Купить Ирифрин бк глазные капли 2,5%, 0,4 мл, 15 шт.

Ирифрин БК

Капли глазные

1 мл препарата содержит: фенилэфрина гидрохлорид - 25 мг

15 флаконов по 0,4 мл.

Ирифрин обладает выраженной альфа-адренергической активностью и при применении в обычных дозах не оказывает значительного стимулирующего воздействия на центральную нервную систему. При местном применении в офтальмологии вызывает расширение зрачка, улучшает отток внутриглазной жидкости и сужает сосуды конъюнктивы.
Фенилэфрин обладает выраженным стимулирующим действием на постсинаптические альфа-адренорецепторы, оказывает очень слабое воздействие на Бета-адренорецепторы сердца. Препарат обладает вазоконстрикторным действием, подобным действию норэпинефрина (норадреналина), при этом у него практически отсутствует хронотропное и инотропное воздействие на сердце. Вазопрессорный эффект фенилэфрина слабее, чем у норадреналина, но является Более длительным. После инстилляции фенилэфрин сокращает дилататор зрачка и гладкие мышцы артериол конъюнктивы, тем самым вызывая расширение зрачка. Размер зрачка возвращается в исходное состояние в течение 4-6 часов. Так как фенилэфрин оказывает незначительное воздействие на цилиарную мышцу, мидриаз возникает без циклоплегии.
Фенилэфрин легко проникает в ткани глаза, расширение зрачка наступает в течение 10-60 минут после однократного закапывания. Мидриаз сохраняется в течение 4-6 часов. Вследствие значительного сокращения дилататора зрачка под воздействием фенилэфрина через 30-45 минут после инстилляции во влаге передней камеры глаза могут обнаруживаться частички пигмента из пигментного листка радужной оболочки. Взвесь в камерной влаге необходимо дифференцировать с проявлениями переднего увеита либо с попаданием форменных элементов крови во влагу передней камеры.

Иридоциклит (для профилактики возникновения задних синехиии уменьшения экссудации из радужной оболочки). Ирифрин применяется для диагностического расширения зрачка при офтальмоскопии и других диагностических процедурах, необходимых для контроля состояния заднего отрезка таза. Проведение провокационного теста у пациентов с узким профилем угла передней камеры и подозрением на закрытоугольную глаукому. Дифференциальная диагностика типа инъекции глазного яблока. 10% раствор применяется в офтальмохирургии в предоперационной подготовке для расширения зрачка. Ирифрин применяется для расширения зрачка при проведении лазерных вмешательств на глазном дне и витреоретиналычой хирургии. Лечение гпаукомо-циклитическихкризов. Узкоугольная или закрытоугольная глаукома. Ирифрин противопоказан пациентам пожилого возраста с серьезными нарушениями со стороны сердечно-сосудистой ил и цереброваскулярной системы. Противопоказано использование препарата для дополнительного расширения зрачка в течение хирургических операций у больных с нарушением целостности глазного яблока, а также при нарушении слелезопродукции. Повышенная чувствительность к препарату. 2,5% раствор препарата противопоказан детям со сниженной массой тела. Гипертиреоз. Печеночнаяпорфирия. Врожденный дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Поскольку действие Ирифрина у беременных женщин и кормящих матерей недостаточно изучено, применять препарат у этих категорий больных следует только, если ожшаемый эффект превышает риск развития возможных побочных эффектов у плода.

