Купить Ципрофлоксацин таблетки 500 мг, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Ципрофлоксацин
Ciprofloxacin
таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит ципрофлоксацина гидрохлорид (в пересчете на ципрофлоксацин) - 500 мг
10 шт.
Ципрофлоксацин - противомикробный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов. Действует бактерицидно. Препарат ингибирует фермент ДНК-гиразу бактерий, вследствие чего нарушаются репликация ДНК и синтез клеточных белков бактерий. Ципрофлоксацин действует как на размножающиеся микроорганизмы, так и на находящиеся в фазе покоя.
Ципрофлоксацин активен в отношении грамотрицательных аэробных бактерий: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp., Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.; внутриклеточных возбудителей: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium avium-intracellulare; грамположительных аэробных бактерий: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae). Большинство стафилококков, устойчивых к метициллину, устойчивы и к ципрофлоксацину.
К препарату умеренно чувствительны Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis.
К препарату устойчивы Corynebacterium spp., Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.
Действие препарата в отношении Treponema pallidum изучено недостаточно.
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительнымти к препарату микроорганизмами:
— дыхательных путей;
— уха, горла и носа;
— почек и мочевыводящих путей;
— половых органов (в т.ч. гонорея, простатит);
— гинекологические (в т.ч. аднексит) и послеродовые инфекции;
— пищеварительной системы (в т.ч. полости рта, зубов, челюстей);
— желчного пузыря и желчевыводящих путей;
— кожных покровов, слизистых оболочек и мягких тканей;
— опорно-двигательного аппарата;
— сепсис;
— перитонит;
Профилактика и лечение инфекций у больных со сниженным иммунитетом (при терапии иммунодепрессантами).
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
— псевдомембранозный колит;
— детский возраст до 18 лет (до завершения процесса формирования скелета);
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к Ципрофлоксацину или другим препаратам из группы фторхинолонов.
С осторожностью следует назначать препарат при выраженном атеросклерозе сосудов головного мозга, нарушениях мозгового кровообращения, психических заболеваниях, судорожном синдроме, эпилепсии, выраженной почечной и/или печеночной недостаточности, пациентам пожилого возраста.
Ципрофлоксацин противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Доза Ципрофлоксацина зависит от тяжести заболевания, типа инфекции, состояния организма, возраста, веса и функции почек у пациента. Рекомендуемые обычно дозы: Ципрофлоксацин в лекарственной форме таблетки по 250 мг и 500 мг для перорального приема:
Неосложненные заболевания почек и мочевыводящих путей - по 250 мг, а в осложненных случаях по 500 мг, 2 раза в сутки;
Заболевания нижних отделов дыхательных путей средней тяжести - по 250 мг, а в более тяжелых случаях по 500 мг, 2 раза в сутки;
Для лечения гонореи рекомендуется однократный прием Ципрофлоксацина в дозе 250-500 мг;
Гинекологические заболевания, энтериты и колиты с тяжелым течением и высокой температурой, простатиты, остеомиелиты - по 500 мг 2 раза в сутки (для лечения банальной диареи можно использовать в дозе 250 мг 2 раза в сутки).
Препарат следует принимать натощак, запивая достаточным количеством жидкости. Пациентам с выраженными нарушениями функции почек следует назначать половинную дозу препарата. Продолжительность лечения зависит от тяжести заболевания, но лечение всегда должно продолжаться как минимум еще два дня после исчезновения симптомов болезни. Обычно продолжительность лечения составляет 7-10 дней.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, диарея, рвота, абдоминальные боли, метеоризм, анорексия, холестатическая желтуха (особенно у пациентов с перенесенными заболеваниями печени), гепатит, гепатонекроз.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, повышенная утомляемость, тревожность, тремор, бессонница, "кошмарные" сновидения, периферическая паралгезия (аномалия восприятия чувства боли), потливость, повышение внутричерепного давления, тревожность, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, проявления психотических реакций (иногда прогрессирующие до состояний, в которых пациент может причинить себе вред), мигрень, обморок, тромбоз церебральных артерий.
Со стороны органов чувств: нарушения вкуса и обоняния, нарушение зрения (диплопия, изменение цветовосприятия), шум в ушах, снижение слуха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, нарушения сердечного ритма, снижение АД, приливы крови к коже лица.
Со стороны кроветворной системы: лейкопения, гранулоцитопения, анемия, тромбоцитопения, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолитическая анемия.
Со стороны лабораторных показателей: гипопротромбинемия, повышение активности печеночных трансаминаз и ЩФ, гиперкреатининемия, гипербилирубинемия, гипергликемия.
Со стороны мочевыделительной системы: гематурия, кристаллурия (прежде всего при щелочной моче и низком диурезе), гломерулонефрит, дизурия, полиурия, задержка мочи, альбуминурия, уретральные кровотечения, гематурия, снижение азотвыделительной функции почек, интерстициальный нефрит.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, артрит, тендовагинит, разрывы сухожилий, миалгия.
