Купить Чарозетта таблетки 75 мкг, 28 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Чарозетта таблетки 75 мкг
CERAZETTE
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
В 1 таблетке, покрытой пленочной оболочкой, содержится: дезогестрел 0,075 мг.
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, повидон, α-токоферол, стеариновая кислота, кремния диоксид коллоидный, лактозы моногидрат.
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 400, тальк, титана диоксид.
В блистере 28 таблеток. В упаковке 3 блистера.
Чарозетта - это гестагенсодержащий пероральный контрацептив, содержащий гестаген дезогестрел. Подобно другим гестагенсодержащим пероральным контрацептивам («мини-пили») Чарозетта лучше всего подходит для применения во время кормления грудью и для женщин, которым противопоказаны или которые не хотят принимать эстрогены. В отличие от «мини-пили», контрацептивный эффект препарата Чарозетта достигается в основном за счет подавления овуляции. Другие эффекты включают увеличение вязкости цервикальной слизи.
При применении препарата Чарозетта в первые 56 дней частота овуляции не превышает 1%, после прекращения 56-дневного приема препарата овуляция происходит через 7-30 дней (в среднем через 17 дней). В сравнительном исследовании эффективности (в котором допускалось принимать пропущенные таблетки максимум в течение 3 часов) общий индекс Перля (показатель, отражающий частоту наступления беременности у 100 женщин в течение года использования контрацептива) препарата Чарозетта составил 0,4 в группе всех включенных в исследование пациентов.
Индекс Перля препарата чарозетта сравним с индексом Перля комбинированных пероральных контрацептивов в общей популяции принимающих пероральные контрацептивы. Прием препарата Чарозетта приводит к снижению уровня эстрадиола в сыворотке до значений, характерных ранней фолликулярной фазе. При этом не выявлено клинически значимых изменений со стороны углеводного, липидного обмена и показателей гемостаза.
Контрацепция.
- Повышенная чувствительность к активному веществу или любому вспомогательному веществу препарата.
- Установленная или предполагаемая беременность.
- Наличие в данный момент или в анамнезе венозной тромбоэмболии (в т.ч. тромбоз глубоких вен голени, тромбоэмболия легочной артерии).
- Наличие в данный момент или в анамнезе тяжелого заболевания печени (до тех пор, пока показатели функции печени не нормализуются).
- Печеночная недостаточность, в т.ч. в анамнезе.
- Установленные или предполагаемые злокачественные гормонозависимые опухоли.
- Кровотечение из влагалища неясной этиологии.
- Непереносимость лактозы, недостаточность лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
С осторожностью (при наличии любых из перечисленных ниже состояний/факторов риска, следует взвесить пользу от применения гестагена и возможные риски для каждой отдельной женщины. Это следует обсудить с женщиной еще до того, как она решит начать прием препарата. В случае ухудшения, обострения заболевания или возникновения любого из этих состояний впервые женщине следует обратиться к врачу. Врачу следует принять решение о целесообразности дальнейшего применения препарата Чарозетта):
- Устойчивая гипертензия, развивающаяся на фоне приема препарата Чарозетта, или при неэффективности антигипертензивной терапии.
- Тромбоэмболические нарушения, в том числе в анамнезе: женщина должна быть предупреждена о возможности рецидива.
- Длительная иммобилизация, связанная с операцией или с заболеванием.
- Поскольку невозможно исключить биологическое влияние гестагенов на развитие рака печени, следует проводить индивидуальную оценку соотношения пользы и риска при назначении препарата женщинам с раком печени.
- Хлоазма, особенно у женщин с хлоазмой во время беременности в анамнезе: женщинам с предрасположенностью к хлоазме следует избегать воздействия солнечных лучей или ультрафиолетового излучения во время применения препарата Чарозетта.
Во время беременности применение препарата противопоказано. Результаты доклинических исследований показали, что очень высокие дозы гестагенов могут вызывать маскулинизацию плода женского пола. Широкие эпидемиологические исследования не выявили ни повышенного риска врождённых дефектов развития у детей, матери которых принимали пероральные контрацептивы до беременности, ни тератогенного эффекта при непреднамеренном приеме пероральных контрацептивов в ранний период беременности.
