Купить Глюкованс таблетки 500 мг/5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Глюкованс
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит: метформина гидрохлорид 500 мг, глибенкламид 5 мг.
Вспомогательные вещества: повидон К30, магния стеарат, натрия кроскармеллоза, целлюлоза микрокристаллическая, Opadry (Опадри) 31F22700, вода очищенная.
30 шт.
Глюкованс - комбинированный гипогликемический препарат для перорального применения. Глюкованс представляет собой фиксированную комбинацию двух пероральных гипогликемических средств различных фармакологических групп. Метформин относится к группе бигуанидов и снижает уровень глюкозы в сыворотке крови за счет повышения чувствительности периферических тканей к действию инсулина и усиления захвата глюкозы. Метформин снижает всасывание углеводов из ЖКТ и тормозит глюконеогенез в печени. Оказывает также благоприятное действие на липидный состав крови, снижая уровень общего холестерина, ЛПНП и ТГ. Глибенкламид относится к производным сульфонилмочевины II поколения. Уровень глюкозы при приеме глибенкламида снижается в результате стимуляции секреции инсулина β-клетками поджелудочной железы.
Сахарный диабет типа 2 у взрослых:
- В качестве препарата второй линии при неэффективности диетотерапии, физических упражнений и предшествующей терапии метформином или глибенкламидом.
- Для замещения предшествующей терапии двумя препаратами (метформином и глибенкламидом) у больных со стабильным и хорошо контролируемым уровнем гликемии.
- Сахарный диабет типа 1.
- Диабетический кетоацидоз .
- Диабетическая прекома, диабетическая кома.
- Почечная недостаточность или нарушение функции почек (уровень сывороточного креатинина выше 135 ммоль/л - для мужчин и выше 110 ммоль/л - для женщин).
- Острые состояния, которые могут приводить к изменению функции почек: дегидратация, тяжелая инфекция, шок, внутрисосудистое введение йодосодержащих контрастных средств.
- Острые или хронические заболевания, которые сопровождаются гипоксией тканей: сердечная недостаточность, дыхательная недостаточность, недавний инфаркт миокарда, шок.
- Печеночная недостаточность.
- Порфирия.
- Беременность.
- Период лактации (грудного вскармливания).
- Одновременный прием миконазола.
- Состояния, требующие проведения инсулинотерапии, в т.ч.: инфекционные заболевания, большие хирургические вмешательства, травмы, обширные ожоги.
- Нарушение функции печени.
- Хронический алкоголизм, острая алкогольная интоксикация.
- Лактацидоз (в т.ч. в анамнезе).
- Применение в течение не менее 48 ч до и в течение 48 ч после проведения радиоизотопных или рентгенологических исследований с введением йодосодержащего контрастного вещества.
- Соблюдение гипокалорийной диеты (менее 1000 кал/сут).
- Повышенная чувствительность к метформину, глибенкламиду или другим производным сульфонилмочевины, а также к вспомогательным веществам.
Не рекомендуется применять препарат у лиц старше 60 лет, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития у них лактацидоза.
С осторожностью следует применять в следующих случаях:
- Лихорадочный синдром.
- Заболевания щитовидной железы (с нарушением функции).
- Гипофункция передней доли гипофиза или коры надпочечников.
- Алкоголизм.
В период лечения Глюковансом пациентка должна информировать врача о планируемой беременности и о наступлении беременности. При планировании беременности, а также в случае наступления беременности в период приема Глюкованса препарат следует отменить и назначить лечение инсулином. Глюкованс противопоказан при грудном вскармливании, поскольку отсутствуют данные о его способности проникать в грудное молоко.
Дозу препарата определяет врач индивидуально для каждого пациента в зависимости от уровня гликемии. Обычно начальная доза Глюкованса составляет 1 таблетку 500 мг/2.5 мг (Глюкованс табл.п.о. 2,5мг/500мг уп. 30 Никомед) в сут. При замещении предшествующей комбинированной терапии метформином и глибенкламидом назначают 1-2 таблетки Глюкованса 500 мг/2.5 мг в зависимости от предыдущего уровня доз. Каждые 1-2 недели после начала лечения дозу препарата корректируют в зависимости от уровня гликемии. Таблетки следует принимать во время еды. Максимальная суточная доза составляет 4 таблетки Глюкованса 500 мг/2.5 мг или 2 таблетки Глюкованса 500 мг/5 мг.
