-
Корзина пуста
Каталог товаров
Акционные товары

Глимекомб таб. 40мг+500мг №60

Наличие на складе: Наличие уточняйте

Производитель: Акрихин

374 грн
+
Описание

ГЛИМЕКОМБ

Форма выпуска

таблетки

Состав

гликлазид 40 мг
метформина гидрохлорид 500 мг


Вспомогательные вещества: сорбитол, повидон, кроскармеллоза натрия, магния стеарат.

Упаковка

60 шт

Фармакологическое действие

ГЛИМЕКОМБ - Комбинированный гипогликемический препарат для перорального применения. Глимекомб® представляет собой фиксированную комбинацию двух пероральных гипогликемических средств группы бигуанидов и группы производных сульфонилмочевины.

Обладает панкреатическим и внепанкреатическим действием.

Гликлазид - производное сульфонилмочевины. Стимулирует секрецию инсулина поджелудочной железой, повышает чувствительность периферических тканей к инсулину. Стимулирует активность внутриклеточных ферментов - мышечной гликогенсинтетазы. Восстанавливает ранний пик секреции инсулина, сокращает промежуток времени от момента приема пищи до начала секреции инсулина, снижает постпрандиальную гипергликемию. Помимо влияния на углеводный обмен, оказывает влияние на микроциркуляцию, уменьшает адгезию и агрегацию тромбоцитов, задерживает развитие пристеночного тромбоза, нормализует проницаемость сосудов и препятствует развитию микротромбоза и атеросклероза, восстанавливает процесс физиологического пристеночного фибринолиза, противодействует повышенной реакции на адреналин сосудов при микроангиопатиях. Замедляет развитие диабетической ретинопатии на непролиферативной стадии; при диабетической нефропатии на фоне длительного применения отмечается достоверное снижение протеинурии. Не приводит к увеличению массы тела, т.к. оказывает преимущественное воздействие на ранний пик секреции инсулина и не вызывает гиперинсулинемии; способствует снижению массы тела у тучных пациентов при соблюдении соответствующей диеты.

Метформин относится к группе бигуанидов. Снижает концентрацию глюкозы в крови путем угнетения глюконеогенеза в печени, уменьшения всасывания глюкозы из ЖКТ и повышения ее утилизации в тканях. Снижает концентрацию в сыворотке крови триглицеридов, холестерина и ЛПНП (определяемых натощак) и не изменяет концентрацию липопротеинов другой плотности. Способствует стабилизации или снижению массы тела. При отсутствии в крови инсулина терапевтический эффект не проявляется. Гипогликемических реакций не вызывает. Улучшает фибринолитические свойства крови за счет подавления ингибитора активатора профибринолизина (плазминогена) тканевого типа.

Показания

— сахарный диабет 2 типа (инсулиннезависимый) при неэффективности диетотерапии, физических упражнений и предшествующей терапии метформином или гликлазидом;

— замещение предшествующей терапии двумя препаратами (метформином и гликлазидом) у больных сахарным диабетом 2 типа (инсулиннезависимым) со стабильным и хорошо контролируемым уровнем глюкозы крови.

Противопоказания

— сахарный диабет 1 типа (инсулинзависимый);

— диабетический кетоацидоз;

— диабетическая прекома, диабетическая кома;

— гипогликемия;

— тяжелые нарушения функции почек;

— острые состояния, которые могут приводить к изменению функции почек: дегидратация, тяжелая инфекция, шок;

— острые или хронические заболевания, сопровождающиеся гипоксией тканей: сердечная недостаточность, дыхательная недостаточность, недавно перенесенный инфаркт миокарда, шок;

— печеночная недостаточность;

— порфирия;

— беременность;

— период лактации (грудного вскармливания);

— одновременный прием миконазола;

— состояния, требующие проведения инсулинотерапии, в т.ч. инфекционные заболевания, большие хирургические вмешательства, травмы, обширные ожоги;

— хронический алкоголизм;

— острая алкогольная интоксикация;

— лактацидоз (в т.ч. в анамнезе);

— применение в течение не менее 48 ч до и в течение 48 ч после проведения радиоизотопных или рентгенологических исследований с введением йодсодержащего контрастного вещества;

— соблюдение гипокалорийной диеты (менее 1000 кал/сут);

— повышенная чувствительность к компонентам препарата;

— повышенная чувствительность к другим производным сульфонилмочевины.

