Купить Бисопролол -прана таб. п/о плен. 5мг №30
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Бисопролол-Прана
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит бисопролол (в форме фумарата) 5 мг
30 шт.
Бисопролол-Прана — селективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующей активностью. Бисопролол- Прана снижает активность ренина плазмы, уменьшает потребность миокарда в кислороде, уменьшает ЧСС (в покое и при нагрузке) и сердечный выброс, при этом ударный объем существенно не уменьшается. Угнетает AV-проводимость. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. В высоких дозах (200 мг и более) может вызывать блокаду и β2-адренорецепторов главным образом в бронхах и в гладких мышцах сосудов.
Артериальная гипертензия, профилактика приступов стенокардии.
Хроническая сердечная недостаточность II Б - III стадии, кардиогенный шок, AV-блокада II и III степени, СССУ, синоатриальная блокада, брадикардия, артериальная гипотензия (систолическое давление менее 90 мм рт.ст.); склонность к бронхоспазму (бронхиальная астма и другие заболевания с бронхообструктивным синдромом), выраженные нарушения периферического кровообращения; одновременный прием ингибиторов МАО (за исключением ингибиторов МАО типа В), повышенная чувствительность к бисопрололу и другим бета-адреноблокаторам; беременность и в период лактации.
Индивидуальный. Для приема внутрь суточная доза Бисопролол- Прана составляет 2.5-10 мг, частота приема - 1 раз/сут. Максимальная суточная доза - 10 мг.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: слабость, утомляемость, головокружение, головная боль, расстройства сна, нарушения со стороны психики (депрессия, редко - галлюцинации), ощущение холода и парестезии в конечностях.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, брадикардия, нарушение AV-проводимости, появление симптомов сердечной недостаточности, усугубление перемежающейся хромоты и основных клинических симптомов при синдроме Рейно.
Со стороны органа зрения: уменьшение секреции слезной жидкости, конъюнктивит.
Со стороны системы пищеварения: диарея, запоры, тошнота, боли в животе.
Со стороны костно-мышечной системы: мышечная слабость, судороги мышц.
С осторожностью применяют при псориазе и при указаниях на псориаз в семейном анамнезе, сахарном диабете в фазе декомпенсации, при предрасположенности к аллергическим реакциям. При феохромоцитоме применение бисопролола возможно только после приема альфа-адреноблокаторов. Не допускать внезапной отмены бисопролола, курс лечения следует заканчивать медленно с постепенным уменьшением дозы.
При одновременном применении антацидных и противодиарейных средств возможно уменьшение абсорбции бета-адреноблокаторов.
При одновременном применении антиаритмических средств возможно резкое уменьшение АД, снижение ЧСС, развитие аритмии и/или сердечной недостаточности.
При одновременном применении антигипертензивных средств возможно усиление антигипертензивного действия.
При одновременном применении сердечных гликозидов возможны нарушения проводимости.
При одновременном применении симпатомиметиков (в т.ч. входящих в состав средств от кашля, капель в нос, глазных капель) уменьшается эффективность бисопролола.
При одновременном применении верапамила, дилтиазема возможно резкое уменьшение АД, снижение ЧСС, развитие аритмии и/или сердечной недостаточности.
При одновременном применении гуанфацина возможны выраженная брадикардия, нарушения проводимости.
При одновременном применении инсулина, гипоглигемических средств для приема внутрь усиливается действие инсулина или других гипоглигемических средств (необходим регулярный контроль уровня глюкозы в плазме крови).
При одновременном применении клонидина возможны выраженная брадикардия, артериальная гипотензия, нарушения проводимости.
В случае внезапной отмены клонидина у пациентов, получающих бисопролол, возможно резкое повышение АД.
При одновременном применении нифедипина, других блокаторов кальциевых каналов, производных дигидропиридина усиливается антигипертензивное действие бисопролола.
При одновременном применении резерпина, альфа-метилдопы возможна выраженная брадикардия.
При одновременном применении рифампицина возможно незначительное уменьшение T1/2 бисопролола.
При одновременном применении производных эрготамина (в т.ч. средств для лечения мигрени, содержащих эрготамин) усиливаются симптомы нарушения периферического кровообращения.
