Купить Бисопролол-тева таблетки 10 мг, 50 шт.

Бисопролол-Тева

Bisoprolol-Teva

Таблетки, покрытые оболочкой

1 таблетка содержит бисопролола фумарат 10 мг;вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия (примеллоза), повидон (поливинилпирролидон среднемолекулярный), крахмал прежелатинизированный (крахмал 1500), кремния диоксид коллоидный (аэросил), тальк, целлюлоза микрокристаллическая, лактоза (сахар молочный), магния стеарат;состав пленочной оболочки: опадрай II (поливиниловый спирт, частично гидролизованный, титана диоксид, тальк, макрогол (полиэтиленгликоль 3350), краситель железа оксид (II)).

50 шт.

Бисопролол-Тева оказывает антиангинальное, антиаритмическое, гипотензивное действие.

Артериальная гипертензия, стенокардия, постинфарктный период, аритмии, хроническая сердечная недостаточность (умеренно выраженная, стабильная без обострения в течение последних 6 нед).

Гиперчувствительность, синусовая брадикардия (менее 45—50 уд./мин), синдром слабости синусного узла, синоатриальная и AV блокада II—III степени, кардиогенный шок, острая и рефрактерная к лечению тяжелая сердечная недостаточность, острый инфаркт миокарда, артериальная гипотензия (сАД ниже 90 мм рт. ст.), тяжелая обструктивная дыхательная недостаточность, беременность, кормление грудью.

Возможно, если ожидаемый эффект терапии у матери превышает потенциальный риск для плода и ребенка (адекватных и строго контролируемых исследований безопасности применения у беременных и кормящих женщин не проводили). Поскольку существует риск развития брадикардии, гипотензии, гипогликемии и расстройств дыхания (неонатальная асфиксия) у новорожденных, лечение бисопролола фумаратом должно быть прекращено за 48—72 ч до родов. Если это невозможно сделать, новорожденный должен находиться под тщательным медицинским наблюдением в течение 48—72 ч после рождения. Не было изучено выделение бисопролола фумарата с материнским молоком, но поскольку он секретируется в грудное молоко у крыс (менее 2%), младенцы должны находиться под врачебным контролем.

Бисопролол-Тева принимают внутрь, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости, утром натощак или во время завтрака 1,25—10 мг 1 раз в сутки. Режим дозирования индивидуальный, дозу увеличивают под контролем АД и пульса. Артериальная гипертензия и стенокардия: 5—10 мг; легкая артериальная гипертензия (дАД меньше 105 мм рт.ст.): 2,5 мг; хроническая сердечная недостаточность: по 1,25 мг/сут (в течение 1 нед), затем при хорошей переносимости дозу увеличивают до 2,5 мг/сут (1 нед), 3,75 мг/сут (1 нед), 5 мг/сут (4 нед), 7,5 мг/сут (4 нед), далее по 10 мг/сут (целевая доза). Максимальная суточная доза для взрослых — 20 мг.

Возможно изменение результатов тестов при проведении лабораторных исследований.

Вероятность нарушений автоматизма, проводимости и сократимости сердца увеличивается (взаимно) на фоне амиодарона, дилтиазема, верапамила, хинидиновых препаратов, сердечных гликозидов, резерпина, альфа-метилдофы. Одновременное назначение дигидропиридиновых антагонистов кальция, особенно у больных латентной сердечной недостаточностью, повышает риск гипотензии и декомпенсации сердечной деятельности. Эффективность понижают ксантины и симпатомиметики, рифампицин уменьшает T1/2, производные эрготамина потенцируют нарушение периферического кровообращения. Несовместим с ингибиторами МАО.

Симптомы: брадикардия, аритмия, гипотензия, сердечная недостаточность (затруднение дыхания, акроцианоз, отеки), гипогликемия, в тяжелых случаях — коллапс.

Лечение: промывание желудка и назначение адсорбирующих средств, симптоматическая терапия: атропин, бета-адреномиметики (изопреналин), седативные (диазепам, лоразепам) и кардиотонические (добутамин, допамин, эпинефрин, норэпинефрин) препараты, сердечные гликозиды, диуретики, глюкагон и др. При блокаде сердца — трансвенозная стимуляция, подключение искусственного водителя ритма.