Не рекомендуется применять препарат у пациентов старше 60 лет, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития лактацидоза.

С осторожностью следует применять препарат при лихорадочном синдроме, надпочечниковой недостаточности, гипофункции передней доли гипофиза, заболеваниях щитовидной железы с нарушением ее функции.

Применение при беременности и кормлении грудью

Противопоказано применение препарата Глимекомб® при беременности. При планировании беременности, а также в случае наступления беременности в период приема препарата Глимекомб®, его следует отменить и назначить инсулинотерапию.

Глимекомб® противопоказан при грудном вскармливании, поскольку активные вещества способны выделяться с грудным молоком. В этом случае необходимо перейти на инсулинотерапию или прекратить грудное вскармливание.

Способ применения и дозы

Препарат принимают внутрь во время или сразу после еды. Доза препарата определяется врачом индивидуально для каждого пациента в зависимости от уровня глюкозы крови.

Начальная доза составляет, как правило, 1-3 таб./сут с постепенным подбором дозы до достижения стойкой компенсации заболевания. Максимальная суточная доза - 5 таб.

Обычно препарат принимают 2 раза/сут (yтром и вечером).

Побочные действия

Со стороны эндокринной системы: гипогликемия (при нарушении режима дозирования и неадекватной диете) - головная боль, чувство усталости, чувство голода, повышенное потоотделение, резкая слабость, сердцебиение, головокружение, нарушение координации движений, временные неврологические расстройства; при прогрессировaнии гипогликемии возможна утрата самоконтроля, потеря сознания).

Со стороны обмена веществ: в отдельных случаях - лактацидоз (слабость, миалгия, респираторные нарушения, сонливость, боль в животе, гипотермия, снижение АД, брадиаритмия.

Со стороны пищеварительной системы: диспепсия (тошнота, диарея, ощущение тяжести в эпигастрии, "металлический" привкус во рту), снижение аппетита (выраженность данных реакций снижается при приеме препарата во время еды); редко - гепатит, холестатическая желтуха (требуется отмена препарата), повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ.

Со стороны системы кроветворения: редко - угнетение костномозгового кроветворения (анемия, тромбоцитопения, лейкопения).

Аллергические реакции: зуд, крапивница, макуло-папулезная сыпь.

Прочие: нарушение зрения.

В случаях возникновения побочных эффектов дозу следует уменьшить или препарат временно отменить.

Общие побочные эффекты производных сульфонилмочевины: эритропения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия, панцитопения, аллергический васкулит, угрожающая жизни печеночная недостаточность.

Особые указания

Лечение препаратом Глимекомб® проводят только в сочетании с низкокалорийной диетой с малым содержанием углеводов. Необходимо регулярно контролировать содержание глюкозы в крови натощак и после приема пищи, особенно в первые дни лечения препаратом.

Глимекомб® можно назначать только пациентам, получающим регулярное питание, обязательно включающее завтрак и обеспечивающее достаточное поступление углеводов.

При назначении препарата следует учитывать, что вследствие приема производных сульфонилмочевины может развиваться гипогликемия, причем в некоторых случаях в тяжелой и продолжительной форме, требующей госпитализации и введения глюкозы в течение нескольких дней. Гипогликемия чаще развивается при низкокалорийной диете, после продолжительных или энергичных физических упражнений, после употребления алкоголя или во время приема нескольких гипогликемических препаратов одновременно. Во избежание развития гипогликемии необходим тщательный и индивидуальный подбор доз, а также представление пациенту полной информации о предлагаемом лечении. При физическом и эмоциональном перенапряжении, при изменении режима питания необходима коррекция дозы препарата Глимекомб®.

