Купить Ципринол р-р д/инф. 2мг/мл фл. 100мл №1

Ципринол

Ciprinol

Раствор для инфузий

1 мл содержит ципрофлоксацин 2 мг, вспомогательные вещества: натрия лактат; натрия хлорид; кислота хлористоводородная; вода для инъекций

Флакон 100 мл.

Ципринол оказывает антибактериальное, бактерицидное действие.

Бактериальные инфекции, вызванные чувствительными микроорганизмами: заболевания дыхательных путей - острый и хронический (в стадии обострения) бронхит, пневмония, бронхоэктатическая болезнь, муковисцидоз; инфекции ЛОР-органов - средний отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоидит, тонзиллит, фарингит; инфекции почек и мочевыводящих путей - цистит, пиелонефрит; инфекции органов малого таза и половых органов - простатит, аднексит, сальпингит, оофорит, эндометрит, тубулярный абсцесс, пельвиоперитонит, гонорея, мягкий шанкр, хламидиоз; инфекции брюшной полости - бактериальные инфекции ЖКТ, желчных путей, перитонит, внутрибрюшинные абсцессы, сальмонеллез, брюшной тиф, кампилобактериоз, иерсиниоз, шигеллез, холера; инфекции кожи и мягких тканей - инфицированные язвы, раны, ожоги, абсцессы, флегмона; костей и суставов - остеомиелит, септический артрит; сепсис; инфекции на фоне иммунодефицита (возникающего при лечении иммунодепрессивными ЛС или у больных с нейтропенией); профилактика инфекций при хирургических вмешательствах.

Повышенная чувствительность к ципрофлоксацину или другим препаратам из группы хинолонов или любому другому компоненту препарата. Беременность и период лактации. Детский и подростковый возраст до 18 лет (кроме терапии осложнений, вызванных Pseudomonas aeruginosa у детей с муковисцидозом легких у детей от 5 до 17 лет; профилактики и лечения легочной формы сибирской язвы); Одновременный прием с тизанидином (риск выраженного снижения артериального давления (АД), сонливости).

С осторожностью, выраженный атеросклероз сосудов головного мозга, нарушение мозгового кровообращения, психические заболевания, эпилептический синдром, эпилепсия, выраженная почечная и/или печеночная недостаточность, пожилой возраст, дефицит глюкозо-6-дегидрогеназы, терапия глюкокортикостероидами.

Можно вводить в/в струйно, но более предпочтительно капельное введение в течение 30 (200 мг) или 60 мин (400 мг).

Перед применением 1 ампулу концентрата для приготовления раствора для инфузий необходимо развести адекватным количеством инфузионного раствора: 0,9% раствором натрия хлорида, раствором Рингера, 5% и 10% раствором декстрозы, 10% раствором фруктозы, а также раствором, содержащим 5% раствор декстрозы с 0,225% или 0,45% раствором натрия хлорида до минимального объема 50 мл.

Разовая доза — 200 мг; при тяжелых инфекциях — 400 мг; кратность введения — 2 раза в сутки.

Доза ципрофлоксацина зависит от тяжести заболевания, типа инфекции, состояния организма, возраста, веса и функции почек у пациента.

Рекомендуемые дозы:

- при особо тяжелых, угрожающих жизни или рецидивирующих инфекциях, вызванных Pseudomonas spp., стафилококками или Streptococcus pneumoniae; сепсисе, перитоните, инфекциях костей и суставов: доза может быть увеличена до 0,4 г 3 раз в сутки;

- при острой неосложненной гонорее: 100 мг однократно;

- для профилактики послеоперационных инфекций: за 30—60 мин до операции 200—400 мг; при продолжительной операции свыше 4 ч вводят повторно в той же дозе.

