Корзина пуста
Тесты, Маски, Перчатки и Антисептики
Каталог товаров
Акционные товары

Блеоцин 15мг лиоф.д/р-ра д/ин. фл.№1

Наличие на складе: Наличие уточняйте
217 грн
Данный товар доступен только по предзаказу.

Оформить Предзаказ
Описание

Блеоцин

Латинское название

Bleocin

Форма выпуска

лиофилизат для приготовления раствора для инъекций

Состав

В одной ампуле или флаконе содержится:
активное вещество: блеомицин 15 мг (в виде блеомицина гидрохлорида)
вспомогательные вещества: нет

Упаковка

Флакон 15 мг.

Фармакологическое действие

Блеоцин относится к противоопухолевым антибиотикам и представляет собой смесь структурно связанных водорастворимых солей гликопептидных антибиотиков. В основе механизма действия Блеоцина лежит фрагментация ДНК, разрушение ее спиралевидной структуры, что ведет к торможению деления клетки. В меньшей степени Блеоцин влияет на РНК и синтез белка.
В отличие от большинства других цитостатиков, Блеоцин в меньшей степени токсичен в отношении костного мозга, не оказывает иммунодепрессивного действия и не является нейротоксичным и кардиотоксичным препаратом.
При интраплевральном введении проявляет склерозирующие свойства.

Показания

Блеоцин обычно применяется в сочетании с другими цитостатиками и/или лучевой терапией для лечения плоскоклеточных форм рака головы и шеи, пищевода, легких, шейки матки, вульвы, полового члена, герминогенных опухолей, рака почки, болезни Ходжкина и неходжкинских лимформ (включая лимфосаркому и ретикулосаркому), злокачественных опухолей яичка, злокачественных плевритов (в качестве склерозирующего средства)

Противопоказания
Повышенная чувствительность к блеомицину; Острые легочные инфекции; Выраженные нарушения функции легких; Выраженные нарушения функции почек; Беременность и период лактации.

С осторожностью
: при сопутствующей или предшествующей лучевой терапии, острых инфекционных или вирусных заболеваниях, нарушениях функции почек, в детском возрасте.

Способ применения и дозы

В каждом индивидуальном случае при выборе дозы и режима введения Блеоцина следует пользоваться данными специальной литературы.
Блеоцин можно вводить внутримышечно, внутривенно, подкожно или внутриплеврально.
Рекомендуемые дозы: внутримышечно (в 1-5 мл воды для инъекций, чередуя места инъекций) или внутривенно струйно (в 5-10 мл 0,9% раствора хлорида натрия или воды для инъекций в течение 5-10 минут) в дозе 10-15 мг/м² один или два раза в неделю интраплеврально (в 50-100 мл 0,9% раствора хлорида натрия после эвакуации максимально возможного количества экссудата) 60 мг однократно.
Из-за повышенного риска развития анафилактической реакции у больных злокачественными лимфомами начальная доза может быть снижена (например до 2-3 мг/м²). В случае отсутствия острой реакции на введение препарата, дальнейшая терапия может быть продолжена в обычной дозе.
Общая суммарная доза Блеоцина не должна превышать 400 мг и дальнейшее продолжение введения препарата можно осуществлять только после оценки функции легких.
У пожилых пациентов доза препарата определяется следующим образом:

Возраст (годы ) Общая доза Еженедельная доза 80 и старше 100 мг 15 мг 70-79 150-200 мг 30 мг 60-69 200-300 мг 30-60 мг Меньше 60 400 мг 30-60 мг

Введение Блеоцина детям может проводиться только в особых случаях, определение дозы препарата должно осуществляться из расчета поверхности тела.
При проведении лучевой терапии доза Блеоцина должна быть уменьшена, поскольку облученные ткани в большей степени чувствительны к препарату. Корректировка дозы препарата должна осуществляться и в том случае, если Блеоцин используется в сочетании с другими химиопрепаратами.
У больных с нарушением функции почек доза Блеоцина изменяется следующим образом - при уровне креатинина в сыворотке 130-180 мкмоль/л доза препарата должна быть снижена на 50 % при уровне креатинина в сыворотке более 180 мкмоль/л введение препарата откладывается до нормализации показателей уровня креатинина.