Препарат не влияет на количество или качество (концентрации белков, лактозы или жиров) грудного молока. Однако, небольшие количества этоногестрела экскретируются с грудным молоком. В результате чего, в ребенка может поступить 0,01 - 0,05 мкг этоногестрела на кг массы тела в сутки (основываясь на потреблении 150 мл/кг/сутки грудного молока).
Имеются ограниченные данные длительного наблюдения за детьми, чьи матери начинали принимать препарат Чарозетта в течение 4-8-ой недели после родов. Продолжительность грудного вскармливания составила 7 месяцев, и дети находились под наблюдением до достижения возраста до 1,5 (п=32) или до 2,5 лет (п=14). Оценка роста, физического и психомоторного развития не выявила каких-либо различий с малышами, чьи матери использовали медные внутриматочные спирали. Имеющиеся данные говорят, что препарат Чарозетта можно применять во время лактации. Тем не менее, необходимо тщательно наблюдать за развитием и ростом грудного ребенка, чья мать применяет препарат Чарозетта.
Таблетки следует принимать внутрь в том порядке, который указан на упаковке, каждый день приблизительно в одно и то же время, при необходимости запивая небольшим количеством жидкости. Ежедневно необходимо принимать по одной таблетке в течение 28 дней. Каждую последующую упаковку начинают сразу после завершения предыдущей упаковки.
При отсутствии предшествующего применения гормональных контрацептивов (в течение последнего месяца) приём таблеток следует начинать в 1 день менструального цикла (в 1 день менструального кровотечения). Допускается начинать приём на 2-5 день, но тогда во время первого цикла в течение первых 7 дней приёма таблеток рекомендуется дополнительно применять барьерный метод контрацепции.
Переход с комбинированного гормонального контрацептива (комбинированного перорального контрацептива, вагинального кольца или трансдермального пластыря): женщина должна начать прием препарата Чарозетта предпочтительно на следующий день после приема последней активной таблетки комбинированного перорального контрацептива (последняя таблетка, содержащая активное вещество) или в день удаления вагинального кольца или пластыря. В этих случаях отсутствует необходимость в дополнительной контрацепции. Самое позднее женщина может также начать прием препарата Чарозетта на следующий день после окончания обычного интервала в приеме таблеток, пластыря, кольца или на следующий день после приема плацебо таблеток предыдущего комбинированного перорального контрацептива (т.е. в день, когда нужно было бы начать использовать новую упаковку комбинированного перорального контрацептива, ввести новое кольцо или приклеить новый пластырь), но в течение первых 7 дней приема таблеток рекомендуется применять дополнительный барьерный метод контрацепции.
Переход с других препаратов, содержащих только гестаген («мини-пили», инъекции, имплантата или гестагенвысвобождающей внутриматочной системы): женщина, принимающая «мини-пили». может перейти на прием препарата Чарозетта в любой день. Женщина, использующая имплантат или внутриматочную систему - в день их удаления. Женщина, применяющая инъекционные формы контрацептивов - в день, когда должна быть сделана следующая инъекция. Во всех этих случаях дополнительный метод контрацепции не требуется.
После аборта, сделанного в первом триместре, рекомендуется начинать прием препарата немедленно: дополнительный метод контрацепции не требуется.
Прием препарата возможен не ранее 21-28 дня после аборта, сделанного во втором триместре, и не ранее 6 недели после родов. При начале приема препарата в более поздние сроки необходимо дополнительно применять барьерный метод контрацепции в течение первых 7 дней приема таблеток. Однако, если у женщины после родов или аборта до начала приема препарата Чарозетта уже были половые контакты, до начала применения препарата следует исключить беременность или женщине необходимо дождаться первой менструации.
Как поступать в случае пропуска очередного приема таблеток: контрацептивная защита может снизиться, если интервал между приемом двух таблеток составляет более 36 часов. Если опоздание в приеме таблетки составляет менее 12 часов, то пропущенную таблетку следует принять сразу, как только женщина вспомнит об этом, и следующую таблетку следует принять в обычное время. Если опоздание в приеме таблетки составляет более 12 часов, то женщина должна следовать вышеуказанным рекомендациям, а также применять дополнительный метод контрацепции в течение следующих 7 дней. Если таблетки были пропущены в самую первую неделю приема препарата и имел место половой акт в течение недели, предшествующей пропуску приема таблеток-, следует исключить беременность.