Средняя продолжительность лечения: 1 день — при острой неосложненной гонорее; до 7дней — при инфекциях почек, мочевыводящих путей и брюшной полости; в течение всего периода нейтропенической фазы — у больных с ослабленными защитными силами организма; не менее 10 дней — при стрептококковых инфекциях в связи с опасностью поздних осложнений и при хламидийных инфекциях; 7—14 дней — при всех остальных инфекциях; не более 2 мес — при остеомиелите;

- у больных с иммунодефицитом: лечение проводят в течение всего периода нейтропении;

- при легочной форме сибирской язвы (профилактика и лечение): взрослым — по 400 мг 2 раза в сутки; детям от 5 до 17 лет — 10 мг/кг веса тела 2 раза в день. Лечение следует начинать сразу после предполагаемого или подтвержденного инфицирования. Общая продолжительность — 60 дней;

- при лечении осложнений, вызванных Pseudomonas aeruginosa, у детей от 5 до 17 лет с муковисцидозом легких: рекомендуемая доза — 10 мг/кг каждые 8ч (не более 400 мг каждые 8 ч). Продолжительность лечения — 10—14 дней.

Пожилым пациентам дозу снижают на 30%.

Лечение следует проводить еще не менее 3 дней после нормализации температуры тела или исчезновения клинических симптомов.

При скорости клубочковой фильтрации (Cl креатинина 31—60 мл/мин/1,73 кв.м или сывороточной концентрации креатинина от 1,4 до 1,9 мг/100 мл) максимальная суточная доза — 800 мг. Больным с тяжелой почечной недостаточностью (Cl креатинина ниже 30 мл/мин/1,73 кв.м; концентрация креатинина выше 2 мг/100 мл) необходимо назначать половину суточной дозы; максимальная суточная доза — 400 мг.

При перитоните у пациентов, находящихся на амбулаторном перитонеальном диализе, возможно интраперитонеальное введение ципрофлоксацина в дозе 50 мг 4 раза в сутки на 1 л диализата. Не следует превышать максимальную разовую дозу — 400 мг (максимальная суточная доза — 800 мг).

Раствор для инфузии можно совмещать с 0,9% раствором натрия хлорида, раствором Рингера, 5% и 10% раствором декстрозы, 10% раствором фруктозы, раствором, содержащим 5% раствор декстрозы с 0,225% или 0,45% раствором натрия хлорида.

После в/в применения можно продолжить лечение перорально.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, диарея, рвота, боль в животе, метеоризм, анорексия, холестатическая желтуха (особенно у пациентов с перенесенными заболеваниями печени), гепатит, гепатонекроз.

Со стороны центральной и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, повышенная утомляемости, возбуждение, судороги, тревожность, тремор, бессонница, «кошмарные» сновидения, периферическая паралгезия (аномалия восприятия чувства боли), потливость, повышение внутричерепного давления, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, а также другие проявления психотических реакций (изредка прогрессирующие до состояний, в которых пациент может причинить себе вред, с суицидальными тенденциями), мигрень.

Со стороны органов чувств: нарушение вкуса и обоняния, нарушения зрения (диплопия, изменение цветовосприятия), шум в ушах, снижение слуха.

Со стороны сердечно сосудистой системы: тахикардия, нарушения сердечного ритма, снижение артериального давления (АД), обморок, потливость, ощущение «приливов» крови к коже лица, тромбоз церебральных артерий.

Со стороны кроветворной системы: лейкопения, гранулоцитопения, анемия, тромбоцитопения, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолитическая анемия.

Со стороны мочевыделительной системы: гематурия, кристаллурия (прежде всего при щелочной моче и низком диурезе), гломерулонефрит, дизурия, полиурия, задержка мочи, альбуминурия, уретральные кровотечения, снижение азотовыделительной функции почек, интерстициальный нефрит.

Аллергические реакции: кожный зуд, крапивница, образование волдырей, сопровождающихся кровотечениями и маленьких узелков, образующих струпья, лекарственная лихорадка, точечные кровоизлияния (петехии), отек лица или гортани, одышка, эозинофилия, васкулит, экзантема, узловая эритема, экссудативная мальтиформная эритема, синдром Стевенса-Джонсона (злокачественная экссудативная эритема), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), анафилактический шок.

Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, артрит, тендовагинит, разрывы сухожилий, миалгия, отек в области сустава.

Прочие: общая слабость, суперинфекции (кандидоз, псевдомембранозный колит), повышенная светочувствительность

Со стороны лабораторных показателей: гипопротромбинемия, повышение активности «печеночных» трансаминаз и щелочной фосфатазы, гиперкреатининемия, гипербилирубинемия, гиперурикемия, гипергликемия.

При возникновении во время или после лечения ципрофлоксацином тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения. При возникновении болей в сухожилиях или при появлении первых признаков тендовагинита лечение следует прекратить в связи с тем, что описаны отдельные случаи (преимущественно у пожилых пациентов одновременно получающих глюкокортикостероиды) воспаления и даже разрыва сухожилий во время лечения фторхинолонами. Во время терапии ципрофлоксацином рекомендуется избегать чрезмерных физических нагрузок. В период лечения ципрофлоксацином, во избежание развития кристаллурии, недопустимо превышение рекомендованной суточной дозы. Также необходимо обеспечить прием достаточного количества жидкости (под контролем диуреза) для соблюдения нормального диуреза и поддержания кислой реакции мочи. В период лечения ципрофлоксацином следует избегать УФ-облучения (в том числе контакта с прямыми солнечными лучами). В период терапии возможно увеличение протромбинового индекса (при проведении хирургических вмешательств следует контролировать состояние системы свертывания крови). У пациентов с дефицитом глюкозо-6-дегидрогеназы назначение Ципринола может стать причиной развития гемолитической анемии. Во время лечения пациенты не должны употреблять алкоголь.

При одновременном применении ципрофлоксацина с диданозином всасывание ципрофлоксацина снижается вследствие образования комплексов ципрофлоксацина с содержащимися в диданозине алюминиевыми и магниевыми солями. Вследствие снижения активности процессов микросомального окисления в гепатоцитах, повышает концентрацию и удлиняет период полувыведения теофиллина и/или кофеина (и др. ксантинов), пероральных гипогликемических препаратов (глибенкламида - что может привести к гипогликемии), непрямых антикоагулянтов, способствует снижению протромбинового индекса. Ципрофлоксацин повышает Сmах в 7 раз (от 4 до 21 раза) и AUC в 10 раз (от 6 до 24 раз) тизанидина, что повышает риск выраженного снижения АД и сонливости. Одновременный прием с нестероидными противовоспалительными препаратами (исключая ацетилсалициловую кислоту) - повышает риск развития судорог. Одновременный прием антацидов, сукральфата, а также препаратов, содержащих ионы алюминия, цинка, кальция, железа или магния, может вызвать снижение всасывания ципрофлоксацина, поэтому интервал между назначением этих препаратов должен быть не менее 4 ч. При одновременном применении ципрофоксацина и циклоспорина усиливается нефротоксическое действие циклоспорина (необходим контроль уровня креатинина крови 2 раза в неделю). Одновременный прием ципрофлоксацина и глюкокортикостероидов может увеличить риск возникновения разрыва сухожилий. Одновременное назаначение ципрофлоксацина и фенитоина может приводить к увеличению или снижению сывороточной концентрации фенитоина. Метоклопрамид ускоряет абсорбцию ципрофлоксацина, что приводит к уменьшению времени достижения его максимальной концентрации в плазме крови. Совместное назначение урикозурических препаратов приводит к замедлению выведения (до 50%) и повышению плазменной концентрации ципрофлоксацина. При сочетании с другими противомикробными препаратами (бета-лактамы, аминогликозиды, клиндамицин, метронидазол) обычно наблюдается синергизм: препарат может успешно применяться в комбинации с азлоциллином и цефтазидимом при инфекциях вызванных Pseudomonas spp.; с мезлоциллином, азлоциллином и другими бета-лактамными антибиотиками - при стрептококковых инфекциях; с изоксазолилпенициллинами и ванкомицином - при стафилококковых инфекциях; с метронидазолом и клиндамицином - при анаэробных инфекциях.

