Купить Бетоптик гл. капли 0,5% 5мл
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Бетоптик
Капли глазные 0,5%.
1 мл капель содержат:
Активные вещества: бетаксолола гидрохлорид - 5,6 мг, что соответствует содержанию бетаксолола - 5 мг.
Вспомогательные вещества: бензалкония хлорид, хлороводородной кислоты и/или натрия гидроксида раствор (для поддержания уровня pH), вода очищенная.
Флакон 5 мл.
Противоглаукомный препарат. Селективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности. Не обладает мембраностабилизирующим (местно-анестезирующим) действием.
При местном применении бетаксолол снижает внутриглазное давление за счет уменьшения продукции внутриглазной жидкости.
Наступление гипотензивного действия наблюдается через 30 мин после закапывания, максимальный эффект развивается через 2 ч. После однократной инстилляции влияние на офтальмотонус сохраняется в течение 12 ч.
Бетаксолол (по сравнению с другими бета-адреноблокаторами) не вызывает снижения кровотока в зрительном нерве.
Применение Бетоптика не приводит к возникновению миоза, спазма аккомодации, гемералопии, эффекта "пелены" перед глазами (в отличие от миотиков).
Препарат применяется для снижения внутриглазного давления в качестве монотерапии или в сочетании с другими препаратами при:
Открытоугольной глаукоме. Глазной гипертензии.Бетоптик может применяться для лечения открытоугольной глаукомы или глазной гипертензии у пациентов с заболеваниями дыхательной системы.
С осторожностью: следует назначать препарат при синусовой брадикардии, AV-блокаде II и III степени, выраженной сердечной недостаточности, кардиогенном шоке, миастении, сахарном диабете.
Достаточного опыта по применению Бетоптика во время беременности, кормления грудью нет. Возможно применение Бетоптика для лечения беременных и кормящих матерей по назначению лечащего врача, если ожидаемый лечебный эффект превышает риск развития возможных побочных эффектов.
Препарат закапывают в конъюнктивальный мешок по 1-2 капли 2 раза/сут.
У некоторых пациентов стабилизация внутриглазного давления происходит в течение нескольких недель, поэтому рекомендуется контролировать внутриглазное давление в течение первого месяца лечения.
При недостаточной клинической эффективности монотерапии назначают дополнительную терапию.
Со стороны органа зрения: часто - кратковременный дискомфорт в глазах после закапывания, слезотечение; в отдельных случаях - снижение чувствительности роговицы, покраснение глаза, точечный кератит, светобоязнь, анизокория, фотофобия, зуд, сухость глаз.
Со стороны ЦНС: редко - бессонница, депрессивные неврозы.
С осторожностью назначают препарат пациентам с сахарным диабетом, поскольку бета-адреноблокаторы могут маскировать симптомы острой гипогликемии.
С осторожностью назначают препарат пациентам с тиреотоксикозом, т.к. бета-адреноблокаторы могут маскировать симптомы тиреотоксикоза (например, тахикардию). У пациентов с подозрением на тиреотоксикоз не следует резко отменять бета-адреноблокаторы, т.к. это может вызывать усиление симптоматики.
Следует учитывать, что бета-адреноблокаторы могут вызывать симптомы, сходные с таковыми при миастении (диплопия, птоз, общая слабость).
С осторожностью следует назначать бета-адреноблокаторы пациентам с выраженными нарушениями функции дыхательной системы. Несмотря на то, что в клинических исследованиях показано отсутствие влияния бетаксолола на функцию внешнего дыхания, нельзя исключить возможности повышенной чувствительности к препарату.
Перед плановой хирургической операцией следует постепенно отменить бета-адреноблокаторы за 48 ч до общей анестезии, т.к. во время проведения общей анестезии они могут уменьшить чувствительность миокарда к симпатической стимуляции.
