Купить Эколевид (левофлоксацин) таблетки 250 мг, 5 шт.

Эколевид

Ekolevid

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

1 таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит:
активное вещество: левофлоксацина гемигидрат (в пересчете на левофлоксацин) - 250 мг.
вспомогательные вещества: лактулоза, лактозы моногидрат, повидон низкомолекулярный, кроскармеллоза натрия, натрия лаурилсульфат, тальк, магния стеарат, целлюлоза микрокристаллическая,
состав оболочки: гипромеллоза, титана диоксид, макрогол 4000, тальк

5 таблеток

Эколевид — синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов, содержащий в качестве активного вещества левовращающий изомер офлоксацина.
Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах бактерий.
Левофлоксацин действует бактерицидно, активен в отношении большого количества возбудителей бактериальных инфекций как в условиях in vitro, так и in vivo.

Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (в том числе Staphylococcus коагулазонегативные (чувствительные к метициллину и умеренно чувствительные к метициллину), Staphylococcus aureus (чувствительные к метициллину), Staphylococcus epidermidis (чувствительные к метициллину)), Streptococci группы С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (чувствительные и резистентные к пенициллину), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans (чувствительные и резистентные к пенициллину ),

Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumannii, Actinobacillus actinomycetemcomitans), Citrobacter freundii, Eikenellacorrodens, Enterobacter spp. (в том числе Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (чувствительные и резистентные к ампициллину), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в том числе Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae(продуцирующие и не продуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella cаnis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (в т.ч. Serratia marcescens).

Анаэробныемикроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.

Другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. ( в т.ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Micobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Лактулоза, входящая в состав Эколевида в качестве бифидогенного фактора, является синтетическим дисахаридом, молекула которого состоит из остатков галактозы и фруктозы. Лактулоза в желудке и верхних отделах кишечника не всасывается и не гидролизуется. Высвобождающаяся из таблеток Эколевидалактулоза в качестве субстрата ферментируется нормальной микрофлорой толстого кишечника, стимулируя рост бифидобактерий и лактобацилл. В результате гидролиза лактулозы в толстом кишечнике образуются органические кислоты - молочная, уксусная и муравьиная, подавляющие рост патогенных микроорганизмов и уменьшающие вследствие этого продукцию азотсодержащих токсических веществ.

Таким образом, лактулоза в составе Эколевида снижает повреждающее действие антибиотика на нормальную микрофлору кишечника и риски побочных эффектов, связанные с дисбиозами.

Фармакокинетика

После перорального приема левофлоксацин быстро и практически полностью всасывается в тонкой кишке. Прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции. Биодоступность 500 мг левофлоксацина после перорального приема составляет почти 100%. После приема разовой дозы 500 мг максимальная концентрация левофлоксацина составляет 5.2-6.9 мкг/мл, время достижения максимальной концентрации — 1.3 часа, период полувыведения — 6-8 часов.

Связь с белками плазмы — 30-40%. Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, органы мочеполовой системы, костную ткань, спинно-мозговую жидкость, предстательную железу, полиморфноядерные лейкоциты и альвеолярные макрофаги.
В печени небольшая часть окисляется и/или дезацетилируется. Выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. После перорального приема примерно 87% дозы выделяется в течение 48 часов почками в неизмененном виде, менее 4% в течение 72 часов кишечником.
Лактулоза, входящая в состав Эколевида, не оказывает влияние на основные фармакокинетические параметры, характеризующие биодоступность левофлоксацина.

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:

нижних дыхательных путей (обострение хронического бронхита, внебольничная пневмония); ЛОР-органов (в т.ч. острый гайморит); мочевыводящих путей и почек (в т.ч. острый пиелонефрит); кожи и мягких тканей (абсцессы, фурункулез); хронический бактериальный простатит; интраабдоминальные инфекции; лекарственно-устойчивые формы туберкулеза — в составе комплексной терапии. Гиперчувствительность к левофлоксацину, другим фторхинолонам или компонентам препарата. Эпилепсия. Поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами. Беременность. Период лактации. Детский и подростковый возраст (до 18 лет). Непереносимость лактозы или недостаточность лактазы, а также глюкозо-галактозная мальабсорбция.

С осторожностью: лицам пожилого возраста, при дефиците глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.

Противопоказано при беременности и кормлении грудью.

