Купить Дротаверин ампулы 20 мг/мл 2 мл, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Дротаверин
Раствор для инъекций
1 мл раствора для инъекций содержит 20 мг дротаверина гидрохлорида.
10 ампул по 2 мл.
Дротаверин - миотропный спазмолитик. По химической структуре и фармакологическим свойствам близок к папаверину, но обладает более сильным и продолжительным действием. Уменьшает поступление ионизированного кальция в гладкомышечные клетки за счет ингибирования фосфодиэстеразы и внутриклеточного накопления цАМФ.
Оказывает выраженное и длительное действие на гладкую мускулатуру внутренних органов и сосудов. Расширяет кровеносные сосуды, вызывает умеренное снижение артериального давления, повышает минутный объем сердца, оказывает некоторое антиаритмическое действие. Снижает тонус сосудов головного мозга и увеличивает их кровенаполнение. Практически не влияет на вегетативную нервную систему и не проникает в центральную нервную систему. Дротаверин не оказывает антихолинэргического действия, поэтому в отличие от холинолитических спазмолитиков может применяться у больных глаукомой.
Спазм гладкой мускулатуры внутренних органов (кардио- и пилороспазм), хронический гастродуоденит, язва желудка и двенадцатиперстной кишки, желчнокаменная болезнь (печеночная колика), хронический холецистит, постхолецистэктомический синдром, гипермоторная дискинезия желчных путей, спастическая дискинезия кишечника, кишечная колика вследствие задержки газов после операции, колит, проктит, тенезмы, метеоризм, мочекаменная болезнь (почечная колика), пиелит, спазм сосудов головного мозга, коронарных и периферических артерий, необходимость ослабления сокращений матки и снятия спазма шейки матки в родах, спазм гладкой мускулатуры во время проведения инструментальных вмешательств, дисменорея, сильные родовые схватки.
Дротаверина гидрохлорид может также применяться как вспомогательное средство при гипертонических кризах.
Повышенная чувствительность к активному веществу (дротаверина гидрохлорид) или к любому из вспомогательных компонентов; тяжелая печеночная или почечная недостаточность, тяжелая сердечная недостаточность (синдром низкого сердечного выброса), AV блокада II и III степени, кардиогенный шок, артериальная гипотензия, детский возраст младше 12 лет.
Препарат предназначен для внутримышечного, подкожного, внутривенного введения.
Взрослым и детям старше 12 лет средняя суточная доза составляет 40-240 мг, разделенная на 1-3 внутримышечных или подкожных введения по 2-4 мл 2% раствора.
При острой печеночной и/или печеночной колике, препарат вводят внутривенно медленно в дозах 40-80 мг (по 2-4 мл 2% раствора).
При нарушениях периферического кровообращения (облитерирующий эндартериит, болезнь Рейно) допускается внутриартериальное введение (медленно!).
Для укорочения фазы раскрытия шейки матки во время физиологических родов в начале периода растяжения дротаверина гидрохлорид вводят внутримышечно в дозе 40 мг однократно, при неудовлетворительном эффекте — повторно, однократно, в течение 2 ч.
После парентерального (преимущественно внутривенного) введения возможно возникновение чувства жара, головокружение, головная боль (редко), бессонница; могут наблюдаться аритмии (редко), гипотензия, учащенное сердцебиение, потливость, тошнота, запор. У отдельных больных, особенно у пациентов, обладающих повышенной чувствительностью к бисульфитам, возможны аллергические реакции — как правило явления аллергического дерматита; очень редко, у пациентов с астмой или аллергическими реакциями в анамнезе, возможны анафилактические реакции, бронхоспазм.
Внутривенное и внутриартериальное введение осуществляется строго под наблюдением специалиста, предпочтительно в условиях стационара. При внутривенном введении препарата больной должен находиться в положении лежа в связи с опасностью коллапса.
После парентерального, особенно внутривенного введения, рекомендуется воздержаться от управления автотранспортом и работы на сложном машинном оборудовании в течение 1 часа.
Препарат ограниченно применяют у пациентов с аденомой предстательной железы (в связи с расслаблением детрузора мочевого пузыря может произойти задержка мочеотделения); с осторожностью применяют при выраженном атеросклерозе коронарных артерий, закрытоугольной глаукоме.
Применение препарата во время беременности допускается только после тщательного взвешивания соотношения реальной пользы для матери и потенциального риска для плода. В связи с отсутствием необходимых клинических данных, применение препарата в период лактации не рекомендуется. В случае необходимости, следует прекратить грудное вскармливание на период лечения препаратом.
Усиливает эффект других спазмолитиков (в том числе М-холиноблокаторов), гипотензию, вызываемую трициклическими антидепрессантами, хинидином, прокаинамидом. Уменьшает спазмогенную активность морфина, антипаркинсонические свойства леводопы (наблюдаются усиление тремора и ригидности).
Надежность устранения спазма повышает фенобарбитал.
Симптомы: коллапс, атриовентрикулярная блокада, остановка сердца, паралич дыхательного центра.
