Купить Энап-нл 20 12.5мг+20мг таб. х20

Энап-нл 20 20мг/12.5мг таб. х20

Энап (Enap)
Энап-Н (Enap-H)
Энап-НЛ (Enap-HL)
Энап Р (Enap R)

ЭНАПТаблетки:1 таблетка содержит эналаприла малеата 2,5; 5; 10 или 20 мг;
в контурной ячейковой упаковке 10 шт., в коробке 2 упаковки.

ЭНАП-H
Таблетки: 1 таблетка содержит эналаприла малеата - 10 мг, гидрохлоротиазида - 25 мг;
в контурной ячейковой упаковке 10 шт., в коробке 2 упаковки.

ЭНАП-HЛ
Таблетки: 1 таблетка содержит эналаприла малеата - 10 мг, гидрохлоротиазида - 12.5 мг;
в контурной ячейковой упаковке 10 шт., в коробке 2 упаковки.

ЭНАП-Р
Раствор для внутривенного введения:
1 ампула (1 мл) содержит 1,25 мг эналаприла (в форме эналаприлата);
в ампулах по 5 мл, 5 ампул в упаковке.

таб. 2.5 мг: П №013165/03-2002, 30.06.03
таб. 5 мг: П №013165/01-2001, 30.06.03
таб. 10 мг, 20 мг: П №013165/02-2001 30.06.03
Энап-Н: №012098/01, 19.08.2005
Энап-НЛ: №013029/01-2001, 04.06.2001
Энап-Р: П №015813/01, 02.07.2004

Эналаприла малеат - ингибитор АПФ. Фармакологической активностью обладает метаболит эналаприла - эналаприлат. Подавляет образование ангиотензина II и устраняет его сосудосуживающее действие. Энап постепенно снижает АД, не вызывая увеличения ЧСС и минутного объема. Снижает ОПСС, уменьшает постнагрузку. Уменьшает также преднагрузку, снижает давление в правом предсердии и малом круге кровообращения. Препарат уменьшает гипертрофию левого желудочка. Энап снижает тонус выносящих артериол клубочков почек, тем самым улучшая внутриклубочковую гемодинамику, и препятствует развитию диабетической нефропатии.
Энап не влияет на метаболизм глюкозы, липопротеинов, а также на половую функцию.
Максимальный эффект препарата отмечается через 6-8 ч. Эффект сохраняется в течение 24 ч. Общий терапевтический эффект достигается через несколько недель лечения.

ЭНАП-H и ЭНАП-HЛ

комбинированные антигипертензивные препараты, содержащие эналаприла малеат и гидрохлоротиазид.
Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик. Нарушает реабсорбцию ионов натрия, хлора и воды в дистальных канальцах нефрона. Увеличивает выведение ионов калия, магния, бикарбоната; задерживает в организме ионы кальция. Способствует снижению повышенного АД.

— первичная артериальная гипертензия;
— вторичная артериальная гипертензия при заболеваниях почек (в т.ч. при почечной недостаточности, диабетической нефропатии);
— хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии);
— бессимптомная дисфункция левого желудочка (в составе комбинированной терапии).
ЭНАП-Р
— артериальная гипертензия в случаях, когда пероральное лечение невозможно;
— внезапные повышения кровяного давления (гипертонический криз и гипертоническая энцефалопатия).

— ангионевротический отек в анамнезе (в т.ч. связанный с применением ингибиторов АПФ);
— порфирия;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский возраст;
— повышенная чувствительность к эналаприлу или другим компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим ингибиторам АПФ.

Устанавливают индивидуально в зависимости от состояния больного.
При лечении артериальной гипертензии препарат назначают в начальной дозе 5 мг/сут. Коррекцию дозы проводят в зависимости от достигнутого клинического эффекта. Обычно поддерживающая суточная доза составляет от 10-20 мг, в исключительных случаях - до 40 мг в 1 или 2 приема. Начальная доза для больных, которые получали диуретики до начала лечения Энапом, составляет 2.5 мг 1 раз/сут.
При хронической сердечной недостаточности рекомендуемая начальная доза препарата составляет 2.5 мг 1 раз/сут. Увеличивать дозу препарата следует постепенно до достижения максимального клинического эффекта; в среднем для подбора оптимальной дозы требуется 2-4 недели. Средняя поддерживающая доза составляет 2.5-10 мг/сут в 1 прием, максимальная поддерживающая доза - 40 мг/сут в 2 приема.
При бессимптомной дисфункции левого желудочка рекомендуемая начальная доза препарата составляет 2.5 мг 2 раза/сут; в зависимости от состояния пациента возможна коррекция дозы. Средняя поддерживающая доза составляет 10 мг 2 раза/сут.
При лечении реноваскулярной гипертензии или при подозрении на реноваскулярную гипертензию терапию должен проводить врач, имеющий опыт лечения данного заболевания.

