Купить Цефобид флаконы 1 г
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Цефобид порошок
Cefobid
Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения
1 флакон порошка для приготовления раствора для в/в и в/м введения содержит: wефоперазон 1 г.
В упаковке 1 флакон стеклянный.
Цефобид - полусинтетический цефалоспориновый антибиотик с широким спектром действия, предназначенный только для парентерального введения. Бактерицидное действие цефоперазона обусловлено ингибированием синтеза стенки клетки бактерии. Цефоперазон активен in vitro в отношении большого числа различных клинически значимых микроорганизмов. В то же время он проявляет резистентность к действию многих β-лактамаз.
Цефоперазон активен в отношении: аэробных грамположительных бактерий (Staphylococcus aureus (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (ранее Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (бета-гемолитический стрептококк группы А), Streptococcus agalactiae (бета-гемолитический стрептококк группы В), многие штаммы Enterococcus faecalis, многие другие штаммы бета-гемолитических стрептококков); аэробных грамотрицательных бактерий (Escherichia coli, Klebsiella spp, Enterobacter spp, Citrobacter spp, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (ранее Proteus morganii), Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri), Serratia spp. (включая Serratia marcescens), Salmonella spp, Shigella spp, Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica); анаэробных грамположительных бактерий (Peptococcus spp, Peptostreptococcus spp, Clostridium spp, Eubacterium spp, Lactobacillus spp); анаэробных грамотрицательных бактерий (Veillonella spp, Fusobacterium spp, Bacteroides spp. (в т.ч. многие штаммы Bacteroides fragilis)).
- Инфекции верхних и нижних отделов дыхательных путей.
- Инфекции верхних и нижних отделов мочевыводящих путей.
- Инфекции органов брюшной полости, (в т.ч. перитонит, холецистит, холангит).
- Септицемия.
- Менингит.
- Инфекции кожи и мягких тканей.
- Инфекции костей и суставов.
- Инфекционно-воспалительные заболевания тазовых органов, эндометрит.
- Гонорея.
- Инфекции половых путей.
- Профилактика инфекционных послеоперационных осложнений при абдоминальных, гинекологических, сердечно-сосудистых и ортопедических операциях.
- Широкий спектр действия цефоперазона позволяет проводить монотерапию большинства инфекций, однако цефоперазон может также применяться и в сочетании с другими антибиотиками.
Повышенная чувствительность к цефоперазону и к другим цефалоспориновым антибиотикам.
Назначение препарата при беременности возможно только в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. При необходимости применения препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Средняя суточная доза, назначаемая взрослым, колеблется в пределах от 2 до 4 г; доза вводится в 2 приема через каждые 12 ч.
При тяжело протекающих инфекциях ежедневная доза может быть увеличена до 8 г, (в 2 введения через каждые 12 ч.) Не было выявлено каких-либо осложнений при введении Цефобида в суточной дозе 12 г, разделенной на равные дозы через каждые 8 ч, и даже 16 г, разделенной на равные дозы. Лечение препаратом может быть начато до получения результатов исследования чувствительности микроорганизмов.
При неосложненном гонококковом уретрите рекомендуют однократное в/м введение 500 мг препарата.
Для профилактики инфекционных послеоперационных осложнений назначают по 1 г или 2 г препарата в/в за 30-90 мин до начала операции. Дозу можно повторять через каждые 12 ч, однако в большинстве случаев в течение не более 24 ч. При операциях с повышенным риском инфицирования (например, операциях в колоректальной области), или если возникшее инфицирование может нанести особенно большой вред (например, при операциях на открытом сердце или протезировании суставов), профилактическое применение может продолжаться в течение 72 ч после завершения операции.
Детям Цефобид следует назначать в суточных дозах из расчета от 50 до 200 мг на 1 кг массы тела; препарат следует вводить каждые 8-12 ч. Максимальная суточная доза составляет 12 г. При в/в струйном медленном введении максимальная разовая доза составляет 50 мг/кг массы тела; продолжительность введения — не менее 3-5 мин. Новорожденным (менее 8 дней) суточная доза составляет от 50 до 200 мг/кг; препарат должен вводиться через каждые 12 ч.