Аллергические реакции: кожный зуд, крапивница, образование волдырей, сопровождающихся кровотечениями, папул, образующих струпья, лекарственная лихорадка, точечные кровоизлияния (петехии), отек лица или гортани, одышка, эозинофилия, повышенная светочувствительность, васкулит, узловая эритема, экссудативная мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Местные реакции: боль и жжение в месте введения, флебит.
Прочие: общая слабость, суперинфекции (кандидоз, псевдомембранозный колит).
При возникновении во время или после лечения Ципрофлоксацином тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения.
При возникновении болей в сухожилиях или при появлении первых признаков тендовагинита лечение следует прекратить.
В период лечения Ципрофлоксацином необходимо обеспечить достаточное количество жидкости при соблюдении нормального диуреза.
В период лечения Ципрофлоксацином следует избегать контакта с прямыми солнечными лучами.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Пациентам, принимающим Ципрофлоксацин, следует соблюдать осторожность при вождении автомобиля и занятиях другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций (особенно при одновременном употреблении алкоголя).
Вследствие снижения активности процессов микросомального окисления в гепатоцитах, ципрофлоксацин повышает концентрацию и удлиняет период полувыведения теофиллина и других ксантинов (например, кофеина), пероральных гипогликемических препаратов, непрямых антикоагулянтов, способствует снижению протромбинового индекса.
При одновременном применении с НПВС (за исключением ацетилсалициловой кислоты) повышается риск развития судорог.
Метоклопрамид ускоряет абсорбцию ципрофлоксацина, что приводит к уменьшению времени достижения максимальной концентрации последнего.
Совместное назначение урикозурических препаратов приводит к замедлению выведения (до 50%) и повышению плазменной концентрации ципрофлоксацина.
При сочетании с другими противомикробными препаратами (бета-лактамные антибиотики, аминогликозиды, клиндамицин, метронидазол) обычно наблюдается синергизм. Поэтому Ципрофлоксацин может успешно применяться в комбинации с азлоциллином и цефтазидимом при инфекциях, вызванных Pseudomonas spp.; с мезлоциллином, азлоциллином и другими бета-лактамными антибиотиками - при стрептококковых инфекциях; с изоксазолпенициллинами и ванкомицином - при стафилококковых инфекциях; с метронидазолом и клиндамицином - при анаэробных инфекциях.
Ципрофлоксацин усиливает нефротоксическое действие циклоспорина, также отмечается увеличение сывороточного креатинина, поэтому у таких пациентов необходим контроль этого показателя 2 раза в неделю.
При одновременном приеме Ципрофлоксацин усиливает действие непрямых антикоагулянтов.
Лечение: специфический антидот неизвестен. Необходимо тщательно контролировать состояние больного, сделать промывание желудка, проводить обычные меры неотложной помощи, обеспечить достаточное поступление жидкости. С помощью гемо- или перитонеального диализа может быть выведено лишь незначительное (менее 10%) количество препарата.
Хранить в защищенном от света месте при температуре от 5° до 20°С в местах недоступных для детей. Не замораживать!
Ципрофлоксацин
Ciprofloxacin
таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду (у перерахуванні на ципрофлоксацин) - 500 мг
10 шт.
Ципрофлоксацин - протимікробний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів. Діє бактерицидно. Препарат інгібує фермент ДНК-гіразу бактерій, внаслідок чого порушуються реплікації ДНК і синтезу клітинних білків бактерій. Ципрофлоксацин діє як на розмножуються мікроорганізми, так і на ті, що перебувають у фазі спокою.
Ципрофлоксацин активний щодо грамнегативних аеробних бактерій: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp., Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.; внутрішньоклітинних збудників: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium avium-intracellulare; грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae). Більшість стафілококів, стійких до метициліну, стійкі і до ципрофлоксацину.
До препарату помірно чутливі Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis.
До препарату стійкі Corynebacterium spp., Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.
Дія препарату відносно Treponema pallidum вивчена недостатньо.
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чувствительнымти до препарату мікроорганізмами:
- дихальних шляхів;
- вуха, горла і носа;
- нирок і сечовивідних шляхів;
- статевих органів (у т. ч. гонорея, простатит);
- гінекологічні (в т.ч. аднексит) та післяпологові інфекції;
- травної системи (у т.ч. порожнини рота, зубів, щелеп);
- жовчного міхура і жовчовивідних шляхів;
- шкірних покривів, слизових оболонок і м'яких тканин;
- опорно-рухового апарату;
- сепсис;
- перитоніт;
Профілактика та лікування інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом (при терапії імунодепресантами).
- дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- псевдомембранозний коліт;
- дитячий вік до 18 років (до завершення процесу формування скелета);
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- підвищена чутливість до Ципрофлоксацину або інших препаратів з групи фторхінолонів.
З обережністю слід призначати препарат при вираженому атеросклерозі судин головного мозку, порушеннях мозкового кровообігу, психічні захворювання, судомному синдромі, епілепсії, вираженій нирковій і/або печінковій недостатності, пацієнтам літнього віку.