Пациенты, у которых применяются бета-адреноблокаторы, могут иметь в анамнезе атопию или анафилактические реакции. В случае развития повторных реакций повышенной чувствительности такие пациенты могут быть не чувствительны к обычным дозам эпинефрина (адреналина), необходимого для купирования анафилаксии.
Препарат следует назначать с осторожностью пациентам с синдромом Рейно или феохромоцитомой.
При закапывании в глаза бета-адреноблокаторы могут всасываться в системный кровоток. При этом могут отмечаться такие же побочные эффекты, как и при системном применении. Описаны случаи тяжелых дыхательных и сердечно-сосудистых расстройств, включая бронхоспазм с летальным исходом у пациентов с бронхиальной астмой и смерть от сердечной недостаточности.
Бетоптик оказывает минимальное влияние на АД и ЧСС. Однако следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам с AV-блокадой или сердечной недостаточностью. Лечение Бетоптиком следует немедленно прекратить при появлении первых симптомов декомпенсации со стороны сердечно-сосудистой системы.
Следует соблюдать осторожность при совместном применении Бетоптика и адренергических психотропных средств.
Глазные капли Бетоптик содержат консерванты, которые могут осаждаться в мягких контактных линзах и оказывать повреждающее действие на ткани глаза. Поэтому пациентам, носящим контактные линзы, следует снять их перед применением капель и установить обратно не ранее чем через 20 мин после закапывания.
Использование в педиатрии
Достаточного опыта применения препарата Бетоптик у детей нет.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Если после применения капель у пациентов временно снижается четкость зрения, до ее восстановления не рекомендуется управлять автомобилем и заниматься видами деятельности, требующими повышенного внимания и реакции.
При одновременном применении препарата Бетоптик и бета-адреноблокаторов для приема внутрь повышается риск развития побочных эффектов (как местных, так и системных) вследствие аддитивного эффекта (поэтому пациенты, получающие данную комбинацию препаратов, должны находиться под медицинским наблюдением).
При применении Бетоптика в сочетании с препаратами, истощающими запасы катехоламинов (такими как резерпин), может наблюдаться снижение АД и брадикардия.
При попадании в глаза избыточного количества препарата следует промыть глаза теплой водой.
Хранить при температуре от 8° до 30°C в местах, недоступных для детей.
После вскрытия флакона препарат следует использовать в течение 1 мес.
3 года.
Бетоптик
Краплі очні 0,5%.
1 мл крапель містять:
Активні речовини: бетаксололу гідрохлорид - 5,6 мг, що відповідає вмісту бетаксололу - 5 мг.
Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, соляної кислоти та/або натрію гідроксиду розчин (для підтримки рівня рн), вода очищена.
Флакон 5 мл
Протиглаукомний препарат. Селективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Не володіє мембраностабілізуючим (місцево-анестезуючу) дією.
При місцевому застосуванні бетаксолол знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення продукції внутрішньоочної рідини.
Наступ гіпотензивної дії спостерігається через 30 хв після закапування, максимальний ефект розвивається через 2 год. Після одноразової інстиляції вплив на офтальмотонус зберігається протягом 12 год.
Бетаксолол (порівняно з іншими бета-адреноблокаторами) не викликає зниження кровотоку в зоровому нерві.
Застосування Бетоптика не призводить до виникнення міозу, спазму акомодації, гемералопії, ефекту "пелени" перед очима (на відміну від міотиків).
Препарат застосовується для зниження внутрішньоочного тиску у якості монотерапії або в поєднанні з іншими препаратами при:
Відкритокутовій глаукомі. Очної гіпертензії.Бетоптик може застосовуватися для лікування відкритокутової глаукоми або очної гіпертензії у пацієнтів із захворюваннями дихальної системи.
З обережністю: слід призначати препарат при синусової брадикардії, AV-блокаді II і III ступеня, вираженій серцевій недостатності, кардіогенному шоку, міастенії, цукровому діабеті.
Достатнього досвіду щодо застосування Бетоптика під час вагітності, годування груддю немає. Можливе застосування Бетоптика для лікування вагітних і годуючих матерів за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів.
