Купить Индапамид штада таблетки 2,5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Индапамид
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит: индапамид - 2,5 мг.
30 шт.
Индапамид - гипотензивное средство (диуретик, вазодилататор). По фармакологическим свойствам близок к тиазидным диуретикам (нарушение реабсорбции Na + в кортикальном сегменте петли Генле). Увеличивает выделение с мочой ионов Na +, Сl - и в меньшей степени ионов К + и Мg 2+. Обладая способностью селективно блокировать «медленные» кальциевые каналы, повышает эластичность стенок артерий и снижает общее периферическое сосудистое сопротивление. Способствует уменьшению гипертрофии левого желудочка сердца. Не влияет на содержание липидов в плазме крови (ТГ, липопротеинов низкой плотности, липопротеинов высокой плотности ); не влияет на углеводный обмен (в т.ч. у больных с сопутствующим сахарным диабетом). Снижает чувствительность сосудистой стенки к норадреналину и ангиотензину II, стимулирует синтез простагландина Е2, снижает продукцию свободных и стабильных кислородных радикалов. Гипотензивный эффект развивается к концу первой недели, сохраняется в течение 24 ч на фоне однократного приема.
Артериальная гипертензия.
Повышенная чувствительность к индапамиду, другим производным сульфонамида или другим компонентам препарата, декомпенсация функции почек (анурия) и/или печени (в т.ч. с энцефалопатией), гипокалиемия, одновременный прием препаратов, удлиняющих интервал QT, беременность, период лактации, возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены)
Таблетки принимают внутрь, не разжевывая. Суточная доза препарата - 1 таблетка (2,5 мг) в день (утром). Если через 4-8 недель лечения не достигнут желаемый терапевтический эффект, дозу препарата повышать не рекомендуется (увеличение риска побочных действий без усиления антигипертензивного эффекта). Вместо этого в схему медикаментозного лечения рекомендуется включить другой антигипертензивный препарат, не являющийся диуретиком. В случаях, когда лечение необходимо начинать с приема двух препаратов, доза Индапамида остается равной 2,5 мг утром однократно в сутки.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: возможны тошнота/анорексия, сухость во рту, гастралгия, рвота, диарея, запор.
Со стороны нервной системы: астения, нервозность, головная боль, головокружение, сонливость, вертиго, бессонница, депрессия; редко - повышенная утомляемость, общая слабость, недомогание, спазм мышц, напряженность, раздражительность, тревога.
Со стороны органов чувств: конъюнктивит, нарушение зрения.
Со стороны дыхательной системы: кашель, фарингит, синусит, редко - ринит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, изменения на электрокардиограмме (гипокалиемия), аритмия, сердцебиение.
Со стороны мочевыделительной системы: частые инфекции, никтурия, полиурия.
Аллергические реакции: сыпь, крапивница, зуд, геморрагический васкулит.
Лабораторные показатели: гиперурикемия, гипергликемия, гипокалиемия, гипохлоремия, гипонатриемия, гиперкальциемия, повышение в плазме крови азота мочевины, гиперкреатининемия, глюкозурия.
Прочие: гриппоподобный синдром, боль в грудной клетке, боль в спине, инфекции, снижение потенции, снижение либидо, ринорея, потливость, снижение массы тела, покалывание конечностях, панкреатит, обострение системной красной волчанки.
У больных, принимающих сердечные гликозиды, слабительные препараты, на фоне гиперальдостеронизма, а также у лиц пожилого возраста показан регулярный контроль содержания ионов К + и креатинина.
На фоне приема индапамида следует систематически контролировать концентрацию ионов К +, Na +, Мg 2+ в плазме крови (могут развиться электролитные нарушения), рН, концентрацию глюкозы, мочевой кислоты и остаточного азота.
Наиболее тщательный контроль показан у больных циррозом печени (особенно с отеками или асцитом - риск развития метаболического алкалоза, усиливающего проявления печеночной энцефалопатии), ишемической болезнью сердца, сердечной недостаточностью, а также у лиц пожилого возраста.
К группе повышенного риска также относятся больные с увеличенным интервалом QТ на электрокардиограмме (врожденным или развившемся на фоне какого-либо патологического процесса).
Первое измерение концентрации К + в крови следует провести в течение первой недели лечения.
Гиперкальциемия на фоне приема индапамида может быть следствием ранее недиагностированного гиперпаратиреоза.
У больных сахарным диабетом крайне важно контролировать уровень глюкозы в крови, особенно при наличии гипокалиемии.
Значительная дегидратация может привести к развитию острой почечной недостаточности (снижение клубочковой фильтрации) Больным необходимо компенсировать потерю воды и в начале лечения тщательно контролировать функцию почек.
Индапамид может дать положительный результат при проведении допинг-контроля.