Особенно чувствительны к действию гипогликемических препаратов лица пожилого возраста; пациенты, не получающие сбалансированного питания, с общим ослабленным состоянием; пациенты, страдающие гипофизарно-надпочечниковой недостаточностью.

Бета-адреноблокаторы, клонидин, резерпин, гуанетидин способны маскировать клинические проявления гипогликемии.

Следует предупредить пациентов о повышенном риске возникновения гипогликемии в случаях приема этанола, НПВС, при голодании.

При больших хирургических вмешательствах и травмах, обширных ожогах, инфекционных заболеваниях с лихорадочным синдромом может потребоваться отмена пероральных гипогликемических препаратов и назначения инсулинотерапии.

При лечении необходим контроль функции почек. Определение лактата в плазме следует проводить не реже 2 раз в год, а также при появлении миалгии. При развитии лактацидоза требуется прекращение лечения.

За 48 ч до хирургического вмешательства или в/в введения йодсодержащего рентгеноконтрастного средства прием препарата Глимекомб® следует прекратить. Лечение рекомендуется возобновить через 48 ч.

На фоне терапии препаратом Глимекомб® пациенту необходимо отказаться от употребления алкоголя и/или содержащих этанол препаратов и пищевых продуктов.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятиях другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Лекарственное взаимодействие

Усиление гипогликемического действия препарата Глимекомб® наблюдается при одновременном применении с ингибиторами АПФ (каптоприл, эналаприл), блокаторами гистаминовых Н2-рецепторов (циметидин), противогрибковыми препаратами (миконазол, флуконазол), НПВС (фенилбутазон, азапропазон, оксифенбутазон), с фибратами (клофибрат, безафибрат), противотуберкулезными препаратами (этионамид), салицилатами, антикоагулянтами кумаринового ряда, анаболическими стероидами, бета-адреноблокаторами, ингибиторами МАО, сульфаниламидами длительного действия, с циклофосфамидом, хлорамфениколом, фенфлурамином, флуоксетином, гуанетидином, пентоксифиллином, тетрациклином, теофиллином, блокаторами канальцевой секреции, резерпином, бромокриптином, дизопирамидом, пиридоксином, с другими гипогликемическими препаратами (в т.ч. акарбоза, бигуаниды, инсулин), аллопуринолом, окситетрациклином.

Уменьшение гипогликемического действия препарата Глимекомб® наблюдается при одновременном применении с барбитуратами, ГКС, адреномиметиками (эпинефрин, клонидин), противоэпилептическами препаратами (фенитоин), с блокаторами медленных кальциевых каналов, ингибиторами карбоангидразы (ацетазоламид), тиазидными диуретиками, хлорталидоном, фуросемидом, триамтереном, аспарагиназой, с баклофеном, даназолом, диазоксидом, изониазидом, с морфином, ритодрином, сальбутамолом, тербуталином, с глюкагоном, рифампицином, с гормонами щитовидной железы, солями лития, с высокими дозами никотиновой кислоты, хлорпромазином, пероральными контрацептивами и эстрогенами.

Повышает риск развития желудочковой экстрасистолии на фоне сердечных гликозидов.

Лекарственные средства, угнетающие костномозговое кроветворение, увеличивают риск миелосупрессии.

Этанол усиливает вероятность развития лактацидоза.

Фармакокинетическое взаимодействие

Метформин уменьшает Cmax в плазме крови и T1/2 фуросемида на 31 и 42.3% соответственно.

Фуросемид увеличивает Cmax метформина на 22%.

Нифедипин повышает абсорбцию, увеличивает Cmax в плазме крови, замедляет выведение метформина.

