Купить Гепарин 5000 ед/мл 5мл р-р дв/в и подкож.введ. фл. х5 б м
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Гепарин
Heparin
Раствор для инъекций
1 мл раствора содержит гепарина натрия 5000 ЕД
5 ампул по 5 мл.
Гепарин - антикоагулянт прямого действия. Замедляет образование фибрина, является физиологическим антикоагулянтом, потенцирующим способность антитромбина III ингибировать активированные факторы свертывания IХа, Ха, ХIа, ХIIа, а в больших концентрациях — и активность тромбина. Особенно важной является способность ингибировать активированный фактор X, участвующий во внутренней и во внешней системе коагуляции (это действие проявляется на фоне гораздо меньших доз гепарина, чем требуется для подавления активности тромбина, способствующего образованию фибрина из фибриногена, что служит обоснованием возможности подкожного назначения малых доз гепарина для профилактики тромбоза вен и больших доз - для лечения).
Гепарин не способен растворять тромб (не является фибринолитиком), но может уменьшить размеры тромба, приостанавливая его увеличение, и в этом случае часть тромба растворяется под действием природных фибринолитических ферментов.
Угнетает активность гиалуронидазы. Снижает активность сурфактанта в легких.
Снижает риск развития острых тромбозов коронарных артерий, инфаркта миокарда и внезапной смерти. В высоких дозах эффективен при эмболиях легочных сосудов и венозном тромбозе, в малых — для профилактики венозных тромбоэмболий, в т.ч. после хирургических операций.
Профилактика и лечение:
— тромбоз глубоких вен, тромбоэмболия легочной артерии (в т.ч. при заболеваниях периферических вен), тромбоз коронарных артерий;
— нестабильная стенокардия;
— острый инфаркт миокарда;
— фибрилляция предсердий, сопровождающаяся эмболизацией;
— ДВС-синдром (первая фаза).
Профилактика свертывания крови во время операций с использованием экстракорпоральных методов кровообращения, при переливании крови, проведении гемодиализа, при заборе крови на исследование.
— заболевания, сопровождающиеся нарушением процессов свертывания крови;
— язвенные поражения ЖКТ (язвы желудка, двенадцатиперстной и подвздошной кишки, неспецифический язвенный колит, злокачественные новообразования);
— подострый бактериальный эндокардит;
— выраженные нарушения функции печени;
— выраженные нарушения функции почек;
— геморрагический инсульт;
— тяжелая артериальная гипертензия;
— недавно проведенные хирургические вмешательства на глазах, мозге, предстательной железе, печени и желчных путях, состояние после пункции спинного мозга;
— повышенная чувствительность к препарату.
Осторожность требуется при назначении лицам, страдающим поливалентной аллергией (гепарин представляет собой экстракт из ткани животных).
Применение при беременности возможно только по строгим показаниям. Возможно применение в период кормления грудью, так как нет сведений о проникновении гепарина в материнское молоко.
В лечебных целях Гепарин назначают в виде в/в капельной инфузии в дозе 15 МЕ/кг/ч (т.е. для взрослых со средней массой тела — 1 тыс. МЕ/ч). Непосредственно перед инфузией, для достижения быстрого антикоагулянтного эффекта, препарат вводят в/в струйно в дозе 5 тыс. МЕ (1 мл). Если в/в введение по каким-либо причинам не может быть произведено, то препарат вводят п/к — по 10 тыс. МЕ (2 мл) 4 раза в сутки. Суточная доза не должна превышать 60—80 тыс. МЕ. Применение препарата в максимальной суточной дозе более 10 дней возможно только в исключительных случаях.
В профилактических целях для предупреждения тромбозов Гепарин вводят под кожу живота по 5 тыс. МЕ (1 мл) 2 раза в сутки.
Аллергические реакции: ринит, крапивница, слезотечение, лихорадка, бронхоспазм.
Прочие: при использовании препарата в высоких дозах и/или при длительном лечении возможно кровотечение из слизистых оболочек и ран, развитие тромбоцитопении.
Гепарин нельзя вводить внутримышечно, так как возможно образование гематом в месте введения. Раствор гепарина может приобрести желтый оттенок, что не меняет его активности или переносимости. При назначении гепарина в лечебных целях его доза подбирается в зависимости от значения АЧТВ. Во время применения гепарина не следует внутримышечно вводить другие лекарства и проводить биопсию органов. Для разведения гепарина используют только физиологический раствор.
Действие гепарина усиливают: антибиотики (снижают образование витамина К кишечной микрофлорой), ацетилсалициловая кислота, дипиридамол, нестероидные противовоспалительные препараты и другие средства, снижающие агрегацию тромбоцитов (остающихся основным механизмом гемостаза у больных на фоне лечения гепарином), непрямые антикоагулянты.
Действие гепарина уменьшают: антигистаминные средства, фенотиазины, сердечные гликозиды, никотиновая кислота, тетрациклины, алкалоиды спорыньи, никотин, нитроглицерин (в/в введение), тироксин, АКТГ, щелочные амины и полипептиды, протамин.
Гепарин нельзя смешивать в одном шприце с другими лекарственными средствами.
Симптомы: кровотечения различной степени тяжести.
Лечение: при небольшом кровотечении следует уменьшить дозу или временно прекратить применение препарата.
При обширных кровотечениях избыток гепарина нейтрализуют протамина сульфатом (1 мг протамина сульфата на 100 ME гепарина). Надо иметь в виду, что гепарин быстро выводится, и если протамина сульфат назначен через 30 мин после предыдущей дозы гепарина, нужно ввести только половину необходимой дозы; максимальная доза протамина сульфата составляет 50 мг.