Больным с артериальной гипертензией и гипонатриемией (вследствие приема диуретиков) необходимо за 3 дня до начала приема ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента прекратить прием диуретиков (при необходимости прием диуретиков можно возобновить несколько позже), либо им назначают начальные низкие дозы ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента.
Производные сульфонамидов могут обострять течение системной красной волчанки (необходимо иметь ввиду при назначении индапамида).
Применение в педиатрии: эффективность и безопасность у детей не установлена.
Салуретики, сердечные гликозиды, глюко- и минералокортикоиды, тетракозактид, амфотерицин В (в/в), слабительные средства повышают риск развития гипокалиемии.
При одновременном приеме с сердечными гликозидами повышается вероятность развития дигиталисной интоксикации; с препаратами Са 2+ - гиперкальциемии; с метформином - возможно усугубление молочнокислого ацидоза. Повышает концентрацию ионов Li + в плазме крови (снижение выведения с мочой), литий оказывает нефротоксическое действие.
Астемизол, эритромицин в/в, пентамидин, сультоприд, терфенадин, винкамин, антиаритмические препараты Iа класса (хинидин, дизопирамид) и III класса (амиодарон, бретилиум, соталол) могут привести к развитию аритмии по типу «torsades de pointes».
Нестероидные противовоспалительные препараты, глюкокортикостероидные средства, тетракозактид, симпатомиметики снижают гипотензивный эффект, баклофен - усиливает.
Комбинация с калийсберегающими диуретиками может быть эффективна у некоторой категории больных, однако, при этом полностью не исключается возможность развития гипо- или гиперкалиемии, особенно у больных сахарным диабетом и почечной недостаточностью.
Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента увеличивают риск развития артериальной гипотензии и/или острой почечной недостаточности (особенно при имеющемся стенозе почечной артерии).
Увеличивает риск развития нарушений функции почек при использовании йодсодержащих контрастных средств в высоких дозах (обезвоживание организма).
Перед применением йодсодержащих контрастных веществ больным необходимо восстановить потерю жидкости.
Имипраминовые (трициклические) антидепрессанты и антипсихотические препараты усиливают гипотензивное действие и увеличивают риск развития ортостатической гипотензии. Циклоспорин повышает риск развития гиперкреатининемии.
Снижает эффект непрямых антикоагулянтов (производных кумарина или индандиона) вследствие повышения концентрации факторов свертывания в результате уменьшения объема циркулирующей крови и повышения их продукции печенью (может потребоваться коррекция дозы).
Усиливает блокаду нервно-мышечной передачи, развивающуюся под действием недеполяризующих миорелаксантов.
Симптомы: тошнота, рвота, слабость, нарушение функции желудочно-кишечного тракта, водно-электролитные нарушения, в некоторых случаях - чрезмерное снижение артериального давления, угнетение дыхания. У пациентов с циррозом печени возможно развитие печеночной комы.
Лечение: промывание желудка, коррекция водно-электролитного баланса, симптоматическая терапия. Специфического антидота нет.
Хранить в сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25°C.
Індапамід
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: індапамід - 2,5 мг.
30 шт.
Індапамід - гіпотензивний засіб (діуретик, вазодилататор). За фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (порушення реабсорбції Na у кортикальному сегменті петлі Генле). Збільшує виділення з сечею іонів Na , Сl - і, меншою мірою, іонів К і Мд 2 . Маючи здатність селективно блокувати «повільні» кальцієві канали, підвищує еластичність стінок артерій і знижує загальний периферичний судинний опір. Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. Не впливає на вміст ліпідів у плазмі (ТГ, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності ); не впливає на вуглеводний обмін (у т.ч. у хворих з супутнім цукровим діабетом). Знижує чутливість судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II; стимулює синтез простагландину Е2, знижує продукцію вільних і стабільних кисневих радикалів. Гіпотензивний ефект розвивається до кінця першого тижня, зберігається протягом 24 год на фоні одноразового прийому.
Артеріальна гіпертензія.
Підвищена чутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або до інших компонентів препарату, декомпенсація функції нирок (анурія) та/або печінки (у т. ч. з енцефалопатією), гіпокаліємія, одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал QT, вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені)
Таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи. Добова доза препарату - 1 таблетка (2,5 мг) на день (вранці). Якщо через 4-8 тижнів лікування не досягнуто бажаний терапевтичний ефект, дозу препарату підвищувати не рекомендується (збільшення ризику побічних дій без посилення антигіпертензивного ефекту). Замість цього в схему медикаментозного лікування рекомендується включити інший антигіпертензивний препарат, який не є діуретиком. У випадках, коли лікування необхідно починати з прийому двох препаратів, доза Індапаміду залишається рівною 2,5 мг вранці одноразово на добу.