Хранить в сухом защищенном от света, недоступном для детей месте, при температуре не выше 20 °С.
Бісопролол-Прана
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить бісопролол (у формі фумарату) 5 мг
30 шт.
Бісопролол-Прана - селективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючою активністю. Бісопролол - Прана знижує активність реніну плазми, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує ЧСС (у стані спокою і при навантаженні) та серцевий викид, при цьому ударний об'єм суттєво не зменшується. Пригнічує AV-провідність. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. У високих дозах (200 мг та більше) може викликати блокаду і β2-адренорецепторів головним чином в бронхах і в гладких м'язах судин.
Артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії.
Хронічна серцева недостатність ііб - III стадії, кардіогенний шок, AV-блокада II і III ступеня, СССУ, синоатріальна блокада, брадикардія, артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм рт.ст.); схильність до бронхоспазму (бронхіальна астма і інші захворювання з бронхообструктивним синдромом), виражені порушення периферичного кровообігу; одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В), підвищена чутливість до бисопрололу та інших бета-адреноблокаторами; вагітність і період лактації.
Індивідуальний. Для прийому внутрішньо добова доза Бісопролол - Прана складає 2.5-10 мг, частота прийому - 1 раз/сут. Максимальна добова доза - 10 мг.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: слабкість, стомлюваність, запаморочення, головний біль, розлади сну, порушення з боку психіки (депресія, рідко - галюцинації), відчуття холоду та парестезії в кінцівках.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, брадикардія, порушення AV-провідності, поява симптомів серцевої недостатності, погіршення переміжної кульгавості та основних клінічних симптомів при синдромі Рейно.
З боку органа зору: зменшення секреції слізної рідини, кон'юнктивіт.
З боку системи травлення: діарея, запори, нудота, болі в животі.
З боку кістково-м'язової системи: м'язова слабкість, судоми м'язів.
З обережністю застосовують при псоріазі і при вказівках на псоріаз в сімейному анамнезі, цукровому діабеті у фазі декомпенсації, при схильності до алергічних реакцій. При феохромоцитомі застосування бісопрололу можливо тільки після прийому альфа-адреноблокаторів. Не допускати раптової відміни бісопрололу, курс лікування слід закінчувати повільно, з поступовим зменшенням дози.
При одночасному застосуванні антацидних і протидіарейний коштів можливе зменшення абсорбції бета-адреноблокаторів.
При одночасному застосуванні антиаритмічних засобів можливе різке зменшення артеріального тиску, зменшення ЧСС, розвиток аритмії та/або серцевої недостатності.
При одночасному застосуванні антигіпертензивних засобів можливе посилення антигіпертензивної дії.
При одночасному застосуванні серцевих глікозидів можливі порушення провідності.
При одночасному застосуванні симпатоміметиків (у т. ч. входять до складу засобів від кашлю, крапель в ніс, очних крапель) зменшується ефективність бісопрололу.
При одночасному застосуванні верапамілу, дилтіазему можливо різке зменшення артеріального тиску, зменшення ЧСС, розвиток аритмії та/або серцевої недостатності.
При одночасному застосуванні гуанфацина можливі виражена брадикардія, порушення провідності.
При одночасному застосуванні інсуліну, гипоглигемических засобів для прийому всередину посилюється дія інсуліну або інших гипоглигемических коштів (необхідний регулярний контроль рівня глюкози у плазмі крові).
При одночасному застосуванні клонідину можливі виражена брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення провідності.
У разі раптової відміни клонідину у пацієнтів, які отримували бісопролол, можливе різке підвищення артеріального тиску.
При одночасному застосуванні ніфедипіну, інших блокаторів кальцієвих каналів похідні дигідропіридину посилюється антигіпертензивну дію бісопрололу.
При одночасному застосуванні резерпіну, альфа-метилдопи можлива виражена брадикардія.
При одночасному застосуванні рифампіцину можливе незначне зменшення T1/2 бісопрололу.
При одночасному застосуванні похідних ерготаміну (в т. ч. коштів для лікування мігрені, що містять ерготамін) посилюються симптоми порушення периферичного кровообігу.
Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 20 °С.