Эколевид принимают внутрь, до еды или в перерыве между приемами пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости.
Острый гайморит: по 500 мг 1 раз/сутки в течение 10-14 дней;
Внебольничная пневмония: по 500 мг 1-2 раз/сутки, 7-14 дней;
Обострение хронического бронхита: по 250-500 мг 1 раз/сут в течение 7-10 дней;
Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: 250 мг 1 раз/сутки в течение 3 дней;
Осложненные инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. пиелонефрит): 250 мг 1 раз/сутки (при тяжелом течении заболевания дозу следует увеличить) в течение 7-10 дней;
Хронический бактериальный простатит: 500 мг 1 раз/сутки, курс лечения — 28 дней;
Инфекции кожи и мягких тканей: по 250-500 мг 1-2 раза/сутки в течение 7-14 дней;
Интраабдоминальная инфекция: по 500 мг 1 раз/сутки, курс лечения 7-14 дней (в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную микрофлору);
Комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм туберкулеза: по 500 мг 1-2 раз/сутки, курс лечения - до 3 месяцев;
Длительность лечения зависит от вида и тяжести заболевания.
После купирования симптомов острого воспаления и нормализации температуры рекомендуется продолжать терапию левофлоксацином в течение 48-72 часов.
Дозирование препарата у пациентов с нарушенной функцией почек (клиренс креатинина менее 50 мл/минут) чивых форм туберкулеза: по 500 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения — до 3 месяцев.

Клиренс креатинина, мл/мин Режим дозирования Первоначальная доза 250 мг/24 ч Первоначальная доза 250 мг/24 ч Первоначальная доза 500 мг/12 ч 50-20 Далее 125 мг/24 ч Далее 250 мг/24 ч Далее 250 мг/12 ч 19-10 Далее 125 мг/48 ч Далее 125 мг/24 ч Далее 125 мг/12 ч Менее 10 (в т.ч. при гемодиализе и постоянном амбулаторном перитоне-альном диализе) Далее 125 мг/48 ч Далее 125 мг/24 ч Далее 125 мг/24 ч

После гемодиализа или постоянного амбулаторного перитонеального диализа не требуется введения дополнительных доз. Не требуется коррекции дозы у пациентов с нарушениями

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея (в т.ч. с кровью), нарушение пищеварения, снижение аппетита, боль в животе, псевдомембранозный колит; повышение активности «печеночных» трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение артериального давления, сосудистый коллапс, тахикардия, удлинение интервала QT, мерцательная аритмия.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, тремор, беспокойство, парестезии, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, судороги.

Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.

Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, мышечная слабость, миалгия, разрыв сухожилий, тендинит, рабдомиолиз.

Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.

Со стороны органов кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, геморрагии.

Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, повышенное потоотделение, дрожь).

Аллергические реакции: зуд и гиперемия кожи, отек кожи и слизистых оболочек, крапивница, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспазм, удушье, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.

Прочие: астения, обострение порфирии, фотосенсибилизация, стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.

При лечении больных пожилого возраста следует иметь в виду, что они часто страдают нарушениями функции почек.
Несмотря на то, что фотосенсибилизация на фоне лечения левофлоксацином отмечается достаточно редко, больным не рекомендуется подвергаться сильному солнечному или искусственному ультрафиолетовому облучению.
При подозрении на псевдомембранозный колит следует немедленно отменить левофлоксацин и начать соответствующее лечение. В таких случаях нельзя применять лекарственные средства, угнетающие моторику кишечника.
Больные с недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (наследственное нарушение обмена веществ) могут реагировать на фторхинолоны разрушением эритроцитов (гемолиз). В связи с этим, лечение левофлоксацином следует проводить с осторожностью.

Такие побочные эффекты левофлоксацина, как головокружение или сонливость, а также расстройства зрения, могут ухудшать реакционную способность и затруднять управление автомобилем, обслуживание машин и механизмов.

Имеются сообщения о выраженном снижении порога судорожной готовности при одновременном применении хинолонов и веществ, снижающих церебральный порог судорожной готовности. Это касается и одновременного приема хинолонов и теофиллина, а также нестероидных противовоспалительных препаратов - производных пропионовой кислоты.
Действие препарата ослабляется при одновременном применении с сукральфатом, антацидами, содержащими магний или алюминий, и солями железа. Левофлоксацин следует принимать не менее, чем за 2 часа до приема этих лекарственных средств.
При одновременном использовании антагонистов витамина К необходим контроль за показателями свертывающей системой крови.
Почечный клиренс левофлоксацина незначительно замедляют циметидин и пробенецид. Левофлоксацин незначительно увеличивает период полувыведения циклоспорина.
Прием глюкокортикостероидов повышает риск разрыва сухожилий.