З боку шлунково-кишкового тракту: можливі нудота/анорексія, сухість у роті, гастралгія, блювання, діарея, запор.
З боку нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія; рідко - підвищена стомлюваність, загальна слабкість, нездужання, спазм м'язів, напруженість, дратівливість, тривога.
З боку органів чуття: кон'юнктивіт, порушення зору.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, рідко - риніт.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, зміни на електрокардіограмі (гіпокаліємія), аритмія, серцебиття.
З боку сечовидільної системи: часті інфекції, ніктурія, поліурія.
Алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж, геморагічний васкуліт.
Лабораторні показники: гіперурикемія, гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, підвищення в плазмі крові азоту сечовини крові, гіперкреатинемія, глюкозурія.
Інші: грипоподібний синдром, біль у грудній клітці, біль у спині, інфекції, зниження потенції, зниження лібідо, ринорея, пітливість, зниження маси тіла, поколювання в кінцівках, панкреатит, загострення системного червоного вовчака.
У хворих, які приймають серцеві глікозиди, проносні препарати, на фоні гіперальдостеронізму, а також у осіб похилого віку показаний регулярний контроль вмісту іонів К і креатиніну.
На фоні прийому індапаміду слід систематично контролювати концентрацію іонів К , Na , Мд 2 у плазмі крові (можуть розвинутись електролітні порушення), рН, концентрацію глюкози, сечової кислоти і залишкового азоту.
Найбільш ретельний контроль показаний у хворих на цироз печінки (особливо з набряками або асцитом - ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ішемічну хворобу серця, серцевою недостатністю, а також у осіб похилого віку.
До групи підвищеного ризику також належать хворі із збільшеним інтервалом QТ на електрокардіограмі (уродженим або розвиненому на тлі якого-небудь патологічного процесу).
Перший вимір концентрації К в крові слід провести протягом першого тижня лікування.
Гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу.
У хворих на цукровий діабет вкрай важливо контролювати рівень глюкози в крові, особливо при наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації) Хворим необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю.
Хворим з артеріальною гіпертензією і гіпонатріємією (внаслідок прийому діуретиків) необхідно за 3 дні до початку прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту припинити прийом діуретиків (при необхідності прийом діуретиків можна відновити дещо пізніше), або їм призначають початкові низькі дози інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.
Похідні сульфонамидов можуть загострювати перебіг системного червоного вовчака (це необхідно мати на увазі при призначенні індапаміду).
Застосування в педіатрії: ефективність і безпека у дітей не встановлена.
Салуретики, серцеві глікозиди, глюко - і мінералокортикоїди, тетракозактид, амфотерицин b (внутрішньовенно), проносні засоби підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
При одночасному прийомі із серцевими глікозидами підвищується ймовірність розвитку дигіталісної інтоксикації; з препаратами Са 2 - гіперкальціємії; з метформіном - можливо збільшення молочнокислого ацидозу. Підвищує концентрацію іонів Li в плазмі крові (зниження виведення із сечею), літій справляє нефротоксичну дію.
Астемізол, еритроміцин внутрішньовенно, пентамідин, сультоприд, терфенадин, вінкамін, антиаритмічні препарати Іа класу (хінідин, дизопірамід) і III класу (аміодарон, бретилиум, соталол) можуть призвести до розвитку аритмії за типом «torsades de pointes».
Нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероидные кошти, тетракозактид, симпатоміметики знижують гіпотензивний ефект, баклофен - підсилює.
Комбінація з калійзберігаючими діуретиками може бути ефективна у деякої категорії хворих, однак при цьому повністю не виключається можливість розвитку гіпо - або гіперкаліємії, особливо у хворих на цукровий діабет і з нирковою недостатністю.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту збільшують ризик розвитку артеріальної гіпотензії і/або гострої ниркової недостатності (особливо при наявному стенозі ниркової артерії).
Збільшує ризик розвитку порушень функції нирок при використанні йодовмісних контрастних засобів у високих дозах (зневоднення організму).
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини.
Іміпрамінові (трициклічні) антидепресанти і антипсихотичні препарати підсилюють гіпотензивну дію і збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. Циклоспорин підвищує ризик розвитку гиперкреатининемии.
Знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індандіону) внаслідок підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові і підвищення їх продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).
Підсилює блокаду нервово-м'язової передачі, що розвивається під дією недеполяризуючих міорелаксантів.
Симптоми: нудота, блювання, слабкість, порушення функції шлунково-кишкового тракту, водно-електролітні порушення, в деяких випадках - надмірне зниження артеріального тиску, пригнічення дихання. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування: промивання шлунка, корекція водно-електролітного балансу, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C.