Препарат следует хранить в сухом, защищенном от света, недоступном

для детей месте при температуре не выше 25°С.

3 года.

Бісопролол-Тева

Bisoprolol-Teva

Таблетки, вкриті оболонкою

1 таблетка містить бісопрололу фумарат 10 мг;допоміжні речовини: натрію кроскармелоза (примеллоза), повідон (полівінілпіролідон среднемолекулярный), крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), тальк, целюлоза мікрокристалічна, лактоза (цукор молочний), магнію стеарат;склад плівкової оболонки: опадрай II (полівініловий спирт, частково гідролізований, титану діоксид, тальк, макрогол (поліетиленгліколь 3350), барвник заліза оксид (II)).

50 шт.

Бісопролол-Тева має антиангінальну, антиаритмічну, гіпотензивну дію.

Артеріальна гіпертензія, стенокардія, постінфарктний період, аритмії, хронічна серцева недостатність (помірно виражена, стабільна без загострення протягом останніх 6 тижнів).

Гіперчутливість, синусова брадикардія (менше 45-50 уд./хв), синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна і AV блокада II-III ступеня, кардіогенний шок, гостра і рефрактерна до лікування тяжка серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія (сат нижче 90 мм рт. ст.), тяжка обструктивна дихальна недостатність, вагітність, годування груддю.

Можливо, якщо очікуваний ефект терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода і дитини (адекватних і строго контрольованих досліджень безпеки застосування у вагітних і годуючих жінок не проводили). Оскільки існує ризик розвитку брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії та розладів дихання (неонатальна асфіксія) у новонароджених, лікування бісопрололу фумаратом повинно бути припинено за 48-72 години до пологів. Якщо це неможливо зробити, новонароджений повинен знаходитися під ретельним медичним наглядом протягом 48-72 год після народження. Не було вивчено виділення бісопрололу фумарату з материнським молоком, але оскільки він секретується в грудне молоко у щурів (менше 2%), немовлята повинні перебувати під лікарським контролем.

Бісопролол-Тева приймають внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, вранці натще або під час сніданку 1,25-10 мг 1 раз на добу. Режим дозування індивідуальний, дозу збільшують під контролем артеріального тиску і пульсу. Артеріальна гіпертензія і стенокардія: 5-10 мг; легка артеріальна гіпертензія (дат менше 105 мм рт.ст.): 2,5 мг; хронічна серцева недостатність: на 1,25 мг/добу (протягом 1 тиж), потім при добрій переносимості дозу збільшують до 2,5 мг/добу (1 тиждень), 3,75 мг/добу (1 тиждень), 5 мг/добу (4 тижні), 7,5 мг/добу (4 тижні), далі по 10 мг/добу (цільова доза). Максимальна добова доза для дорослих - 20 мг.

Можлива зміна результатів тестів при проведенні лабораторних досліджень.

Імовірність порушень автоматизму, провідності і скоротливості серця збільшується (взаємно) на фоні аміодарону, дилтіазему, верапамілу, хинидиновых препаратів, серцевих глікозидів, резерпіну, альфа-метилдофи. Одночасне призначення дигідропіридинових антагоністів кальцію, особливо у хворих на латентну серцеву недостатність, підвищує ризик гіпотензії і декомпенсації серцевої діяльності. Ефективність знижують ксантины і симпатоміметики, рифампіцин зменшує T1/2, похідні ерготаміну потенціюють порушення периферичного кровообігу. Несумісний з інгібіторами МАО.

Симптоми: брадикардія, аритмія, гіпотензія, серцева недостатність (утруднення дихання, акроціаноз, набряки), гіпоглікемія, у важких випадках - колапс.

Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих засобів, симптоматична терапія: атропін, бета-адреноміметики (ізопреналін), седативні засоби (діазепам, лоразепам) і кардіотонічні (добутамін, допамін, епінефрин, норепінефріну) препарати, серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон та ін. При блокаді серця - трансвенозна стимуляція, підключення штучного водія ритму.

Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному

для дітей місці при температурі не вище 25°С.

3 роки.