При нарушении функции печени коррекция дозы может потребоваться при тяжелой выраженной обструкции желчных протоков, тяжелом заболевании печени или при сопутствующем нарушении функции почек. Суточная доза не должна превышать 2 г, при этом нет необходимости контролировать концентрацию цефоперазона в сыворотке крови.
Пациентам с нарушением функции почек препарат можно назначить в средней суточной дозе (2-4 г) без коррекции. Больным, у которых скорость клубочковой фильтрации ниже 18 мл/мин, или сывороточный уровень креатинина выше 3.5 мг/дл, суточная доза не должна превышать 4 г. При гемодиализе период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови несколько уменьшается, поэтому препарат следует вводить после окончания диализа.
При одновременном нарушении функции печени и почек следует контролировать концентрацию цефоперазона в сыворотке крови и при необходимости корректировать дозу. Нет необходимости контролировать сывороточные концентрации при условии, что суточная доза не превышает 2 г.
Правила приготовления и введения раствора для в/м введения: для приготовления растворов, предназначенных для в/м введения, могут быть использованы стерильная вода для инъекций или бактериостатическая вода для инъекций. В случаях, когда предполагается ввести препарат в концентрации, превышающей 250 мг/мл, для приготовления раствора рекомендуется использовать раствор лидокаина. Этот раствор может быть приготовлен с использованием стерильной воды для инъекций в сочетании с 2% раствором лидокаина, что приближается к 0.5% раствору лидокаина гидрохлорида.
Рекомендуется разводить препарат в 2 этапа: сначала добавляют необходимое количество стерильной воды для инъекций и взбалтывают до полного растворения порошка, затем добавляют необходимое количество 2% раствора лидокаина и перемешивают. В/м введение производится глубоко в большую ягодичную мышцу или в переднюю поверхность бедра.
Правила приготовления и введения раствора для в/в введения: содержимое флакона сначала разводят в любом совместимом растворе для в/в введения (из расчета минимум 2.8 мл/1 г цефоперазона). Для облегчения растворения рекомендуется применять 5 мл растворителя на 1 г Цефобида.
Для первоначального разведения используются следующие растворы: 5% раствор декстрозы для инъекций, 10% раствор декстрозы, 0.9% раствор натрия хлорида для инъекций, 5% раствор декстрозы и 0.9% раствор натрия хлорида для инъекций, 5% раствор декстрозы и 0.2% раствор натрия хлорида для инъекций, стерильная вода для инъекций, нормосол R, нормосол М в 5% растворе декстрозы для инъекций.
Затем все количество полученного раствора должно быть разведено одним из следующих растворителей для в/в введения: 5% раствор декстрозы для инъекций, 10% раствор декстрозы для инъекций, 5% раствор декстрозы и лактатный раствор Рингера для инъекций, лактатный раствор Рингера, 5% раствор декстрозы и 0.9% раствор натрия хлорида для инъекций, 0.9% раствор натрия хлорида для инъекций, нормосол R, нормосол М в 5% растворе декстрозы для инъекций, 5% раствор декстрозы и 0.2% раствор натрия хлорида для инъекций.
Для в/в капельного введения содержимое каждого флакона Цефобида (1 г) растворяют в 20-100 мл совместимого стерильного раствора для в/в инъекций и вводится в течение от 15 мин до 1 ч. Если в качестве растворителя используют стерильную воду, то во флакон с препаратом ее добавляют не более 20 мл.
Для длительной в/в инфузии содержимое 1 флакона (1 г) растворяют или в 5 мл стерильной воды для инъекций, или в 5 мл бактериостатической воды для инъекций; полученный раствор добавляется к соответствующему растворителю для в/в введения.
Для в/в струйного медленного введения препарат растворяют в соответствующем растворителе с конечной концентрацией 100 мг/мл и вводят в течение не менее 3-5 мин.
При одновременном применении пробенецид не влияет на концентрацию цефоперазона в сыворотке крови.
Растворы Цефобида и аминогликозида не следует смешивать непосредственно, поскольку между ними существует физическая несовместимость.
При необходимости комбинированной терапии цефоперазоном и аминогликозидом проводят последовательное дробное в/в введения препаратов с использованием двух отдельных в/в катетеров при условии адекватного промывания их соответствующими растворителями между введением последовательных доз препаратов. Предлагается также вводить цефоперазон перед введ
Информация об острой передозировке препарата Цефобид ограничена.