Обусловленное метформином
Со стороны пищеварительной системы: в начале лечения могут встречаться тошнота, рвота, боли в животе, потеря аппетита (в большинстве случаев проходят самостоятельно и не требуют специального лечения; для профилактики развития указанных симптомов рекомендуется принимать препарат в 2 или 3 приема; медленное повышение дозы препарата также улучшает его переносимость); возможно - "металлический" привкус во рту.
Прочие: эритема, мегалобластная анемия, лактацидоз.
Обусловленное глибенкламидом
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боли в эпигастрии, повышение активности печеночных ферментов.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения; редко — агранулоцитоз, гемолитическая анемия, панцитопения.
Аллергические реакции: крапивница, сыпь, кожный зуд.
Прочие: гипогликемия, дисульфирамоподобные реакции при приеме алкоголя.
В период лечения Глюковансом необходимо регулярно контролировать уровень глюкозы в крови натощак и после еды. Пациента следует предупредить о том, что если во время лечения Глюковансом появляются рвота и боли в животе, сопровождаемые мышечными судорогами или общим недомоганием, то прием препарата следует прекратить и немедленно обратиться к врачу, поскольку указанные симптомы могут быть признаками развития лактацидоза. Пациент должен сообщить врачу о появлении бронхолегочной инфекции или инфекции мочевыводящих путей. За 48 ч до хирургического вмешательства или в/в введения йодосодержащего рентгеноконтрастного средства прием Глюкованса следует прекратить. Лечение Глюковансом рекомендуется возобновить через 48 ч. Во время лечения не рекомендуется употреблять алкоголь.
Применение при нарушениях функции почек: препарат противопоказан при почечной недостаточности или нарушении функции почек (уровень сывороточного креатинина выше 135 мкмоль/л - для мужчин и выше 110 мкмоль/л - для женщин).
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами: во время лечения Глюковансом не следует заниматься деятельностью, требующей повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Препараты, усиливающие действие Глюкованса (повышение риска развития гипогликемии)
При одновременном применении с Глюковансом миконазол может провоцировать развитие гипогликемии (вплоть до развития комы). Флуконазол увеличивает T 1/2 производных сульфонилмочевины и повышает риск развития гипогликемических реакций. Прием алкоголя повышает риск развития гипогликемических реакций (вплоть до развития комы). В период лечения Глюковансом следует избегать приема алкоголя и лекарственных средств, содержащих этанол (алкоголь). Применение ингибиторов АПФ (каптоприл, эналаприл) повышает вероятность развития гипогликемических реакций у больных сахарным диабетом при лечении производными сульфонилмочевины за счет улучшения толерантности к глюкозе и снижения потребности в инсулине. Бета-адреноблокаторы повышают частоту развития и тяжесть гипогликемии. Бета-адреноблокаторы маскируют такие симптомы гипогликемии, как сердцебиение и тахикардия.
Препараты, ослабляющие действие Глюкованса
Даназол оказывает гипергликемическое действие. При необходимости лечения даназолом и при прекращении приема последнего требуется коррекция дозы Глюкованса под контролем уровня гликемии. Хлорпромазин в высоких дозах (100 мг/сут) вызывает повышение уровня гликемии. ГКС повышают уровень гликемии и могут приводить к развитию кетоацидоза. Бета 2 -адреностимуляторы за счет стимуляции β2-адренорецепторов повышают уровень гликемии. Диуретики (особенно "петлевые") провоцируют развитие кетоацидоза за счет развития функциональной почечной недостаточности. В/в введение йодосодержащих контрастных средств может вызывать развитие почечной недостаточности, что в свою очередь приведет к кумуляции препарата в организме и развитию лактацидоза. Бета-адреноблокаторы маскируют такие симптомы гипогликемии, как ощущение сердцебиения и тахикардия.
Симптомы: передозировка или наличие факторов риска могут спровоцировать развитие лактацидоза, т.к. в состав препарата входит метформин. Лактацидоз является состоянием, требующим неотложной медицинской помощи; лечение лактацидоза должно проводиться в клинике. Наиболее эффективным методом лечения является гемодиализ. Передозировка также может привести к развитию гипогликемии из-за присутствия в составе препарата глибенкламида. Симптомы гипогликемии: чувство голода, повышенная потливость, слабость, сердцебиение, бледность кожных покровов, парестезии в полости рта, дрожь, общее беспокойство, головная боль, патологическая сонливость, расстройства сна, чувство страха, нарушение координации движений, временные неврологические расстройства. При прогрессировании гипогликемии возможна потеря самоконтроля и сознания.