В случае возникновения тяжелых желудочно-кишечных расстройств (рвота, диарея), всасывание может быть неполным и в этом случае следует применять дополнительные методы контрацепции. Если рвота возникла в течение 3-4 часов после приема, то всасывание может быть неполным. В этом случае необходимо руководствоваться рекомендациями, касающимися приема пропущенных таблеток.
Медицинские обследования/консультации: перед назначением препарата следует тщательно собрать анамнез у женщины и провести тщательное гинекологическое обследование для исключения беременности. Перед назначением препарата следует установить причину нарушений менструального цикла, например, олигоменореи и аменореи. Интервал между контрольными медицинскими осмотрами определяется врачом в каждом индивидуальном случае (периодичность осмотров - не менее 1 раза в год). Если назначаемый препарат может повлиять на латентное или существующее заболевание, следует составить соответствующий график контрольных медицинских осмотров.
Несмотря на регулярный прием препарата Чарозетта, иногда могут возникать нерегулярные кровянистые выделения. Если кровотечения очень частые и нерегулярные, следует рассмотреть возможность применения другого метода контрацепции. Если указанные выше симптомы являются устойчивыми, то в этом случае необходимо исключить органическую патологию. Тактика по отношению к аменорее во время применения препарата зависит от того, принимались ли таблетки в соответствии с инструкцией, и может включать проведение теста на беременность. В случае беременности прием препарата следует прекратить. В случае возникновения острых или хронических нарушений функции печени женщина должна обратиться к специалисту для проведения обследования и консультации. Женщины должны быть информированы о том, что Чарозетта не защищает от ВИЧ-инфекции (СПИДа) и от других заболеваний, передающихся половым путем.
Снижение эффективности: эффективность гестагенсодержащих пероральных контрацептивов может быть снижена в случае пропуска приема таблеток, желудочно-кишечных расстройств или при приеме других лекарств.
Изменения характера менструаций: во время применения гестагенсодержащих контрацептивов у некоторых женщин вагинальные кровотечения могут стать более частыми или более продолжительными, в то время как у других женщин эти кровотечения могут стать более редкими или вообще прекратиться. Эти изменения часто бывают причиной того, что женщина отказывается от этого метода контрацепции, или перестает строго соблюдать указания врача. При подробной консультации с женщинами, решившими начать прием препарата Чарозетта, врачу следует обсудить возможность таких изменений в характере менструального цикла. Оценка вагинальных кровотечений должна проводиться на основании клинической картины и может включать обследование с целью исключения злокачественных новообразований или беременности.
Развитие фолликулов: при приеме всех низкодозированных гормональных контрацептивов происходит развитие фолликулов, изредка размер фолликула может достигать размеров, превышающих таковые в нормальном цикле. В общем, эти увеличенные фолликулы исчезают спонтанно. Часто, это протекает без симптомов; в некоторых случаях отмечается легкая боль внизу живота. Хирургическое вмешательство требуется редко.
Лабораторные анализы: данные, полученные в отношении комбинированных пероральных контрацептивов, показали,что применение гормональных контрацептивов может оказывать влияние на результаты некоторых лабораторных анализов, включая биохимические показатели функции печени, щитовидной железы, надпочечников и почек, на уровни (транспортных) белков в сыворотке, например, на глобулин, связывающий кортикостероиды, на фракции липидов/липопротеинов, показатели углеводного обмена и показатели свертываемости крови и фибринолиза. Обычно эти изменения остаются в пределах нормальных значений. Не известно, в какой степени это также применимо и к контрацептивам, содержащим только гестаген.
Рак молочной железы: риск рака молочной железы увеличивается с возрастом. Во время применения комбинированных пероральных контрацептивов риск того, что у женщины будет диагностирован рак молочной железы незначительно увеличивается. Этот повышенный риск постепенно исчезает в течение 10 лет после прекращения применения пероральных контрацептивов, он не связан с продолжительностью применения, а зависит от возраста женщины во время использования комбинированных пероральных контрацептивов.
Риск у женщин, применяющих пероральные контрацептивы, содержащие только гестаген, например, препарат Чарозетта, возможно аналогичен таковому при использовании комбинированных пероральных контрацептивов. Однако, данные для пероральных контрацептивов, содержащих только гестаген, не столь определенные. По сравнению с риском возникновения рака молочной железы на протяжении всей жизни, увеличение риска, связанного с приемом комбинированных пероральных контрацептивов является небольшим. Рак молочной железы, диагностируемый у женщин, применяющих комбинированные пероральные контрацептивы, имеет тенденцию быть менее клинически развитым, чем рак, диагностируемый у женщин, которые никогда не применяли комбинированные пероральные контрацептивы. Повышенный риск у женщин, применяющих комбинированные пероральные контрацептивы, возможно обусловлен более ранней диагностикой, биологическими эффектами препарата или комбинацией этих двух факторов.