Инъекции вводятся медленно внутривенно, в течение не менее 5 минут. Возможно также разведение препарата в 50 мл 5% раствора глюкозы, физрастворе, в 5% растворе глюкозы в физрастворе или 5% растворе глюкозы в растворе Хартмана.

Показание Дозировка
1 ампула = 1 мл = 1.25 мг гипертензия 1,25 мг* каждые 6 часов гемодиализ 0,625 мг каждые 6 часов

* Больным, принимающим диуретики, назначают начальную дозу в 0.625 мг (0.5 мл).

Если через один час клинический эффект неудовлетворительный, можно повторно ввести такую же дозу, а через 6 часов продолжить лечение, назначив полную дозу (1.25 мг каждые 6 часов).
Терапия Энапом в/в обычно длится 48 часов. При переходе на пероральную форму лечения таблетками Энап рекомендуемая начальная доза составляет 5 мг в день для больных, которым ранее вводились обычные дозы Энапа в инъекциях. При необходимости доза может быть увеличена. Для больных, лечение которых проводилось половинной начальной дозой Энапа в инъекциях, рекомендуемая доза препарата при переходе на пероральную форму составляет 2,5 мг в день.

При лечении артериальной гипертензии при заболеваниях почек режим дозирования устанавливают в зависимости от выраженности нарушений функции почек или от значений КК. При

начальная доза составляет 5 мг/сут, при - 2.5 мг/сут, дозу препарата следует постепенно увеличивать, пока не будет достигнут удовлетворительный клинический эффект.
в день проведения диализа препарат назначают в дозе 2.5 мг, в другие дни дозу корректируют в зависимости от уровня АД.
Лечение Энапом проводят длительно, обычно в течение всей жизни. Терапия препаратом позволяет снизить АД и поддерживать его на желаемом уровне. Применение препарата предотвращает или уменьшает риск развития осложнений, вызываемых артериальной гипертензией.
Препарат следует принимать в одно и то же время дня.
При пропуске приема очередной дозы препарата необходимо принять пропущенную дозу как можно быстрее. Если приближается время следующего приема препарата, следует пропустить прием забытой дозы и принять вовремя очередную дозу. Ни в коем случае не следует удваивать дозу.
Препарат можно принимать вне зависимости от приема пищи. Таблетки следует проглатывать целиком, запивая небольшим количеством жидкости.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - артериальная гипотензия (в т.ч. ортостатическая), обморок.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: возможны головокружение, головная боль, чувство усталости, слабость; редко - обморок.
Со стороны дыхательной системы: часто - сухой кашель (обычно прекращается через несколько недель после отмены препарата), бронхоспазм, ринорея, фарингит.
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, сухость во рту, диарея, повышение активности трансаминаз, холестатическая желтуха.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, ангионевротический отек.
Дерматологические реакции: редко - фотосенсибилизация.
Со стороны мочевыделительной системы: в отдельных случаях (особенно у пациентов с исходным нарушением функции почек или принимающих диуретики) - обратимое нарушение функции почек, которое сопровождается увеличением концентрации мочевины и креатинина в сыворотке крови, протеинурия. После отмены Энапа эти показатели нормализуются.
Со стороны системы кроветворения: редко - анемия, лейкопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Прочие: в научной литературе появлялись сообщения о развитии волчаночноподобного синдрома (повышенная температура тела, артралгия, миалгия, серозит, васкулит, повышение СОЭ, лейкоцитоз, эозинофилия).
Побочные эффекты, наблюдающиеся при применении Энапа, как правило имеют слабовыраженный, преходящий характер и не требуют отмены препарата.

Энап противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
При наступлении беременности в период лечения Энапом препарат следует немедленно отменить.

