Купить Дилтиазем ланнахер таблетки ретард 90 мг, 20 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Дилтиазем Ланнахер
Таблетки ретард, покрытые пленочной оболочкой
1 таблетка содержит активного вещества дилтиазема 0,09 г (90 мг), а также вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, поли(этилакрилат, метилакрилат), Эудражит NE30D, кополимер метакриловой кислоты + Эудражит L100-55, поли(этилакрилат, метилметакрилат, триметиламмонияметилметакрилата хлорид), Эудражит RS PM, гидроксипропилметил целлюлоза, магния стеарат, полиэтиленгликоль, диоксид титана, тальк, антивспенивающий агент SE2.
30 шт.
Селективный блокатор кальциевых каналов III класса, производное бензотиазепина. Дилтиазем Ланнахер оказывает антиангинальное, гипотензивное и антиаритмическое действие. Уменьшает сократимость миокарда, замедляет AV-проводимость, уменьшает ЧСС, снижает потребность миокарда в кислороде, расширяет коронарные артерии, увеличивает коронарный кровоток. Дилтиазем снижает тонус гладкой мускулатуры периферических артерий и ОПСС. Снижает внутриклеточное содержание ионов кальция в кардиомиоцитах и клетках гладкой мускулатуры кровеносных сосудов, снижает ЧСС, может оказывать незначительный отрицательный инотропный эффект, увеличивает коронарный, мозговой и почечный кровоток. В концентрациях, при которых отсутствует отрицательный инотропный эффект, Дилтиазем Ланнахер вызывает релаксацию гладкой мускулатуры коронарных сосудов и дилатацию как крупных, так и мелких артерий. Антиангинальный эффект обусловлен улучшением кровоснабжения миокарда и снижением его потребности в кислороде в результате снижения ОПСС, системного АД (постнагрузки), снижения тонуса миокарда и увеличения времени диастолического расслабления левого желудочка.
Выраженная брадикардия, AV-блокада II и III степени (за исключением пациентов с кардиостимулятором), СССУ, кардиогенный шок, мерцательная аритмия при синдроме WPW и Лауна-Ганога-Левина, инфаркт миокарда с застойными явлениями в легких, артериальная гипотензия, хроническая сердечная недостаточность II Б-III стадии, острая сердечная недостаточность, гемодинамически значимый аортальный стеноз, нарушения функции печени и почек, беременность, лактация, повышенная чувствительность к производным бензотиазепина.
Таблетки следует принимать перед едой, не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости. Режим дозирования устанавливают индивидуально. Обычно назначают в суточной дозе 180-360 мг, разделенной на 2 приема. При переходе на длительную поддерживающую терапию доза препарата может быть уменьшена до 180 мг один раз в сутки, утром.
Со стороны нервной системы и органов чувств: головная боль, головокружение, обморочные состояния, повышенная утомляемость, астения, нарушения сна, сонливость, тревожность, экстрапирамидные (паркинсонизм) нарушения (атаксия, маскообразное лицо, шаркающая походка, тугоподвижность рук или ног, дрожание кистей и пальцев рук, затруднение глотания), депрессия; при применении в высоких дозах - парестезии, тремор, нарушение зрения (транзиторная потеря зрения).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: бессимптомное снижение АД; редко - стенокардия, аритмия (в т.ч. трепетание и мерцание желудочков), брадикардия (менее 50 уд./мин) или тахикардия, AV блокада II-III ст. вплоть до асистолии, развитие или усугубление сердечной недостаточности; при применении в высоких дозах и при в/в введении - стенокардия, брадикардия, AV блокада, выраженное снижение АД, усугубление хронической сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, повышение аппетита, тошнота, рвота, запоры или диарея, повышение активности печеночных трансаминаз, гиперплазия десен (кровоточивость, болезненность, отечность).
