Купить Экватор таб. 10мг+20мг №30

Экватор

Таблетки

1 табл. содержит амлодипин 10 мг и лизиноприл 20 мг

30 шт.

Экватор оказывает гипотензивное, сосудорасширяющее, антиангинальное действие.

Эссенциальная гипертензия (больным, которым показана комбинированная терапия).

повышенная чувствительность к какому-либо из компонентов Экватора или к другим производным дигидропиридина; ангионевротический отек в анамнезе, в т.ч. вызванный применением других ингибиторов АПФ, наследственный или идиопатический; гемодинамически значимый стеноз аорты или митрального клапана или гипертрофическая кардиомиопатия; выраженная артериальная гипотензия, кардиогенный шок; беременность; период грудного вскармливания; возраст до 18 лет (из-за отсутствия данных об эффективности и безопасности Экватора в данной возрастной группе).

Внутрь, независимо от приема пищи. Рекомендуется в случаях, когда прием препаратов, отдельно содержащих действующие компоненты Экватора в тех же дозах, не обеспечивает должный контроль АД.

Суточная доза для пациентов, не принимающих антигипертензивные средства, — 1 табл.

За 2-3 дня до начала терапии следует прекратить прием диуретика, если такое лечение проводится. В случае, когда отмена диуретика невозможна, начальная доза Экватора составляет 1/2 табл. в сутки, после приема которой в течение нескольких часов следует обеспечить врачебное наблюдение за больным из-за возможного развития симптоматической гипотензии.

При сердечной недостаточности и выраженной артериальной гипертензии поддерживающая доза — 1 табл.

При почечной недостаточности, при клиренсе креатинина 30-70 мл/мин назначают 1/2 обычной начальной дозы, т.к. выведение лизиноприла осуществляется почками. Поддерживающая доза Экватора зависит от индивидуальной реакции больного, лечение требует проведения регулярного контроля функции почек, уровня калия и натрия в крови.

Встречающиеся побочные реакции обычно носят невыраженный и преходящий характер, отмена лечения требуется в редких случаях.

Побочные эффекты, вызываемые комбинированным препаратом, возникают не чаще, чем в случаях приема каждого компонента отдельно. Наиболее часто встречаются: головная боль (8%), сухой кашель (5%) и головокружение (3%). Возможны: слабость, диарея, тошнота, рвота, ортостатическая гипотензия, кожный зуд, кожная сыпь, отек щиколоток ног, покраснение кожи лица, боль в груди, артралгия (1-3%). Частота прочих побочных эффектов менее 1%.

При повышенной чувствительности возможно развитие ангионевротического отека лица, конечностей, губ, языка, надгортанника и гортани (0,1%). В таких случаях следует немедленно прекратить лечение и наблюдать больного до полного исчезновения всех симптомов.

Со стороны лабораторных показателей: гиперкалиемия, повышение уровня креатинина, азота мочевины, активности печеночных ферментов и билирубина крови, особенно при заболевании почек, сахарном диабете и реноваскулярной гипертензии.

Со стороны органов кроветворения: лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз (воздействие АПФ ингибитора), тромбоцитопения, эритроцитопения, при длительном лечении возможно небольшое снижение концентрации гемоглобина и гематокрита.

Прочие, редко встречающиеся побочные реакции:

Со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмии, усиленное сердцебиение, тахикардия, вероятно в результате чрезмерного снижения АД у больных с высоким риском инфаркта миокарда, цереброваскулярного инсульта.

Со стороны пищеварительного тракта: нарушение функции кишечника, сухость во рту, боль в животе, панкреатит, гепатоцеллюлярная или холестатическая желтуха, гепатит, гиперплазия десен, снижение аппетита.

Со стороны кожных покровов: крапивница, повышенное потоотделение, зуд, алопеция.

Со стороны мочеполовой системы: нарушение функции почек, учащенное мочеиспускание, олигурия, анурия, острая почечная недостаточность, уремия, протеинурия, импотенция.

Со стороны иммунной системы: синдром с появлением антинуклеарных антител, ускорением СОЭ и артралгией; миалгия; многоформная эритема; лихорадка.