При проведении офтальмоскопии используются однократные инстилляции 2,5% раствора Ирифрина. Как правило, для создания мидриаза достаточно введения 1 капли 2,5% Ирифрина в конъюнктивальный мешок.
Максимальный мидриаз достигается через 15-30 минут и сохраняется на достаточном уровне в течение 1-3 часов.
В случае необходимости поддержания мидриаза в течение длительного времени, через 1 час возможна повторная инстилляция Ирифрина.
У взрослых и детей старше 12 лет при недостаточном расширении зрачка, а так же у больных с ригидной радужкой (выраженная пигментация) для диагностического расширения зрачка возможно использование 10% Ирифрина в той же дозировке.
Для проведения диагностических процедур однократная инстилляция 2,5% раствора Ирифрина используется:
- в качестве провокационного теста у пациентов с узким профилем угла передней камеры и подозрением на закрытоугольную глаукому. Если разница между значениями внутриглазного давления до закапывания Ирифрина и после расширения зрачка составляет от 3 до 5 мм рт. ст., то провокационный тест считается положительным;
- для дифференциальной диагностики типа инъекции глазного яблока: если через 5 минут после закапывания отмечается сужение сосудов глазного яблока, то инъекция классифицируется как поверхностная, при сохранении покраснения глаза необходимо тщательно обследовать пациента на наличие иркщоциклита ил и склерита, так как это свидетельствует о расширении более глубоколежащих сосудов.
При увеитах 2,5% раствор Ирифрина используется для предотвращения развития и разрыва уже образовавшихся задних синехий; для снижения экссудации в переднюю камеру глаза. С этой целью 1 капля препарата закапывается в конъюнктивальный мешок больного таза (глаз) 2-3 раз в сутки.

В некоторых случаях больные отмечают ощущение жжения в начале применения, затуманенность зрения, раздражение, ощущение дискомфорта, слезотечение, увеличение внутриглазного давления.
Фенилэфрин может вызвать реактивный миоз на следующий день после применения. Повторные инстилляции препарата в зто время могут давать менее выраженный мидриаз, чем накануне. Этот эффект чаще проявляется у пожилых пациентов.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: учащенное сердцебиение, тахикардия, сердечная аритмия, артериальная гипертензия, желудочковая аритмия, рефлекторная брадикардия, окклюзия коронарных артерий, эмболия легочной артерии.

Мидриатический эффект фенилэфрина усиливается при использовании его в комбинации с местным применением атропина.
Применение 2,5% или 10% раствора Ирифрина с ингибиторами моноаминоксидазы, а также в течение 21 дня после прекращения приема больным этих препаратов должно осуществляться с осторожностью, так как в этом случае имеется возможность развития системных вдренергических эффектов.
Вазопрессорное действие адренергических агентов может также потенцироваться при совместном применении с трициклическими антидепрессантами, пропранололом, резерпином, гуанетидином, метилдопа и м-холиноблокаторами.

При возникновении системного действия фенилэфрина купировать нежелательные явления можно путем использования альфа-вдреноблокирующих средств, например от 5 до 10 мг фентоламина внутривенно. При необходимости можно повторить инъекцию.

При комнатной температуре (до 25°С) в защищенном от света и недоступном для детей месте. Не замораживать.

2 года.

Ирифрин БК

Краплі очні

1 мл препарату містить: фенілефрину гідрохлорид - 25 мг

15 флаконів по 0,4 мл

Ирифрин володіє вираженою мають альфа-адренергічну активність і при застосуванні у звичайних дозах не чинить значного стимулюючого впливу на центральну нервову систему. При місцевому застосуванні в офтальмології викликає розширення зіниці, покращує відтік внутрішньоочної рідини і звужує судини кон'юнктиви.
Фенілефрин має виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, має дуже слабкий вплив на Бета-адренорецептори серця. Препарат має вазоконстрикторних дією, подібною до дії норепінефрину (норадреналіну), при цьому у нього практично відсутня хронотропна і інотропну дію на серце. Вазопрессорный ефект фенілефрину слабкіше, ніж у норадреналіну, але є Більш тривалим. Після інстиляції фенілефрин зменшує дилататор зіниці і гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви, тим самим викликаючи розширення зіниці. Розмір зіниці повертається в початковий стан протягом 4-6 годин. Так як фенілефрин має незначний вплив на циліарний м'яз, мідріаз виникає без циклоплегии.
Фенілефрин легко проникає в тканини ока, розширення зіниці наступає протягом 10-60 хвилин після одноразового закапування. Мідріаз зберігається протягом 4-6 годин. Внаслідок значного скорочення дилататора зіниці під впливом фенілефрину через 30-45 хвилин після інстиляції у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з пігментного листка райдужної оболонки. Суспензія в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або з попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери.

