-
Корзина пуста
Каталог товаров
Акционные товары

Дифлюкан пор. д/сусп. фл. 50мг/5мл 35мл франция

Наличие на складе: Наличие уточняйте

Производитель: Pfizer PGM

347 грн
+
Описание

Дифлюкан

Латинское название

Diflucan

Форма выпуска

Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь

Состав

5 мл готовой сусп. содержат флуконазола 50 мг;
вспомогательные вещества: сахароза, кремний коллоидный, титана диоксид, ксантановая смола, натрия цитрат, лимонная кислота, натрия бензоат, естественная апельсиновая добавка

Упаковка

Флакон объемом 60 мл (объем готовой суспензии 35 мл).

Фармакологическое действие

Дифлюкан - противогрибковый препарат, представитель нового класса триазольных противогрибковых средств, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.
При приеме внутрь и при в/в введении флуконазол оказался эффективным на различных моделях грибковых инфекций у животных. Продемонстрирована активность препарата при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., включая генерализованный кандидоз у животных со сниженным иммунитетом; Cryptococcus neoformans, включая внутричерепные инфекции; Microsporum spp. и Trychoptyton spp. Показана также активность флуконазола на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis, включая внутричерепные инфекции, и Histoplasma capsulatum у животных с нормальным и со сниженным иммунитетом.
Терапия флуконазолом по 50 мг/сут в течение до 28 суток не влияла на концентрацию тестостерона в плазме у мужчин или концентрацию стероидов у женщин детородного возраста. Флуконазол в дозе 200-400 мг/сут не оказывал клинически значимого влияния на уровни эндогенных стероидов и их реакцию на стимуляцию АКТГ у здоровых мужчин-добровольцев.
Имелись сообщения о случаях суперинфекции, вызванной другими, нежели Candida albicans штаммами Candida, которые зачастую не проявляют чувствительности к флуконазолу (например, Candida krusei). В подобных случаях может потребоваться альтернативная противогрибковая терапия.

Показания

— криптококкоз, включая криптококковый менингит и инфекции другой локализации (например, легких, кожи). Лечение может проводиться у больных с нормальным иммунным ответом и у больных СПИД, реципиентов пересаженных органов и больных с другими формами иммунодефицита. Флуконазол можно использовать для поддерживающей терапии с целью профилактики рецидивов криптококкоза у больных СПИД;
— генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивной кандидозной инфекции. К ним относят инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей. Лечение может проводиться у больных со злокачественными опухолями, больных отделений интенсивной терапии, больных, получающих цитотоксические или иммуносупрессивные средства, а также при наличии других факторов, предрасполагающих к развитию кандидоза;
— кандидоз слизистых оболочек, в т.ч. полости рта и глотки, пищевода, неинвазивные бронхолегочные инфекции, кандидурия, кожно-слизистый и хронический оральный атрофический кандидоз (связанный с ношением зубных протезов). Лечение может проводиться у больных с нормальным и со сниженным иммунитетом. Профилактика рецидива орофарингеального кандидоза у больных СПИД;
— генитальный кандидоз. Вагинальный кандидоз, острый или рецидивирующий. Профилактическое применение с целью уменьшения частоты рецидивов вагинального кандидоза (3 и более эпизодов в год). Кандидозный баланит;
— профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными опухолями, которые предрасположены к их развитию в результате цитотоксической химиотерапии или лучевой терапии;
— микозы кожи, включая микозы стоп, тела, паховой области, отрубевидный лишай, онихомикозы и кожные кандидозные инфекции;
— глубокие эндемические микозы, кокцидиомикоз, паракокцидиомикоз, споротрихоз и гистоплазмоз у больных с нормальным иммунитетом.

Противопоказания

Одновременное применение цизаприда; одновременное применение терфенадина и астемизола; повышенная чувствительность к препарату или азольным веществам, близким к нему по химической структуре.