Со стороны ЦНС: повышенная сонливость, мышечная фасцикуляция конечностей и губ, астения, лабильность настроения, спутанность сознания.

В защищенном от света месте, при температуре не выше 25°C.

Екватор

Таблетки

1 табл. містить амлодипін 10 мг і лізиноприл 20 мг

30 шт.

Екватор надає гіпотензивну, судинорозширювальну, антиангінальну дію.

Есенціальна гіпертензія (хворим, яким показана комбінована терапія).

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів Екватора або до інших похідних дигідропіридину; ангіоневротичний набряк в анамнезі, у т. ч. спричинений застосуванням інших інгібіторів АПФ, спадковий або ідіопатичний; гемодинамічно значимий стеноз аорти або мітрального клапана або гіпертрофічна кардіоміопатія; виражена артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (через відсутність даних щодо ефективності та безпеки Екватора в даній віковій групі).

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Рекомендується у випадках, коли прийом препаратів, що містять окремо діючі компоненти Екватора в тих же дозах, не забезпечує належний контроль АТ.

Добова доза для пацієнтів, які не приймають антигіпертензивні засоби, - 1 табл.

За 2-3 дні до початку терапії слід припинити прийом діуретика, якщо таке лікування проводиться. У разі, коли відміна діуретика неможлива, початкова доза Екватора становить 1/2 табл. у добу, після прийому якій протягом кількох годин слід забезпечити лікарське спостереження за хворим із-за можливого розвитку симптоматичної гіпотензії.

При серцевій недостатності і вираженій артеріальній гіпертензії підтримуюча доза - 1 табл.

При нирковій недостатності при кліренсі креатиніну 30-70 мл/хв призначають 1/2 звичайної початкової дози, оскільки виведення лізиноприлу здійснюється нирками. Підтримуюча доза Екватора залежить від індивідуальної реакції хворого, лікування потребує проведення регулярного контролю функції нирок, рівня калію та натрію в крові.

Зустрічаються побічні реакції звичайно носять невираженний і минущий характер, відміна лікування потрібно в рідкісних випадках.

Побічні ефекти, викликані комбінованим препаратом, виникають не частіше, ніж у випадках прийому кожного компонента окремо. Найбільш часто зустрічаються: головний біль (8%), сухий кашель (5%) та запаморочення (3%). Можливі: слабкість, діарея, нудота, блювання, ортостатична гіпотензія, шкірний свербіж, шкірний висип, набряк щиколоток ніг, почервоніння шкіри обличчя, біль у грудях, артралгія (1-3%). Частота інших побічних ефектів менше 1%.

При підвищеній чутливості можливий розвиток ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і гортані (0,1%). У таких випадках слід негайно припинити лікування і спостерігати хворого до повного зникнення всіх симптомів.

З боку лабораторних показників: гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини, активності печінкових ферментів і білірубіну крові, особливо при захворюванні нирок, цукровому діабеті та реноваскулярной гіпертензії.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (вплив інгібітору АПФ), тромбоцитопенія, еритроцитопенія, при тривалому лікуванні можливе невелике зниження концентрації гемоглобіну і гематокриту.

Інші, рідко зустрічаються побічні реакції:

З боку серцево-судинної системи: аритмії, посилене серцебиття, тахікардія, ймовірно в результаті надмірного зниження АТ у хворих з високим ризиком інфаркту міокарда, цереброваскулярного інсульту.

З боку травного тракту: порушення функції кишечнику, сухість у роті, біль у животі, панкреатит, гепатоцелюлярна або холестатична жовтяниця, гепатит, гіперплазія ясен, зниження апетиту.

З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищене потовиділення, свербіж, алопеція.

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, часте сечовипускання, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія, імпотенція.

З боку імунної системи: синдром з появою антинуклеарних антитіл, прискоренням ШОЕ і артралгією; міалгія; багатоформна еритема; лихоманка.

З боку ЦНС: підвищена сонливість, м'язова фасцикуляция кінцівок і губ, астенія, лабільність настрою, сплутаність свідомості.

У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C.