Венозная тромбоэмболия: в эпидемиологических исследованиях установлена связь между применением комбинированных пероральных контрацептивов и повышенной частотой возникновения венозных тромбоэмболии (ВТЭ, тромбоз глубоких вен и эмболия легочной артерии ). И хотя клиническое значение этих данных для дезогестрела, как контрацептива, не содержащего эстрогенного компонента, неизвестно, применение препарата Чарозетта следует отменить в случае развития тромбоза. Следует рассмотреть возможность отмены приема препарата Чарозетта в случае длительной иммобилизации, связанной с операцией или заболеванием.
Сахарный диабет: хотя гестагены могут влиять на резистентность периферических тканей к инсулину и на толерантность к глюкозе, нет подтверждения того, что существует необходимость изменять терапевтическую схему у больных сахарным диабетом, применяющих гестагенсодержащие пероральные контрацептивы. Однако, женщины, больные сахарным диабетом, должны находиться под тщательным наблюдением в течение первых месяцев применения препарата.
Минеральная плотность костной ткани: применение препарата Чарозетта ведет к снижению уровня эстрадиола в сыворотке до уровня, соответствующего ранней фолликулярной фазе. До настоящего времени неизвестно, оказывает ли это снижение какое-либо клинически значимое влияние на минеральную плотность костной ткани.
Предупреждение эктопической беременности традиционными гестагенсодержащими пероральными контрацептивами («мини-пили») не столь эффективно как при комбинированных пероральных контрацептивах, поскольку при применении «мини-пили» часто происходит овуляция. Несмотря на то, что Чарозетта эффективно подавляет овуляцию, в случае аменореи или болей в животе следует исключить внематочную беременность при проведении дифференциальной диагностики.
Препарат Чарозетта содержит не более 65 мг лактозы, поэтому женщины, имеющие редкие наследственные нарушения, связанные с непереносимостью галактозы, недостаточностью лактазы Лаппа, или глюкозо-галактозной мальабсорбцией, должны воздержаться от приема препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами: исходя из фармакодинамического профиля, считается, что препарат не оказывает влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами.
Взаимодействие между пероральными контрацептивами и другими лекарственными препаратами может приводить к прорывному кровотечению и/или к снижению контрацептивной эффективности. В литературе сообщается о следующих взаимодействиях (в основном с комбинированными контрацептивами, но иногда также сообщается и в отношении гестагенсодержащих контрацептивов).
Печеночный метаболизм: могут возникать взаимодействия с лекарственными препаратами, индуцирующими микросомальные ферменты, что приводит к увеличению клиренса половых гормонов (например, гидантоины (например, фенитоин), барбитураты (например, фенобарбитал),примидон, карбамазепин, рифампицин; и вероятно также и окскарбазепин, рифабутин, топирамат, фелбамат, ритонавир, нелфинавир, гризеофульвин и препараты, содержащие зверобой продырявленный (Hypericum perforatum)).
Женщинам, применяющим любое из этих лекарств, следует временно использовать барьерный метод в дополнение к препарату Чарозетта или выбрать другой метод контрацепции. Барьерный метод контрацепции следует применять во время применения указанных лекарств и в течение 28 дней после прекращения их приема. Для женщин, получающих длительное лечение индукторами печеночных ферментов, следует рассмотреть возможность использования негормонального метода контрацепции.
При применении активированного угля всасывание дезогестрела, находящегося в таблетке, может снизиться и, следовательно, может снизиться контрацептивная эффективность. В таком случае следует поступать в соответствии с рекомендациями относительно пропущенных для приема таблеток.
Гормональные контрацептивы могут влиять на метаболизм других лекарств. Соответственно, концентрации лекарственного средства в плазме и в тканях могут как увеличиваться (например, циклоспорин), так и уменьшаться.
Для выявления возможных взаимодействий следует ознакомиться с инструкцией по применению этих лекарственных средств.
Нет сообщений о каких-либо серьезных осложнениях при передозировке Чарозетты.
