосорбіду динітрат, ізосорбіду-5-мононітрат) можна вводити більш високі дози препарату Изакардин для досягнення бажаного гемодинамічного дії. Концентрат Изакардин 1 мг/мл слід вводити в розчиненому вигляді в/в з допомогою автоматичних інфузійних систем (або в крайньому випадку у вигляді краплинної інфузії) у лікарняних умовах під постійним моніторуванням показників серцево-судинної системи.
Частота: дуже часто - більше 1/10, часто - понад 1/100 і менше 1/10, нечасто - більш 1/1000 і менш 1/100, рідко - більше 1/10000 і менше 1/1000, дуже рідко - менше 1/10000. З боку ЦНС: дуже часто - головний біль; часто - запаморочення, сонливість. З боку ССС: часто - тахікардія, ортостатична гіпотензія; нечасто - парадоксальне посилення нападів стенокардії, колапс (сопровожающийся брадиаритмией і непритомністю); тимчасова гіпоксемія внаслідок відносного перерозподілу кровотоку в гиповентилируемые альвеолярні ділянки (у пацієнтів з ІХС може призводити до гіпоксії міокарда). З боку травної системи: часто - печіння мови (для спрею); нечасто - нудота, блювання; дуже рідко - печія. З боку шкірних покривів: не часто - шкірні алергічні реакції (у т. ч. висип), "припливи" крові до шкіри обличчя; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома - ексфоліативний дерматит. Інші: часто - астенія.
Часте застосування та високі дози можуть викликати розвиток толерантності, у т.ч. перехресної до ін нітратами; у цьому випадку рекомендується відміна на 24-48 год або після 3-6 тижнів регулярного прийому робити перерву на 3-5 днів, замінюючи на цей час ізосорбіду динітрат ін антиангінальними ЛЗ. Слід уникати різкої відміни препарату (дозу знижують поступово). ТТС необхідно знімати перед кардиоверсией, оскільки вони містять метал.
Підвищує концентрацію дигідроерготаміну в плазмі, підсилюючи його фармакологічні ефекти. При в/в введенні послаблює антикоагулянтний ефект гепарину. ЛЗ, що знижують АТ, нейпролептики, трициклічні антидепресанти можуть посилювати гіпотензивний ефект. Одночасний прийом з інгібіторами ФДЕ-5 (у т. ч. силденафілом, тадалафілом, варденафилом) за рахунок потенціювання гіпотензивного ефекту може викликати жизнеугрожающие серцево-судинні ускладнення, тому одночасний прийом цих ЛЗ протипоказаний. М-холіноблокатори, в т. ч. атропін (та ін ЛЗ з м-холіноблокуючою ефектом) знижують ефективність сублінгвальних форм (внаслідок сухості слизової оболонки порожнини рота таблетки гірше розчиняються).
Симптоми: зниження артеріального тиску менше 90 мм рт.ст., блідість, підвищене потовиділення, ниткоподібний пульс, тахікардія, постуральне запаморочення, пульсуючий головний біль, слабкість, запаморочення, нудота, блювання, діарея, метгемоглобінемія, ціаноз з подальшим розвитком тахіпное, відчуття тривоги, втратою свідомості та зупинкою серця. Застосування високих доз препарату може спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що може викликати церебральні симптоми.
Лікування: припиняють подальше введення препарату. Слід опустити узголів'я ліжка й підняти ноги хворого. Як правило, АТ при цьому нормалізується протягом 15-20 хв після припинення введення препарату. У разі тяжкої артеріальної гіпотензії, має бути вироблено відшкодування об'єму циркулюючої крові. У виняткових випадках, для підтримки кровообігу можна ввести норепінефріну (норадреналін) та/або допамін. Введення епінефрину (адреналіну) та споріднених йому з'єднань протипоказано! При метгемоглобінемії в залежності від ступеня тяжкості призначаються в/в аскорбінова кислота у формі натрієвої солі; оксигенотерапія, гемодіаліз, обмінне переливання крові.
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
3 роки.