Препарат закапують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 2 рази/добу.
У деяких пацієнтів стабілізація внутрішньоочного тиску відбувається протягом декількох тижнів, тому рекомендується контролювати внутрішньоочний тиск протягом першого місяця лікування.
При недостатній клінічній ефективності монотерапії призначають додаткову терапію.
З боку органу зору: часто - короткочасний дискомфорт в очах після закапування, сльозотеча; в окремих випадках - зниження чутливості рогівки, почервоніння очей, точковий кератит, світлобоязнь, анізокорія, фотофобія, свербіж, сухість очей.
З боку ЦНС: рідко - безсоння, депресивні неврози.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з цукровим діабетом, оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з тиреотоксикозом, оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). У пацієнтів з підозрою на тиреотоксикоз не слід різко відміняти бета-адреноблокатори, оскільки це може викликати посилення симптоматики.
Слід враховувати, що бета-адреноблокатори можуть викликати симптоми, схожі з такими при міастенії (диплопія, птоз, загальна слабкість).
З обережністю слід призначати бета-адреноблокатори пацієнтам з вираженими порушеннями функції дихальної системи. Незважаючи на те, що в клінічних дослідженнях показано відсутність впливу бетаксололу на функцію зовнішнього дихання, не можна виключити можливість підвищеної чутливості до препарату.
Перед плановою хірургічною операцією слід поступово відмінити бета-адреноблокатори за 48 год до загальної анестезії, т. к. під час проведення загальної анестезії вони можуть зменшити чутливість міокарда до симпатичної стимуляції.
Пацієнти, у яких застосовуються бета-адреноблокатори, можуть мати в анамнезі атопию чи анафілактичні реакції. У разі розвитку повторних реакцій підвищеної чутливості, такі пацієнти можуть бути не чутливі до звичайних доз епінефрину (адреналіну), необхідного для купірування анафілаксії.
Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам із синдромом Рейно або феохромоцитомою.
При закапуванні в очі бета-адреноблокатори можуть всмоктуватися в системний кровотік. При цьому можуть відмічатися такі побічні ефекти, як і при системному застосуванні. Описані випадки важких дихальних і серцево-судинних розладів, включаючи бронхоспазм з летальним наслідком у пацієнтів з бронхіальною астмою і смерть від серцевої недостатності.
Бетоптик надає мінімальний вплив на артеріальний тиск і ЧСС. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з AV-блокадою або серцевою недостатністю. Лікування Бетоптиком слід негайно припинити при появі перших симптомів декомпенсації з боку серцево-судинної системи.
Слід дотримуватися обережності при сумісному застосуванні Бетоптика і адренергічних психотропних засобів.
Очні краплі Бетоптик містять консерванти, які можуть осідати на м'яких контактних лінзах та надавати ушкоджувальну дію на тканини ока. Тому пацієнтам, які носять контактні лінзи, слід зняти перед застосуванням крапель і встановити назад не раніше ніж через 20 хв після закапування.
Використання в педіатрії
Достатнього досвіду застосування препарату Бетоптик у дітей немає.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Якщо після застосування крапель у пацієнтів тимчасово знижується чіткість зору, до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і реакції.
При одночасному застосуванні препарату Бетоптик і бета-адреноблокаторів для прийому всередину підвищується ризик розвитку побічних ефектів (як місцевих, так і системних) внаслідок адитивного ефекту (тому пацієнти, які отримують дану комбінацію препаратів, повинні перебувати під медичним наглядом).
При застосуванні Бетоптика у поєднанні з препаратами, які виснажують запаси катехоламінів (наприклад резерпін), може спостерігатися зниження артеріального тиску і брадикардія.
При попаданні в очі надмірної кількості препарату слід промити очі теплою водою.
Зберігати при температурі від 8° до 30°C в місцях, недоступних для дітей.
Після розкриття флакона препарат слід використати протягом 1 міс.
3 роки.