Со стороны системы кроветворения: редко - тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Дилтиазем Ланнахер с осторожностью применяют при AV-блокаде I степени, нарушениях внутрижелудочковой проводимости, у пациентов, склонных к артериальной гипотензии, хронической сердечной недостаточности, инфаркте миокарда с левожелудочковой недостаточностью, желудочковой тахикардии с расширением комплекса ORS, печеночной недостаточности, почечной недостаточности, у пациентов пожилого возраста, у детей (эффективность и безопасность применения не исследованы).
Потенциально опасными являются комбинации с бета-адреноблокаторами, хинидином и др. антиаритмическими ЛС Ia класса, сердечными гликозидами (чрезмерная брадикардия, замедление AV проводимости, снижение сократимости миокарда с развитием признаков СН). Прокаинамид, хинидин и др. ЛС, вызывающие удлинение интервала Q-T, повышают риск его значительного удлинения. Может повышать биодоступность пропранолола. Средства для ингаляционной анестезии (производные углеводородов), тиазидные диуретики и др. ЛС, снижающие АД, усиливают гипотензивный эффект дилтиазема. Циметидин увеличивает концентрацию дилтиазема в крови; фенобарбитал, диазепам, рифампицин - снижают. Повышает концентрацию в крови циклоспорина, карбамазепина, теофиллина, хинидина, вальпроевой кислоты и дигоксина (может потребоваться снижение дозы). Возможно одновременное назначение нитратов (в т.ч. пролонгированных форм). Усиливает кардиодепрессивное действие общих анестетиков. Препараты Li+ могут усиливать нейротоксическое действие дилтиазема (тошнота, рвота, диарея, атаксия, дрожание и/или шум в ушах). Индометацин (и др. НПВП), ГКС и эстрогены, а также симпатомиметические ЛС снижают гипотензивный эффект.
Симптомы: брадикардия, нарушения атриовентрикулярной проводимости, артериальная гипотензия.
Лечение: в зависимости от тяжести проявлений передозировки. Необходимо промыть желудок, назначить активированный уголь, дальнейшее лечение симптоматическое. При необходимости рекомендуется назначить атропин, изопротеренол, допамин или добутамин, а также, при выраженных нарушениях проводимости, возможно применение электрокардиостимуляции.
Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25°C.
3 года.
Дилтіазем Ланнахер
Таблетки ретард, вкриті плівковою оболонкою
1 таблетка містить активної речовини дилтіазему 0,09 г (90 мг), а також допоміжні речовини: лактози моногідрат, полі(этилакрилат, метилакрилат), Эудражит NE30D, кополімер метакрилової кислоти Эудражит L100-55, полі(этилакрилат, метилметакрилат, триметиламмонияметилметакрилата хлорид), Эудражит RS PM, гидроксипропилметил мікрокристалічна, магнію стеарат, поліетиленгліколь, діоксид титану, тальк, антивспенивающий агент SE2.
30 шт.
Селективний блокатор кальцієвих каналів III класу похідні бензотіазепіну. Дилтіазем Ланнахер має антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію. Зменшує скоротливість міокарда, уповільнює AV-провідність, зменшує ЧСС, знижує потребу міокарда в кисні, розширює коронарні артерії, збільшує коронарний кровотік. Дилтіазем знижує тонус гладкої мускулатури периферичних артерій і ЗПОС. Знижує внутрішньоклітинний вміст іонів кальцію в кардиомиоцитах і клітинах гладкої мускулатури кровоносних судин, знижує ЧСС, може чинити незначний негативний інотропний ефект, збільшує коронарний, мозковий і нирковий кровотік. У концентраціях, при яких відсутній негативний інотропний ефект, Дилтіазем Ланнахер викликає релаксацію гладкої мускулатури коронарних судин і дилатацію як великих, так і дрібних артерій. Антиангінальний ефект обумовлений поліпшенням кровопостачання міокарда і зниженням його потреби в кисні в результаті зниження ОПСС, системного артеріального тиску (післянавантаження), зниження тонусу міокарда і збільшення часу діастолічного розслаблення лівого шлуночка.
