Купить Эндоксан пор д/и в/в р-ра 500мг фл/n1
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Эндоксан
порошок для приготовления раствора для инъекций
1 флакон содержит циклофосфамид 500 мг
1 флакон
Эндоксан оказывает противоопухолевое действие. Образует ковалентные связи с нуклеофильными соединениями и алкилирует структурные элементы ДНК (пурины, пиримидины).
Острый лимфобластный и хронический лимфолейкоз, лимфогранулематоз, неходжкинские лимфомы, множественная миелома, рак молочной железы, яичников, нейробластома, ретинобластома, грибовидный микоз.
В сочетании с другими противоопухолевыми препаратами для лечения рака легкого, герминогенных опухолей, рака шейки матки, рака мочевого пузыря, саркомы мягких тканей, ретикулосаркомы, саркомы Юинга, опухоли Вильмса, рака предстательной железы.
В качестве иммуносупрессивного средства — при прогрессирующих аутоиммунных заболеваниях (ревматоидный артрит, псориатический артрит, коллагенозы, аутоиммунная гемолитическая анемия, нефротический синдром) и для подавления реакции отторжения трансплантата.
Повышенная чувствительность к циклофосфамиду в анамнезе или к другим вспомогательным веществам, входящим в состав лекарственной формы, выраженные нарушения функции костного мозга, цистит, задержка мочеиспускания, беременность и период кормления грудью, активные инфекции.
С осторожностью — тяжелые заболевания сердца, печени, почек, адреналэктомия, подагра (в анамнезе), нефроуролитиаз, угнетение функции костного мозга, инфильтрация костного мозга опухолевыми клетками, предшествующая лучевая или химиотерапия.
Эндоксан вводят в/в (струйно или в виде инфузии), в/м, внутрибрюшинно или внутриплеврально, внутрь.
Эндоксан входит в состав многих схем химиотерапевтического лечения, в связи с чем, при выборе конкретного пути введения, режима доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы.
Наиболее часто применяемые дозы Эндоксана и режимы для взрослых и детей:
50-100 мг/м2 ежедневно в течение 2-3 нед; 100-200 мг/м2 2 или 3 раза в нед в течение 3-4 нед; 600-750 мг/м2 1 раз в 2 нед; 1500-2000 мг/м2 1 раз в 3-4 нед до суммарной дозы 6-14 г. Дозы препарата следует подбирать в зависимости от указания на противоопухолевое действие и/или лейкопению. При применении препарата в комбинации с другими противоопухолевыми препаратами может потребоваться снижение дозы препарата Эндоксана и других препаратов.
Перед введением препарат растворяют в воде для инъекций или 0,9% растворе натрия хлорида до концентрации 20 мг/мл.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения. Эпизодически развивается тромбоцитопения или анемия. Наибольшее снижение количества лейкоцитов и тромбоцитов обычно наблюдается на 1-2 нед лечения. Токсические эффекты, оказываемые на кроветворение, обычно исчезают при снижении дозы препарата или прерывании курса лечения. Восстановление при лейкопении обычно начинается через 7-10 дней после прекращения лечения препаратом.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, анорексия, реже стоматит, дискомфорт или боли в абдоминальной области, диарея или запор. Имеются отдельные сообщения о развитии геморрагического колита, образовании язвочек на слизистой оболочке рта, желтухе. Эти побочные эффекты обычно исчезают после прекращения лечения Эндоксаном.
Со стороны печени: отмечены редкие случаи нарушения функции печени, проявляющиеся увеличением уровня трансаминаз, щелочной фосфатазы и уровня билирубина в сыворотке крови. У 15-50% больных, получающих высокие дозы циклофосфамида в сочетании с бусульфаном и тотальным облучением во время аллогенной трансплантации костного мозга развивается облитерирующий эндофлебит печеночных вен. Аналогичная реакция в очень редких случаях также наблюдается у больных, получающих высокие дозы одного циклофосфамида у больных с апластической анемией. Этот синдром обычно развивается через 1-3 нед после трансплантации костного мозга и характеризуется резким увеличением массы тела, гепатомегалией, асцитом и гипербилирубинемией. Также может наблюдаться печеночная энцефалопатия.
