Купить Берлитион 300 ампулы 300 мг , 12 мл , 5 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
БЕРЛИТИОН
раствор для инъекций
1 ампула содержит 300 ЕД тиоктовой (альфа-липоевой) кислоты
5 ампул
Берлитион - препарат, регулирующий обмен веществ. Тиоктовая (a-липоевая) кислота, близкая по фармакологическим свойствам к витаминам группы B, образуется эндогенно при окислительном декарбоксилировании a-кетокислот и пировиноградной кислоты.
Участвует в регулировании липидного и углеводного обмена, оказывает гепатопротекторное, антиоксидантное и дезинтоксикационное действие. Улучшает трофику нейронов.
— диабетическая полиневропатия;
— алкогольная полиневропатия.
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
При тяжелых формах полиневропатии в начале лечения препарат назначают в/в по 300-600 мг (соответственно 12-24 мл)/сут в течение 2-4 недель. В дальнейшем переходят на поддерживающую терапию и назначают таблетки по 300 мг (1 таб.) 1 раз/сут.
При в/м введении доза, вводимая в одно место инъекции, не должна превышать 50 мг (2 мл). В/м введение препарата в высоких дозах необходимо осуществлять в виде нескольких инъекций (по 2 мл на каждое место инъекции).
При быстром в/в введении возможны ощущения тяжести в голове и затруднения дыхания, которые проходят самостоятельно.
Со стороны ЦНС: в некоторых случаях после в/в введения наблюдались судороги, диплопия.
Со стороны системы кроветворения: в некоторых случаях после в/в введения наблюдались петехии, тромбоцитопатии.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия.
Аллергические реакции: при в/в введении в месте введения возможно появление крапивницы и развитие экземы; редко - системные аллергические реакции вплоть до анафилактического шока. При приеме препарата внутрь возможны кожные проявления аллергических реакций.
Местные реакции: иногда - жгучая боль в месте инъекции.
Результаты клинических исследований последних лет показали высокую эффективность применения тиоктовой (a-липоевой) кислоты для больных сахарным диабетом типа 2 с кардиоваскулярными проявлениями диабетической невропатии. Терапевтический эффект Берлитиона у данной группы больных может являться результатом воздействия препарата на вегетативную нервную систему, в частности путем повышения скорости распространения волны в висцеральных парасимпатических и симпатических волокнах.
Использование в педиатрии
Берлитион нельзя назначать детям и подросткам из-за отсутствия клинического опыта применения препарата у этой категории пациентов.
In vitro тиоктовая (a-липоевая) кислота реагирует с комплексами, содержащими ионы металлов (например, с цисплатином). Поэтому при одновременном приеме с цисплатином возможно ослабление действия Берлитиона.
При одновременном применении этанол и его метаболиты могут приводить к ослаблению действия Берлитиона.
Берлитион усиливает гипогликемическое действие инсулина и пероральных гипогликемических средств.
Фармацевтическое взаимодействие
Тиоктовая (a-липоевая) кислота образует с молекулами глюкозы (в т.ч. с растворами левулозы) труднорастворимые комплексные соединения.
Берлитион несовместим с растворами глюкозы, раствором Рингера, а также с растворами, о которых известно, что они вступают в реакции с SH-группами или дисульфидными мостиками.
хранить в сухом, прохладном, защищенном от света месте.
БЕРЛІТІОН
розчин для ін'єкцій
1 ампула містить 300 ОД тіоктової (альфа-ліпоєвої) кислоти
5 ампул
Берлітіон - препарат, який регулює обмін речовин. Тіоктова (a-ліпоєвої) кислоти, близька за фармакологічними властивостями до вітамінів групи B, утворюється ендогенно при окислювальному декарбоксилюванні a-кетокислот і піровиноградної кислоти.
Бере участь у регулюванні ліпідного та вуглеводного обміну, має гепатопротекторну, антиоксидантну та дезінтоксикаційну дію. Покращує трофіку нейронів.
- діабетична поліневропатія;
- алкогольна поліневропатія.
- вагітність;
- лактація (грудне вигодовування);
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
При важких формах поліневропатії на початку лікування препарат призначають в/в по 300-600 мг (відповідно 12-24 мл) на добу протягом 2-4 тижнів. Надалі переходять на підтримуючу терапію та призначають таблетки по 300 мг (1 таб.) 1 раз/добу.
При в/м введенні доза, що вводиться в одне місце ін'єкції, не повинна перевищувати 50 мг (2 мл). В/м введення препарату у високих дозах необхідно здійснювати у вигляді декількох ін'єкцій (по 2 мл на кожне місце ін'єкції).
При швидкому в/в введенні можливі відчуття тяжкості в голові і утруднення дихання, які проходять самостійно.
З боку ЦНС: у деяких випадках після внутрішньовенного введення спостерігалися судоми, диплопія.
З боку системи кровотворення: у деяких випадках після внутрішньовенного введення спостерігалися петехії, тромбоцитопатії.
З боку обміну речовин: гіпоглікемія.
Алергічні реакції: при в/в введенні в місці введення можлива поява кропив'янки і розвиток екземи; рідко - системні алергічні реакції аж до анафілактичного шоку. При прийомі препарату внутрішньо можливі шкірні прояви алергічних реакцій.
Місцеві реакції: іноді - пекучий біль у місці ін'єкції.
Результати клінічних досліджень останніх років показали високу ефективність застосування тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти для хворих на цукровий діабет типу 2 з кардіоваскулярними проявами діабетичної невропатії. Терапевтичний ефект Берлитиона у даної групи хворих може бути результатом впливу препарату на вегетативну нервову систему, зокрема шляхом підвищення швидкості поширення хвилі в вісцеральних парасимпатичних і симпатичних волокнах.
Використання в педіатрії
Берлітіон не можна призначати дітям та підліткам через відсутність клінічного досвіду застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.
In vitro тіоктова (a-ліпоєвої) кислота реагує з комплексами, що містять іони металів (наприклад, з цисплатином). Тому при одночасному застосуванні з цисплатином можливе послаблення дії Берлитиона.
При одночасному застосуванні етанол і його метаболіти можуть призводити до ослаблення дії Берлитиона.
Берлітіон посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів.
Фармацевтична взаємодія
Тіоктова (a-ліпоєвої) кислота утворює з молекулами глюкози (у т. ч. з розчинами левулозы) важкорозчинні комплексні сполуки.
Берлітіон несумісний з розчинами глюкози, розчином Рінгера, а також з розчинами, про які відомо, що вони вступають у реакцію з SH-групами або дисульфідними містками.
зберігати в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.