В период проведения терапии Энапом следует регулярно контролировать состояние пациента, особенно в начале лечения и/или при подборе оптимальной индивидуальной дозы препарата.
Следует иметь в виду возможность развития артериальной гипотензии (даже через несколько часов после приема первой дозы) у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью, тяжелыми нарушениями функции почек, а также у пациентов с нарушениями водно-электролитного баланса, обусловленными лечением диуретиками, бессолевой диетой, диареей, рвотой, а также у пациентов, находящихся на гемодиализе.
С осторожностью (из-за риска развития артериальной гипотензии) назначают препарат пациентам с ИБС, тяжелыми цереброваскулярными заболеваниями, при стенозе устья аорты с нарушениями гемодинамики или других препятствиях оттоку крови из левого желудочка.
Артериальная гипотензия с тяжелыми последствиями наблюдается редко и имеет преходящий характер. Преходящая артериальная гипотензия не является противопоказанием к продолжению лечения. Как только давление стабилизируется, можно продолжить терапию препаратом в средних рекомендуемых дозах.
Если пациент с артериальной гипертензией получал лечение диуретиками, то их по возможности следует отменить за 2-3 дня до начала лечения Энапом. В противном случае существенно возрастает риск развития артериальной гипотензии. Если отмена диуретиков невозможна, то Энап следует применять в уменьшенных дозах. При хронической сердечной недостаточности дозу диуретиков необходимо уменьшить.
Пациента следует предупредить, что при возникновении рецидивов артериальной гипотензии, сопровождающейся тошнотой, учащением ЧСС и обмороками, необходимо проконсультироваться с врачом.
Следует избегать назначения препарата пациентам с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозом артерии единственной почки.
Перед началом лечения и во время терапии следует проводить мониторинг функции почек.
Следует учитывать, что больным сахарным диабетом с нормоальбуминурией Энап назначают только после определения функционального почечного резерва, при микро- и макроальбуминурии - без предварительного определения.
В период лечения Энапом возможно повышение содержания калия в сыворотке крови, особенно у больных с хронической почечной недостаточностью, сахарным диабетом, при одновременном назначении калийсберегающих диуретиков или препаратов калия. Таких пациентов следует проинформировать о необходимости обращения к врачу при появлении мышечной слабости и аритмии.
Пациентам, получающим Энап, не следует употреблять алкоголь из-за риска развития артериальной гипотензии.
В случае развития побочных эффектов или отека Квинке (резкий отек губ, лица, шеи, рук и ног, сопровождающийся удушьем и охриплостью голоса) Энап следует отменить и назначить соответствующее лечение.
Следует отменить препарат перед исследованием функции паращитовидных желез.
Перед проведением запланированного оперативного вмешательства следует поставить в известность анестезиолога о том, что пациент получает Энап, поскольку существует риск развития артериальной гипотензии при проведении общей анестезии.
Следует иметь в виду, что при лечении Энапом у пациентов, которым показано проведение диализа, возможно развитие аллергических реакций из-за использования некоторых типов фильтрующих мембран, применяющихся при гемодиализе или других видах фильтрации крови.
В период лечения аллергии (десенсибилизация) к осиному или пчелиному яду у пациентов, получающих Энап, возможно развитие реакции повышенной чувствительности.
Использование в педиатрии
Не следует назначать препарат детям, т.к. эффективность и безопасность его применения в педиатрии не изучены.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
С осторожностью назначают препарат пациентам, занимающимся потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.

Симптомы: артериальная гипотензия.
Лечение: следует придать пациенту горизонтальное положение с приподнятыми ногами. Показано промывание желудка с дальнейшим назначением активированного угля. В более серьезных случаях в условиях стационара проводят мероприятия, направленные на стабилизацию АД: в/в введение физиологического раствора или плазмозаменителей. Возможно применение гемодиализа.

При одновременном применении Энапа и калийсберегающих диуретиков (спиронолактона, триамтерена, амилорида) или препаратов калия возможно развитие гиперкалиемии.
При одновременном применении Энапа с диуретиками, бета-адреноблокаторами, метилдопой, нитратами, блокаторами кальциевых каналов, гидралазином, празозином возможно усиление гипотензивного действия.
При одновременном применении с НПВС (в т.ч. с ацетилсалициловой кислотой) возможно снижение эффекта Энапа и повышение риска развития нарушения функции почек.
При одновременном применении Энапа с этанолом, а также средствами для общей анестезии увеличивается риск развития артериальной гипотензии.
При одновременном применении Энапа с препаратами наперстянки клинически значимых взаимодействий не отмечено.
Энап ослабляет действие препаратов, содержащих теофиллин.
При одновременном применении Энапа и препаратов лития замедляется выведение лития и усиливается его действие (при применении данной комбинации показан контроль концентрации лития в плазме крови).
При одновременном применении Энапа и циметидина удлиняется период полувыведения эналаприла.

