Купить Гидроксиуреа капс. 500 мг №100

Гидроксиуреа

Hydroxyurea

Каспулы

1 капсула содержит N—Hydroxyurea - 500 мг

100 капсул.

Препарат, действующий антимитотически. Предполагаемый механизм заключается в торможении синтеза ДНК без влияния на синтез РНК и белка. После приема внутрь максимальная концентрация обнаруживается в плазме через 2 часа. Гидроксиуреа быстро распределяется по тканям организма: в спинномозговой жидкости находится 10—20%, в асцитической жидкости - 15—50% от концентрации в плазме. Период полувыведения составляет 3—4 часа, 80% выделяется почками в течение 12 часов. Через 24 часа в плазме крови не определяется. Применяется при некоторых злокачественных новообразованиях. Дает также хорошие результаты при лечении псориаза, позволяя ограничить или полностью прекратить применение кортикостероидов.

хронический миелобластный лейкоз; меланома; рак яичников; хорионкарцинома матки; опухоль головы и шеи; острый миелобластный лейкоз; острый лимфобластный лейкоз у детей; остеомиелофиброз; идиопатическая тромбоцитопения; истинная эритремия. гиперчувствительность, лейкопения ниже 2500—3000/мм³, тромбоцитопения ниже 100 000/мм³, выраженная анемия; применяется с осторожностью у больных с выраженной печеночной и/или почечной недостаточностью; при беременности и лактации назначают только при наличии жизненных показаний. Кормление грудью не допускается.

Внутрь при лечении рака головы и шеи, рака яичников, меланомы назначают с перерывами по схеме: в течение 3 недель каждые три дня в дозе 80 мг/кг массы тела (3200 мг/м²), либо ежедневно по 800—1200 мг/м² в сутки. При лечении хронического миелолейкоза используют схему с ежедневным приемом: суточная доза - 20—30 мг/кг (до 1600 мг/м²) за один прием.При снижении лейкоцитов ниже 20 000/мм³ уменьшают дозу до 600 мг/м², ниже 5000/мм³ препарат отменяют. Дозы рассчитываются на фактический или на должный вес в зависимости от того, какой из них является меньшим. Престарелые больные могут быть более чувствительны к гидроксикарбамиду.
Срок, в течение которого можно оценить эффективность лечения, - 6 недель.
Если после 4 недель терапии продолжает наблюдаться выраженное прогрессирование заболевания, лечение прекращают.
При достаточной эффективности лечение проводят в течение неограниченного времени. Средняя поддерживающая доза - 0,5—2 г в сутки. Развитие анемии не требует прерывания курса лечения при условии проведения адекватной терапии.

лейкопения, тромбоцитопения, анемия; стоматит, анорексия; тошнота, рвота, диарея, запор; развитие язв в желудочно—кишечном тракте; затруднение мочеиспускания; алопеция; макулезно—папулезные высыпания; покраснение кожи лица; чувство усталости, головная боль; сонливость, головокружение; галлюцинации, судороги; уремия; гиперкреатининемия; гиперурикемия; повышение СОЭ; повышение активности ферментов печени. Редко - почечная недостаточность, гипертермия, озноб. терапию следует проводить в условиях тщательного врачебного наблюдения; комбинация с лучевой терапией может приводить к усилению выраженности побочных эффектов (аплазия костного мозга, диспепсия и развитие язвенного поражения желудочно—кишечного тракта); может усиливать эритему, вызываемую облучением; тошнота, рвота и анорексия, особенно часто встречающиеся на фоне подобного лечения, в результате временной отмены гидроксикарбамида могут исчезнуть; перед и во время лечения следует определять состояние гемопоэза (клинический анализ крови, исследование костного мозга), а также функции печени и почек; анализ крови повторять не реже 1 раза в неделю. При снижении числа лейкоцитов менее 2500/мм³, а тромбоцитов менее 100 000/мм³, лечение следует прекратить.

При одновременном применении препарата с другими миелосупрессивными препаратами или лучевой терапией степень подавления функций костного мозга или развитие других побочных эффектов может возрастать.
Препарат может увеличивать содержание мочевой кислоты в крови, поэтому может потребоваться корректировка дозы препаратов, повышающих выведение мочевой кислоты из организма. Урикозурические средства увеличивают риск развития нсфропатии.
Гидроксикарбамид ослабляет иммунную систему организма, поэтому для получения желаемого иммунного ответа назначение вакцин рекомендуется через 3-12 месяцев после окончания лечения.

При применении препарата в дозах, в несколько раз превышающих рекомендованные, у больных развиваются признаки острой дерматологической токсичности: болезненность, фиолетовая эритема, отек с последующим шелушением ладоней рук и стоп ног, интенсивная генерализованная гипер пигментация кожи и тяжелый острый стоматит, а также могут усиливаться и другие побочные эффекты.
Специфический антидот неизвестен. Лечение симптоматическое.

Хранить при температуре не выше 25°С в сухом, недоступном для детей месте

5 лет.

