Купить Цефтриаксон флакон, 1 г
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Цефтриаксон
Порошок для приготовления раствора для инъекций
1 флакон порошка для приготовления раствора для инъекций содержит: цефтриаксон натрия 1,0 г (в пересчете на Цефтриаксон).
Во флаконе 1 г порошка.
Цефтриаксон - цефалоспориновый антибиотик III поколения для парентерального применения, обладает бактерицидным действием, угнетает синтез клеточной мембраны, in vitro подавляет рост большинства грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов, Цефтриаксон устойчив в отношении бета-лактамазных ферментов (как пенициллиназы, так и цефалоспориназы), продуцируемых большинством положительных и грамотрицательных бактерий.
Инфекции, вызываемые чувствительными к Цефтриаксону патогенами:
- Сепсис.
- Менингит.
- Инфекции брюшной полости: перитонит, воспалительные заболевания желудочно-кишечного тракта, желчевыводящих путей.
- Инфекции костей.
- Суставов.
- Соединительной ткани.
- Кожи.
- Инфекции у больных с пониженной функцией иммунной системы.
- Диссеминированный боррелиоз Лайма (ранние и поздние стадии заболевания).
- Инфекции органов малого таза.
- Инфекции почек и мочевыводящих путей.
- Инфекции дыхательных путей, ЛОР-органов.
- Урогенитальные инфекции, в том числе гонорея.
- Профилактика инфекций в послеоперационном периоде.
- Повышенная чувствительность (в том числе к Цефтриаксону, карбапенемам, пенициллинам).
- I триместр беременности.
С осторожностью:
- Гипербилирубинемия у новорожденных.
- Недоношенные дети.
- Почечная/ печеночная недостаточность.
- Неспецифический язвенный колит.
- Энтерит или колит, связанный с применением антибактериальных препаратов.
- Беременность ІІ-ІІІ триместр.
- В период лактации.
При беременности применяют только в случае, если предполагаемая польза для матери превышает риск для плода (Цефтриаксон проникает через плацентарный барьер). При необходимости применения препарата в период лактации следует (Цефтриаксона выделяется с грудным молоком).
Препарат применяется внутримышечно и внутривенно.
Для взрослых и для детей старше 12 лет: средняя суточная доза составляет 1-2 г Цефтриаксона 1 раз в сутки или 0,5-1 г каждые 12 ч. В тяжелых случаях или в случаях инфекций, вызываемых умеренно чувствительными патогенами, суточная доза дометт быть увеличена до 4 гр.
Для новорожденных и грудных детей и детей до 12 лет: при разовой суточной дозировке рекомендуется следующая схема - для новорожденных (до двухнедельного возраста): 20-50 мг/кг в сутки (дозу 50 мг/кг превышать не разрешается в связи с незрелой ферментной системой новорожденных); для грудных детей и детей и детей до 12 лет - суточная доза составляет 20-80 мг/кг. У детей с массой тела 50 кг и выше следует придерживаться дозировки для взрослых. Внутривенные дозы в 50 мг/кг или выше следует вводить капельно в течение не менее 30 минут. Продолжительность терапии: зависит от течения заболевания. Как и всегда при антибиотикотерапии, введение препарата следует продолжать больным еще в течение минимум 48-72 часов после нормализации температуры и подтверждения эрадикации возбудителя.
Боррелиоз Лайма: 50 мг/кг (высшая суточная доза - 2 г) взрослым и детям старше 12 лет один раз в сутки в течение 14 дней.
Менингит: при бактериальном менингите у грудных детей и у детей младшего возраста начальная доза составляет 100 мг/кг один раз в день (максимально 4 г). Как только удалось выделить патогенный микроорганизм и определять его чувствительность, необходимо откорректировать дозу.
Гонорея: для лечения гонореи, вызываемой как образующими, так и необразующими пенициллиназу штаммами, рекомендуемая доза составляет 250 мг однократно внутримышечно.
Профилактика в предоперационном периоде: за 30-90 минут до операции рекомендуется однократное введение Цефтриаксона в дозе 1-2 г.