Іридоцикліт (з метою профілактики виникнення задніх синехиии зменшення ексудації з райдужної оболонки). Ирифрин застосовується для діагностичного розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних для контролю стану заднього відрізка тазу. Проведення провокаційного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери й підозрою на закритокутову глаукому. Диференціальна діагностика типу ін'єкції очного яблука. 10% розчин застосовується в офтальмохірургії в передопераційній підготовці для розширення зіниці. Ирифрин застосовується для розширення зіниці при проведенні лазерних втручань на очному дні та витреоретиналычой хірургії. Лікування гпаукомо-циклитическихкризов. Узкоугольная або закритокутова глаукома. Ирифрин протипоказаний пацієнтам літнього віку з серйозними порушеннями з боку серцево-судинної мул і цереброваскулярної системи. Протипоказано використання препарату для додаткового розширення зіниці протягом хірургічних операцій у хворих з порушенням цілісності очного яблука, а також при порушенні слелезопродукции. Підвищена чутливість до препарату. 2,5% розчин препарату протипоказаний дітям зі зниженою масою тіла. Гіпертиреоз. Печеночнаяпорфирия. Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Оскільки дія Ирифрина у вагітних жінок і годуючих матерів недостатньо вивчено, застосовувати препарат у цих категорій хворих слід тільки, якщо ожшаемый ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у плода.

При проведенні офтальмоскопита використовуються одноразові інстиляції 2,5% розчину Ирифрина. Як правило, для створення мідріазу достатньо введення 1 краплі 2,5% Ирифрина в кон'юнктивальний мішок.
Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хвилин і зберігається на достатньому рівні протягом 1-3 годин.
У разі необхідності підтримання мідріазу упродовж тривалого часу, через 1 годину можлива повторна інстиляція Ирифрина.
У дорослих і дітей старше 12 років при недостатньому розширенні зіниці, а так само у хворих з ригідною райдужкою (виражена пігментація) для діагностичного розширення зіниці можливе використання 10% Ирифрина в тому ж дозуванні.
Для проведення діагностичних процедур одноразова інстиляція 2,5% розчину Ирифрина використовується:
- як провокаційного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери й підозрою на закритокутову глаукому. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування Ирифрина і після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., то провокаційний тест вважається позитивним;
- для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука: якщо через 5 хвилин після закапування відзначається звуження судин очного яблука, то ін'єкція класифікується як поверхнева, при збереженні почервоніння очі необхідно ретельно обстежити пацієнта на наявність иркщоциклита мул і склерита, так як це свідчить про розширення більш глубоколежащіх судин.
При увеїтах 2,5% розчин Ирифрина використовується для запобігання розвитку й розриву вже утворених задніх синехій; для зниження ексудації в передню камеру ока. З цією метою 1 крапля препарату закопується в кон'юнктивальний мішок хворого тазу (очей) 2-3 рази на добу.

В деяких випадках хворі відзначають відчуття печіння в початку застосування, затуманення зору, подразнення, відчуття дискомфорту, сльозотечу, підвищення внутрішньоочного тиску.
Фенілефрин може викликати реактивний міоз на наступний день після застосування. Повторні інстиляції препарату у той час можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні. Цей ефект частіше виявляється у літніх пацієнтів.
З боку серцево-судинної системи: учащенное серцебиття, тахікардія, серцева аритмія, артеріальна гіпертензія, шлуночкова аритмія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії.

Мідріатичний ефект фенілефрину посилюється при використанні його в комбінації з місцевим застосуванням атропіну.
Застосування 2,5% або 10% розчину Ирифрина з інгібіторами моноаміноксидази, а також протягом 21 дня після припинення прийому хворим цих препаратів повинно здійснюватися з обережністю, так як в цьому випадку мається можливість розвитку системних вдренергических ефектів.
Вазопрессорное дію адренергічних агентів може потенціюватися при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, пропранололом, резерпіном, гуанетидином, метилдопа та м-холиноблокаторами.

При виникненні системної дії фенілефрину усунути небажані явища можна шляхом використання альфа-вдреноблокирующих коштів, наприклад від 5 до 10 мг фентоламіну внутрішньовенно. При необхідності можна повторити ін'єкцію.

При кімнатній температурі (до 25°С) у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

2 роки.