Побочные действия

Со стороны органов дыхания: в 2-10 % случаях интерстициальная пневмония (При появление одышки, кашель, хрипы в легких) фиброз легких
Со стороны кожи и кожных придатков: дискератоз (истончение или уплотнение кожи) в области локтевых или коленных суставов, ладоней, ягодиц, лопаток; гиперемия, сыпь, стрии, гиперпигментация, кожный зуд, деформация и ломкость ногтей, гиперестезия кожи и дистальных (ногтевых) фаланг, гиперемия кончиков пальцев, алопеция. Нарушения со стороны кожного покрова встречается приблизительно в 50 % случаев, обычно после достижения суммарной долы Блеоцина - 150-200 мг. В редких случаях носят выраженный характер и обычно исчезают после завершения курса.
Со стороны желудочно-кишечный тракта: анорексия, тошнота, рвота, диарея, стоматит, снижение массы тела (при длительном применении).
Аллергические реакции: крапивница, анафилактические реакции (снижение артериального давления, спутанность сознания, лихорадка, озноб, свистящее дыхание).
Подобные реакции наблюдались приблизительно у 1% больных злокачественными лимфомами, обычно после первого или второго введения препарата.
Прочие: повышение температуры тела и озноб (наблюдается у 20-60 % больных, обычно через 2-6 часов после первой инъекции Блеоцина, при проведении последующих инъекций значительно уменьшается), сосудистые нарушения (в т.ч. церебральный артериит, тромботическая микроангиопатия, инфаркт миокарда, синдром Рейно), плевроперикардит, повышенная утомляемость, боль в области опухолевых образований, локальные боли при интраплевральном введении; изменения показателей функциональных проб печени и почек, незначительное подавление функции костного мозга.

Особые указания

Лечение необходимо осуществлять под контролем врача, имеющего опыт проведения противоопухолевой терапии.
Больным, которым проводится лечение Блеоцином, следует регулярно проводить исследование функции легких, а также рентгеноскопия органов грудной клетки.
Токсичность Блеоцина увеличивается при достижении кумулятивной дозы 400 мг (225 мг/м ) , однако токсическая доза может быть значительно ниже у пожилых пациентов, у больных с нарушением функции почек, с болезнями легких в анамнезе, в случае ранее проводимого облучения легких и курения.
Чувствительность к Блеоцину повышается у пожилых пациентов.
При появлении кашля, одышки, хрипов или рентгенологических признаков интерстициальной пневмонии следует прекратить введение Блеоцина до тех пор, пока явления токсического действия препарата не будут устранены. При необходимости следует назначить антибиотики и глюкокортикостероиды.
Для купирования лихорадки можно принимать жаропонижающие средства.
Концентрация Блеоцина в плазме крови резко увеличивается при введении препарата больным с нарушением функции почек.
Во время лечения Блеоцином и как минимум в течение 3-х месяцев после следует использовать надежные методы контрацепции.
Обычные меры предосторожности должны соблюдаться в процессе приготовления препарата и его введения. При попадании препарата на кожу или слизистую оболочку эти места следует промыть водой в течение длительного периода времени.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном введении Блеоцина с кармустином (BCNU), митомицином С, циклофосфамидом и метотрексатом, филграстимом и другими цитокинами, а также предшествующей или проводимой в данное время лучевой терапии на область грудной клетки повышается риск развития легочной токсичности.
Больные, которым проводилось лечение с применением Блеоцина, имеют повышенный риск легочной токсичности при введении им кислорода в процессе наркоза при оперативных вмешательствах. Таким больным рекомендуется снижение концедщтции кислорода в процессе и после хирургической операции.
У больных со злокачественной опухолью яичка, которым проводится комбинированное лечение Блеоцином и препаратами из класса винкоалкалоидов, описан синдром Рейно.

Передозировка

Непосредственными острыми реакциями в случае передозировки является артериальная гипотензия, лихорадка, учащенный пульс и общие симптомы шока. Лечение симптоматическое. При осложнениях со стороны бронхо-легочной системы пациентам должно быть назначено лечение глюкокортикостероидами и антибиотиками широкого спектра.

Условия хранения

При температуре не выше + 30°С в сухом, защищенном от света и недоступном для детей месте.

Срок годности

2 года.