Симптомы: возможно усиление описанных побочных явлений. Цефалоспорины в очень высоких дозах могут повлечь за собой эпилептические припадки.
Лечение: седативная терапия с применением диазепама при эпилептических припадках, возникших из-за передозировки. Цефоперазон выводится при гемодиализе, следовательно, возможно применение этой процедуры при передозировке у пациентов с нарушениями функции почек.
Препарат следует хранить при температуре не выше 30°С.
2 года.
Цефобид порошок
Cefobid
Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення
1 флакон порошку для приготування розчину для в/в і в/м введення містить: wефоперазон 1 р.
У упаковці 1 флакон скляний.
Цефобид - напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик з широким спектром дії, призначений для парентерального введення. Бактерицидна дія цефоперазону зумовлено інгібуванням синтезу стінки клітини бактерії. Цефоперазон активний in vitro відносно великої кількості різних клінічно значущих мікроорганізмів. У той же час він виявляє резистентність до дії багатьох β-лактамаз.
Цефоперазон активний відносно: аеробних грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus (штами, що продукують і не продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (раніше Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний стрептокок групи В), багато штамів Enterococcus faecalis, багато інших штамів бета-гемолітичних стрептококів); аеробних грамнегативних бактерій (Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (раніше Proteus morganii), Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri), Serratia spp. (включаючи Serratia marcescens), Salmonella spp., Shigella spp., Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica); анаеробних грампозитивних бактерій (Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Lactobacillus spp); анаеробних грамнегативних бактерій (Veillonella spp., Fusobacterium spp., Bacteroides spp. (в т. ч. багато штамів Bacteroides fragilis)).
- Інфекції верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів.
- Інфекції верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів.
- Інфекції органів черевної порожнини, (у т.ч. перитоніт, холецистит, холангіт).
- Септицемія.
- Менінгіт.
- Інфекції шкіри та м'яких тканин.
- Інфекції кісток і суглобів.
- Інфекційно-запальні захворювання тазових органів, ендометрит.
- Гонорея.
- Інфекції статевих шляхів.
- Профілактика інфекційних післяопераційних ускладнень під час абдомінальних, гінекологічних, серцево-судинних та ортопедичних операціях.
- Широкий спектр дії цефоперазону дозволяє здійснювати монотерапію більшості інфекцій, однак цефоперазон може також застосовуватися і в поєднанні з іншими антибіотиками.
Підвищена чутливість до цефоперазону і до інших цефалоспоринових антибіотиків.
Призначення препарату при вагітності можливе лише у тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Середня добова доза, що призначається дорослим, коливається в межах від 2 до 4 р; доза вводиться у 2 прийоми через кожні 12 год.
При важко протікають інфекціях щоденна доза може бути збільшена до 8 г (2 введення через кожні 12 год.) Не було виявлено жодних ускладнень при введенні Цефобида у добовій дозі 12 г, розподіленій на три рівні дози через кожні 8 год, і навіть 16 м, розділеною на рівні дози. Лікування препаратом може бути розпочата до отримання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів.
При неускладненому гонококковом уретриті рекомендують одноразове в/м введення 500 мг препарату.
Для профілактики інфекційних післяопераційних ускладнень призначають по 1 г або 2 г препарату в/в за 30-90 хв до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12 годин, однак у більшості випадків протягом не більше 24 год. При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад, операції у колоректальної області), або якщо виникло інфікування може завдати особливо великої шкоди (наприклад, при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування може тривати протягом 72 годин після завершення операції.
Дітям Цефобид слід призначати у добових дозах з розрахунку від 50 до 200 мг на 1 кг маси тіла; препарат слід вводити кожні 8-12 год. Максимальна добова доза становить 12 р. При в/в струменевому повільному введенні максимальна разова доза становить 50 мг/кг маси тіла; тривалість введення - не менше 3-5 хв. Новонародженим (менше 8 днів) добова доза становить від 50 до 200 мг/кг; препарат повинен вводитися через кожні 12 год.
При порушенні функції печінки корекція дози може знадобитися при важкій вираженої обструкції жовчних протоків, тяжкого захворювання печінки або при порушенні функції нирок. Добова доза не повинна перевищувати 2 г, при цьому немає необхідності контролювати концентрацію цефоперазону у сироватці крові.