Применение при беременности и кормлении грудью

Следует избегать применения флуконазола при беременности, за исключением случаев тяжелых и потенциально угрожающих жизни грибковых инфекций, когда ожидаемая польза лечения превышает возможный риск для плода.
Флуконазол обнаруживают в грудном молоке в тех же концентрациях, что и в крови, поэтому применять Дифлюкан в период лактации (грудного вскармливания) не рекомендуют.

Способ применения и дозы

Лечение можно начинать до получения результатов посева и других лабораторных исследований. Однако терапию необходимо изменить соответствующим образом, когда результаты этих исследований станут известными.
Суточная доза флуконазола зависит от характера и тяжести грибковой инфекции.
При вагинальном кандидозе в большинстве случаев эффективен однократный прием препарата.
При инфекциях, требующих повторного приема противогрибкового препарата, лечение следует продолжать до исчезновения клинических или лабораторных признаков грибковой инфекции. Больным СПИД и криптококковым менингитом или рецидивирующим орофарингеальным кандидозом для профилактики рецидива инфекции обычно необходима поддерживающая терапия.
Взрослым при криптококковом менингите и криптококковых инфекциях другой локализации в первый день назначают в среднем 400 мг, а затем продолжают лечение в дозе 200-400 мг 1 раз/сут. Длительность лечения криптококковых инфекций зависит от наличия клинического и микологического эффекта; при криптококковом менингите его обычно продолжают, по крайней мере, 6-8 недель.
Для профилактики рецидива криптококкового менингита у больных СПИД, после завершения полного курса первичного лечения, терапию флуконазолом в дозе 200 мг/сут можно продолжать в течение очень длительного срока.
При кандидемии, диссеминированном кандидозе и других инвазивных кандидозных инфекциях доза составляет в среднем 400 мг в первые сутки, а затем по 200 мг/сут. В зависимости от выраженности клинического эффекта доза может быть увеличена до 400 мг/сут. Длительность терапии зависит от клинической эффективности.
При орофарингеальном кандидозе препарат назначают в среднем по 50-100 мг 1 раз/сут на 7-14 дней. При необходимости, у больных с выраженным снижением иммунитета, лечение можно продолжать в течение более длительного времени. При атрофическом кандидозе полости рта, связанном с ношением зубных протезов, препарат назначают в средней дозе 50 мг 1 раз/сут на 14 дней в сочетании с местными антисептическими средствами для обработки протеза.
При других кандидозных инфекциях слизистых оболочек (за исключением генитального кандидоза), например, эзофагите, неинвазивных бронхолегочных инфекциях, кандидурии, кандидозе кожи и слизистых оболочек, эффективная доза составляет в среднем 50-100 мг/сут при длительности лечения 14-30 дней.
Для профилактики рецидивов орофарингеального кандидоза у больных СПИД после завершения полного курса первичной терапии флуконазол может быть назначен по 150 мг 1 раз/нед.
При вагинальном кандидозе флуконазол принимают однократно внутрь в дозе 150 мг.
Для снижения частоты рецидивов вагинального кандидоза препарат может быть использован в дозе 150 мг 1 раз/мес. Длительность терапии определяют индивидуально; она варьирует от 4 до 12 мес. Некоторым больным может потребоваться более частое применение.
При баланите, вызванном Candida, флуконазол назначают однократно в дозе 150 мг внутрь.
Для профилактики кандидоза рекомендуемая доза флуконазола составляет 50-400 мг 1 раз/сут в зависимости от степени риска развития грибковой инфекции. При наличии высокого риска генерализованной инфекции, например, у больных с ожидаемой выраженной или длительно сохраняющейся нейтропенией, рекомендуемая доза составляет 400 мг 1 раз/сут. Флуконазол назначают за несколько дней до ожидаемого появления нейтропении; после повышения числа нейтрофилов более 1000/мкл лечение продолжают еще в течение 7 сут.
При инфекциях кожи, включая микозы стоп, гладкой кожи, паховой области и кандидозных инфекциях, рекомендуемая доза составляет 150 мг 1 раз/нед. или 50 мг 1 раз/сут. Длительность терапии в обычных случаях составляет 2-4 нед., однако, при микозах стоп может потребоваться более длительная терапия (до 6 нед.).
При отрубевидном лишае рекомендуемая доза составляет 300 мг 1 раз/нед. в течение 2 недель; некоторым больным требуется третья доза 300 мг/нед., в то время как в части случаев оказывается достаточным однократный прием препарата в дозе 300-400 мг. Альтернативной схемой лечения является применение препарата по 50 мг 1 раз/сут в течение 2-4 нед.
При онихомикозе рекомендуемая доза составляет 150 мг 1 раз/нед. Лечение следует продолжать до замещения инфицированного ногтя (вырастания неинфицированного ногтя). Для повторного роста ногтей на пальцах рук и стоп в норме требуется 3-6 мес и 6-12 мес соответственно. Однако скорость роста может варьировать в широких пределах у разных людей, а также в зависимости от возраста. После успешного лечения длительно сохранявшихся хронических инфекций иногда наблюдается изменение формы ногтей.
При глубоких эндемических микозах может потребоваться применение препарата в дозе 200-400 мг/сут в течение до 2 лет. Длительность терапии определяют индивидуально; она составляет 11-24 мес при кокцидиомикозе, 2-17 мес при паракокцидиомикозе, 1-16 мес при споротрихозе и 3-17 мес при гистоплазмозе.