Возможны: тошнота, рвота , у молодых девушек - незначительное вагинальное кровотечение.
Лечение: специфического антидота не существует, и дальнейшее лечение должно быть симптоматическим.
Хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре от 2°С до 30°С.
3 года.
Чарозетта таблетки 75 мкг
CERAZETTE
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
В 1 таблетці, вкрита плівковою оболонкою, містить: дезогестрел 0,075 мг.
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, повідон, α-токоферол, стеаринова кислота, кремнію діоксид колоїдний, лактози моногідрат.
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 400, тальк, титану діоксид.
28 таблеток у блістері. В упаковці 3 блістери.
Чарозетта - це гестагенсодержащий пероральний контрацептив, що містить гестаген дезогестрел. Подібно іншим гестагенсодержащие пероральних контрацептивів («міні-пили») Чарозетта краще всього підходить для застосування під час годування груддю і для жінок, яким протипоказана або які не хочуть приймати естроген. На відміну від «міні-пили», контрацептивний ефект препарату Чарозетта досягається в основному за рахунок придушення овуляції. Інші ефекти включають збільшення в'язкості цервікального слизу.
При застосуванні препарату Чарозетта в перші 56 днів частота овуляції не перевищує 1%, після припинення 56-денного прийому препарату овуляція відбувається через 7-30 днів (в середньому через 17 днів). У порівняльному дослідженні ефективності (в якому допускалося приймати пропущені таблетки максимум протягом 3 годин) загальний індекс Перля (показник, що відображає частоту настання вагітності у 100 жінок протягом року використання контрацептиву) препарату Чарозетта склав 0,4 в групі всіх включених у дослідження пацієнтів.
Індекс Перля препарату чарозетта порівняємо з індексом Перля комбінованих пероральних контрацептивів у загальній популяції приймають пероральні контрацептиви. Прийом препарату Чарозетта призводить до зниження рівня естрадіолу в сироватці до значень, характерних ранній фолікулярній фазі. При цьому не виявлено клінічно значущих змін з боку вуглеводного, ліпідного обміну та показників гемостазу.
Контрацепція.
- Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої допоміжної речовини препарату.
- Встановлена або передбачувана вагітність.
- Наявність у даний час або в анамнезі венозної тромбоемболії (у т. ч. тромбоз глибоких вен гомілки, тромбоемболія легеневої артерії).
- Наявність у даний час або в анамнезі важкого захворювання печінки (доти, доки показники функції печінки не нормалізуються).
- Печінкова недостатність, у т. ч. в анамнезі.
- Встановлені або передбачувані злоякісні гормонозалежні пухлини.
- Кровотеча із піхви неясної етіології.
- Непереносимість лактози, недостатність лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю (при наявності будь-яких перелічених нижче станів/факторів ризику, слід зважити користь від застосування гестагену і можливі ризики для кожної окремої жінки. Це слід обговорити з жінкою ще до того, як вона вирішить почати прийом препарату. У разі погіршення загострення захворювання або виникнення будь-якого із цих станів вперше жінці слід звернутися до лікаря. Лікарю слід прийняти рішення про доцільність подальшого застосування препарату Чарозетта):
- Стійка гіпертензія, що розвивається на тлі прийому препарату Чарозетта, або при неефективності антигіпертензивної терапії.
- Тромбоемболічні порушення, в тому числі в анамнезі: жінка повинна бути попереджена про можливість рецидиву.
- Тривала іммобілізація, пов'язана з операцією або з захворюванням.
- Оскільки неможливо виключити біологічний вплив гестагенів на розвиток раку печінки, слід проводити індивідуальну оцінку співвідношення користі і ризику при призначенні препарату жінкам з раком печінки.
- Хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою під час вагітності в анамнезі: жінкам з схильністю до хлоазме слід уникати дії сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання під час застосування препарату Чарозетта.
Під час вагітності застосування препарату протипоказане. Результати доклінічних досліджень показали, що дуже високі дози гестагенів можуть викликати маскулінізацію плода жіночої статі. Широкі епідеміологічні дослідження не виявили ні підвищеного ризику вроджених дефектів розвитку у дітей, матері яких приймали пероральні контрацептиви до вагітності, ні тератогенного ефекту при ненавмисному прийомі пероральних контрацептивів у ранній період вагітності.
