Купить Цефоперус пор. д/пр/р-ра д/вв/вм введ. 1г фл. х1 инд.уп. б
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Цефоперус порошок для приготовления раствора для вв/вм введения
Cefoperus
Порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения
1 флакон содержит: цефоперазон (в виде цефоперазона натриевой соли) 1,0 гр.
В упаковке 1 флакон.
Цефоперус - цефалоспориновый антибиотик III поколения для парентерального введения. Действует бактерицидно, нарушая синтез клеточной стенки микроорганизмов. Обладает широким спектром действия.
Активен в отношении грамположительных микроорганизмов Staphylococcus aureus и Staphylococcus epidermidis (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие пенициллиназу), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолитический штамм группы A), Streptococcus agalactiae (бета-гемолитический штамм группы В), Enterococcus faecalis, многие др. штаммы бета-гемолитических Streptococcus spp.; грамотрицательных микроорганизмов - Escherichia coli, Klebsiella spp. (включая Klebsiella pneumoniae), Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие бета-лактамазы), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morqanella morqanii, Providencia rettqeri (ранее Proteus rettqeri), Providencia spp., Serratia spp. (в т.ч. Serratia marcescens), Salmonella spp., Shigella spp., многих штаммов Pseudomonas aeruginosa и Pseudomonas др. видов, некоторые штаммы Acinetobacter spp., Neisseria qonorrhoeae (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие бета-лактамазы), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica; анаэробных микроорганизмов -грамположительные и грамотрицательные кокки (включая Peptococcus, Peptostreptococcus и Veilloneilla spp.), грамположительные споро- и неспорообразующие анаэробы (Clostridium spp., Eubacterium spp., Lactobacillus spp.) и грамотрицательные (включая Fusobacterium spp., многие штаммы Bacteroides fragilis spp., Prevotella spp., и др. представители штаммов Bacteroides spp.).
- Бактериальные инфекции верхних и нижних дыхательных путей, мочевыводящих путей, абдоминальные инфекции (перитонит, холецистит, холангит и др.), сепсис, менингит, инфекции кожи и мягких тканей, инфекции костей и суставов, инфекционно-воспалительные заболевания органов малого таза (эндометрит, гонорея и др. инфекции половых путей).
- Профилактика инфекционных осложнений после абдоминальных, гинекологических, кардиоваскулярных и ортопедических операций.
Гиперчувствительность (в т.ч. к бета-лактамным антибиотикам).
С осторожностью: почечно-печеночная недостаточность, беременность, период лактации, колит в анамнезе.
Внутривенно и внутримышечно.
Взрослым - в средней суточной дозе 2-4 г, 2 раза в сутки. При тяжелом течении инфекций, доза может быть увеличена до 12 г/сут: 2-4 г каждые 8 ч, или 3-6 г каждые 12 ч. Лечение может быть начато до получения результатов исследования чувствительности микроорганизмов. При не осложненном гонококковом уретрите - однократно, внутримышечно, 0,5 г.
Для антибактериальной профилактики послеоперационных осложнений - в/в, по 1 г или 2 г за 30-60 мин до начала операции, с повтором каждые 12 ч (в большинстве случаев в течение не более 24 ч). При операциях с повышенным риском инфицирования (например, операциях в колоректальной области), или если возникшее инфицирование может нанести особенно большой вред (например, при операциях на открытом сердце или протезировании суставов), профилактическое применение препарата может продолжаться в течение 72 ч после завершения операции.
У больных с почечно-печеночной недостаточностью - не более 2 г/сут. Больным со скоростью клубочковой фильтрации ниже 18 мл/мин, или креатинином выше 3.5 мг/мл - не более 4 г/сут. При изолированной печеночной недостаточности не требуется снижения дозы, если пациент не получает максимальной дозы, т.к. компенсаторно возрастает почечная экскреция препарата до 90 % и более.