Катионные лекарственные средства (амилорид, дигоксин, морфин, прокаинамид, хинидин, хинин, ранитидин, триамтерен и ванкомицин), секретирующиеся в канальцах, конкурируют за тубулярные транспортные системы и при длительной терапии способны увеличивать Cmax метформина в плазме крови на 60%.

Передозировка

Симптомы: возможны лактацидоз (т.к. в состав препарата входит метформин), гипогликемия.

Лечение: при появлении симптомов лактацидоза следует прекратить прием препарата. Лактацидоз является состоянием, требующим неотложной медицинской помощи; лечение проводится в стационаре. Наиболее эффективным методом лечения является гемодиализ.

При гипогликемии легкой или средней тяжести глюкозу (декстрозу) или раствор сахара принимают внутрь. В случае тяжелой гипогликемии (потеря сознания) вводят в/в 40% раствор декстрозы (глюкозы) или глюкагон в/в, в/м или п/к. После восстановления сознания больному необходимо дать пищу, богатую углеводами, во избежание повторного развития гипогликемии.

Условия хранения

Список Б. Препарат следует хранить в недоступном для детей, сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25°C.

Срок годности

2 года

ГЛИМЕКОМБ

Форма випуску

таблетки

Склад

гліклазид 40 мг
метформіну гідрохлориду 500 мг


Допоміжні речовини: сорбітол, повідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Упаковка

60 шт

Фармакологічна дія

ГЛИМЕКОМБ - Комбінований гіпоглікемічний препарат для перорального застосування. Глимекомб® являє собою фіксовану комбінацію двох пероральних гіпоглікемічних засобів групи бигуанидов і групи похідних сульфонілсечовини.

Володіє панкреатичним і внепанкреатическим дією.

Гліклазид - похідне сульфонілсечовини. Стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів - м'язової глікогенсинтетазу. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, скорочує проміжок часу від моменту прийому їжі до початку секреції інсуліну, знижує постпрандиальную гіперглікемію. Крім впливу на вуглеводний обмін, впливає на мікроциркуляцію, зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, затримує розвиток пристінкового тромбозу, нормалізує проникність судин і перешкоджає розвитку микротромбоза і атеросклерозу, відновлює процес фізіологічного пристінкового фібринолізу, протидіє підвищеної реакції на адреналін судин при мікроангіопатій. Уповільнює розвиток діабетичної ретинопатії на непроліферативній стадії; при діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування відзначається достовірне зниження протеїнурії. Не призводить до збільшення маси тіла, т. к. надає переважне вплив на ранній пік секреції інсуліну і не викликає гіперінсулінемії; сприяє зниженню маси тіла у здорових пацієнтів при дотриманні відповідної дієти.

Метформін належить до групи бигуанидов. Знижує концентрацію глюкози в крові шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці, зменшення всмоктування глюкози зі ШЛУНКОВО-кишкового тракту та підвищення її утилізації в тканинах. Знижує концентрацію в сироватці крові тригліцеридів, холестерину і ЛПНЩ (визначаються натщесерце) і не змінює концентрацію ліпопротеїнів іншої щільності. Сприяє стабілізації або зниження маси тіла. При відсутності в крові інсуліну терапевтичний ефект не проявляється. Гіпоглікемічних реакцій не викликає. Покращує фібринолітичні властивості крові за рахунок пригнічення інгібітора активатора профібринолізину (плазміногену) тканинного типу.

Показання

- цукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний) при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і попередньої терапії метформіном або гликлазидом;

- заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і гликлазидом) у хворих на цукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний) зі стабільним і добре контрольованим рівнем глюкози крові.