Препарат следует хранить в защищенном от влаги месте при температуре не выше 25°C. Не следует использовать препарат после истечения срока годности, указанного на упаковке.
Условия отпуска из аптек
Препарат отпускается по рецепту.

Енап-нл 20 20 мг/12.5 мг таб. х20

Енап (Enap)
Енап-Н (Enap-H)
Енап-НЛ (Enap-HL)
Енап Р (Enap R)

ЕНАПТаблетки:1 таблетка містить еналаприлу малеату 2,5; 5; 10 або 20 мг;
у контурній чарунковій упаковці 10 шт. в коробці 2 упаковки.

ЕНАП-H
Таблетки: 1 таблетка містить еналаприлу малеату - 10 мг, гідрохлоротіазиду - 25 мг;
у контурній чарунковій упаковці 10 шт. в коробці 2 упаковки.

ЕНАП-НЛ
Таблетки: 1 таблетка містить еналаприлу малеату - 10 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг;
у контурній чарунковій упаковці 10 шт. в коробці 2 упаковки.

ЕНАП-Р
Розчин для внутрішньовенного введення:
1 ампула (1 мл) містить 1,25 мг еналаприлу (у формі эналаприлата);
в ампулах по 5 мл, 5 ампул в упаковці.

таб. 2.5 мг: П №013165/03-2002, 30.06.03
таб. 5 мг: П №013165/01-2001, 30.06.03
таб. 10 мг, 20 мг: П №013165/02-2001 30.06.03
Енап-Н: №012098/01, 19.08.2005
Енап-НЛ: №013029/01-2001, 04.06.2001
Енап-Р: П №015813/01, 02.07.2004

Еналаприлу малеат - інгібітор АПФ. Фармакологічну активність має метаболіт еналаприлу - эналаприлат. Пригнічує утворення ангіотензину II та зменшує його судинозвужувальну дію. Енап поступово знижує артеріальний тиск, не викликаючи збільшення ЧСС та хвилинного об'єму. Знижує ОПСС, зменшує постнавантаження. Зменшує також переднавантаження, знижує тиск у правому передсерді і малому колі кровообігу. Препарат зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Енап знижує тонус виносять артеріол клубочків нирок, тим самим покращуючи внутриклубочковую гемодинаміку, і перешкоджає розвитку діабетичної нефропатії.
Енап не впливає на метаболізм глюкози, ліпопротеїнів, а також на статеву функцію.
Максимальний ефект препарату відзначається через 6-8 год. Ефект зберігається протягом 24 год. Загальний терапевтичний ефект досягається через декілька тижнів лікування.

ЕНАП-H і ЕНАП-НЛ

комбіновані антигіпертензивні препарати, що містять еналаприлу малеат та гідрохлоротіазид.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Порушує реабсорбцію іонів натрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату; затримує в організмі іони кальцію. Сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску.

- первинна артеріальна гіпертензія;
- вторинна артеріальна гіпертензія при захворюваннях нирок (у т. ч. при нирковій недостатності, діабетичній нефропатії);
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
- безсимптомна дисфункція лівого шлуночка (у складі комбінованої терапії).
ЕНАП-Р
- артеріальна гіпертензія у випадках, коли пероральне лікування неможливе;
- раптові підвищення кров'яного тиску (гіпертонічний криз і гіпертонічна енцефалопатія).

- ангіоневротичний набряк в анамнезі (у т.ч. пов'язаний із застосуванням інгібіторів АПФ);
- порфирія;
- вагітність;
- лактація (грудне вигодовування);
- дитячий вік;
- підвищена чутливість до еналаприлу або до інших компонентів препарату;
- підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ.

Встановлюють індивідуально залежно від стану хворого.
При лікуванні артеріальної гіпертензії препарат призначають у початковій дозі 5 мг/добу. Корекцію дози проводять залежно від досягнутого клінічного ефекту. Звичайно підтримуюча добова доза становить 10-20 мг, у виняткових випадках - до 40 мг в 1 або 2 прийоми. Початкова доза для хворих, які отримували діуретики до початку лікування Энапом, становить 2.5 мг 1 раз/добу.
При хронічній серцевій недостатності рекомендована початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 раз/добу. Збільшувати дозу препарату слід поступово до досягнення максимального клінічного ефекту; в середньому для підбору оптимальної дози потрібно 2-4 тижні. Середня підтримуюча доза становить 2,5-10 мг/добу в 1 прийом, максимальна підтримуюча доза - 40 мг/добу в 2 прийоми.
При безсимптомній дисфункції лівого шлуночка рекомендована початкова доза становить 2.5 мг 2 рази/добу; залежно від стану пацієнта можлива корекція дози. Середня підтримуюча доза становить 10 мг 2 рази/добу.
При лікуванні реноваскулярной гіпертензії або при підозрі на реноваскулярную гіпертензію терапію повинен проводити лікар, який має досвід лікування даного захворювання.

