Купить Эналаприл таблетки 20 мг, 20 шт.

Эналаприл

таблетки

в 1 таблетке содержится:
эналаприла малеата 20 мг

20 шт.

- ингибитор АПФ. Является пролекарством, из которого в организме образуется активный метаболит эналаприлат. Полагают, что механизм антигипертензивного действия связан с конкурентным ингибированием активности АПФ, которое приводит к снижению скорости превращения ангиотензина I в ангиотензин II, являющийся мощным сосудосуживающим веществом. В результате уменьшения концентрации ангиотензина II происходит вторичное увеличение активности ренина плазмы за счет устранения отрицательной обратной связи при высвобождении ренина и прямое снижение секреции альдостерона. Кроме того, эналаприлат, по-видимому, оказывает влияние на кинин-калликреиновую систему, препятствуя распаду брадикинина.
Благодаря сосудорасширяющему действию, уменьшает ОПСС (постнагрузку), давление заклинивания в легочных капиллярах (преднагрузку) и сопротивление в легочных сосудах; повышает минутный объем сердца и толерантность к нагрузке.

Артериальная гипертония (в том числе реноваскулярная);
Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).

Ангионевротический отек в анамнезе;
Прогрессирующая азотемия при двустороннем стенозе почечных артерий или стенозе почечной артерии единственной почки;
Беременность;
Лактация;
Детский возраст;
Повышенная чувствительность к ингибиторам АПФ.

При лечении артериальной гипертонии (эссенциальной и реноваскулярной) и хронической сердечной недостаточности средняя суточная доза препарата составляет 10-20 мг. Кратность приема 1 раз в сутки. При необходимости доза препарата может быть увеличена до 40 мг в сутки. При отсутствии достаточного контроля за больным суточную дозу в 40 мг рекомендуется разделить на 2 приема.
Начальная доза препарата у больных с почечной недостаточностью и у больных, принимающих диуретики, составляет 2.5 мг.
За 2-3 дня до начала лечения Эналаприлом диуретики рекомендуется отменить.

Большинство побочных эффектов носят временный характер и не требуют отмены препарата.
Возможны: головная боль, головокружение, чувство усталости, повышенная утомляемость, тошнота, ортостатическая гипотония, сердцебиение, тахикардия.
Редко: аллергические реакции в виде кожной сыпи, зуда; сухой кашель, нарушение функции печени и/или почек, гиперкалиемия, протеинурия.
Крайне редко: при использовании высоких доз возможны нарушения сна, депрессия, парестезии.

С осторожностью назначают пациентам с выраженным нарушением функции почек, больным, страдающим коллагеновыми заболеваниями.
У больных с заболеваниями почек и пациентов, принимающих высокие дозы препарата, необходимо регулярно контролировать наличие белка в моче. В целях уменьшения риска развития гипотензии рекомендуется начинать лечение с малых доз и принимать препарат на ночь. Первый день приема препарата у пожилых пациентов рекомендуется проводить в стационарных условиях.. В период беременности препарат не применяют. Эналаприл вызывает дефицит амниотической жидкости у беременных, что приводит к развитию у плода гипотензии и почечной недостаточности. Эналаприл может способствовать развитию ложно-положительной реакции на ацетон в моче.

Гипотензивный эффект эналаприла усиливают другие антигипертензивные препараты, диуретики, опиоидные анальгетики и средства для наркоза. При одновременном приеме эналаприла с НПВС возможно снижение их эффекта; с калийсберегающими диуретиками - возможна гиперкалиемия; с иммунодепрессантами - возрастает риск развития угнетающего действия на костный мозг; с солями лития - наблюдается замедление выведения лития.

Еналаприл

таблетки

в 1 таблетці міститься:
еналаприлу малеату 20 мг

20 шт.

- інгібітор АПФ. Є проліками, з якого в організмі утворюється активний метаболіт эналаприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, який є потужним судинозвужувальну речовиною. В результаті зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну і пряме зниження секреції альдостерону. Крім того, эналаприлат, мабуть, впливає на кинин-калликреиновую систему, перешкоджаючи розпаду брадикініну.
Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (післянавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) і опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження.

Артеріальна гіпертонія (в тому числі реноваскулярна);
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Ангіоневротичний набряк в анамнезі;
Прогресуюча азотемія при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки;
Вагітність;
Лактація;
Дитячий вік;
Підвищена чутливість до інгібіторів АПФ.

При лікуванні артеріальної гіпертонії (есенціальною та реноваскулярной) і хронічної серцевої недостатності середня добова доза препарату становить 10-20 мг. Кратність прийому 1 раз на добу. При необхідності доза препарату може бути збільшена до 40 мг на добу. За відсутності достатнього контролю за хворим добову дозу 40 мг, рекомендується розділити на 2 прийоми.
Початкова доза препарату у хворих з нирковою недостатністю та у хворих, які приймають діуретики, становить 2.5 мг.
За 2-3 дні до початку лікування Еналаприлом діуретики рекомендується відмінити.

Більшість побічних ефектів носять тимчасовий характер і не потребують відміни препарату.
Можливі: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, підвищена стомлюваність, нудота, ортостатична гіпотонія, серцебиття, тахікардія.
Рідко: алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу; сухий кашель, порушення функції печінки і/або нирок, гіперкаліємія, протеїнурія.
Вкрай рідко при використанні високих доз можливі порушення сну, депресія, парестезії.

З обережністю призначають пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок, хворим, страждаючим колагеновими захворюваннями.
У хворих із захворюваннями нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, необхідно регулярно контролювати наявність білка в сечі. З метою зменшення ризику розвитку гіпотензії рекомендується починати лікування з малих доз і приймати препарат на ніч. Перший день прийому препарату у літніх пацієнтів рекомендується проводити в стаціонарних умовах. В період вагітності препарат не застосовують. Еналаприл викликає дефіцит амніотичної рідини у вагітних, що призводить до розвитку у плода гіпотензії та ниркової недостатності. Еналаприл може сприяти розвитку хибно-позитивній реакції на ацетон у сечі.

Гіпотензивний ефект еналаприлу підсилюють інші антигіпертензивні препарати, діуретики, опіоїдні аналгетики і засоби для наркозу. При одночасному прийомі еналаприлу з НПЗЗ можливе зниження їх ефекту; з калійзберігаючими діуретиками можлива гіперкаліємія; з імунодепресантами - зростає ризик розвитку пригнічувальної дії на кістковий мозок; з солями літію - спостерігається уповільнення виведення літію.