Протипоказання

- цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний);

- діабетичний кетоацидоз;

- діабетична прекома, діабетична кома;

- гіпоглікемія;

- тяжкі порушення функції нирок;

- гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок;

- гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева недостатність, дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок;

- печінкова недостатність;

- порфирія;

- вагітність;

- період лактації (грудного вигодовування);

- одночасний прийом миконазола;

- стани, що вимагають проведення інсулінотерапії, у т. ч. інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки;

- хронічний алкоголізм;

- гостра алкогольна інтоксикація;

- лактацидоз (у т. ч. в анамнезі);

- застосування протягом не менше 48 годин до і протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень із введенням йодовмісної контрастної речовини;

- дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу);

- підвищена чутливість до компонентів препарату;

- підвищена чутливість до інших похідних сульфонілсечовини.

Не рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку лактацидоза.

З обережністю слід застосовувати препарат при гарячковому синдромі, надниркової недостатності, гіпофункції передньої частки гіпофіза, захворюваннях щитовидної залози з порушенням її функції.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Протипоказано застосування препарату Глимекомб® при вагітності. При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності в період прийому препарату Глимекомб®, його слід відмінити і призначити інсулінотерапію.

Глимекомб® протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки активні речовини здатні виділятися з грудним молоком. У цьому випадку необхідно перейти на інсулінотерапію або припинити грудне вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймають внутрішньо під час або відразу після їжі. Доза препарату визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта залежно від рівня глюкози у крові.

Початкова доза становить, як правило, 1-3 таб./добу з поступовим підбором дози до досягнення стійкої компенсації захворювання. Максимальна добова доза - 5 таб.

Зазвичай препарат приймають 2 рази на добу (вранці і ввечері).

Побічні дії

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (при порушенні режиму дозування і неадекватною дієті) - головний біль, відчуття втоми, відчуття голоду, підвищене потовиділення, різка слабкість, серцебиття, запаморочення, порушення координації рухів, тимчасові неврологічні розлади; при прогресуванні гіпоглікемії можлива втрата самоконтролю, втрата свідомості).

З боку обміну речовин: в окремих випадках - лактацидоз (слабкість, міалгія, респіраторні порушення, сонливість, біль у животі, гіпотермія, зниження артеріального тиску, брадиаритмия.

З боку травної системи: диспепсія (нудота, діарея, відчуття тяжкості в епігастрії, "металевий" присмак у роті), зниження апетиту (вираженість цих реакцій знижується при прийомі препарату під час їжі); рідко - гепатит, холестатична жовтяниця (потрібна відміна препарату), підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ.

З боку системи кровотворення: рідко - пригнічення кістковомозкового кровотворення (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).

Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип.

Інші: порушення зору.

У випадках виникнення побічних ефектів дозу слід зменшити або тимчасово відмінити препарат.

Загальні побічні ефекти похідних сульфонілсечовини: еритропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія, алергічний васкуліт, загрозлива життя печінкова недостатність.

Особливі вказівки

Лікування препаратом Глимекомб® проводять тільки в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Необхідно регулярно контролювати вміст глюкози в крові натще і після прийому їжі, особливо в перші дні лікування препаратом.

Глимекомб® можна призначати тільки пацієнтам, які отримують регулярне харчування, обов'язково включає сніданок і забезпечує достатнє надходження вуглеводів.

При призначенні препарату слід враховувати, що внаслідок прийому похідних сульфонілсечовини може розвиватися гіпоглікемія, причому в деяких випадках важкої і тривалої формі, що вимагає госпіталізації та введення глюкози протягом декількох днів. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після тривалих або енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або під час прийому декількох гіпоглікемічних препаратів одночасно. Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний та індивідуальний підбір доз, а також подання пацієнту повної інформації про пропонованому лікуванні. При фізичному та емоційному перенапруженні, зміні режиму харчування необхідна корекція дози препарату Глимекомб®.

Особливо чутливі до дії гіпоглікемічних препаратів особи похилого віку; пацієнти, які не отримують збалансованого харчування, із загальним ослабленим станом; пацієнти, які страждають гіпофізарно-надниркової недостатністю.

Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин здатні маскувати клінічні прояви гіпоглікемії.

Слід попередити пацієнтів про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому етанолу, НПЗП, при голодуванні.