Лечение: симптоматическая терапия (специфического антидота нет).
Дротаверин
Розчин для ін'єкцій
1 мл розчину для ін'єкцій містить 20 мг дротаверину гідрохлориду.
10 ампул по 2 мл
Дротаверин - миотропный спазмолітик. За хімічною структурою і фармакологічними властивостями близький до папаверину, але має більш сильною і тривалою дією. Зменшує надходження іонізованого кальцію в гладком'язові клітини за рахунок інгібування фосфодіестерази та внутрішньоклітинного накопичення цАМФ.
Має виражену і тривалу дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і судин. Розширює кровоносні судини, викликає помірне зниження артеріального тиску, підвищує хвилинний об'єм серця, робить деякий антиаритмічну дію. Знижує тонус судин головного мозку і збільшує їх кровонаповнення. Практично не впливає на вегетативну нервову систему, не проникає в центральну нервову систему. Дротаверин не надає антихолинэргического дії, тому на відміну від холінолітичних спазмолітиків може застосовуватися у хворих глаукомою.
Спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів (кардіо - та пілороспазм), хронічний гастродуоденіт, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, жовчнокам'яна хвороба (печінкова коліка), хронічний холецистит, постхолецистектомічний синдром, гипермоторная дискінезія жовчних шляхів; спастична дискінезія кишечника, кишкова коліка внаслідок затримки газів після операції, коліт, проктит, тенезми, метеоризм, сечокам'яна хвороба (ниркова коліка), пієліт, спазм судин головного мозку, коронарних та периферичних артерій, необхідність послаблення скорочень матки та зняття спазму шийки матки в пологах, спазм гладкої мускулатури під час проведення інструментальних втручань, дисменорея, сильні пологові перейми.
Дротаверину гідрохлорид може також застосовуватися як допоміжний засіб при гіпертонічних кризах.
Підвищена чутливість до активної речовини (дротаверину гідрохлорид) або до будь-якого з допоміжних компонентів; тяжка печінкова або ниркова недостатність, тяжка серцева недостатність (синдром низького серцевого викиду), AV блокада II та III ступеня, кардіогенний шок, артеріальна гіпотензія, дитячий вік молодше 12 років.
Препарат призначений для внутрішньом'язового, підшкірного, внутрішньовенного введення.
Дорослим і дітям старше 12 років середня добова доза становить 40-240 мг, розділена на 1-3 внутрішньом'язових або підшкірних введення по 2-4 мл 2% розчину.
При гострій печінковій і/або печінковій коліці, препарат вводять внутрішньовенно повільно в дозі 40-80 мг (по 2-4 мл 2% розчину).
При порушеннях периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно) допускається внутрішньоартеріальне введення (повільно!).
Для скорочення фази розкриття шийки матки під час фізіологічних пологів на початку періоду розтягування дротаверину гідрохлорид вводять внутрішньом'язово в дозі 40 мг одноразово, при незадовільному ефекті - повторно, одноразово, протягом 2 ч.
Після парентерального (переважно внутрішньовенного) введення можливе виникнення відчуття жару, запаморочення, головний біль (рідко), безсоння; можуть спостерігатися аритмії (рідко), гіпотензія, прискорене серцебиття, пітливість, нудота, запор. В окремих хворих, особливо у пацієнтів, що володіють підвищеною чутливістю до бисульфитам, можливі алергічні реакції - як правило явища алергічного дерматиту; дуже рідко, у пацієнтів з астмою або алергічними реакціями в анамнезі, можливі анафілактичні реакції, бронхоспазм.
Внутрішньовенне та внутрішньоартеріальне введення здійснюється строго під наглядом фахівця, бажано в умовах стаціонару. При внутрішньовенному введенні препарату хворий повинен перебувати в положенні лежачи у зв'язку з небезпекою колапсу.
Після парентерального, особливо внутрішньовенного введення, рекомендується утриматися від керування автотранспортом і роботи на складному машинному обладнанні протягом 1 години.
Препарат обмежено застосовують у пацієнтів з аденомою передміхурової залози (у зв'язку з розслабленням детрузора сечового міхура може відбутися затримка сечовиділення); з обережністю застосовують при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, закритокутовій глаукомі.
Застосування препарату під час вагітності допускається тільки після ретельного зважування співвідношення реальної користі для матері та потенційного ризику для плода. У зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних застосування препарату у період лактації не рекомендується. У разі необхідності, слід припинити грудне вигодовування на період лікування препаратом.
Підсилює ефект інших спазмолітиків (у тому числі М-холіноблокаторів), гіпотензію, що спричинюється трициклічними антидепресантами, хінідином, прокаїнамідом. Зменшує спазмогенну активність морфіну, антипаркінсонічні властивості леводопи (спостерігаються посилення тремору і ригідності).
Надійність усунення спазму підвищує фенобарбітал.
Симптоми: колапс, атріовентрикулярна блокада, зупинка серця, параліч дихального центру.
Лікування: симптоматична терапія (специфічного антидоту немає).