У детей - суточные дозы от 50 до 200 мг на 1 кг массы тела; в 2 приема (каждые 12 ч) или больше, если необходимо. Новорожденным (менее 8 дней) -через каждые 12 ч. Суточные дозы, вплоть до 300 мг/кг, применяются без осложнений у детей раннего возраста и детей с тяжелыми инфекциями, включая бактериальный менингит.
Внутримышечное введение.
Для приготовления растворов для внутримышечного введения могут использоваться следующие растворители:
-стерильная вода для инъекций;
-0,9 % раствор натрия хлорида;
-0,5 % раствор лидокаина гидрохлорида,
которые добавляют к 1 г цефоперазона в объеме 3 мл. При внутримышечном введении препарат вводится глубоко в ягодичную мышцу. Свежеприготовленные растворы цефоперазона хранят не более 24 часов при температуре от 5 до 25 °С.
Внутривенное введение.
При прямой (струйной) внутривенной инъекции максимальная разовая доза цефоперазона для взрослых составляет 2 г, для детей 50 мг/кг массы тела, при этом продолжительность введения должна быть не менее 3-5 минут. Раствор для внутривенного введения готовят ex tempore. В качестве растворителей могут использоваться:
-глюкоза 5 %;
-0,9 % раствор натрия хлорида;
-раствор Рингера лактата;
-стерильная вода для инъекций.
Для капельного внутривенного введения 1 г цефоперазона растворяют в 5 мл стерильной воды для инъекций, полученный раствор добавляют к инфузионному раствору до концентрации 20-100 мг/мл. Продолжительность введения в зависимости от объема раствора может составлять от 10 до 30 минут и более.
Аллергические реакции: крапивница, макуло-папулезная сыпь, лихорадка, эозинофилия, мультиформная эритема, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), положительная реакция Кумбса.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, псевдомембранозный колит.
Со стороны органов кроветворения и системы: гемостаза кровотечения (дефицит витамина К).
Лабораторные показатели: гипопротромбинемия, увеличение протромбинового времени, повышение активности "печеночных" трансаминаз и щелочной фосфатазы, гиперкреатининемия, анемия, нейтропения.
Местные реакции: при внутривенном введении - флебит; при внутримышечном введении - болезненность в месте введения.
Может применяться при комбинированной терапии в сочетании с другими антибиотиками. Больным с повышенной чувствительностью к пенициллину препарат необходимо назначать с большой осторожностью. В случаях обтурации желчных протоков, тяжелого заболевания печени или сопутствующего нарушения функции почек, может появиться необходимость в изменении режима дозирования (см. раздел «Способ применения и дозы»). Длительное применение может привести к развитию устойчивости возбудителя. В период применения препарата может иметь место ложноположительная реакция на глюкозу в моче с раствором Бенедикта или Фелинга. Во время лечения следует воздерживаться от приема этанола - возможны эффекты, сходные с действием дисульфирама (гиперемия кожи лица, спазм в животе и в области желудка, тошнота, рвота, головная боль, снижение артериального давления, тахикардия, одышка). При назначении в период лактации необходимо прекратить грудное вскармливание. У пациентов, придерживающихся неполноценной диеты или имеющих нарушение всасывания пищи (например, страдающих муковисцидозом), а также пациентов, находящихся в течение продолжительного времени на парентеральном питании, может возникнуть дефицит витамина К. Таким больным должен осуществляться контроль за протромбиновым временем, и при необходимости им показано назначение экзогенного витамина К.
Фармацевтически несовместим с аминогликозидами (при необходимости проведения комбинированной терапии цефоперазоном и аминогликозидом, назначают в виде последовательного дробного внутривенного введения препаратов, с использованием 2 отдельных внутривенных катетеров).
С этанолом -дисульфирамоподобные реакции.
Непрямые антикоагулянты, гепарин, тромболитики увеличивают риск возникновения гипопротромбинемии, кровотечения.