Применение у пациентов с нарушениями функции печени и/или почек: у больных с нарушенной функцией почек, при условии нормальной функции печени, дозу Цефтриаксона уменьшать нет необходимости. Только при выраженной недостаточности почек (клиренс креатинина ниже 10 мл/мин) необходимо, чтобы суточная доза Цефтриаксона не превышала 2 г. У больных с нарушенной функцией печени, при условии сохранения функции почек, дозу Цефтриаксона уменьшать также нет необходимости. В случаях одновременного наличия тяжелой патологии печени и почек концентрацию Цефтриаксона в сыворотке крови необходимо регулярно контролировать. У больных, которым проводится гемодиализ, дозу препарата изменять нет необходимости.
Внутримышечное введение: для внутримышечного введения Цефтриаксон 0,5 г необходимо развести в 2 мл, а Цефтриаксон 1 г в 3,5 мл 1 % раствора лидокаина и ввести глубоко в ягодичную мышцу (не более 1 г препарата в одну ягодицу). Раствор лидокаина никогда нельзя вводить внутривенно!
Внутривенное введение: для внутривенной инъекции Цефтриаксон 0,5 г необходимо развести в 5 мл, а Цефтриаксон 1 г - в 10 мл стерильной дистиллированной воды и вводить внутривенно медленно в течение 2-4 минут.
Внутривенная инфузия: продолжительность внутривенной инфузии, по крайней мере, 30 минут. Для внутривенной инфузии 2 г порошка необходимо развести примерно в 40 мл раствора свободного от кальция, например: в 05 % растворе натрия хлорида, в 0,45 % растворе натрия хлорида, содержащем 2,5 % глюкозы, в 5 % растворе глюкозы, в 10 % растворе глюкозы, 5 % растворе фруктозы, в 6 % растворе декстрана.
Несмотря на подробный сбор анамнеза, что является правилом и для других цефалоспориновых антибиотиков, нельзя исключить возможность развития анафилактического шока, который требует немедленной терапии — сначала внутривенно вводят адреналин, затем глюкокортикоиды. Иногда при ультразвуковом исследовании желчного пузыря отмечается наличие тени, указывающей на отложение осадков. Данный симптом исчезает после окончания или временного прекращения терапии Цефтриаксоном. Даже при наличии болевого синдрома подобные случаи не требуют хирургического вмешательства, достаточным является консервативное лечение.
Исследования in vitro показали, что, подобно другим цефалоспориновым антибиотикам, Цефтриаксон способен вытеснять билирубин, связанный с альбумином сыворотки крови. Поэтому у новорожденных с гипербилирубинемией и, особенно, у недоношенных новорожденных, применение Цефтриаксона требует ещё большей осторожности.
При артериальной гипертензии и нарушении водно-электролитного баланса необходимо проверять уровень натрия в плазме. При одновременной тяжелой почечной и печеночной недостаточности, у больных, находящихся на гемодиализе, следует регулярно определять концентрацию препарата в плазме, т.к. у них может снижаться скорость его выведения, при длительном лечении необходимо регулярно контролировать картину периферической крови, показатели функционального состояния печении почек.
Во время лечения противопоказано употребление этанола - возможны дисульфирамоподобные эффекты (гиперемия лица, спазм в животе и в области желудка, тошнота, рвота, головная боль, снижение артериального давления, тахикардия, одышка).
Пожилым и ослабленным больным может потребоваться назначение витамина К. Цефтриаксон применяется только в условиях стационара!
Цефтриаксон и аминогликозиды обладают синергизмом в отношении многих грамотрицательных бактерий. Несовместим с этанолом. Нестероидные противовоспалительные препараты и другие ингибиторы агрегации тромбоцитов увеличивают вероятность кровотечения. При одновременном применении с «петлевыми» диуретиками и другими нефротоксичными лекарственными средствами возрастает риск развития нефротоксического действия. Фармацевтически несовместим с растворами, содержащими другие антибиотики или другие растворители, за исключением перечисленных выше. Цефтриаксон, подавляя кишечную флору, препятствует синтезу витамина К.