Со стороны кожи и кожных придатков: часто развивается алопеция. Отрастание волос начинается после завершения лечения препаратом или даже во время продолжительного лечения; волосы могут отличаться по своей структуре и цвету. Иногда во время лечения появляется сыпь на коже, наблюдаются пигментация кожи и изменения ногтей.
Со стороны мочевыделительной системы: сообщалось о развитии геморрагических уретритов/циститов и некрозе почечных канальцев, которые обычно прекращаются после отмены лечения. В редких случаях это состояние может носить тяжелый характер и даже приводить к летальному исходу. Также может развиваться фиброз мочевого пузыря, иногда имеющий распространенный характер, в сочетании с циститом или без него. В моче могут обнаруживаться атипичные эпителиальные клетки мочевого пузыря. Эти побочные эффекты зависят от дозы Эндоксана и продолжительности лечения. Профилактике цистита способствует гидратация и применение препарата месна. Обычно при тяжелых формах геморрагического цистита необходимо прекратить лечение Эндоксаном. При назначении высоких доз циклофосфамида в редких случаях может наблюдаться нарушение функции почек, гиперурикемия, нефропатия, связанная с повышенным образованием мочевой кислоты.
Инфекции: у больных с тяжелыми формами иммуносупрессии могут развиваться серьезные инфекции.
Со стороны дыхательной системы: сообщалось о развитии интерстициального легочного фиброза у больных при введении высоких доз препарата на протяжении длительного времени.
Со стороны репродуктивной системы: нарушение оогенеза и сперматогенеза. Препарат может вызывать стерильность как у мужчин, так и у женщин, которая у некоторых больных может иметь необратимый характер.
Прочие: Покраснение, отечность или боль в месте введения. Прилив крови к лицу или покраснение лица, головная боль, повышенная потливость. Описан один случай возможной перекрестной чувствительности с другими алкилирующими агентами. Циклофосфамид может препятствовать нормальному заживлению ран. Возможно развитие синдрома, схожего с синдромом неадекватной секреции АДГ.
Препарат следует хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25°С.
Эндоксан
порошок для приготування розчину для ін'єкцій
1 флакон містить циклофосфамід 500 мг
1 флакон
Эндоксан чинить протипухлинну дію. Утворює ковалентні зв'язку з нуклеофільними сполуками і алкилирует структурні елементи ДНК (пурини, пиримидины).
Гострий лімфобластний та хронічний лімфолейкоз, лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, множинна мієлома, рак молочної залози, яєчників, нейробластома, ретинобластома, грибоподібний мікоз.
У поєднанні з іншими протипухлинними препаратами для лікування раку легені, герміногенних пухлин, раку шийки матки, раку сечового міхура, саркоми м'яких тканин, ретикулосаркоми, саркоми Юїнга, пухлини Вільмса, раку передміхурової залози.
Як імуносупресивної засоби - при прогресуючих аутоімунних захворюваннях (ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, колагенози, аутоімунна гемолітична анемія, нефротичний синдром) і для придушення реакції відторгнення трансплантата.
Підвищена чутливість до циклофосфаміду в анамнезі або до інших допоміжних речовин, що входять до складу лікарської форми, виражені порушення функції кісткового мозку, цистит, затримка сечовипускання, вагітність і період годування груддю, активні інфекції.
З обережністю - важкі захворювання серця, печінки, нирок, адреналектомія, подагра (в анамнезі), нефроуролитиаз, пригнічення функції кісткового мозку, інфільтрація кісткового мозку пухлинними клітинами, попередня променева або хіміотерапія.
Эндоксан вводять в/в (струминно або у вигляді інфузії), в/м, внутрішньочеревно або внутриплеврально, всередину.
Эндоксан входить до складу багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, у зв'язку з чим, при виборі конкретного шляху введення, режиму доз у кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури.