Пацієнтам з порушенням функції нирок препарат можна призначити в середній добовій дозі (2-4 г) без корекції. Хворим, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижча 18 мл/хв або сироватковий рівень креатиніну вище 3.5 мг/дл, добова доза не повинна перевищувати 4 р. При гемодіалізі період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові дещо зменшується, тому препарат слід вводити після закінчення діалізу.
При одночасному порушенні функції печінки і нирок слід контролювати концентрацію цефоперазону в сироватці крові та при необхідності коригувати дозу. Немає необхідності контролювати сироваткові концентрації при умові, що добова доза не перевищує 2 р.
Правила приготування і введення розчину для в/м введення: для приготування розчинів, призначених для в/м введення, можуть бути використані стерильна вода для ін'єкцій або бактеріостатична вода для ін'єкцій. У випадках, коли передбачається ввести препарат у концентрації, що перевищує 250 мг/мл, для приготування розчину рекомендується використовувати розчин лідокаїну. Цей розчин готують з використанням стерильної води для ін'єкцій у комбінації з 2% розчином лідокаїну, що наближається до 0.5% розчину лідокаїну гідрохлориду.
Рекомендується розводити препарат у 2 етапи: спочатку додають необхідну кількість стерильної води для ін'єкцій та збовтують до повного розчинення порошку, потім додають потрібну кількість 2% розчину лідокаїну і перемішують. В/м введення проводиться глибоко у великий сідничний м'яз або у передню поверхню стегна.
Правила приготування і введення розчину для в/в введення: вміст флакона спочатку розводять у будь-якому сумісному розчині для в/в введення (з розрахунку мінімум 2.8 мл/1 г цефоперазону). Для полегшення розчинення рекомендується застосовувати 5 мл розчинника на 1 г Цефобида.
Для первинного розведення використовуються наступні розчини: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 10% розчин декстрози, 0.9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, 5% розчин декстрози та 0.9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, 5% розчин декстрози і 0.2% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, стерильна вода для ін'єкцій, нормосол R, нормосол М у 5% розчині декстрози для ін'єкцій.
Потім усе кількість отриманого розчину повинно бути розведено одним з наступних розчинників для в/в введення: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 10% розчин декстрози для ін'єкцій, 5% розчин декстрози та лактатний розчин Рінгера для ін'єкцій, лактатний розчин Рінгера, 5% розчин декстрози та 0.9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, 0.9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, нормосол R, нормосол М у 5% розчині декстрози для ін'єкцій, 5% розчин декстрози і 0.2% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.
Для в/в крапельного введення вміст кожного флакона Цефобида (1 г) розчиняють у 20-100 мл сумісного стерильного розчину для в/в ін'єкцій і вводиться протягом від 15 хв до 1 ч. Якщо у якості розчинника використовують стерильну воду, то у флакон з препаратом її додають не більше 20 мл
Для тривалої в/в інфузії вміст 1 флакона (1 г) розчиняють або в 5 мл стерильної води для ін'єкцій, або у 5 мл бактеріостатичної води для ін'єкцій; отриманий розчин додається до відповідного розчинника для внутрішньовенного введення.
Для в/в струминного повільного введення препарат розчиняють у відповідному розчиннику з кінцевою концентрацією 100 мг/мл і вводять протягом не менше 3-5 хв.
При одночасному застосуванні пробенецид не впливає на концентрацію цефоперазону у сироватці крові.
Розчини Цефобида і аміноглікозиду не слід змішувати безпосередньо, оскільки між ними існує фізична несумісність.
При необхідності комбінованої терапії цефоперазоном та аміноглікозидом проводять послідовне дробове в/в введення препаратів з використанням двох окремих в/в катетерів за умови адекватного промивання їх відповідними розчинниками між введенням послідовних доз препаратів. Пропонується також вводити цефоперазон перед введ
Інформація про гостре передозування препарату Цефобид обмежена.
Симптоми: можливе посилення описаних побічних явищ. Цефалоспорини в дуже високих дозах можуть викликати епілептичні напади.
Лікування: седативна терапія із застосуванням діазепаму під час епілептичних припадках, що виникли через передозування. Цефоперазон, виводиться при гемодіалізі, отже, можливе застосування цієї процедури при передозуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
Препарат слід зберігати при температурі не вище 30°С.
2 роки.