Купить Цефамезин флаконы 1 г
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Цефамезин
Cefamezin
Порошок для приготовления инъекционного раствора
1 флакон содержит цефазолина (в форме натриевой соли) 1 г
1 флакон
Цефалоспориновый антибиотик I поколения широкого спектра действия. Цефамезин оказывает бактерицидное действие.
Бактериальные инфекции верхних и нижних дыхательных путей, ЛОР-органов (в т.ч. средний отит), мочевыводящих и желчевыводящих путей, органов малого таза (в т.ч. гонорея), кожи и мягких тканей, костей и суставов (в т.ч. остеомиелит), эндокардит, сепсис, перитонит, мастит, раневые, ожоговые и послеоперационные инфекции, сифилис. Профилактика хирургических инфекций в пред- и послеоперационном периоде.
Гиперчувствительность, младенческий возраст (до 1 мес). C осторожностью Цефамезин назначают при почечной недостаточности, заболеваниях кишечника (в т.ч. колит в анамнезе).
В период беременности препарат назначают только по жизненным показаниям. При необходимости применения препарата грудное вскармливание прекращают.
Внутримышечное и внутривенное (болюсное или капельное) введение. Доза Цефамезина зависит от тяжести заболевания, возраста и функции почек у пациента. Средняя суточная доза для взрослых составляет от 1,5 г до 2 г; кратность введения - 3 раза в сутки. При тяжелых инфекциях - 3-4 г/сут, кратность введения 3-4 раза в сутки. Максимальная суточная доза - 6 г.
Для профилактики послеоперационных инфекционных осложнений назначают (в/в или в/м) 1 г цефазолина за 30 минут до операции; 0,5-1 г во время операции (при длительности оперативного вмешательства 2 и более часов) и по 0,5 - 1 г каждые 6-8 часов в течение первых суток после операции.
Средняя суточная доза для детей 1 месяца и старше составляет 25-50 мг/кг массы тела, кратность введения 3-4 раза в сутки; при тяжелом течении инфекций доза может быть увеличена до максимальной дозы -100 мг/кг в сутки. Средняя продолжительность лечения составляет 7-10 дней.
У пациентов с нарушениями функции почек режим дозирования цефазолина устанавливают с учетом значений клиренса креатинина (КК). При КК более 55 мл/мин (1 мл/сек) режим дозирования, как правило, не требует коррекции. При КК 35-54 мл/мин (0,580,9 мл/сек) разовая доза может остаться неизменной, однако следует увеличить интервал между введениями до 8 часов. При КК 11-34 мл/мин (0,18-0,57 мл/сек) разовую дозу следует уменьшить в 2 раза; при этом интервал между введениями составляет 12 часов. При КК У детей с нарушениями функции почек коррекцию режима дозирования проводят в зависимости от значений КК: при КК 70-40 мл/мин - 60% от средней суточной дозы и вводят каждые 12 часов; при КК 40-20 мл/ - 25% средней суточной дозы с интервалом в 12 часов; при КК 5-20 мл/мин - 10% средней суточной дозы каждые 24 часа. Все рекомендуемые дозы вводят после начальной дозы, которая соответствует характеру и тяжести инфекции.
Приготовление растворов для инъекций и инфузий:
Во время разведения флаконы необходимо энергично встряхивать до полного растворения. Для внутримышечного введения препарат растворяют в 3-5 мл воды для инъекций, 0,9% раствора натрия хлорида или 0,25 - 0,5% растворе новокаина.
Для внутривенного капельного введения препарат растворяют в 3 мл воды для инъекций, затем дополнительно растворяют до 50 мл (при введении 1000 мг Цефамезина) или 100 мл (при введении более 1000 мг Цефамезина) изотоническим раствором натрия хлорида или 5% или 10% раствором декстрозы. Вводят в/в капельно, в течение 30 минут (скорость введения 80 капель в минуту).
Для внутривенного болюсного введения разовую дозу препарата (1000 мг) разводят в 10 мл изотонического раствора натрия хлорида и вводят в/в медленно, в течение 3-5 минут.
Аллергические реакции: кожная сыпь, кожный зуд, эозинофилия, бронхоспазм, ангионевротический отек или отек Квинке, артралгия, одышка, гиперемия кожи, крапивница, гипертермия, анафилактический шок, мультиформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны пищеварительной системы: анорексия, диарея, тошнота, рвота, боль в животе, транзиторное повышение активности «печеночных» трансаминаз и щелочной фосфатазы; очень редко - псевдомембранозный колит, холестатическая желтуха, гепатит, кандидомикоз (в т.ч. кандидозный стоматит).
Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, судороги. Лабораторные показатели: нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения, гипопротомбинемия, агранулоцитоз, панцитопения, тромбоцитоз, гемолитическая анемия, ложноположительная реакция Кумбса, гиперкреатининемия, увеличение протромбинового времени.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек (на фоне заболеваний почек, при лечении большими дозами цефазолина (6 г)). В этих случаях дозу препарата снижают, и лечение проводят под контролем уровней азота мочевины и креатинина крови.
Прочее: при длительном лечении - дисбактериоз, суперинфекция.
Местно: редко: флебит (при в/в введении), болезненность в месте инъекции (при в/м введении). Передозировка
Симптомы: кожная сыпь, кожный зуд, нарушение со стороны пищеварительной и дыхательной систем.
Лечение: симптоматическое. Специфического антидота нет. Рекомендуется контролировать жизненные функции организма, лабораторные показатели почечной и печеночной функции, протромбинового времени и других гематологических показателей.
Пациенты, имеющие в анамнезе аллергические реакции на бета-лактамные антибиотики (пенициллины, карбапенемы), могут иметь повышенную чувствительность к цефалоспориновым антибиотикам.
Следует обратить внимание при развитии первых симптомов анафилактического шока: беспокойство, парестезии вокруг рта, затрудненное дыхание, потливость. В этих случаях необходимо немедленно прекратить введение препарата и провести соответствующую терапию.
При возникновении во время или после лечения цефазолином тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения. Возможно развитие обострения заболеваний желудочно-кишечного тракта (особенно колита).
Безопасность применения у недоношенных детей и детей первого года жизни не изучена. При применении цефазолина возможно появление ложноположительных прямой и непрямой проб Кумбса.
При применении цефазолина возможно получение ложноположительной реакции на глюкозу в моче.
Препарат не рекомендуется применять одновременно с петлевыми диуретиками (фуросемид, этакриновая кислота) и аминогликозидами (риск развития нефротоксического эффекта). При одновременном применении с пероральными антикоагулянтами (например, варфарин) возможен риск развития кровотечений. Пробенецид снижает элиминацию цефазолина.
Фармацевтически несовместим со следующими препаратами: аминогликозиды, циметидин или фамотидин!
Хранить при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.
3 года.
Цефамезин
Cefamezin
Порошок для приготування ін'єкційного розчину
1 флакон містить цефазоліну (у формі натрієвої солі) 1 г
1 флакон
Цефалоспориновий антибіотик I покоління широкого спектра дії. Цефамезин чинить бактерицидну дію.
Бактеріальні інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів (у т. ч. середній отит), сечовивідних і жовчовивідних шляхів, органів малого таза (у т. ч. гонорея), шкіри і м'яких тканин, кісток і суглобів (у т.ч. остеомієліт), ендокардит, сепсис, перитоніт, мастит, ранові, опікові і післяопераційні інфекції, сифіліс. Профілактика хірургічних інфекцій у перед - і післяопераційному періоді.
Гіперчутливість, дитячий вік (до 1 міс). C обережністю Цефамезин призначають при нирковій недостатності, захворюваннях кишечнику (у т. ч. коліт в анамнезі).
В період вагітності препарат призначають тільки за життєвими показаннями. При необхідності застосування препарату годування груддю припиняють.
Внутрішньом'язове і внутрішньовенне (болюсне або краплинне) введення. Доза Цефамезина залежить від тяжкості захворювання, віку та функції нирок пацієнта. Середня добова доза для дорослих становить від 1,5 г до 2 г; кратність введення - 3 рази на добу. При тяжких інфекціях - 3-4 г/добу, кратність введення-3-4 рази на добу. Максимальна добова доза - 6 г
Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень призначають (в/в або в/м) 1 г цефазоліну за 30 хвилин до операції; 0,5-1 г під час операції (при тривалості оперативного втручання 2 і більше годин) та по 0,5 - 1 г кожні 6-8 годин протягом перших діб після операції.