Препарат не впливає на кількість або якість (концентрації білків, лактози або жирів) грудного молока. Проте, невеликі кількості этоногестрела екскретуються з грудним молоком. В результаті чого, у дитини може вчинити 0,01 - 0,05 мкг этоногестрела на кг маси тіла на добу (грунтуючись на споживанні 150 мл/кг/добу грудного молока).
Є обмежені дані тривалого спостереження за дітьми, чиї матері починали приймати препарат Чарозетта протягом 4-8-го тижня після пологів. Тривалість грудного вигодовування склала 7 місяців, і діти перебували під наглядом до досягнення віку до 1,5 (п=32) або до 2,5 років (п=14). Оцінка росту, фізичного і психомоторного розвитку не виявила будь-яких відмінностей з малюками, чиї матері використовували мідні внутрішньоматкові спіралі. Наявні дані свідчать, що препарат Чарозетта можна застосовувати під час лактації. Тим не менш, необхідно ретельно спостерігати за розвитком і ростом немовляти, чия мати застосовує препарат Чарозетта.
Таблетки слід приймати внутрішньо в тому порядку, який вказаний на упаковці, кожен день приблизно в один і той же час, за необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини. Щодня необхідно приймати по одній таблетці протягом 28 днів. Кожну наступну упаковку починають відразу після закінчення попередньої упаковки.
При відсутності попереднього застосування гормональних контрацептивів (протягом останнього місяця) прийом таблеток слід починати в 1 день менструального циклу (1 день менструальної кровотечі). Допускається починати прийом на 2-5 день, але тоді під час першого циклу протягом перших 7 днів прийому таблеток рекомендується додатково застосовувати бар'єрний метод контрацепції.
Перехід з комбінованого гормонального контрацептиву (комбінованого перорального контрацептиву, вагінального кільця або трансдермального пластиру): жінка повинна почати прийом препарату Чарозетта переважно на наступний день після прийому останньої активної таблетки комбінованого перорального контрацептиву (остання таблетка, що містить активну речовину) або в день видалення вагінального кільця або пластиру. В цих випадках відсутня необхідність додаткової контрацепції. Найпізніше жінка може почати прийом препарату Чарозетта на наступний день після закінчення звичайного інтервалу в прийомі таблеток, пластиру, кільця або на наступний день після прийому таблеток плацебо попереднього комбінованого перорального контрацептиву (тобто в день, коли треба було б почати використовувати нову упаковку комбінованого перорального контрацептиву, ввести нове кільце або приклеїти новий пластир), але протягом перших 7 днів прийому таблеток рекомендується застосовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції.
Перехід з інших препаратів, що містять тільки гестаген («міні-пили», ін'єкції, імплантати або гестагенвысвобождающей внутрішньоматкової системи): жінка, яка приймає «міні-пили». може перейти на прийом препарату Чарозетта в будь-який день. Жінка, використовує імплантат або внутрішньоматкову систему - в день їх видалення. Жінка, яка ін'єкційні форми контрацептивів - у день, коли повинна бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх цих випадках додатковий метод контрацепції не потрібно.
Після аборту, зробленого в першому триместрірекомендується починати прийом препарату негайно: додатковий метод контрацепції не потрібно.
Прийом препарату можливий не раніше 21-28 дня після аборту, зробленого в другому триместрі, та не раніше 6 тижнів після пологів. При початку прийому препарату в більш пізні терміни необхідно додатково застосовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак, якщо у жінки після пологів або аборту до початку прийому препарату Чарозетта уже були статеві контакти, до початку застосування препарату слід виключити вагітність або жінці слід дочекатися першої менструації.
Як чинити у разі пропуску чергового прийому таблеток: контрацептивна захист може знизитися, якщо інтервал між прийомом двох таблеток становить більше 36 годин. Якщо запізнення в прийманні таблетки не перевищує 12 годин, то пропущену таблетку треба прийняти одразу, як тільки жінка згадає про це, і наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Якщо запізнення в прийманні таблетки становить більше 12 годин, то жінка повинна слідувати вищенаведеним рекомендаціям, а також застосовувати додатковий метод контрацепції протягом наступних 7 днів. Якщо таблетки були пропущені в саму першу тиждень прийому препарату і мав місце статевий акт протягом тижня, що передує пропуску прийому таблеток-, слід виключити вагітність.