У детей, как и при сходных инфекциях у взрослых, длительность лечения зависит от клинического и микологического эффекта. У детей препарат не следует применять в суточной дозе, превышающей таковую у взрослых. Флуконазол применяют ежедневно 1 раз/сут.
При кандидозе слизистых оболочек рекомендуемая доза флуконазола составляет 3 мг/кг/сут. В первый день может быть назначена ударная доза 6 мг/кг с целью более быстрого достижения постоянных равновесных концентраций.
Для лечения генерализованного кандидоза и криптококковой инфекции рекомендуемая доза составляет 6-12 мг/кг/сут в зависимости от тяжести заболевания.
Для профилактики грибковых инфекций у больных со сниженным иммунитетом, у которых риск развития инфекции связан с нейтропенией, развивающейся в результате цитотоксической химиотерапии или лучевой терапии, препарат назначают по 3-12 мг/кг/сут в зависимости от выраженности и длительности сохранения индуцированной нейтропении.
При применении препарата у детей в возрасте 4 недель и менее следует иметь в виду, что у новорожденных флуконазол выводится медленно. В первые 2 недели жизни препарат назначают в той же дозе (в мг/кг), что и детям более старшего возраста, но с интервалом 72 ч. Детям в возрасте 3 и 4 недель жизни ту же дозу вводят с интервалом 48 ч.
У пожилых пациентов при отсутствии признаков почечной недостаточности препарат используют в средней дозе.

Дифлюкан можно принимать внутрь или вводить в/в путем инфузии со скоростью не более 10 мл/мин; выбор пути введения зависит от клинического состояния больного. При переводе пациента с в/в введения на прием препарата внутрь или наоборот изменение суточной дозы не требуется.
Капсулы следует проглатывать целиком.
При приготовлении суспензии для приема внутрь следует сначала встряхнуть флакон, чтобы разрыхлить порошок, затем добавить 24 мл воды, после этого тщательно встряхнуть флакон еще раз. Непосредственно перед использованием суспензию следует взбалтывать.

Побочные действия

Наиболее часто встречались побочные эффекты, которые были зарегистрированы в клинических исследованиях флуконазола.
Со стороны ЦНС: головная боль.
Дерматологические реакции: сыпь.
Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, токсическое действие на печень (включая редкие случаи с летальным исходом), повышение уровня ЩФ, билирубина, повышение сывороточного уровня аминотрансфераз (АЛТ и АСТ).
У некоторых больных, особенно с серьезными заболеваниями (СПИД, злокачественные новообразования), при лечении флуконазолом и сходными препаратами наблюдались изменения показателей крови, функции почек и печени, однако клиническое значение этих изменений и их связь с лечением не установлены.
В процессе широкого применения дополнительно зарегистрированы следующие побочные эффекты.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, судороги.
Дерматологические реакции: алопеция, эксфолиативные кожные заболевания, включая синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла (токсический эпидермальный некролиз).
Со стороны пищеварительной системы: диспепсия, рвота, нарушение функции печени, гепатит, некроз гепатоцитов, желтуха, повышение сывороточного уровня АЛТ и АСТ.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Со стороны обмена веществ: повышение уровня холестерина и триглицеридов в плазме, гипокалиемия.
Аллергические реакции: анафилактические реакции, ангионевротический отек, отек лица, зуд.
Прочие: изменение вкуса.