Симптомы: проявляются на уровне центральной нервной системы (спутанность сознания, головокружение, нарушение сознания и судороги). Кроме того, могут отмечаться желудочно-кишечные расстройства (например, тошнота, рвота) и эрозивные поражения слизистых оболочек желудочно-кишечного тракта. В исследованиях, проведенных с использованием сверхвысоких доз левофлоксацина, было показано удлинение интервала QT.

Левофлоксацин не выводится посредством гемодиализа или перитонеального диализа. Специфического антидота (противодействующего вещества) не существует.

Лечение: промывание желудка и симптоматическая терапия.

Хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°С.

2 года.

Эколевид

Ekolevid

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина: левофлоксацину гемігідрат (у перерахуванні на левофлоксацин) - 250 мг.
допоміжні речовини: лактулоза, лактози моногідрат, повідон низькомолекулярний, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна,
склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол 4000, тальк

5 таблеток

Эколевид - синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить в якості активної речовини левовращающій ізомер офлоксацину.
Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій.
Левофлоксацин діє бактерицидно, активний відносно великої кількості збудників бактеріальних інфекцій як в умовах in vitro, так і in vivo.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (у т. ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (у тому числі Staphylococcus коагулазонегативні (чутливі до метициліну та помірно чутливі до метициліну), Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну), Staphylococcus epidermidis (чутливі до метициліну)), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (чутливі і резистентні до пеніциліну), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans (чутливі і резистентні до пеніциліну ),

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в т. ч. Acinetobacter baumannii, Actinobacillus actinomycetemcomitans), Citrobacter freundii, Eikenellacorrodens, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (чутливі і резистентні до ампіциліну), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae(що продукують та не продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т. ч. Pasteurella cаnis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens).

Анаэробныемикроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.

Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. ( в т. ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Micobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Лактулоза, що входить до складу Эколевида як бифидогенного фактора, є синтетичним дисахаридом, молекула якого складається з залишків галактози та фруктози. Лактулоза в шлунку і верхніх відділах кишечнику не всмоктується і не гідролізується. Те що вивільняється з таблеток Эколевидалактулоза в якості субстрату ферментується нормальною мікрофлорою товстої кишки, стимулюючи зростання біфідобактерій і лактобацил. В результаті гідролізу лактулози в товстому кишечнику утворюються органічні кислоти - молочна, оцтова і мурашина, пригнічують ріст патогенних мікроорганізмів і зменшують внаслідок цього продукцію азотовмісних токсичних речовин.

Таким чином, лактулоза у складі Эколевида знижує ушкоджуючу дію антибіотиків на нормальну мікрофлору кишечника і ризики побічних ефектів, пов'язані з дисбіозах.

Фармакокінетика

Після перорального прийому левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується в тонкій кишці. Прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність 500 мг левофлоксацину після перорального прийому становить майже 100%. Після прийому разової дози 500 мг максимальна концентрація левофлоксацину становить 5.2-6.9 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації - 1.3 години, період напіввиведення - 6-8 годин.

Зв'язок з білками плазми - 30-40%. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, органи сечостатевої системи, кісткову тканину, спинно-мозкову рідину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити і альвеолярні макрофаги.
У печінці невелика частина окиснюється і/або дезацетилируется. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Після перорального прийому приблизно 87% дози виділяється протягом 48 годин нирками у незміненому вигляді, менше 4% протягом 72 годин кишечником.
Лактулоза, що входить до складу Эколевида, не впливає на основні фармакокінетичні параметри, що характеризують біодоступність левофлоксацину.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); ЛОР-органів (у т. ч. гострий гайморит); сечовивідних шляхів і нирок (у т. ч. гострий пієлонефрит); шкіри і м'яких тканин (абсцеси, фурункульоз); хронічний бактеріальний простатит; інтраабдомінальні інфекції; лікарсько-стійкі форми туберкульозу - у складі комплексної терапії. Гіперчутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або компонентів препарату. Епілепсія. Ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами. Вагітність. Період лактації. Дитячий і підлітковий вік (до 18 років). Непереносимість лактози або недостатність лактази, а також глюкозо-галактозна мальабсорбція.