У разі виникнення тяжких шлунково-кишкових розладів (блювота, діарея), всмоктування може бути неповним і в цьому разі слід застосовувати додаткові методи контрацепції. Якщо блювота виникла протягом 3-4 годин після прийому, то всмоктування може бути неповним. В цьому випадку необхідно керуватися рекомендаціями, що стосуються прийому пропущених таблеток.
Медичні обстеження/консультації: перед призначенням препарату слід ретельно зібрати анамнез у жінки і провести ретельне гінекологічне обстеження для виключення вагітності. Перед призначенням препарату слід встановити причину порушень менструального циклу, наприклад, олигоменореи і аменореї. Інтервал між контрольними медичними оглядами визначається лікарем в кожному індивідуальному випадку (періодичність оглядів - не менше 1 разу на рік). Якщо призначається препарат може вплинути на латентний або наявне захворювання, слід скласти відповідний графік контрольних медичних оглядів.
Незважаючи на регулярний прийом препарату Чарозетта, іноді можуть виникати нерегулярні кров'янисті виділення. Якщо кровотечі дуже часті та нерегулярні, слід розглянути можливість застосування іншого методу контрацепції. Якщо зазначені вище симптоми є стійкими, то в цьому випадку необхідно виключити органічну патологію. Тактика по відношенню до аменореї під час застосування препарату залежить від того, чи приймалися таблетки згідно з інструкцією, та може включати проведення тесту на вагітність. У разі вагітності прийом препарату слід припинити. У разі виникнення гострих або хронічних порушень функції печінки жінка повинна звернутися до фахівця для проведення обстеження та консультації. Жінки повинні бути інформовані про те, що Чарозетта не захищає від ВІЛ-інфекції (Сніду) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
Зниження ефективності: ефективність гестагенсодержащие пероральних контрацептивів може бути знижена у разі пропуску прийому таблеток, шлунково-кишкових розладів або при прийомі інших ліків.
Зміни характеру менструацій: під час застосування гестагенсодержащие контрацептивів у деяких жінок вагінальні кровотечі можуть бути більш частими чи більш тривалими, в той час як у інших жінок ці кровотечі можуть стати рідкісними або взагалі припинитися. Ці зміни часто бувають причиною того, що жінка відмовляється від цього методу контрацепції, або перестає суворо дотримуватися вказівок лікаря. При докладної консультації з жінками, які вирішили розпочати прийом препарату Чарозетта, лікарю слід обговорити можливість таких змін у характері менструального циклу. Оцінка вагінальних кровотеч повинна проводитися на підставі клінічної картини і може включати обстеження з метою виключення злоякісних новоутворень або вагітності.
Розвиток фолікулів: при прийомі всіх низкодозированных гормональних контрацептивів відбувається розвиток фолікулів, зрідка розмір фолікула може досягати розмірів, що перевищують такі в нормальному циклі. Загалом, ці збільшені фолікули зникають спонтанно. Часто, це протікає без симптомів; у деяких випадках відзначається легка біль внизу живота. Хірургічне втручання потрібне рідко.
Лабораторні аналізи: дані, отримані щодо комбінованих пероральних контрацептивів, показали,що застосування гормональних контрацептивів може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, рівні транспортних) білків у сироватці, наприклад, глобулін, що зв'язує кортикостероїди, на фракції ліпідів/ліпопротеїнів, показники вуглеводного обміну і показники згортання крові та фібринолізу. Зазвичай ці зміни залишаються в межах нормальних значень. Не відомо, якою мірою це також застосовно і до контрацептивів, що містять тільки гестаген.
Рак молочної залози: ризик раку молочної залози збільшується з віком. Під час застосування комбінованих пероральних контрацептивів ризик того, що у жінки буде діагностований рак молочної залози незначно збільшується. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення застосування пероральних контрацептивів, він не пов'язаний з тривалістю застосування, а залежить від віку жінки під час використання комбінованих пероральних контрацептивів.
Ризик у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, що містять тільки гестаген, наприклад, препарат Чарозетта, можливо аналогічний такому при використанні комбінованих пероральних контрацептивів. Однак, дані для пероральних контрацептивів, що містять тільки гестаген, не настільки визначені. Порівняно з ризиком виникнення раку молочної залози на протязі всього життя, збільшення ризику, пов'язаного з прийомом комбінованих пероральних контрацептивів є невеликим. Рак молочної залози, диагностируемый у жінок, які застосовують комбіновані пероральні контрацептиви, має тенденцію бути менш клінічно розвиненим, ніж рак, диагностируемый у жінок, які ніколи не застосовували комбіновані пероральні контрацептиви. Підвищений ризик у жінок, які застосовують комбіновані пероральні контрацептиви, можливо обумовлений більш ранньою діагностикою, біологічними ефектами препарату або комбінацією цих двох факторів.