Симптомы: тошнота, рвота, диарея, головная боль и головокружение, а в более тяжелых случаях спутанность, тремор, галлюцинации и судороги.

Лечение: симптоматическое, промывание желудка, назначение активированного угля и слабительных; обеспечить достаточное поступление жидкости. Специфический антидот неизвестен. Гемодиализ не оказывает клинического эффекта при интоксикации.

В защищенном от света месте, при температуре 15-25°C.

5 лет.

Ципринол

Ciprinol

Розчин для інфузій

1 мл містить ципрофлоксацин 2 мг, допоміжні речовини: натрію лактат; натрію хлорид; кислота хлористоводнева; вода для ін'єкцій

Флакон 100 мл

Ципринол надає антибактеріальну, бактерицидну дію.

Бактеріальні інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами: захворювання дихальних шляхів - гострий і хронічний (у стадії загострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, муковісцидоз; інфекції ЛОР-органів: середній отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоїдит, тонзиліт, фарингіт; інфекції нирок і сечовивідних шляхів - цистит, пієлонефрит; інфекції органів малого тазу і статевих органів - простатит, аднексит, сальпінгіт, оофорит, ендометрит, тубулярний абсцес, пельвіоперитоніт, гонорея, м'який шанкр, хламідіоз; інфекції черевної порожнини - бактеріальні інфекції ШКТ, жовчних шляхів, перитоніт, внутрішньочеревне абсцеси, сальмонельоз, черевний тиф, кампілобактеріоз, ієрсиніоз, шигельоз, холера; інфекції шкіри і м'яких тканин - інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмона; кісток і суглобів - остеомієліт, септичний артрит; сепсис; інфекції на фоні імунодефіциту (виникає при лікуванні імунодепресивними ЛЗ або у хворих з нейтропенією); профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших препаратів з групи хінолонів або будь-якого іншого компонента препарату. Вагітність і період лактації. Дитячий та підлітковий вік до 18 років (крім терапії ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень у дітей від 5 до 17 років; профілактики і лікування легеневої форми сибірської виразки); Одночасний прийом з тизанідином (ризик вираженого зниження артеріального тиску (АТ), сонливості).

З обережністю, виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, психічні захворювання, епілептичний синдром, епілепсія, виражена ниркова та/або печінкова недостатність, похилий вік, дефіцит глюкозо-6-дегідрогенази, терапія глюкокортикостероїдами.

Можна вводити в/в струминно, але більш переважно крапельне введення протягом 30 (200 мг) або 60 хв (400 мг).

Перед застосуванням 1 ампулу концентрату для приготування розчину для інфузій необхідно розвести адекватною кількістю інфузійного розчину: 0,9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, 5% і 10% розчином декстрози, 10% розчином фруктози, а також розчином, що містить 5% розчин декстрози з 0,225% або 0,45% розчином натрію хлориду до мінімального об'єму 50 мл

Разова доза - 200 мг; при тяжких інфекціях - 400 мг; кратність введення - 2 рази на добу.

Доза ципрофлоксацину залежить від тяжкості захворювання, типу інфекції, стану організму, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.

Рекомендовані дози:

- при особливо тяжких, що загрожують життю або рецидивуючих інфекціях, викликаних Pseudomonas spp., стафілококами або Streptococcus pneumoniae; сепсисі, перитоніті, інфекціях кісток і суглобів: доза може бути збільшена до 0,4 г 3 рази на добу;

- при гострій неускладненій гонореї: 100 мг одноразово;

- для профілактики післяопераційних інфекцій: за 30-60 хв до операції 200-400 мг; при тривалій операції понад 4 год вводять повторно у тій же дозі.