Блеоцин

Латинська назва

Bleocin

Форма випуску

ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій

Склад

В одній ампулі або флаконі міститься:
активна речовина: блеомицин 15 мг (у вигляді блеоміцином гідрохлориду)
допоміжні речовини: немає

Упаковка

Флакон 15 мг.

Фармакологічна дія

Блеоцин відноситься до протипухлинних антибіотиків і являє собою суміш структурно пов'язаних водорозчинних солей гликопептидных антибіотиків. В основі механізму дії Блеоцина лежить фрагментація ДНК, руйнування її спіралевидної структури, що веде до гальмування поділу клітини. Меншою мірою Блеоцин впливає на РНК і синтез білка.
На відміну від більшості інших цитостатиків, Блеоцин меншою мірою токсичний щодо кісткового мозку, не надає імунодепресивної дії і не є нейротоксичным і кардиотоксичным препаратом.
При интраплевральном введенні виявляє склерозирующие властивості.

Показання

Блеоцин зазвичай застосовується в поєднанні з іншими цитостатиками та/або променевою терапією для лікування плоскоклітинний форм раку голови і шиї, стравоходу, легенів, шийки матки, вульви, пеніса, герміногенних пухлин, раку нирки, хвороби Ходжкіна та неходжкінських лимформ (включаючи лімфосаркому і ретикулосаркому), злоякісних пухлин яєчка, злоякісних плевритів (як склерозуючого кошти)

Протипоказання
Підвищена чутливість до блеомицину; Гострі легеневі інфекції; Виражені порушення функції легенів; Виражені порушення функції нирок; Вагітність і період лактації.

З обережністю
: у разі супутньої або попередньої променевої терапії, гострих інфекційних або вірусних захворюваннях, порушеннях функції нирок, у дитячому віці.

Спосіб застосування та дози

У кожному індивідуальному випадку при виборі дози і режиму введення Блеоцина слід користуватися даними спеціальної літератури.
Блеоцин можна вводити внутрішньом'язово, внутрішньовенно, підшкірно або внутриплеврально.
Рекомендовані дози: внутрішньом'язово (у 1-5 мл води для ін'єкцій, чергуючи місця ін'єкцій) або внутрішньовенно струминно (в 5-10 мл 0,9% розчину хлориду натрію або води для ін'єкцій протягом 5-10 хвилин) в дозі 10-15 мг/м² один або два рази в тиждень интраплеврально (у 50-100 мл 0,9% розчину хлориду натрію після евакуації максимально можливої кількості ексудату) 60 мг одноразово.
З-за підвищеного ризику розвитку анафілактичної реакції у хворих злоякісними лімфомами початкова доза може бути знижена (наприклад до 2-3 мг/м²). У разі відсутності гострої реакції на введення препарату, подальша терапія може бути продовжена у звичайній дозі.
Загальна сумарна доза Блеоцина не повинна перевищувати 400 мг і подальше продовження введення препарату можна здійснювати тільки після оцінки функції легень.
У літніх пацієнтів доза препарату визначається наступним чином:

Вік (роки ) Загальна доза Щотижнева доза 80 і старше 100 мг 15 мг 70-79 150-200 мг 30 мг 60-69 200-300 мг 30-60 мг Менше 60 400 мг 30-60 мг

Введення Блеоцина дітям може проводитися тільки в особливих випадках, визначення дози препарату повинно здійснюватися з розрахунку поверхні тіла.
При проведенні променевої терапії доза Блеоцина повинна бути зменшена, оскільки опромінені тканини більшою мірою чутливі до препарату. Коригування дози препарату повинна здійснюватися і в тому випадку, якщо Блеоцин використовується в поєднанні з іншими хіміопрепаратами.
У хворих з порушенням функції нирок доза Блеоцина змінюється наступним чином - при рівні креатиніну в сироватці 130-180 мкмоль/л доза препарату повинна бути знижена на 50 % при рівні креатиніну в сироватці понад 180 мкмоль/л введення препарату відкладають до нормалізації показників рівня креатиніну.