Виражена брадикардія, AV-блокада II і III ступеня (за винятком пацієнтів з кардіостимулятором), СССУ, кардіогенний шок, миготлива аритмія при синдромі WPW і Лауна-Ганога-Левіна, інфаркт міокарда з застійними явищами в легенях, артеріальна гіпотензія, хронічна серцева недостатність ііб-III стадії, гостра серцева недостатність, гемодинамічно значущий аортальний стеноз, порушення функції печінки і нирок, вагітність, лактація, підвищена чутливість до похідних бензотіазепіну.
Таблетки слід приймати перед їдою, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини. Режим дозування встановлюють індивідуально. Зазвичай призначають у добовій дозі 180-360 мг, розділеної на 2 прийоми. При переході на тривалу підтримуючу терапію доза препарату може бути зменшена до 180 мг один раз на добу, вранці.
З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, запаморочення, непритомні стани, підвищена стомлюваність, астенія, порушення сну, сонливість, тривожність, екстрапірамідні (паркінсонізм) порушення (атаксія, маскоподібне обличчя, шаркающая хода, тугоподвижность рук або ніг, тремтіння кистей і пальців рук, утруднення ковтання), депресія; при застосуванні у високих дозах - парестезії, тремор, порушення зору (транзиторна втрата зору).
З боку серцево-судинної системи: безсимптомне зниження АТ; рідко - стенокардія, аритмія (в т.ч. тріпотіння і мерехтіння шлуночків), брадикардія (менше 50 уд./мін) або тахікардія, AV блокада II-III ст. аж до асистолії, розвиток або посилення серцевої недостатності; при застосуванні у високих дозах і при в/в введенні - стенокардія, брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, загострення хронічної серцевої недостатності.
З боку травної системи: сухість у роті, підвищення апетиту, нудота, блювота, запори або діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіперплазія ясен (кровоточивість, болючість, набряклість).
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Дилтіазем Ланнахер з обережністю застосовують при AV-блокаді I ступеня, порушення внутрішньошлуночкової провідності, у пацієнтів, схильних до артеріальної гіпотензії, хронічній серцевій недостатності, інфаркті міокарда з лівошлуночковою недостатністю, шлуночкової тахікардії з розширенням комплексу ORS, печінкової недостатності, нирковій недостатності, у пацієнтів літнього віку, у дітей (ефективність і безпека застосування не досліджені).
Потенційно небезпечними є комбінації з бета-адреноблокаторами, хінідином та ін антиаритмічними ЛЗ Ia класу, серцевими глікозидами (надмірна брадикардія, уповільнення AV провідності, зниження скоротливості міокарда з розвитком ознак СН). Прокаїнамід, хінідин та ін ЛЗ, що викликають подовження інтервалу Q-T, підвищують ризик його значного подовження. Може підвищувати біодоступність пропранололу. Засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів), тіазидні діуретики і ін ЛЗ, що знижують артеріальний тиск, посилюють гіпотензивний ефект дилтіазему. Циметидин збільшує концентрацію дилтіазему в крові; фенобарбітал, діазепам, рифампіцин - знижують. Підвищує концентрацію в крові циклоспорину, карбамазепіну, теофіліну, хінідину, вальпроєвої кислоти і дигоксину (може знадобитися зниження дози). Можливо одночасне призначення нітратів (в т.ч. пролонгованих форм). Підсилює кардіодепресивну дію загальних анестетиків. Препарати Li можуть посилювати нейротоксична дію дилтіазему (нудота, блювота, діарея, атаксія, тремтіння і/або шум у вухах). Індометацин (і ін НПЗП), ГКС і естрогени, а також симпатоміметичні ЛЗ знижують гіпотензивний ефект.
Симптоми: брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності, артеріальна гіпотензія.
Лікування: залежно від тяжкості проявів передозування. Необхідно промити шлунок, призначити активоване вугілля, подальше лікування симптоматичне. При необхідності рекомендується призначити атропін, ізопротеренол, допамін або добутамін, а також, при виражених порушеннях провідності, можливе застосування електрокардіостимуляції.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.
3 роки.