Особые указания

В редких случаях применение флуконазола сопровождалось токсическими изменениями печени, в т.ч. с летальным исходом, главным образом у больных с серьезными сопутствующими заболеваниями. Не отмечено явной зависимости частоты развития гепатотоксических эффектов флуконазола от общей суточной дозы, длительности терапии, пола и возраста больного. Гепатотоксическое действие флуконазола обычно было обратимым; признаки его исчезали после прекращения терапии. Необходимо наблюдать больных, у которых во время лечения флуконазолом нарушаются показатели функции печени, с целью выявления признаков более серьезного поражения печени. При появлении клинических признаков поражения печени, которые могут быть связаны с флуконазолом, препарат следует отменить.
Во время лечения флуконазолом у больных в редких случаях развивались эксфолиативные кожные реакции, такие как синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Больные СПИД более склонны к развитию тяжелых кожных реакций при применении многих препаратов. При появлении у больного, получающего лечение по поводу поверхностной грибковой инфекции, сыпи, которую можно связать с флуконазолом, препарат следует отменить. При появлении сыпи у больных с инвазивными/системными грибковыми инфекциями их следует тщательно наблюдать и отменить флуконазол при появлении буллезных поражений или мультиформной эритемы.
Следует иметь в виду, что при применении препарата в редких случаях отмечались анафилактические реакции.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Опыт применения флуконазола свидетельствует о том, что ухудшение способности управлять автомобилем и механизмами, связанное с препаратом, мало вероятно.

Условия хранения

Препарат следует хранить при температуре не выше 30°С, в недоступном для детей месте.

Дифлюкан

Латинська назва

Diflucan

Форма випуску

Порошок для приготування суспензії для прийому всередину

Склад

5 мл готової сусп. містить флуконазолу 50 мг;
допоміжні речовини: сахароза, кремній колоїдний безводний, титану діоксид, ксантанова смола, натрію цитрат, кислота лимонна, натрію бензоат, природна добавка апельсинова

Упаковка

Флакон об'ємом 60 мл (обсяг готової суспензії 35 мл).

Фармакологічна дія

Дифлюкан - протигрибковий препарат, представник нового класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
При прийомі всередину і при в/в введенні флуконазол виявився ефективним на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстрована активність препарату при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції; Microsporum spp. і Trychoptyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, викликані Blastomices dermatitides, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, і Histoplasma capsulatum у тварин з нормальним та зі зниженим імунітетом.
Терапія флуконазолом по 50 мг/добу протягом до 28 діб не впливала на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків і концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол в дозі 200-400 мг/добу не чинив клінічно значущого впливу на рівні ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових чоловіків-добровольців.
Були повідомлення про випадки суперінфекції, викликаної іншими, ніж Candida albicans штамами Candida, які найчастіше не виявляють чутливості до флуконазолу (наприклад Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.

Показання

- криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, легенів, шкіри). Лікування може проводитися у хворих з нормальною імунною відповіддю і у хворих на СНІД, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту. Флуконазол можна застосовувати для підтримувальної терапії з метою профілактики рецидивів криптококозу у хворих на СНІД;
- генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції. До них відносять інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних та сечових шляхів. Лікування може проводитися у хворих зі злоякісними пухлинами, хворих відділень інтенсивної терапії, хворих, які отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також при наявності інших факторів, що привертають до розвитку кандидозу;
- кандидоз слизових оболонок, у т.ч. порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий і хронічний оральний атрофічний кандидоз (пов'язаний з носінням зубних протезів). Лікування може проводитися у хворих з нормальним та зі зниженим імунітетом. Профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД;
- генітальний кандидоз. Вагінальний кандидоз, гострий або рецидивуючий. Профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше епізодів на рік). Кандидозний баланіт;
- профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними пухлинами, які схильні до їх розвитку внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії;
- мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області, висівкоподібний лишай, оніхомікози і шкірні кандидозні інфекції;
- глибокі ендемічні мікози, кокцидіомікоз, паракокцидиомикоз, споротрихоз і гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.