В сухом, прохладном, защищенном от света, недоступном для детей месте.
Гепарин
Heparin
Розчин для ін'єкцій
1 мл розчину містить гепарину натрію-5000 ОД
5 ампул по 5 мл
Гепарин - антикоагулянт прямої дії. Уповільнює утворення фібрину, є фізіологічним антикоагулянтом, потенціює здатність антитромбіну III інгібувати активовані фактори згортання ІХа, Ха, ХІа, ХІІа, а у великих концентраціях - і активність тромбіну. Особливо важливою є здатність інгібувати активований фактор X, бере участь у внутрішній і у зовнішній системі коагуляції (ця дія проявляється на тлі набагато менших доз гепарину, ніж потрібно для придушення активності тромбіну, що сприяє утворенню фібрину з фібриногену, що служить обґрунтуванням можливості підшкірного призначення малих доз гепарину для профілактики тромбозу вен і великих доз - для лікування).
Гепарин не здатний розчиняти тромб (не є фибринолитиком), але може зменшити розміри тромбу, припиняючи його збільшення, і в цьому випадку частина тромбу розчиняється під дією природних фібринолітичних ферментів.
Пригнічує активність гіалуронідази. Знижує активність сурфактанту в легенях.
Знижує ризик розвитку гострих тромбозів коронарних артерій, інфаркту міокарда і раптової смерті. У високих дозах ефективний при емболіях легеневих судин і венозному тромбозі, у малих - для профілактики венозних тромбоемболій, у т. ч. після хірургічних операцій.
Профілактика та лікування:
- тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії (у т. ч. при захворюваннях периферичних вен), тромбоз коронарних артерій;
- нестабільна стенокардія;
- гострий інфаркт міокарда;
- фібриляція передсердь, що супроводжується эмболизацией;
- ДВЗ-синдром (перша фаза).
Профілактика згортання крові під час операцій з використанням екстракорпоральних методів кровообігу, при переливанні крові, проведенні гемодіалізу, при заборі крові на дослідження.
- захворювання, що супроводжуються порушенням процесів згортання крові;
- виразкові ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту (виразки шлунка, дванадцятипалої і клубової кишки, неспецифічний виразковий коліт, злоякісні новоутворення);
- підгострий бактеріальний ендокардит;
- виражені порушення функції печінки;
- виражені порушення функції нирок;
- геморагічний інсульт;
- тяжка артеріальна гіпертензія;
- недавно проведені хірургічні втручання на очах, мозку, передміхуровій залозі, печінці та жовчних шляхах, стан після пункції спинного мозку;
- підвищена чутливість до препарату.
Обережність потрібна при призначенні особам, страждаючим полівалентною алергією (гепарин являє собою екстракт з тканини тварин).
Застосування при вагітності можливо тільки за суворими показаннями. Можливе застосування в період годування груддю, оскільки немає відомостей про проникнення гепарину в материнське молоко.
У лікувальних цілях Гепарин призначають у вигляді в/в крапельної інфузії в дозі 15 МО/кг/год (тобто для дорослих з середньою масою тіла - 1 тис. МО/год). Безпосередньо перед інфузією, для досягнення швидкого антикоагулянтного ефекту, препарат вводять в/в струйно в дозі 5 тис. МО (1 мл). Якщо в/в введення з яких-небудь причин не може бути проведено, то препарат вводять п/к - по 10 тис. МО (2 мл) 4 рази на добу. Добова доза не повинна перевищувати 60-80 тис. МО. Застосування препарату в максимальній добовій дозі більше 10 днів можливо тільки у виняткових випадках.
У профілактичних цілях для попередження тромбозів Гепарин вводять під шкіру живота по 5 тис. МО (1 мл) 2 рази на добу.
Алергічні реакції: риніт, кропив'янка, сльозотеча, лихоманка, бронхоспазм.
Інші: при застосуванні препарату у високих дозах та/або при тривалому лікуванні можливе кровотеча із слизових оболонок і ран, розвиток тромбоцитопенії.
Гепарин можна вводити внутрішньом'язово, так як можливе утворення гематоми у місці введення. Розчин гепарину може придбати жовтий відтінок, що не змінює його активності або переносимості. При призначенні гепарину з лікувальною метою його доза підбирається в залежності від значення АЧТЧ. Під час застосування гепарину не слід вводити внутрішньом'язово інші ліки і проводити біопсію органів. Для розведення гепарину використовують тільки фізіологічний розчин.
Посилюють дію гепарину: антибіотики (знижують утворення вітаміну К кишковою мікрофлорою), ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол, нестероїдні протизапальні препарати та інші засоби, що знижують агрегацію тромбоцитів (залишаються основним механізмом гемостазу у хворих на тлі лікування гепарином), непрямі антикоагулянти.
Дію гепарину зменшують: антигістамінні засоби, фенотіазини, серцеві глікозиди, нікотинова кислота, тетрацикліни, алкалоїди ріжків, нікотин, нітрогліцерин (в/в введення), тироксин, АКТГ, лужні аміни і поліпептиди, протамин.
Гепарин не можна змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
Симптоми: кровотечі різного ступеня тяжкості.
Лікування: при невеликій кровотечі слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування препарату.
При великих кровотечах надлишок гепарину нейтралізують протаміну сульфатом (1 мг протаміну сульфату на 100 МО гепарину). Треба мати на увазі, що гепарин швидко виводиться, і якщо протаміну сульфат призначений через 30 хв після попередньої дози гепарину, потрібно ввести тільки половину необхідної дози; максимальна доза протаміну сульфату становить 50 мг.
У сухому, прохолодному, захищеному від світла, недоступному для дітей місці.