Ципрофлоксацин протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Доза Ципрофлоксацину залежить від тяжкості захворювання, типу інфекції, стану організму, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Рекомендовані зазвичай дози: Ципрофлоксацин у лікарській формі таблетки по 250 мг та 500 мг для перорального прийому:
Неускладнені захворювання нирок і сечовивідних шляхів - по 250 мг, а в ускладнених випадках по 500 мг, 2 рази на добу;
Захворювання нижніх відділів дихальних шляхів середньої тяжкості - по 250 мг, а в більш важких випадках по 500 мг, 2 рази на добу;
Для лікування гонореї рекомендується одноразовий прийом Ципрофлоксацину в дозі 250-500 мг;
Гінекологічні захворювання, ентерити і коліти з важким перебігом і високою температурою, простатити, остеомієліти - по 500 мг 2 рази на добу (для лікування банальної діареї можна використовувати в дозі 250 мг 2 рази на добу).
Препарат слід приймати натщесерце, запиваючи достатньою кількістю рідини. Пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок слід призначати половинну дозу препарату. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, але лікування завжди повинно тривати щонайменше ще два дні після зникнення симптомів хвороби. Зазвичай тривалість лікування становить 7-10 днів.
З боку травної системи: нудота, діарея, блювання, абдомінальні болі, метеоризм, анорексія, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів з перенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищена стомлюваність, тривожність, тремор, безсоння, "кошмарні" сновидіння, периферична паралгезия (аномалія сприйняття відчуття болю), пітливість, підвищення внутрішньочерепного тиску, тривожність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, прояви психотичних реакцій (іноді прогресують до станів, у яких пацієнт може заподіяти собі шкоду), мігрень, непритомність, тромбоз церебральних артерій.
З боку органів почуттів: порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску, припливи крові до шкіри обличчя.
З боку кровотворної системи: лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія.
З боку лабораторних показників: гіпопротромбінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЛФ, гіперкреатинемія, гіпербілірубінемія, гіперглікемія.
З боку сечовидільної системи: гематурія, кристалурія (насамперед при лужній сечі і низькому діурезі), гломерулонефрит, дизурія, поліурія, затримка сечі, альбумінурія, уретральні кровотечі, гематурія, зниження азотвиділяючої функції нирок, інтерстиціальний нефрит.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, артрит, тендовагініт, розриви сухожиль, міалгія.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив'янка, утворення пухирів, що супроводжуються кровотечами, папул, що утворюють струпи, лікарська пропасниця, крапкові крововиливи (петехії), набряк обличчя або гортані, задишка, еозинофілія, підвищена світлочутливість, васкуліт, вузлова еритема, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Місцеві реакції: біль і печіння у місці введення, флебіт.
Інші: загальна слабкість, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт).
При виникненні під час або після лікування Ципрофлоксацином важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.
При виникненні болю в сухожиллях або при появі перших ознак тендовагинита лікування слід припинити.
У період лікування Ципрофлоксацином необхідно забезпечити достатню кількість рідини при дотриманні нормального діурезу.
У період лікування Ципрофлоксацином слід уникати контакту з прямими сонячними променями.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Пацієнтам, які приймають Ципрофлоксацин, слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій (особливо при одночасному вживанні алкоголю).
Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окислення в гепатоцитах, ципрофлоксацин підвищує концентрацію і подовжує період напіввиведення теофіліну та інших ксантинів (наприклад, кофеїну), пероральних гіпоглікемічних препаратів, непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протромбінового індексу.
При одночасному застосуванні з НПЗЗ (за виключенням ацетилсаліцилової кислоти) підвищується ризик розвитку судом.
Метоклопрамід прискорює абсорбцію ципрофлоксацину, що призводить до зменшення часу досягнення максимальної концентрації останнього.
Спільне призначення урикозуричних препаратів призводить до уповільнення виведення (до 50%) і підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину.
При поєднанні з іншими протимікробними препаратами (бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, кліндаміцин, метронідазол) зазвичай спостерігається синергізм. Тому Ципрофлоксацин може успішно застосовуватися в комбінації з азлоциллином і цефтазидимом при інфекціях, викликаних Pseudomonas spp.; з мезлоциллином, азлоциллином та іншими бета-лактамними антибіотиками - при стрептококових інфекціях; з изоксазолпенициллинами і ванкоміцином - при стафілококових інфекціях; з метронідазолом і кліндаміцином - при анаеробних інфекціях.
Ципрофлоксацин підсилює нефротоксичну дію циклоспорину, також відзначається збільшення сироваткового креатиніну, тому у таких пацієнтів необхідний контроль цього показника 2 рази на тиждень.
При одночасному прийомі Ципрофлоксацин посилює дію непрямих антикоагулянтів.
Лікування: специфічний антидот невідомий. Необхідно ретельно контролювати стан хворого, зробити промивання шлунка, провести звичайні заходи невідкладної допомоги, забезпечити достатнє надходження рідини. За допомогою гемо - або перитонеального діалізу може бути виведена лише незначна (менше 10%) кількість препарату.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 5° до 20°С у місцях, недоступних для дітей. Не заморожувати!