Середня тривалість лікування: 1 день - при гострій неускладненій гонореї; до 7днів - при інфекціях нирок, сечовивідних шляхів і черевної порожнини; протягом усього періоду нейтропенічній фази - у хворих з ослабленими захисними силами організму; не менше 10 днів - при стрептококових інфекціях у зв'язку з небезпекою пізніх ускладнень і при хламідійних інфекціях; 7-14 днів - при всіх інших інфекціях; не більше 2 місяців - при остеомієліті;

- у хворих з імунодефіцитом: лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії;

- при легеневій формі сибірки (профілактика і лікування): дорослим - по 400 мг 2 рази на добу; дітям від 5 до 17 років - 10 мг/кг ваги тіла 2 рази на день. Лікування слід починати відразу після передбачуваного або підтвердженого інфікування. Загальна тривалість - 60 днів;

- при лікуванні ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa, у дітей від 5 до 17 років з муковісцидозом легень: рекомендована доза - 10 мг/кг кожні 8ч (не більше 400 мг кожні 8 год). Тривалість лікування - 10-14 днів.

Літнім пацієнтам дозу знижують на 30%.

Лікування слід проводити ще не менше 3 днів після нормалізації температури тіла або зникнення клінічних симптомів.

При швидкості клубочкової фільтрації (Cl креатиніну 31-60 мл/хв/1,73 кв. м або сироваткової концентрації креатиніну від 1,4 до 1,9 мг/100 мл) максимальна добова доза - 800 мг. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю (Cl креатиніну нижче 30 мл/хв/1,73 кв. м; концентрація креатиніну вище 2 мг/100 мл) необхідно призначати половину добової дози; максимальна добова доза - 400 мг.

При перитоніті у пацієнтів, які знаходяться на амбулаторному перитонеальному діалізі, можливо інтраперітонеальное введення ципрофлоксацину у дозі 50 мг 4 рази на добу на 1 л диализата. Не слід перевищувати максимальну разову дозу - 400 мг (максимальна добова доза - 800 мг).

Розчин для інфузії можна поєднувати з 0,9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, 5% і 10% розчином декстрози, 10% розчином фруктози, а також розчином, що містить 5% розчин декстрози з 0,225% або 0,45% розчином натрію хлориду.

Після в/в застосування можна продовжити лікування перорально.

З боку травної системи: нудота, діарея, блювання, біль у животі, метеоризм, анорексія, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів з перенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз.

З боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищена стомлюваність, збудження, судоми, тривожність, тремор, безсоння, «кошмарні» сновидіння, периферична паралгезия (аномалія сприйняття відчуття болю), пітливість, підвищення внутрішньочерепного тиску, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, а також інші прояви психотичних реакцій (зрідка прогресуючі до станів, у яких пацієнт може заподіяти собі шкоду, з суїцидальними тенденціями), мігрень.

З боку органів почуттів: порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску (АТ), непритомність, пітливість, відчуття «припливів» крові до шкіри обличчя, тромбоз церебральних артерій.

З боку кровотворної системи: лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія.

З боку сечовидільної системи: гематурія, кристалурія (насамперед при лужній сечі і низькому діурезі), гломерулонефрит, дизурія, поліурія, затримка сечі, альбумінурія, уретральні кровотечі, зниження азотовидільної функції нирок, інтерстиціальний нефрит.

Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив'янка, утворення пухирів, що супроводжуються кровотечами і маленьких вузликів, що утворять струпи, лікарська пропасниця, крапкові крововиливи (петехії), набряк обличчя або гортані, задишка, еозинофілія, васкуліт, екзантема, вузлова еритема, ексудативна мальтиформная еритема, синдром Стевенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичний шок.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, артрит, тендовагініт, розриви сухожиль, міалгія, набряк в області суглоба.

Інші: загальна слабкість, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт), підвищена світлочутливість

З боку лабораторних показників: гіпопротромбінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ і лужної фосфатази, гіперкреатинемія, гіпербілірубінемія, гіперурикемія, гіперглікемія.