Протипоказання

Одночасне застосування цизаприду; одночасне застосування терфенадину та астемізолу; підвищена чутливість до препарату або азольних речовин, близьких до нього за хімічною структурою.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Слід уникати застосування флуконазолу при вагітності, за винятком випадків тяжких і потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плода.
Флуконазол виявляють у грудному молоці у тих самих концентраціях, що й у крові, тому застосовувати Дифлюкан в період лактації (грудного вигодовування) не рекомендують.

Спосіб застосування та дози

Лікування можна починати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Однак терапію необхідно змінити належним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими.
Добова доза флуконазолу залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції.
При вагінальному кандидозі у більшості випадків ефективний одноразовий прийом препарату.
При інфекціях, що потребують повторного прийому протигрибкового препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак грибкової інфекції. Хворим на СНІД та криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний кандидоз для профілактики рецидиву інфекції зазвичай необхідна підтримуюча терапія.
Дорослим при криптококовому менінгіті і криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день призначають в середньому 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг 1 раз/добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від клінічного і мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують принаймні 6-8 тижнів.
Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІДпісля завершення повного курсу первинного лікування терапію флуконазолом у дозі 200 мг/добу можна продовжувати протягом дуже тривалого терміну.
При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза в середньому становить 400 мг у першу добу, потім по 200 мг/добу. Залежно від вираженості клінічного ефекту доза може бути збільшена до 400 мг/добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності.
При орофарингеальному кандидозі препарат призначають в середньому по 50-100 мг 1 раз/добу на 7-14 днів. При необхідності у хворих з вираженим зниженням імунітету, лікування можна продовжувати протягом тривалішого часу. При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов'язаному з носінням зубних протезів, препарат призначають у середній дозі 50 мг 1 раз/добу на 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза.
При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу), наприклад езофагіті, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурии, кандидозі шкіри і слизових оболонок, ефективна доза становить в середньому 50-100 мг/добу при тривалості лікування 14-30 днів.
Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії флуконазол може бути призначений по 150 мг 1 раз/тиж.
При вагінальному кандидозі флуконазол приймають одноразово внутрішньо в дозі 150 мг.
Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат може бути використаний у дозі 150 мг 1 раз/міс. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 міс. Деяким хворим може знадобитися більш часте застосування.
При баланите, спричиненому Candida, флуконазол призначають одноразово у дозі 150 мг всередину.
Для профілактики кандидозу рекомендована доза флуконазолу становить 50-400 мг 1 раз/добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з очікуваною вираженою або довгостроково зберігається нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг 1 раз/добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів понад 1000/мкл лікування продовжують ще протягом 7 діб.
При інфекціях шкіри, включаючи мікози стоп, гладкої шкіри, пахової ділянки і кандидозних інфекціях рекомендована доза становить 150 мг 1 раз/тиж. або 50 мг 1 раз/добу. Тривалість терапії у звичайних випадках становить 2-4 тижні., однак, при мікозах стоп може знадобитися більш тривала терапія (до 6 тижнів).
При отрубевидном лишаї рекомендована доза становить 300 мг 1 раз/тиж. протягом 2 тижнів; деяким хворим потрібна третя доза 300 мг/тиж., у той час як в частині випадків виявляється достатнім одноразовий прийом препарату в дозі 300-400 мг. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг 1 раз/добу протягом 2-4 тижнів.
При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг 1 раз/тиж. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного росту нігтів на пальцях рук і стоп у нормі потрібно 3-6 місяців і 6-12 місяців відповідно. Однак швидкість росту може варіювати у широких межах у різних людей, а також залежно від віку. Після успішного лікування тривало зберігалися хронічних інфекцій іноді спостерігається зміна форми нігтів.
При глибоких ендемічних мікозах може знадобитися застосування препарату у дозі 200-400 мг/добу протягом до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона становить 11-24 міс при кокцидиомикозе, 2-17 міс при паракокцидиомикозе, 1-16 міс при споротрихозе і 3-17 місяців при гістоплазмозі.