Аминогликозиды и "петлевые" диуретики повышают нефротоксичность, особенно у лиц с почечной недостаточностью.
Препараты, снижающие канальцевую секрецию, повышают концентрацию препарата в крови и замедляют его выведение.
Симптомы: эпилептический припадок.
Лечение: седативная терапия с применением диазепама.
В сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.
3 года.
Цефоперус порошок для приготування розчину для вв/вм введення
Cefoperus
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення
1 флакон містить: цефоперазон (у вигляді цефоперазону натрієвої солі) 1,0 гр.
У упаковці 1 флакон.
Цефоперус - цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Володіє широким спектром дії.
Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (штами, що продукують і не продукують пеніциліназу), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний штам групи A), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний штам групи В), Enterococcus faecalis, багато інших штамів бета-гемолітичних Streptococcus spp.; грамнегативних мікроорганізмів - Escherichia coli, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae), Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae (штами, що продукують та не продукують бета-лактамази), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morqanella morqanii, Providencia rettqeri (раніше Proteus rettqeri), Providencia spp., Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens), Salmonella spp., Shigella spp., багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa і Pseudomonas ін. видів, деякі штами Acinetobacter spp., Neisseria qonorrhoeae (штами, що продукують та не продукують бета-лактамази), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica; анаеробних мікроорганізмів-грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи Peptococcus, Peptostreptococcus та Veilloneilla spp.), грампозитивні споро - і неспороутворюючі анаероби (Clostridium spp., Eubacterium spp., Lactobacillus spp.) і грамнегативні (включаючи Fusobacterium spp., багато штамів Bacteroides fragilis spp., Prevotella spp., та ін. представники штамів Bacteroides spp.).
- Бактеріальні інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, абдомінальні інфекції (перитоніт, холецистит, холангіт та ін), сепсис, менінгіт, інфекції шкіри і м'яких тканин, інфекції кісток і суглобів; інфекційно-запальні захворювання органів малого тазу (ендометрит, гонорея та ін. інфекції статевих шляхів).
- Профілактика інфекційних ускладнень після абдомінальних, гінекологічних, кардіоваскулярних та ортопедичних операцій.
Гіперчутливість (у т. ч. до бета-лактамних антибіотиків).
З обережністю: нирково-печінкова недостатність, вагітність, період лактації, коліт в анамнезі.
Внутрішньовенно та внутрішньом'язово.
Дорослим - у середній добовій дозі 2-4 г, 2 рази на добу. При тяжкому перебігу інфекцій доза може бути збільшена до 12 г/добу: 2-4 г кожні 8 год, або 3-6 г кожні 12 год. Лікування може бути розпочате до одержання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів. При не ускладненому гонококковом уретриті - одноразово, внутрішньом'язово, 0,5 р.
Для антибактеріальної профілактики післяопераційних ускладнень - в/в, по 1 г або 2 г за 30-60 хв до початку операції, з повтором кожні 12 год (у більшості випадків-протягом не більше 24 год). При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад, операції у колоректальної області), або якщо виникло інфікування може завдати особливо великої шкоди (наприклад, при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування препарату може тривати протягом 72 годин після завершення операції.
У хворих з нирково-печінковою недостатністю - не більше 2 г/добу. Хворим зі швидкістю клубочкової фільтрації нижча 18 мл/хв, або креатинином вище 3.5 мг/мл - не більше 4 г/добу. При ізольованій печінкової недостатності не потрібне зниження дози, якщо пацієнт не отримує максимальної дози, т. к. компенсаторно зростає ниркова екскреція препарату до 90% і більше.
У дітей - добові дози від 50 до 200 мг на 1 кг маси тіла; у 2 прийоми (кожні 12 годин) або більше, якщо необхідно. Новонародженим (менше 8 днів) -через кожні 12 год. Добові дози, аж до 300 мг/кг, застосовуються без ускладнень у дітей раннього віку та дітей з тяжкими інфекціями, включаючи бактеріальний менінгіт.