Найбільш часто застосовувані дози Ендоксану і режими для дорослих і дітей:
50-100 мг/м2 щодня протягом 2-3 тижнів; 100-200 мг/м2 2 або 3 рази на тиждень протягом 3-4 тижнів; 600-750 мг/м2 1 раз у 2 тиж; 1500-2000 мг/м2 1 раз в 3-4 тижнів до сумарної дози 6-14 р. Дози препарату слід підбирати залежно від вказівки на протипухлинну дію та/або лейкопенію. При застосуванні препарату у комбінації з іншими протипухлинними препаратами, може знадобитися зниження дози препарату Ендоксану та інших препаратів.
Перед введенням препарат розчиняють у воді для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду до концентрації 20 мг/мл
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія. Епізодично розвивається тромбоцитопенія або анемія. Найбільше зниження кількості лейкоцитів і тромбоцитів звичайно спостерігається на 1-2 тижнів лікування. Токсичні ефекти, надані на кровотворення, звичайно зникають при зниженні дози препарату або переривання курсу лікування. Відновлення при лейкопенії зазвичай починається через 7-10 днів після припинення лікування препаратом.
З боку ШКТ: нудота, блювання, анорексія, рідше стоматит, дискомфорт або біль в абдомінальній ділянці, діарея або запор. Є окремі повідомлення про розвиток геморагічного коліту, утворення виразок на слизовій оболонці рота, жовтяниці. Ці побічні ефекти зазвичай зникають після припинення лікування Эндоксаном.
З боку печінки: відзначені поодинокі випадки порушення функції печінки, які проявляються збільшенням рівня трансаміназ, лужної фосфатази і рівня білірубіну у сироватці крові. У 15-50% хворих, які отримують високі дози циклофосфаміду в поєднанні з бусульфаном і тотальним опроміненням під час алогенної трансплантації кісткового мозку розвивається облітеруючий ендофлебіт печінкових вен. Аналогічна реакція у дуже рідкісних випадках також спостерігається у хворих, які отримують високі дози одного циклофосфаміду у хворих з апластичною анемією. Цей синдром звичайно розвивається через 1-3 тижні після трансплантації кісткового мозку і характеризується різким збільшенням маси тіла, гепатомегалією, асцитом і гіпербілірубінемією. Також може спостерігатися печінкова енцефалопатія.
З боку шкіри і шкірних придатків: часто розвивається алопеція. Відростання волосся починається після завершення лікування препаратом або навіть під час тривалого лікування; волосся можуть відрізнятися за своєю структурою і кольором. Іноді під час лікування з'являється висип на шкірі, спостерігаються пігментація шкіри і зміни нігтів.
З боку сечовидільної системи: повідомлялося про розвиток геморагічних уретритів/циститів і некрозу ниркових канальців, які зазвичай припиняються після відміни лікування. В окремих випадках цей стан може носити важкий характер і навіть призводити до летального результату. Також може розвиватися фіброз сечового міхура, іноді має поширений характер, у поєднанні з циститом або без нього. У сечі можуть виявлятися атипові епітеліальні клітини сечового міхура. Ці побічні ефекти залежать від дози Ендоксану і тривалості лікування. Профілактики циститу сприяє гідратація та застосування препарату месна. Зазвичай при важких формах геморагічного циститу необхідно припинити лікування Эндоксаном. При призначенні високих доз циклофосфаміду у рідкісних випадках може спостерігатися порушення функції нирок, гіперурикемія, нефропатія, пов'язана з підвищеним утворенням сечової кислоти.
Інфекції: у хворих з важкими формами імуносупресії можуть розвиватися серйозні інфекції.
З боку дихальної системи: повідомлялося про розвиток інтерстиціального легеневого фіброзу у хворих при введенні високих доз препарату протягом тривалого часу.
З боку репродуктивної системи: порушення оогенеза і сперматогенезу. Препарат може викликати стерильність як у чоловіків, так і у жінок, яка у деяких хворих може мати незворотний характер.
Інші: Почервоніння, набряк або біль у місці введення. Прилив крові до обличчя або почервоніння обличчя, головний біль, підвищена пітливість. Описаний один випадок можливої перехресної чутливості з іншими алкілуючими агентами. Циклофосфамід може перешкоджати нормальному заживленню ран. Можливий розвиток синдрому, схожого з синдромом неадекватної секреції АДГ.
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.