Лечение: при гипогликемии легкой или средней тяжести глюкозу или раствор сахара принимают внутрь. В случае тяжелой гипогликемии (потеря сознания) вводят в/в 40% раствор декстрозы (глюкозы) или глюкагон в/в, в/м, п/к. После восстановления сознания больному необходимо дать пищу, богатую углеводами, во избежание повторного развития гипогликемии. У пациентов с заболеваниями печени возможно повышение клиренса глибенкламида. Глибенкламид не выводится при диализе, поскольку активно связывается с белками крови.
Препарат следует хранить при температуре не выше 30°С.
Глюкованс
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: метформіну гідрохлориду 500 мг, глібенкламід 5 мг.
Допоміжні речовини: повідон К30, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, Opadry (Опадри) 31F22700, вода очищена.
30 шт.
Глюкованс - комбінований гіпоглікемічний препарат для перорального застосування. Глюкованс являє собою фіксовану комбінацію двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп. Метформін належить до групи бигуанидов і знижує рівень глюкози в сироватці крові за рахунок підвищення чутливості периферичних тканин до дії інсуліну і посилення захоплення глюкози. Метформін знижує всмоктування вуглеводів з ШЛУНКОВО-кишкового тракту і гальмує глюконеогенез у печінці. Надає сприятливу дію на ліпідний склад крові, знижуючи рівень загального холестерину, ЛПНЩ і ТГ. Глібенкламід відноситься до похідних сульфонілсечовини II покоління. Рівень глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози.
Цукровий діабет типу 2 у дорослих:
- Як препарат другої лінії при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і попередньої терапії метформіном або глібенкламідом.
- Для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і глібенкламідом) у хворих зі стабільним і добре контрольованим рівнем глікемії.
- Цукровий діабет типу 1.
- Діабетичний кетоацидоз .
- Діабетична прекома, діабетична кома.
- Ниркова недостатність або порушення функції нирок (рівень сироваткового креатиніну вище 135 ммоль/л - для чоловіків і вище 110 ммоль/л - для жінок).
- Гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів.
- Гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева недостатність, дихальна недостатність, недавній інфаркт міокарда, шок.
- Печінкова недостатність.
- Порфирія.
- Вагітність.
- Період лактації (грудного вигодовування).
- Одночасний прийом миконазола.
- Стани, що вимагають проведення інсулінотерапії, в т. ч.: інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки.
- Порушення функції печінки.
- Хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація.
- Лактацидоз (у т. ч. в анамнезі).
- Застосування протягом не менше 48 годин до і протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастної речовини.
- Дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу).
- Підвищена чутливість до метформіну, глибенкламиду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактацидоза.
З обережністю слід застосовувати в наступних випадках:
- Гарячковий синдром.
- Захворювання щитовидної залози (з порушенням функції).
- Гіпофункція передньої долі гіпофіза або кори надниркових залоз.
- Алкоголізм.
У період лікування Глюковансом пацієнтка повинна інформувати лікаря про заплановану вагітність і про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності в період прийому Глюкованса препарат слід відмінити і призначити лікування інсуліном. Глюкованс протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати в грудне молоко.
Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від рівня глікемії. Зазвичай початкова доза Глюкованса становить 1 таблетку 500 мг/2.5 мг (Глюкованс табл.п.про. 2,5 мг/500 мг уп. 30 Нікомед) на добу. При заміщенні попередньої комбінованої терапії метформіном і глібенкламідом призначають 1-2 таблетки Глюкованса 500 мг/2.5 мг залежно від попереднього рівня доз. Кожні 1-2 тижні після початку лікування дозу препарату коригують залежно від рівня глікемії. Таблетки слід приймати під час їжі. Максимальна добова доза становить 4 таблетки Глюкованса 500 мг/2.5 мг або 2 таблетки Глюкованса 500 мг/5 мг.
Обумовлене метформіном
З боку травної системи: на початку лікування можуть зустрічатися нудота, блювання, болі в животі, втрата апетиту (у більшості випадків проходять самостійно і не вимагають спеціального лікування; для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат в 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також поліпшує його переносимість); можливо - "металевий" присмак у роті.
Інші: еритема, мегалобластна анемія, лактацидоз.