Гидроксиуреа

Hydroxyurea

Каспулы

1 капсула містить N-Hydroxyurea - 500 мг

100 капсул.

Препарат, що діє антимитотически. Передбачуваний механізм полягає в гальмуванні синтезу ДНК без впливу на синтез РНК та білка. Після прийому всередину максимальна концентрація виявляється у плазмі через 2 години. Гидроксиуреа швидко розподіляється по тканинах організму: в спинномозковій рідини знаходиться 10-20%, в асцитичної рідини - 15-50% від концентрації в плазмі. Період напіввиведення становить 3-4 години, 80% виділяється нирками протягом 12 годин. Через 24 години у плазмі крові не визначається. Застосовується при деяких злоякісних новоутвореннях. Дає також гарні результати при лікуванні псоріазу, дозволяючи обмежити або повністю припинити застосування кортикостероїдів.

хронічний мієлобластний лейкоз; меланома; рак яєчників; хорионкарцинома матки; пухлини голови і шиї; гострий мієлобластний лейкоз; гострий лімфобластний лейкоз у дітей; остеомиелофиброз; ідіопатична тромбоцитопенія; справжня еритремія. гіперчутливість, лейкопенія нижче 2500-3000 мм³, тромбоцитопенія нижче 100 000/мм³, виражена анемія; застосовується з обережністю у хворих з вираженою печінковою і/або нирковою недостатністю; при вагітності і лактації призначають тільки при наявності життєвих показань. Годування груддю не допускається.

Всередину при лікуванні раку голови та шиї, раку яєчників, меланоми призначають з перервами за схемою: протягом 3 тижнів кожні три дні в дозі 80 мг/кг маси тіла (3200 мг/м²), або щодня по 800-1200 мг/м² на добу. При лікуванні хронічного мієлолейкозу використовують схему з щоденним прийомом: добова доза - 20-30 мг/кг (до 1600 мг/м²) за один прийом.При зниженні лейкоцитів нижче 20 000/мм³ зменшують дозу до 600 мг/м², нижче 5000/мм³ препарат відміняють. Дози розраховуються на фактичний або на належний вага в залежності від того, який з них є меншим. Літні хворі можуть бути більш чутливі до гидроксикарбамиду.
Строк, протягом якого можна оцінити ефективність лікування - 6 тижнів.
Якщо після 4 тижнів терапії продовжує спостерігатися виражене прогресування захворювання, лікування припиняють.
При достатній ефективності лікування проводять протягом необмеженого часу. Середня підтримуюча доза - 0,5-2 г на добу. Розвиток анемії не вимагає переривання курсу лікування за умови проведення адекватної терапії.

лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія; стоматит, анорексія; нудота, блювання, діарея, запор; розвиток виразок у шлунково-кишковому тракті; утруднення сечовипускання; алопеція; макулезно-папульозні висипання; почервоніння шкіри обличчя; відчуття втоми, головний біль; сонливість, запаморочення; галюцинації, судоми; уремія; гіперкреатинемія; гіперурикемія; підвищення ШОЕ; підвищення активності ферментів печінки. Рідко - ниркова недостатність, гіпертермія, озноб. терапію слід проводити в умовах ретельного лікарського спостереження; комбінація з променевою терапією може призводити до посилення вираженості побічних ефектів (аплазія кісткового мозку, диспепсія і розвиток виразкового ураження шлунково-кишкового тракту); може посилювати еритему, викликану опроміненням; нудота, блювання і анорексія, особливо часто зустрічаються на фоні такого лікування, в результаті тимчасової відміни гидроксикарбамида можуть зникнути; перед і під час лікування слід визначати стан гемопоезу (клінічний аналіз крові, дослідження кісткового мозку), а також функції печінки і нирок; аналіз крові повторювати не рідше 1 рази в тиждень. При зниженні числа лейкоцитів менше 2500/мм³, а тромбоцитів менше 100 000/мм³, лікування слід припинити.

При одночасному застосуванні препарату з іншими миелосупрессивными препаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.
Препарат може збільшувати вміст сечової кислоти в крові, тому може знадобитися корегування дози препаратів, які підвищують виведення сечової кислоти з організму. Урикозуричних засоби збільшують ризик розвитку нсфропатии.
Гидроксикарбамид послаблює імунну систему організму, тому для отримання бажаного імунної відповіді призначення вакцин рекомендується через 3-12 місяців після закінчення лікування.

При застосуванні препарату у дозах, що у декілька разів перевищують рекомендовані, у хворих розвиваються ознаки гострої дерматологічній токсичності: болючість, фіолетова еритема, набряк з подальшим лущенням долонь рук і стоп ніг, інтенсивна генералізована гіпер пігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит, а також можуть посилюватися і інші побічні ефекти.
Специфічний антидот невідомий. Лікування симптоматичне.

Зберігати при температурі не вище 25°С в сухому, недоступному для дітей місці

5 років.