При великих хірургічних втручаннях і травмах, обширних опіках, інфекційних захворюваннях з гарячковим синдромом може знадобитися відміна пероральних гіпоглікемічних препаратів та призначення інсулінотерапії.

При лікуванні необхідний контроль функції нирок. Визначення лактату в плазмі слід проводити не рідше 2 разів у рік, а також при появі міалгії. При розвитку лактацидоза потребує припинення лікування.

За 48 год до хірургічного втручання або в/в введення йодовмісної рентгеноконтрастного кошти прийом препарату Глимекомб® слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 год.

На тлі терапії препаратом Глимекомб® пацієнту необхідно відмовитися від вживання алкоголю і/або містять етанол препаратів і харчових продуктів.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія

Посилення гіпоглікемічної дії препарату Глимекомб® спостерігається при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ (каптоприл, еналаприл), блокаторами гістамінових Н2-рецепторів (циметидин), протигрибковими препаратами (міконазол, флуконазол), НПЗЗ (фенілбутазон, азапропазон, оксифенбутазон), з фібратами (клофібрат, безафібрат), протитуберкульозними препаратами (етіонамід), саліцилатами, антикоагулянтами кумаринового ряду, анаболічними стероїдами, бета-адреноблокаторами, інгібіторами МАО, сульфаніламідами тривалої дії, з циклофосфамідом, хлорамфеніколом, фенфлурамином, флуоксетином, гуанетидином, пентоксифиллином, тетрацикліном, теофіліном, блокаторів канальцевої секреції, резерпіном, бромокриптином, дизопірамідом, піридоксином, з іншими гіпоглікемічними препаратами (у т. ч. акарбоза, бігуаніди, інсулін), алопуринолом, окситетрацикліном.

Зменшення гіпоглікемічної дії препарату Глимекомб® спостерігається при одночасному застосуванні з барбітуратами, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ, адреноміметиками (епінефрин, клонідин), противоэпилептическами препаратами (фенітоїн), з блокаторами повільних кальцієвих каналів, інгібіторами карбоангідрази (ацетазоламід), тіазидними діуретиками, хлорталидоном, фуросемідом, триамтереном, аспарагіназою, з баклофеном, даназолом, діазоксидом, ізоніазидом, з морфіном, ритодрином, сальбутамолом, тербуталином, з глюкагоном, рифампіцином, гормонами щитовидної залози, солями літію, з високими дозами нікотинової кислоти, хлорпромазином, пероральними контрацептивами та естрогенами.

Підвищує ризик розвитку шлуночкової екстрасистолії на фоні серцевих глікозидів.

Лікарські засоби, які пригнічують костномозговое кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.

Етанол посилює ймовірність розвитку лактацидоза.

Фармакокінетична взаємодія

Метформін зменшує Cmax в плазмі крові і T1/2 фуросеміду на 31 і 42.3% відповідно.

Фуросемід збільшує Cmax метформіну на 22%.

Ніфедипін підвищує абсорбцію, збільшує Cmax в плазмі крові, уповільнює виведення метформіну.

Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен і ванкоміцин), секретирующиеся в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії здатні збільшувати Cmax метформіну в плазмі крові на 60%.

Передозування

Симптоми: можливі лактацидоз (оскільки до складу препарату входить метформін), гіпоглікемія.

Лікування: при появі симптомів лактацидоза слід припинити прийом препарату. Лактацидоз є станом, що вимагає невідкладної медичної допомоги; лікування проводиться в стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування є гемодіаліз.

При гіпоглікемії легкої або середньої тяжкості глюкозу (декстрозу) або розчин цукру приймають всередину. У разі тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості) вводять в/в 40% розчин декстрози (глюкози) або глюкагон в/в, в/м або п/к. Після відновлення свідомості хворому необхідно дати їжу, багату вуглеводами, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії.

Умови зберігання

Список Б. Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

2 роки

Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время