Обумовлене глібенкламідом
З боку травної системи: нудота, блювання, біль в епігастрії, підвищення активності печінкових ферментів.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія; рідко - агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія.
Алергічні реакції: кропив'янка, висип, шкірний свербіж.
Інші: гіпоглікемія, дисульфирамоподобные реакції при прийомі алкоголю.
У період лікування Глюковансом необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їжі. Пацієнта слід попередити про те, що якщо під час лікування Глюковансом з'являються блювання і болі в животі, що супроводжуються м'язовими судомами або загальним нездужанням, то прийом препарату слід припинити і негайно звернутися до лікаря, оскільки зазначені симптоми можуть бути ознаками розвитку лактацидоза. Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхолегеневої інфекції або інфекції сечовивідних шляхів. За 48 год до хірургічного втручання або в/в введення йодовмісних рентгеноконтрастного кошти прийом Глюкованса слід припинити. Лікування Глюковансом рекомендується відновити через 48 год. Під час лікування не рекомендується вживати алкоголь.
Застосування при порушеннях функції нирок: препарат протипоказаний при нирковій недостатності або порушення функції нирок (рівень сироваткового креатиніну вище 135 мкмоль/л - для чоловіків і вище 110 мкмоль/л - для жінок).
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами: під час лікування Глюковансом не слід займатися діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Препарати, які посилюють дію Глюкованса (підвищення ризику розвитку гіпоглікемії)
При одночасному застосуванні з Глюковансом міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми). Флуконазол збільшує T 1/2 похідних сульфонілсечовини і підвищує ризик розвитку гіпоглікемічних реакцій. Прийом алкоголю підвищує ризик розвитку гіпоглікемічних реакцій (аж до розвитку коми). У період лікування Глюковансом слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять етанол (алкоголь). Застосування інгібіторів АПФ (каптоприл, еналаприл) підвищує ймовірність розвитку гіпоглікемічних реакцій у хворих на цукровий діабет при лікуванні похідними сульфонілсечовини за рахунок поліпшення толерантності до глюкози і зниження потреби в інсуліні. Бета-адреноблокатори підвищують частоту розвитку і тяжкість гіпоглікемії. Бета-адреноблокатори маскують такі симптоми гіпоглікемії, як серцебиття і тахікардія.
Препарати, що послаблюють дію Глюкованса
Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози Глюкованса під контролем рівня глікемії. Хлорпромазин у високих дозах (100 мг/добу) викликає підвищення рівня глікемії. ГКС підвищують рівень глікемії і можуть призводити до розвитку кетоацидозу. Бета 2-адреностимулятори за рахунок стимуляції β2-адренорецепторів підвищують рівень глікемії. Діуретики (особливо "петльові") провокують розвиток кетоацидозу за рахунок розвитку функціональної ниркової недостатності. В/В введення йодовмісних контрастних засобів може спричинити розвиток ниркової недостатності, що в свою чергу призведе до кумуляції препарату в організмі і розвитку лактацидоза. Бета-адреноблокатори маскують такі симптоми гіпоглікемії, як відчуття серцебиття і тахікардія.
Симптоми: передозування або наявність факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактацидоза, оскільки до складу препарату входить метформін. Лактацидоз є станом, що вимагає невідкладної медичної допомоги; лікування лактацидоза повинно проводитися в клініці. Найбільш ефективним методом лікування є гемодіаліз. Передозування також може призвести до розвитку гіпоглікемії через присутність у складі препарату глібенкламіду. Симптоми гіпоглікемії: відчуття голоду, підвищена пітливість, слабкість, серцебиття, блідість шкірних покривів, парестезії в порожнині рота, тремтіння, загальне занепокоєння, головний біль, патологічна сонливість, розлади сну, почуття страху, порушення координації рухів, тимчасові неврологічні розлади. При прогресуванні гіпоглікемії можлива втрата самоконтролю і свідомості.
Лікування: при гіпоглікемії легкої або середньої тяжкості глюкозу або розчин цукру приймають всередину. У разі тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості) вводять в/в 40% розчин декстрози (глюкози) або глюкагон в/в, в/м, п/к. Після відновлення свідомості хворому необхідно дати їжу, багату вуглеводами, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії. У пацієнтів із захворюваннями печінки можливе підвищення кліренсу глібенкламіду. Глібенкламід не виводиться при діалізі, оскільки активно зв'язується з білками крові.
Препарат слід зберігати при температурі не вище 30°С.