При виникненні під час або після лікування ципрофлоксацином важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування. При виникненні болю в сухожиллях або при появі перших ознак тендовагинита лікування слід припинити у зв'язку з тим, що описані окремі випадки (переважно у літніх пацієнтів, що одночасно отримують глюкокортикостероїди) запалення і навіть розриву сухожилля під час лікування фторхінолонами. Під час терапії ципрофлоксацином рекомендується уникати надмірних фізичних навантажень. У період лікування ципрофлоксацином, щоб уникнути розвитку кристалурії неприпустимо перевищення рекомендованої добової дози. Також необхідно забезпечити прийом достатньої кількості рідини (під контролем діурезу) для дотримання нормального діурезу та підтримання кислої реакції сечі. У період лікування ципрофлоксацином слід уникати УФ-опромінювання (у тому числі контакту з прямими сонячними променями). У період терапії можливе збільшення протромбінового індексу (при проведенні хірургічних втручань слід контролювати стан системи згортання крові). У пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-дегідрогенази призначення Ципринола може стати причиною розвитку гемолітичної анемії. Під час лікування пацієнти не повинні вживати алкоголь.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину з диданозином всмоктування ципрофлоксацину знижується внаслідок утворення комплексів ципрофлоксацину з містяться в диданозине алюмінієвими і магнієвими солями. Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окислення в гепатоцитах підвищує концентрацію і подовжує період напіввиведення теофіліну і/або кофеїну (та інших ксантинів), пероральних гіпоглікемічних препаратів (глібенкламіду - що може привести до гіпоглікемії), непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протромбінового індексу. Ципрофлоксацин підвищує Смах у 7 разів (від 4 до 21 рази) і AUC у 10 разів (від 6 до 24 разів) тизанідину, що підвищує ризик вираженого зниження АТ і сонливості. Одночасний прийом з нестероїдними протизапальними препаратами (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) - підвищує ризик розвитку судом. Одночасний прийом антацидів, сукральфату, а також препаратів, що містять іони алюмінію, цинку, кальцію, заліза або магнію, може викликати зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому інтервал між призначенням цих препаратів повинен бути не менше 4 ч. При одночасному застосуванні ципрофоксацина і циклоспорину посилюється нефротоксична дія циклоспорину (необхідний контроль рівня креатиніну крові 2 рази на тиждень). Одночасний прийом ципрофлоксацину і глюкокортикостероїдів може збільшити ризик виникнення розриву сухожиль. Одночасне назаначеніе ципрофлоксацину й фенітоїну може призводити до збільшення або зниження сироваткової концентрації фенітоїну. Метоклопрамід прискорює абсорбцію ципрофлоксацину, що призводить до зменшення часу досягнення його максимальної концентрації в плазмі крові. Спільне призначення урикозуричних препаратів призводить до уповільнення виведення (до 50%) і підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину. При поєднанні з іншими протимікробними препаратами (бета-лактами, аміноглікозиди, кліндаміцин, метронідазол) зазвичай спостерігається синергізм: препарат може успішно застосовуватися в комбінації з азлоциллином і цефтазидимом при інфекціях, спричинених Pseudomonas spp.; з мезлоциллином, азлоциллином та іншими бета-лактамними антибіотиками - при стрептококових інфекціях; з изоксазолилпенициллинами і ванкоміцином - при стафілококових інфекціях; з метронідазолом і кліндаміцином - при анаеробних інфекціях.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, головний біль і запаморочення, а в більш важких випадках сплутаність, тремор, галюцинації і судоми.

Лікування: симптоматичне, промивання шлунка, призначення активованого вугілля і проносних; забезпечити достатнє надходження рідини. Специфічний антидот невідомий. Гемодіаліз не чинить клінічного ефекту при інтоксикації.

У захищеному від світла місці, при температурі 15-25°C.

5 років.