Побічні дії

З боку органів дихання: у 2-10 % випадках інтерстиціальна пневмонія (При появі задишки, кашель, хрипи в легенях) фіброз легенів
З боку шкіри і шкірних придатків: дискератоз (витончення або ущільнення шкіри) в області ліктьових або колінних суглобів, долонь, сідниць, лопаток; гіперемія, висипи, стриї, гіперпігментація, шкірний свербіж, деформація і ламкість нігтів, гіперестезія шкіри і дистальних (нігтьових) фаланг, гіперемія кінчиків пальців, алопеція. Порушення з боку шкірного покриву зустрічається приблизно у 50 % випадків, зазвичай після досягнення сумарної доли Блеоцина - 150-200 мг. У рідкісних випадках носять виражений характер і зазвичай зникають після завершення курсу.
З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея, стоматит, зниження маси тіла (при тривалому застосуванні).
Алергічні реакції: кропив'янка, анафілактичні реакції (зниження артеріального тиску, сплутаність свідомості, лихоманка, озноб, свистяче дихання).
Подібні реакції спостерігались приблизно у 1% хворих злоякісними лімфомами, зазвичай після першого або другого введення препарату.
Інші: підвищення температури тіла і озноб (спостерігається у 20-60 % хворих, як правило, через 2-6 годин після першої ін'єкції Блеоцина, при проведенні наступних ін'єкцій значно зменшується), судинні порушення (у т. ч. церебральний артеріїт, тромботична мікроангіопатія, інфаркт міокарда, синдром Рейно), плевроперикардит, підвищена стомлюваність, біль в області пухлинних утворень, локальні болі при интраплевральном введення; зміни показників функціональних проб печінки і нирок, незначне пригнічення функції кісткового мозку.

Особливі вказівки

Лікування необхідно здійснювати під контролем лікаря, який має досвід проведення протипухлинної терапії.
Хворим, яким проводиться лікування Блеоцином, слід регулярно проводити дослідження функції легенів, а також рентгеноскопія органів грудної клітки.
Токсичність Блеоцина збільшується при досягненні кумулятивної дози 400 мг (225 мг/м ) , однак токсична доза може бути значно нижче у літніх пацієнтів, у хворих з порушенням функції нирок, з хворобами легень в анамнезі, у випадку раніше проведеного опромінення легенів та куріння.
Чутливість до Блеоцину підвищується у літніх пацієнтів.
При появі кашлю, задишки, хрипів або рентгенологічних ознак інтерстиціальної пневмонії слід припинити введення Блеоцина до тих пір, поки явища токсичної дії препарату не будуть усунені. При необхідності слід призначити антибіотики і глюкокортикостероїди.
Для купірування лихоманки можна приймати жарознижуючі засоби.
Концентрація Блеоцина в плазмі крові різко збільшується при введенні препарату хворим з порушенням функції нирок.
Під час лікування Блеоцином і як мінімум протягом 3-х місяців після слід використовувати надійні методи контрацепції.
Звичайні запобіжні заходи повинні дотримуватися в процесі приготування препарату та його введення. При попаданні препарату на шкіру або слизову оболонку ці місця слід промити водою протягом тривалого періоду часу.

Лікарська взаємодія

При одночасному введенні Блеоцина з кармустином (BCNU), мітоміцином С, циклофосфамідом і метотрексатом, филграстимом та іншими цитокінами, а також попереднього або проводиться в даний час променевої терапії на область грудної клітини підвищується ризик розвитку легеневої токсичності.
Хворі, яким проводилось лікування з застосуванням Блеоцина, мають підвищений ризик легеневої токсичності при введенні їм кисню в процесі наркозу при оперативних втручаннях. Таким хворим рекомендується зниження концедщтции кисню в процесі і після хірургічної операції.
У хворих зі злоякісною пухлиною яєчка, яким проводиться комбіноване лікування Блеоцином і препаратами з класу винкоалкалоидов, описаний синдром Рейно.

Передозування

Безпосередніми гострими реакціями у разі передозування є артеріальна гіпотензія, гарячка, прискорений пульс і загальні симптоми шоку. Лікування симптоматичне. При ускладненнях з боку бронхо-легеневої системи пацієнтам має бути призначено лікування глюкокортикостероїдами та антибіотиками широкого спектру.

Умови зберігання

При температурі не вище 30°С в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки.


(8483)

Инструкция к Блеоцин 15мг лиоф.д/р-ра д/ин. фл.№1
Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время