Внутрішньом'язове введення.
Для приготування розчинів для внутрішньом'язового введення можуть використовуватися наступні розчинники:
-стерильна вода для ін'єкцій;
-0,9 % розчин натрію хлориду;
-0,5 % розчин лідокаїну гідрохлориду,
які додають до 1 г цефоперазону в обсязі 3 мл. При внутрішньом'язовому введенні препарат вводиться глибоко в сідничний м'яз. Свіжоприготовані розчини цефоперазону зберігають не більше 24 годин при температурі від 5 до 25 °С.
Внутрішньовенне введення.
При прямій (струменевого) внутрішньовенної ін'єкції максимальна разова доза цефоперазону для дорослих становить 2 г, для дітей-50 мг/кг маси тіла, при цьому тривалість введення повинна бути не менше 3-5 хвилин. Розчин для внутрішньовенного введення готують ex tempore. В якості розчинників можуть використовуватися:
-глюкоза 5 %;
-0,9 % розчин натрію хлориду;
розчин Рінгера лактату;
-стерильна вода для ін'єкцій.
Для внутрішньовенного крапельного введення 1 г цефоперазону розчиняють в 5 мл стерильної води для ін'єкцій, одержаний розчин додають до інфузійного розчину до концентрації 20-100 мг/мл Тривалість введення в залежності від об'єму розчину може становити від 10 до 30 хвилин і більше.
Алергічні реакції: кропив'янка, макуло-папульозний висип, лихоманка, еозинофілія, мультиформна еритема, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), позитивна реакція Кумбса.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт.
З боку органів кровотворення й системи гемостазу кровотеч (дефіцит вітаміну К).
Лабораторні показники: гіпопротромбінемія, збільшення протромбінового часу, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, гіперкреатинемія, анемія, нейтропенія.
Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні - флебіт; при внутрішньом'язовому введенні - болючість у місці введення.
Може застосовуватися при комбінованій терапії у поєднанні з іншими антибіотиками. Хворим з підвищеною чутливістю до пеніциліну препарат слід призначати з великою обережністю. У випадках обтурації жовчних протоків, тяжкого захворювання печінки або супутнього порушення функції нирок, може виникнути необхідність у зміні режиму дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Тривале застосування може призвести до розвитку стійкості збудника. У період застосування препарату може мати місце псевдопозитивна реакція на глюкозу в сечі з розчином Бенедикта або Фелінга. Під час лікування слід утримуватися від прийому етанолу - можливі ефекти, схожі з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя, спазм в животі та в області шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка). При призначенні в період лактації слід припинити грудне вигодовування. У пацієнтів, які дотримуються неповноцінною дієти або мають порушення всмоктування їжі (наприклад, що страждають на муковісцидоз), а також пацієнтів, що знаходяться протягом тривалого часу на парентеральному харчуванні, може виникнути дефіцит вітаміну К. Таким хворим повинен здійснюватися контроль за протромбіновим часом, і при необхідності їм показано призначення екзогенного вітаміну К.
Фармацевтично несумісний з аміноглікозидами (при необхідності проведення комбінованої терапії цефоперазоном та аміноглікозидом, призначають у вигляді послідовного дробового внутрішньовенного введення препаратів, з використанням 2 окремих внутрішньовенних катетерів).
З етанолом-дисульфирамоподобные реакції.
Непрямі антикоагулянти, гепарин, тромболітики збільшують ризик виникнення гіпопротромбінемії, кровотечі.
Аміноглікозиди і "петльові" діуретики підвищують нефротоксичність, особливо у осіб з нирковою недостатністю.
Препарати, що знижують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію препарату в крові і уповільнюють його виведення.
Симптоми: епілептичний припадок.
Лікування: седативна терапія із застосуванням діазепаму.
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
3 роки.