З обережністю: особам похилого віку, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Протипоказано при вагітності та годуванні груддю.

Эколевид приймають внутрішньо, до їди або в перерві між прийомами їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Гострий гайморит: по 500 мг 1 раз/добу протягом 10-14 днів;
Позалікарняна пневмонія: 500 мг 1-2 рази/добу, 7-14 днів;
Загострення хронічного бронхіту: по 250-500 мг 1 раз/добу протягом 7-10 днів;
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 250 мг 1 раз/добу протягом 3 днів;
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пієлонефрит): 250 мг 1 раз/добу (при важкому перебігу захворювання дозу слід збільшити) протягом 7-10 днів;
Хронічний бактеріальний простатит: 500 мг 1 раз/добу, курс лікування - 28 днів;
Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 250-500 мг 1-2 рази/добу протягом 7-14 днів;
Інтраабдомінальная інфекція: по 500 мг 1 раз/добу, курс лікування-7-14 днів (в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну мікрофлору);
Комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 500 мг 1-2 рази/добу, курс лікування - до 3 місяців;
Тривалість лікування залежить від виду та тяжкості захворювання.
Після купірування симптомів гострого запалення і нормалізації температури рекомендується продовжувати терапію левофлоксацину протягом 48-72 годин.
Дозування препарату у пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хвилин) чивых форм туберкульозу: по 500 мг 1-2 рази на добу, курс лікування - до 3 місяців.

Кліренс креатиніну, мл/хв) Режим дозування: Початкова доза 250 мг/24 год Початкова доза 250 мг/24 год Початкова доза 500 мг/12 год 50-20 Далі 125 мг/24 год Далі 250 мг/24 год Далі 250 мг/12 год 19-10 Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/12 год Менше 10 (у т. ч. при гемодіалізі та постійному амбулаторному перитоне-ному діалізі) Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/24 год

Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібно введення додаткових доз. Не вимагається корекції дози у пацієнтів з порушеннями

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея (у т.ч. з кров'ю), порушення травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт; підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія, подовження інтервалу QT, миготлива аритмія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, тремор, неспокій, парестезії, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми.

З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, м'язова слабкість, міалгія, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку органів кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння).

Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.

Інші: астенія, загострення порфірії, фотосенсибілізація, стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.

При лікуванні хворих літнього віку слід мати на увазі, що вони часто страждають порушеннями функції нирок.
Незважаючи на те, що фотосенсибілізація на тлі лікування левофлоксацином відзначається досить рідко, хворим не рекомендується зазнавати сильного сонячного або штучного ультрафіолетового опромінення.
При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. В таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечнику.
Хворі з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим, лікування левофлоксацином слід проводити з обережністю.

Такі побічні ефекти левофлоксацину, як запаморочення або сонливість, розлади зору, можуть погіршувати реакційну здатність і ускладнювати керування автомобілем, обслуговування машин і механізмів.

Є повідомлення про вираженому зниженні порогу судомної готовності при одночасному застосуванні хінолонів і речовин, що знижують церебральний поріг судомної готовності. Це стосується і одночасного застосування хінолонів і теофіліну, а також нестероїдних протизапальних препаратів - похідних пропіонової кислоти.
Дія препарату послаблюється при одночасному застосуванні з сукральфатом, антацидами, які містять магній або алюміній, і солями заліза. Левофлоксацин слід приймати не менше, ніж за 2 години до прийому цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні антагоністів вітаміну К необхідний контроль за показниками системою згортання крові.
Нирковий кліренс левофлоксацину незначно уповільнюють циметидин і пробенецид. Левофлоксацин незначною мірою збільшує період напіввиведення циклоспорину.
Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль.

Симптоми проявляються на рівні центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і судоми). Крім того, можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота, блювання) та ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. В дослідженнях, проведених з використанням надвисоких доз левофлоксацину, було показано подовження інтервалу QT.

Левофлоксацин не виводиться за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу. Специфічного антидоту (протидіючої речовини) не існує.

Лікування: промивання шлунка та симптоматична терапія.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

2 роки.