Ін'єкції вводяться повільно внутрішньовенно протягом не менше 5 хвилин. Можливо також розведення препарату в 50 мл 5% розчину глюкози, фізрозчині, у 5% розчині глюкози у фізрозчині або 5% розчині глюкози в розчині Хартмана.

Показання Дозування
1 ампула = 1 мл = 1.25 мг гіпертензія 1,25 мг* кожні 6 годин гемодіаліз 0,625 мг кожні 6 годин

* Хворим, які приймають діуретики, призначають початкову дозу 0.625 мг (0.5 мл).

Якщо через одну годину клінічний ефект незадовільний, можна повторно ввести таку ж дозу, а через 6 годин продовжити лікування, призначивши повну дозу (1.25 мг кожні 6 годин).
Терапія Энапом в/в зазвичай триває 48 годин. При переході на пероральну форму лікування таблетками Енап рекомендована початкова доза становить 5 мг на день для хворих, яким раніше вводилися звичайні дози Энапа в ін'єкціях. При необхідності доза може бути збільшена. Для хворих, лікування яких проводилося половинної початковою дозою Энапа в ін'єкціях, рекомендована доза препарату при переході на пероральну форму становить 2,5 мг на день.

При лікуванні артеріальної гіпертензії при захворюваннях нирок режим дозування встановлюють залежно від вираженості порушень функції нирок або від значень КК. При

початкова доза становить 5 мг/добу, при - 2.5 мг/добу, дозу препарату слід поступово збільшувати, поки не буде досягнутий задовільний клінічний ефект.
в день проведення діалізу препарат призначають у дозі 2.5 мг, в інші дні дозу коригують залежно від рівня артеріального тиску.
Лікування Энапом проводять довгостроково, зазвичай протягом усього життя. Терапія препаратом дозволяє знизити артеріальний тиск і підтримувати його на бажаному рівні. Застосування препарату запобігає або зменшує ризик розвитку ускладнень, спричинених артеріальною гіпертензією.
Препарат слід приймати в один і той же час дня.
При пропуску прийому чергової дози препарату необхідно прийняти пропущену дозу якомога швидше. Якщо наближається час наступного прийому препарату, то слід пропустити прийом забутої дози і вчасно прийняти чергову дозу. Ні в якому разі не слід подвоювати дозу.
Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетки слід проковтувати цілком, запиваючи невеликою кількістю рідини.

З боку серцево-судинної системи: рідко - артеріальна гіпотензія (у т.ч. ортостатична), непритомність.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі запаморочення, головний біль, відчуття втоми, слабкість; рідко - непритомність.
З боку дихальної системи: часто - сухий кашель (зазвичай припиняється через кілька тижнів після відміни препарату), бронхоспазм, ринорея, фарингіт.
З боку травної системи: рідко - нудота, сухість у роті, діарея, підвищення активності трансаміназ, холестатична жовтяниця.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк.
Дерматологічні реакції: рідко - фотосенсибілізація.
З боку сечовидільної системи: в окремих випадках (особливо у пацієнтів із вихідним порушенням функції нирок або які приймають діуретики) - оборотне порушення функції нирок, яке супроводжується підвищенням концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові, протеїнурія. Після скасування Энапа ці показники нормалізуються.
З боку системи кровотворення: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Інші: в науковій літературі з'являлися повідомлення про розвиток волчаночноподобного синдрому (підвищена температура тіла, артралгія, міалгія, серозит, васкуліт, підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, еозинофілія).
Побічні ефекти, що спостерігаються при застосуванні Энапа, як правило мають слабовиражений, минущий характер і не потребують відміни препарату.

Енап протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
При настанні вагітності в період лікування Энапом препарат слід негайно відмінити.