Симптомы: возбуждение центральной нервной системы, судороги. При передозировке гемодиализ и перитонеальный диализ не снизят концентрации препарата. Специального антидота нет.
Лечение: симптоматическое.
Хранить в сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 20°С.
Цефтріаксон
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій
1 флакон порошку для приготування розчину для ін'єкцій містить: цефтріаксон натрію 1,0 г (у перерахунку на Цефтриаксон).
У флаконі 1 г порошку.
Цефтриаксон - цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування, має бактерицидну дію, пригнічує синтез клітинної мембрани, in vitro пригнічує ріст більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, Цефтриаксон стійкий щодо бета-лактамазных ферментів (як пеніцилінази, так і цефалоспориназы), що продукуються більшістю позитивних і грамнегативних бактерій.
Інфекції, спричинені чутливими до Цефтриаксону патогенами:
- Сепсис.
- Менінгіт.
- Інфекції черевної порожнини: перитоніт, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів.
- Інфекції кісток.
- Суглобів.
- Сполучної тканини.
- Шкіри.
- Інфекції у хворих зі зниженою функцією імунної системи.
- Дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання).
- Інфекції органів малого таза.
- Інфекції нирок і сечовивідних шляхів.
- Інфекції дихальних шляхів, ЛОР-органів.
- Урогенітальні інфекції, у тому числі гонорея.
- Профілактика інфекцій у післяопераційному періоді.
- Підвищена чутливість (у тому числі до Цефтриаксону, карбапенемів, пеніцилінів).
- I триместр вагітності.
З обережністю:
- Гіпербілірубінемія у новонароджених.
- Недоношені діти.
- Ниркова/ печінкова недостатність.
- Неспецифічний виразковий коліт.
- Ентерит або коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних препаратів.
- Вагітність ІІ-ІІІ триместр.
- В період лактації.
При вагітності застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує ризик для плода (Цефтріаксон проникає через плацентарний бар'єр). При необхідності застосування препарату в період лактації слід (Цефтріаксону виділяється з грудним молоком).
Препарат застосовують внутрішньом'язово та внутрішньовенно.
Для дорослих і для дітей старше 12 років: середня добова доза становить 1-2 г Цефтриаксону 1 раз на добу або 0,5-1 г кожні 12 год. У тяжких випадках або у випадках інфекцій, спричинених помірно чутливими патогенами, добова доза дометт бути збільшена до 4 гр.
Для новонароджених і грудних дітей та дітей до 12 років: при разовій добовому дозуванні рекомендується така схема - для новонароджених (до двотижневого віку): 20-50 мг/кг на добу (дозу 50 мг/кг перевищувати не дозволяється у зв'язку з незрілої ферментної системою новонароджених); для грудних дітей і дітей і дітей до 12 років добова доза становить 20-80 мг/кг У дітей з масою тіла 50 кг і більше слід дотримуватися дозування для дорослих. Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити краплинно протягом не менше 30 хвилин. Тривалість терапії: залежить від перебігу захворювання. Як і завжди при антибіотикотерапії, введення препарату хворим слід продовжувати ще протягом щонайменше 48-72 годин після нормалізації температури і підтвердження ерадикації збудника.
Бореліоз Лайма: 50 мг/кг (найвища добова доза - 2 г) дорослим і дітям старше 12 років один раз на добу протягом 14 днів.
Менінгіт: при бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей молодшого віку початкова доза становить 100 мг/кг один раз на день (максимально 4 г). Як тільки вдалося виділити патогенний мікроорганізм і визначати його чутливість, необхідно відкоригувати дозу.
Гонорея: для лікування гонореї, спричиненої як утворюючими, так і необразующими пеніциліназу штамами, рекомендується доза становить 250 мг одноразово внутрішньом'язово.
Профілактика в передопераційному періоді: за 30-90 хвилин до операції рекомендується одноразове введення Цефтриаксону в дозі 1-2 р.
Застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки та/або нирок: у хворих з порушеною функцією нирок, за умови нормальної функції печінки, дозу Цефтриаксону зменшувати немає необхідності. Тільки при вираженій недостатності нирок (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) необхідно, щоб добова доза Цефтріаксону не перевищувала 2 р. У хворих з порушеною функцією печінки, за умови збереження функції нирок, дозу Цефтриаксону зменшувати також немає необхідності. У випадках одночасної наявності важкої патології печінки і нирок концентрацію Цефтріаксону в сироватці крові необхідно регулярно контролювати. У хворих, яким проводиться гемодіаліз, дозу препарату змінювати немає необхідності.
Внутрішньом'язове введення: для внутрішньом'язового введення Цефтриаксон 0,5 г необхідно розвести у 2 мл, а Цефтриаксон 1 г-в 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну і ввести глибоко в сідничний м'яз (не більше 1 г препарату в одну сідницю). Розчин лідокаїну ніколи не можна вводити внутрішньовенно!
Внутрішньовенне введення: для внутрішньовенної ін'єкції Цефтріаксон 0,5 г необхідно розвести в 5 мл, а Цефтриаксон 1 г - у 10 мл стерильної дистильованої води і вводити внутрішньовенно повільно протягом 2-4 хвилин.
Внутрішньовенна інфузія: тривалість внутрішньовенної інфузії принаймні 30 хвилин. Для внутрішньовенної інфузії 2 г порошку необхідно розвести приблизно в 40 мл розчину, вільного від кальцію, наприклад: у 05 % розчині натрію хлориду, 0,45 % розчині натрію хлориду, що містить 2,5 % глюкози, 5 % розчині глюкози, у 10 % розчині глюкози, 5 % розчин фруктози, 6 % розчин декстрану.
Незважаючи на докладний збір анамнезу, що є правилом і для інших цефалоспоринових антибіотиків, не можна виключити можливість розвитку анафілактичного шоку, що вимагає негайної терапії - спочатку внутрішньовенно вводять адреналін, потім глюкокортикоїди. Іноді при ультразвуковому дослідженні жовчного міхура відзначається наявність тіні, що вказує на відкладення осадів. Даний симптом зникає після закінчення або тимчасового припинення терапії Цефтриаксоном. Навіть при наявності больового синдрому подібні випадки не вимагають хірургічного втручання, достатнім є консервативне лікування.
Дослідження in vitro показали, що подібно до інших цефалоспоринових антибіотиків Цефтриаксон здатний витісняти білірубін, зв'язаний з альбуміном сироватки крові. Тому у новонароджених з гіпербілірубінемією і, особливо, у недоношених немовлят, застосування Цефтриаксону вимагає ще більшої обережності.
При артеріальній гіпертензії і порушенні водно-електролітного балансу необхідно перевіряти рівень натрію в плазмі. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності, у хворих, які перебувають на гемодіалізі, слід регулярно визначати концентрацію препарату в плазмі, тому що в них може знижуватися швидкість його виведення, при тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки нирок.
Під час лікування протипоказано вживання етанолу - можливі дисульфирамоподобные ефекти (гіперемія обличчя, спазм в животі та в області шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка).
Літнім і ослабленим хворим може знадобитися призначення вітаміну К. Цефтриаксон застосовується тільки в умовах стаціонару!
Цефтриаксон і аміноглікозиди мають синергізмом щодо багатьох грамнегативних бактерій. Несумісний з етанолом. Нестероїдні протизапальні засоби та інші інгібітори агрегації тромбоцитів збільшують вірогідність кровотечі. При одночасному застосуванні з «петльовими» діуретиками та іншими нефротоксичними лікарськими засобами зростає ризик розвитку нефротоксичної дії. Фармацевтично несумісний з розчинами, що містять інші антибіотики або інші розчинники, за винятком перелічених вище. Цефтріаксон, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К.
Симптоми: збудження центральної нервової системи, судоми. При передозуванні гемодіаліз і перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Спеціального антидоту немає.
Лікування: симптоматичне.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 20°С.