Венозна тромбоемболія: в епідеміологічних дослідженнях встановлено зв'язок між застосуванням комбінованих пероральних контрацептивів та підвищеною частотою виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ, тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії ). І хоча клінічне значення цих даних для дезогестрелу, як контрацептиву, що не містять естрогенного компонента, невідомо, застосування препарату Чарозетта слід відмінити у разі розвитку тромбозу. Слід розглянути можливість відміни прийому препарату Чарозетта у разі тривалої іммобілізації, пов'язаної з операцією або захворюванням.
Цукровий діабет: хоча гестагени можуть впливати на резистентність периферичних тканин до інсуліну і на толерантність до глюкози, немає підтвердження того, що існує необхідність змінювати терапевтичну схему у хворих на цукровий діабет, які застосовують гестагенсодержащие пероральні контрацептиви. Проте, жінки, хворі на цукровий діабет, повинні перебувати під ретельним наглядом протягом перших місяців застосування препарату.
Мінеральна щільність кісткової тканини: застосування препарату Чарозетта веде до зниження рівня естрадіолу в сироватці до рівня, відповідного ранній фолікулярній фазі. До теперішнього часу невідомо, чи робить це зниження будь-яких клінічно значущий вплив на мінеральну щільність кісткової тканини.
Попередження ектопічної вагітності традиційними гестагенсодержащими пероральними контрацептивами («міні-пили») не так ефективно як при комбінованих пероральних контрацептивах, оскільки при застосуванні «міні-пили» часто відбувається овуляція. Незважаючи на те, що Чарозетта ефективно пригнічує овуляцію, у разі аменореї або болю в животі слід виключити позаматкову вагітність при проведенні диференціальної діагностики.
Препарат Чарозетта містить не більш 65 мг лактози, тому жінки, які мають рідкісні спадкові порушення, пов'язані з непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією, повинні утриматися від прийому препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами: виходячи з фармакодинамічної профілю, вважається, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Взаємодія між пероральними контрацептивами та іншими лікарськими препаратами може призводити до прорывному кровотечі та/або до зниження контрацептивної ефективності. В літературі повідомляється про наступних взаємодіях (в основному з комбінованими контрацептивами, але іноді також повідомляється і щодо гестагенсодержащие контрацептивів).
Печінковий метаболізм: може виникати взаємодія з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, що призводить до збільшення кліренсу статевих гормонів (наприклад, гідантоїни (наприклад, фенітоїн), барбітурати (наприклад, фенобарбітал),примідон, карбамазепін, рифампіцин; і, ймовірно, також окскарбазепін, рифабутин, топірамат, фелбамат, ритонавір, нелфінавір, гризеофульвін і препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)).
Жінкам, які застосовують будь-яке з цих ліків, слід тимчасово використовувати бар'єрний метод на доповнення до препарату Чарозетта або вибрати інший метод контрацепції. Бар'єрний метод контрацепції слід застосовувати під час застосування зазначених ліків і протягом 28 днів після припинення їх прийому. Для жінок, які отримують тривале лікування індукторами печінкових ферментів, слід розглянути можливість використання негормонального методу контрацепції.
При застосуванні активованого вугілля всмоктування дезогестрелу, що міститься в таблетці, може знизитися і, отже, може зменшитись контрацептивна ефективність. В такому разі слід робити відповідно до рекомендацій щодо пропущених для прийому таблеток.
Гормональні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших ліків. Відповідно, концентрації лікарського засобу в плазмі та тканинах можуть збільшуватися (наприклад, циклоспорин), так і зменшуватися.
Для виявлення можливих взаємодій слід ознайомитися з інструкцією щодо застосування цих лікарських засобів.
Немає повідомлень про будь-які серйозні ускладнення при передозуванні Чарозетты.
Можливі: нудота, блювання , у молодих дівчат - незначна вагінальне кровотеча.
Лікування: специфічного антидоту не існує, і подальше лікування повинно бути симптоматичним.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2°до 30°С.
3 роки.