В період проведення терапії Энапом слід регулярно контролювати стан пацієнта, особливо на початку лікування та/або при підборі оптимальної індивідуальної дози препарату.
Слід мати на увазі можливість розвитку артеріальної гіпотензії (навіть через кілька годин після прийому першої дози) у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, тяжкими порушеннями функції нирок, а також у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу, зумовленими лікуванням діуретиками, безсольової дієтою, діареєю, блюванням, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.
З обережністю через ризик розвитку артеріальної гіпотензії) призначають препарат пацієнтам з ІХС, важкими цереброваскулярними захворюваннями, при стенозі устя аорти з порушеннями гемодинаміки або інших перешкод відтоку крові з лівого шлуночка.
Артеріальна гіпотензія з тяжкими наслідками спостерігається рідко і має минущий характер. Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування. Як тільки тиск стабілізується, можна продовжити терапію препаратом у середніх рекомендованих дозах.
Якщо пацієнт з артеріальною гіпертензією отримував лікування діуретиками, то їх по можливості слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування Энапом. В іншому випадку істотно зростає ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Якщо відміна діуретиків неможлива, то Енап слід застосовувати у зменшених дозах. При хронічній серцевій недостатності необхідно зменшити дозу діуретиків.
Пацієнта слід попередити, що при виникненні рецидивів артеріальної гіпотензії, що супроводжується нудотою, почастішанням ЧСС і непритомністю, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Слід уникати призначення препарату пацієнтам з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки.
Перед початком лікування і під час терапії слід проводити моніторинг функції нирок.
Слід враховувати, що хворим на цукровий діабет з нормоальбуминурией Енап призначають тільки після визначення функціонального ниркового резерву, при мікро - і макроальбуминурии - без попереднього визначення.
У період лікування Энапом можливе підвищення вмісту калію в сироватці крові, особливо у хворих з хронічною нирковою недостатністю, цукровим діабетом, при одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків або препаратів калію. Таких пацієнтів слід проінформувати про необхідність звернення до лікаря при появі м'язової слабкості та аритмії.
Пацієнтам, які отримують Енап, не слід вживати алкоголь через ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
У випадку розвитку побічних ефектів або набряку Квінке (різкий набряк губ, обличчя, шиї, рук і ніг, що супроводжується задухою і захриплістю голосу) Енап слід відмінити і призначити відповідне лікування.
Слід відмінити препарат перед дослідженням функції паращитовидних залоз.
Перед проведенням запланованого оперативного втручання слід поінформувати анестезіолога про те, що пацієнт отримує Енап, оскільки існує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при проведенні загальної анестезії.
Слід мати на увазі, що при лікуванні Энапом у пацієнтів, яким показано проведення діалізу, можливий розвиток алергічних реакцій через використання деяких типів фільтруючих мембран, що застосовуються при гемодіалізі або інших видах фільтрації крові.
У період лікування алергії (десенсибілізація) до осиному або бджолиного яду у пацієнтів, які отримують Енап, можливий розвиток реакції підвищеної чутливості.
Використання в педіатрії
Не слід призначати препарат дітям, оскільки ефективність і безпека його застосування в педіатрії не вивчені.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
З обережністю призначають препарат пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Симптоми: артеріальна гіпотензія.
Лікування: слід надати пацієнту горизонтальне положення з піднятими ногами. Показане промивання шлунка з подальшим призначенням активованого вугілля. У більш серйозних випадках в умовах стаціонару проводять заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: в/в введення фізіологічного розчину або плазмозамінників. Можливе застосування гемодіалізу.

При одночасному застосуванні Энапа і калійзберігаючих діуретиків (спіронолактону, тріамтерену, амилорида) або препаратів калію можливий розвиток гіперкаліємії.
При одночасному застосуванні Энапа з діуретиками, бета-адреноблокаторами, метилдопой, нітратами, блокаторами кальцієвих каналів, гідралазіном, празозином можливе посилення гіпотензивної дії.
При одночасному застосуванні з НПЗЗ (у т. ч. з ацетилсаліциловою кислотою) можливе зниження ефекту Энапа і підвищення ризику розвитку порушення функції нирок.
При одночасному застосуванні Энапа з етанолом, а також засобами для загальної анестезії збільшується ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
При одночасному застосуванні Энапа з препаратами наперстянки клінічно значущих взаємодій не відзначено.
Енап послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
При одночасному застосуванні Энапа і препаратів літію сповільнюється виведення літію і посилюється його дію (при застосуванні даної комбінації показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).
При одночасному застосуванні Энапа і циметидину подовжується період напіввиведення еналаприлу.

Препарат слід зберігати в захищеному від вологи місці при температурі не вище 25°C. Не слід використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом.