Купить Фелодип таблетки 5 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Фелодип
Таблетки пролонгированного действия, покрытые оболочкой
1 таблетка пролонгированного действия, покрытая оболочкой, содержит: фелодипин 5 мг.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, гипромеллоза, повидон, пропилгаллат, магния стеарат, кремний коллоидный безводный, железа оксид желтый, железа оксид красный, титана диоксид, тальк, пропиленгликоль.
30 шт.
Фелодип - блокатор медленных кальциевых каналов из группы производных дигидропиридина. Оказывает гипотензивное, антиангинальное действие, снижает АД за счет уменьшения ОПСС. Обладает дозозависимым антиишемическим эффектом. Уменьшает размеры инфаркта миокарда, защищает от осложнений реперфузии. Практически не обладает отрицательным инотропным эффектом, оказывает минимальное действие на проводящую систему.
- Артериальная гипертензия.
- Стенокардия (в т.ч. стенокардия Принцметала).
- Нестабильная стенокардия.
- Острый инфаркт миокарда и период до 1 мес после перенесенного инфаркта миокарда.
- Кардиогенный шок.
- Клинически значимый аортальный стеноз.
- Сердечная недостаточность в стадии декомпенсации.
- Выраженная артериальная гипотензия.
- Беременность.
- Лактация (грудное вскармливание).
- Детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
- Повышенная чувствительность к препарату или к другим производным дигидропиридина.
С осторожностью применяют препарат при печеночной и/или почечной недостаточности.
Препарат рекомендуют принимать утром перед едой или после легкого завтрака. Таблетки, покрытые оболочкой, нельзя раскусывать, делить или размельчать.
Применение при артериальной гипертензии: режим дозирования взрослым (в т.ч. лицам пожилого возраста) устанавливают индивидуально. Начальная доза составляет 5 мг 1 раз/сут (в период подбора дозы рекомендуют использовать таблетки 2.5 мг). При необходимости дозу можно увеличить, средняя доза для поддерживающей терапии составляет 5-10 мг/сут. Фелодип можно применять в комбинации с бета-адреноблокаторами, ингибиторами АПФ или диуретиками , при этом гипотензивный эффект усиливается (следует соблюдать осторожность из-за повышенного риска возникновения артериальной гипотензии ).
Применение у пациентов пожилого возраста или больных с нарушением функции печени: начальная доза составляет 2.5 мг/сут.
Применение при тяжелых нарушениях функции печени: дозу препарата следует уменьшить.
Применение при стабильной стенокардии: дозу устанавливают индивидуально. Начальная доза для взрослых составляет 5 мг 1 раз/сут, при необходимости дозу повышают до 10 мг 1 раз/сут. Максимальная суточная доза составляет 20 мг 1 раз/сут.
Фелодип (как и другие вазодилататоры) может в редких случаях вызывать значительную артериальную гипотензию, которая у предрасположенных пациентов может привести к развитию ишемии миокарда.
В настоящее время нет данных о целесообразности применения препарата в качестве вторичной профилактики инфаркта миокарда.
Фелодип эффективен и хорошо переносится больными, независимо от пола и возраста, а также пациентами с бронхиальной астмой и другими обструктивными заболеваниями легких, с нарушениями функции почек, сахарным диабетом, при подагре, гиперлипидемии, синдроме Рейно, а также после трансплантации легких.
Фелодип не оказывает влияния на концентрацию глюкозы в плазме крови и на липидный профиль.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами: пациентам, у которых на фоне лечения Фелодипом наблюдаются слабость, головокружение, следует отказаться от вождения автотранспорта и работы, требующей повышенного внимания и концентрации.
При одновременном применении с Фелодипом концентрация дигоксина в плазме повышается, однако изменение режима дозирования Фелодипа не требуется. При одновременном применении с ингибиторами цитохрома P450 (в т.ч. с циметидином, эритромицином, итраконазолом, кетоконазолом) метаболизм фелодипина в печени замедляется, что приводит к повышению его концентрации в плазме крови. При одновременном применении с индукторами микросомальных ферментов печени (в т.ч. с фенитоином, карбамазепином, рифампицином, барбитуратами) происходит уменьшение концентрации фелодипина в плазме крови. НПВС не ослабляют гипотензивный эффект Фелодипа. Высокая степень связывания фелодипина с белками плазмы не влияет на связывание свободных фракций других лекарственных препаратов (в т.ч. варфарина). Бета-адреноблокаторы, верапамил, трициклические антидепрессанты и диуретики усиливают гипотензивный эффект Фелодипа. Фелодип не следует применять одновременно с грейпфрутовым соком из-за находящегося в нем флавоноида, который повышает биодоступность фелодипина.
Симптомы: выраженная артериальная гипотензия, брадикардия.
Лечение: проводят симптоматическую терапию. При выраженной артериальной гипотензии больному следует придать горизонтальное положение с приподнятыми ногами. При брадикардии - в/в введение атропина в дозе 0.5-1 мг. При необходимости для увеличения объема плазмы проводят инфузии раствора глюкозы, натрия хлорида или декстрана. Препараты с преобладающим действием на α-адренорецепторы назначают при неэффективности вышеперечисленных мер.
Хранить при температуре от 10 °С до 25 °С в защищенном от света месте.
Фелодип
Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою
1 таблетка пролонгованої дії, вкрита оболонкою, містить: фелодипін 5 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, повідон, пропилгаллат, магнію стеарат, кремній колоїдний безводний, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, титану діоксид, тальк, пропіленгліколь.
30 шт.
Фелодип - блокатор повільних кальцієвих каналів з групи похідних дигідропіридину. Надає гіпотензивну, антиангінальну дію, знижує артеріальний тиск за рахунок зменшення ОПСС. Володіє дозозалежним антиишемическим ефектом. Зменшує розміри інфаркту міокарда, захищає від ускладнень реперфузії. Практично не володіє негативним інотропним ефектом, надає мінімальну дію на провідну систему.
- Артеріальна гіпертензія.
- Стенокардія (в т.ч. стенокардія Принцметала).
- Нестабільна стенокардія.
- Гострий інфаркт міокарда і період до 1 міс після перенесеного інфаркту міокарда.
- Кардіогенний шок.
- Клінічно значущий аортальний стеноз.
- Серцева недостатність у стадії декомпенсації.
- Виражена артеріальна гіпотензія.
- Вагітність.
- Лактація (грудне вигодовування).
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
- Підвищена чутливість до препарату або до інших похідних дигідропіридину.
З обережністю застосовують препарат при печінковій і/або нирковій недостатності.
Препарат рекомендують приймати вранці, перед їдою або після легкого сніданку. Таблетки, вкриті оболонкою, не можна розкушувати, ділити чи подрібнювати.
Застосування при артеріальній гіпертензії: режим дозування дорослим (в т. ч. особам похилого віку) встановлюють індивідуально. Початкова доза становить 5 мг 1 раз/добу (в період підбору дози рекомендують використовувати таблетки 2.5 мг). При необхідності дозу можна збільшити, середня доза для підтримуючої терапії становить 5-10 мг/добу. Фелодип можна застосовувати у комбінації з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ або діуретиками , при цьому гіпотензивний ефект посилюється (слід дотримуватися обережності через підвищений ризик виникнення артеріальної гіпотензії ).
Застосування у пацієнтів літнього віку або хворих з порушенням функції печінки: початкова доза становить 2.5 мг/сут.
Застосування при тяжких порушеннях функції печінки: дозу препарату слід зменшити.
Застосування при стабільній стенокардії: дозу встановлюють індивідуально. Початкова доза для дорослих становить 5 мг 1 раз/добу, при необхідності дозу підвищують до 10 мг 1 раз/добу. Максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз/добу.
Фелодип (як і інші вазодилататори) може в окремих випадках викликати значну артеріальну гіпотензію, яка у схильних пацієнтів може призвести до розвитку ішемії міокарда.
В даний час немає даних про доцільність застосування препарату в якості вторинної профілактики інфаркту міокарда.
Фелодип ефективний і добре переноситься хворими незалежно від статі і віку, а також пацієнтами з бронхіальною астмою і іншими обструктивними захворюваннями легенів, з порушеннями функції нирок, цукровим діабетом, при подагрі, гіперліпідемії, синдромі Рейно, а також після трансплантації легенів.
Фелодип не має впливу на концентрацію глюкози в плазмі крові і ліпідний профіль.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами: пацієнтам, у яких на фоні лікування Фелодипом спостерігаються слабкість, запаморочення, слід відмовитися від керування автотранспортом та роботи, що потребує підвищеної уваги і концентрації.
При одночасному застосуванні з Фелодипом концентрація дигоксину в плазмі підвищується, однак зміна режиму дозування Фелодипа не потрібно. При одночасному застосуванні з інгібіторами цитохрому Р450 (у т. ч. з циметидином, еритроміцином, ітраконазолом, кетоконазолом) метаболізм фелодипіну в печінці сповільнюється, що призводить до підвищення його концентрації в плазмі крові. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки (у т. ч. з фенітоїном, карбамазепіном, рифампіцином, барбітуратами) відбувається зменшення концентрації фелодипіну в плазмі крові. НПЗЗ не послаблюють гіпотензивний ефект Фелодипа. Висока ступінь зв'язування фелодипіну з білками плазми не впливає на зв'язування вільних фракцій інших лікарських засобів (у т. ч. варфарину). Бета-адреноблокатори, верапаміл, трициклічні антидепресанти та діуретики посилюють гіпотензивний ефект Фелодипа. Фелодип не слід застосовувати одночасно з грейпфрутовим соком з-за перебуває у ньому флавоноїду, який підвищує біодоступність фелодипіну.
Симптоми: виражена артеріальна гіпотензія, брадикардія.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. При вираженій артеріальній гіпотензії хворому слід надати горизонтальне положення з піднятими ногами. При брадикардії - в/в введення атропіну в дозі 0.5-1 мг. При необхідності для збільшення об'єму плазми проводять інфузії розчину глюкози, натрію хлориду або декстрану. Препарати з переважною дією на α-адренорецептори призначають при неефективності перерахованих вище заходів.
Зберігати при температурі від 10 °С до 25 °С у захищеному від світла місці.