У дітей, як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. У дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, що перевищує таку у дорослих. Флуконазол застосовують щодня 1 раз/добу.
При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза флуконазолу становить 3 мг/кг/добу. У перший день може бути призначена ударна доза 6 мг/кг з метою швидшого досягнення постійних рівноважних концентрацій.
Для лікування генералізованого кандидозу та криптококової інфекції рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.
Для профілактики грибкових інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат призначають по 3-12 мг/кг/добу залежно від вираженості і тривалості збереження індукованої нейтропенії.
При застосуванні препарату у дітей у віці 4 тижнів і менше слід мати на увазі, що у немовлят флуконазол виводиться повільно. У перші 2 тижні життя препарат призначають у тій же дозі (у мг/кг), що й дітям більш старшого віку, але з інтервалом 72 ч. Дітям у віці 3 та 4 тижнів життя ту ж дозу вводять з інтервалом 48 год
У пацієнтів літнього віку при відсутності ознак ниркової недостатності препарат використовують у середній дозі.

Дифлюкан можна приймати всередину або вводити внутрішньовенно шляхом інфузії зі швидкістю не більше 10 мл/хв; вибір шляху введення залежить від клінічного стану хворого. При переведенні пацієнта з внутрішньовенного введення на прийом препарату внутрішньо або навпаки зміна добової дози не потрібна.
Капсули слід ковтати цілком.
При приготуванні суспензії для прийому всередину слід спочатку струснути флакон, щоб розпушити порошок, потім додати 24 мл води, після цього ретельно струсити флакон ще раз. Безпосередньо перед застосуванням суспензію слід збовтувати.

Побічні дії

Найбільш часто зустрічалися побічні ефекти, які були зареєстровані в клінічних дослідженнях флуконазолу.
З боку ЦНС: головний біль.
Дерматологічні реакції: висип.
З боку травної системи: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, токсична дія на печінку (включаючи поодинокі випадки з летальним результатом), підвищення рівня ЛФ, білірубіну, підвищення сироваткового рівня амінотрансфераз (АЛТ і АСТ).
У деяких хворих, особливо з серйозними захворюваннями (СНІД, злоякісні новоутворення), при лікуванні флуконазолом та подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функцій нирок та печінки, однак клінічне значення цих змін та їх зв'язок з лікуванням не встановлені.
У процесі широкого застосування додатково зареєстровані наступні побічні ефекти.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, судоми.
Дерматологічні реакції: алопеція, ексфоліативні шкірні захворювання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
З боку травної системи: диспепсія, блювання, порушення функції печінки, гепатит, некроз гепатоцитів, жовтяниця, підвищення сироваткового рівня АЛТ і АСТ.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія.
Алергічні реакції: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, свербіж.
Інші: зміна смаку.

Особливі вказівки

У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т. ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. Не відзначено явної залежності частоти розвитку гепатотоксичних ефектів флуконазолу, від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотним; ознаки її зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати хворих, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш серйозного ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.
Під час лікування флуконазолом у хворих у поодиноких випадках розвивалися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, який можна пов'язати з флуконазолом, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями, їх слід ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних уражень або мільтиформної еритеми.
Слід мати на увазі, що при застосуванні препарату в окремих випадках відзначалися анафілактичні реакції.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та механізмами, пов'язане з препаратом, мало ймовірно.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати при температурі не вище 30°С, у недоступному для дітей місці.

Инструкция к Дифлюкан пор. д/сусп. фл. 50мг/5мл 35мл франция
Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время