Середня добова доза для дітей від 1 місяця та старше становить 25-50 мг/кг маси тіла, кратність введення-3-4 рази на добу; при тяжкому перебігу інфекцій доза може бути збільшена до максимальної дози -100 мг/кг на добу. Середня тривалість лікування становить 7-10 днів.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок режим дозування цефазоліну встановлюють з урахуванням значень кліренсу креатиніну (КК). При КК 55 мл/хв (1 мл/сек) режим дозування, як правило, не потребує корекції. При КК 35-54 мл/хв (0,580,9 мл/сек) разова доза може залишитися незмінною, проте слід збільшити інтервал між введеннями до 8 годин. При КК 11-34 мл/хв (0,18-0,57 мл/сек) разову дозу слід зменшити в 2 рази; при цьому інтервал між введеннями становить 12 годин. При КК У дітей з порушеннями функції нирок корекцію режиму дозування проводять залежно від значень КК: при КК 70-40 мл/хв - 60% від середньої добової дози і вводять кожні 12 годин; при КК 40-20 мл/ - 25% середньої добової дози з інтервалом у 12 годин; при КК 5-20 мл/хв - 10% середньої добової дози кожні 24 години. Всі рекомендовані дози вводять після початкової дози, яка відповідає характеру і тяжкості інфекції.
Приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій:
Під час розведення флакони необхідно енергійно струшувати до повного розчинення. Для внутрішньом'язового введення препарат розчиняють в 3-5 мл води для ін'єкцій, 0,9% розчину натрію хлориду або 0,25 - 0,5% розчині новокаїну.
Для внутрішньовенного краплинного введення препарат розчиняють у 3 мл води для ін'єкцій, потім додатково розчиняють до 50 мл (при введенні 1000 мг Цефамезина) або 100 мл (при введенні більше 1000 мг Цефамезина) ізотонічним розчином натрію хлориду або 5% або 10% розчином декстрози. Вводять в/в крапельно, протягом 30 хв (швидкість введення 80 крапель на хвилину).
Для внутрішньовенного болюсного введення разову дозу препарату (1000 мг) розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять в/в повільно, протягом 3-5 хвилин.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, еозинофілія, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк або набряк Квінке, артралгія, задишка, гіперемія шкіри, кропив'янка, гіпертермія, анафілактичний шок, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз.
З боку травної системи: анорексія, діарея, нудота, блювання, біль у животі, транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ і лужної фосфатази; дуже рідко - псевдомембранозний коліт, холестатична жовтяниця, гепатит, кандидомікоз (у т. ч. кандидозний стоматит).
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми. Лабораторні показники: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гипопротомбинемия, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитоз, гемолітична анемія, псевдопозитивна реакція Кумбса, гіперкреатинемія, збільшення протромбінового часу.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (на тлі захворювань нирок при лікуванні великими дозами цефазоліну (6 р). У цих випадках дозу препарату знижують і лікування проводять під контролем рівнів азоту сечовини і креатиніну крові.
Інше: при тривалому лікуванні - дисбактеріоз, суперінфекція.
Місцево: рідко: флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при в/м введенні). Передозування
Симптоми: шкірний висип, шкірний свербіж, порушення з боку травної і дихальної систем.
Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Рекомендується контролювати життєві функції організму, лабораторні показники ниркової та печінкової функції, протромбінового часу та інших гематологічних показників.
Пацієнти, які мають в анамнезі алергічні реакції на бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, карбапенемы), можуть мати підвищену чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Слід звернути увагу при розвитку перших симптомів анафілактичного шоку: неспокій, парестезії навколо рота, утруднене дихання, пітливість. У цих випадках необхідно негайно припинити введення препарату і провести відповідну терапію.
При виникненні під час або після лікування цефазоліном важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування. Можливо розвиток загострення захворювань шлунково-кишкового тракту (особливо коліту).
Безпека застосування у недоношених дітей і дітей першого року життя не вивчена. При застосуванні цефазоліну можлива поява псевдопозитивних прямої і непрямої проб Кумбса.
При застосуванні цефазоліну можливе отримання псевдопозитивної реакції на глюкозу в сечі.
Препарат не рекомендується застосовувати одночасно з петльовими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота) та аміноглікозидами (ризик розвитку нефротоксичної ефекту). При одночасному застосуванні з пероральними антикоагулянтами (наприклад, варфарин) можливий ризик розвитку кровотеч. Пробенецид знижує елімінацію цефазоліну.
Фармацевтично несумісний з наступними препаратами: аміноглікозиди, циметидин або фамотидин!
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
3 роки.