Купить Баралгин таблетки, 100 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
БАРАЛГИН М
таблетки
1 таблетка содержит метамизол натрия 500 мг
100 шт.
Баралгин М - НПВП, производное пиразолона, по механизму действия практически не отличается от др. НПВП (блокирует ЦОГ и снижает образование Pg из арахидоновой кислоты). Препятствует проведению болевых экстра- и проприорецептивных импульсов по пучкам Голля и Бурдаха, повышает порог возбудимости таламических центров болевой чувствительности, увеличивает теплоотдачу. Отличительной чертой является незначительная выраженность противовоспалительного эффекта, обусловливающая слабое влияние на водно-солевой обмен (задержка натрия и воды) и слизистую ЖКТ. Оказывает анальгетическое, жаропонижающее и выраженное спазмолитическое (на гладкую мускулатуру мочевыводящих и желчных путей) действие. Действие развивается через 20-40 мин и достигает максимума через 2 ч.
Лихорадочный синдром (инфекционно-воспалительные заболевания, укусы насекомых — комары, пчелы, оводы и др., посттрансфузионные осложнения); Болевой синдром (слабой и умеренной выраженности): в т.ч. невралгия, миалгия, артралгия, желчная колика, кишечная колика, почечная колика, травмы, ожоги, декомпрессионная болезнь, опоясывающий лишай, орхит, радикулит, миозит, послеоперационный болевой синдром, головная боль, зубная боль, альгодисменорея и т.д.
Гиперчувствительность, угнетение кроветворения (агранулоцитоз, цитостатическая или инфекционная нейтропения), печеночная и/или почечная недостаточность, наследственная гемолитическая анемия, связанная с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, "аспириновая" астма, анемия, лейкопения, беременность (особенно в I триместре и в последние 6 нед), период лактации. С осторожностью - младенческий возраст (до 3 мес).
Внутрь, по 250-500 мг 2-3 раза в сутки, максимальная разовая доза - 1 г, суточная - 3 г. Разовые дозы для детей 2-3 лет - 50-100 мг, 4-5 лет - 100-200 мг, 6-7 лет - 200 мг, 8-14 лет - 250-300 мг, кратность назначения - 2-3 раза в сутки. В/м или в/в (особенно при сильных болях): взрослым - по 250-500 мг 3 раза в сутки. Максимальная разовая доза - 1 г, суточная - 2 г.
Ректальное применение - для взрослых - 300, 650 и 1000 мг. Доза для детей зависит от возраста ребенка и характера заболевания, при этом рекомендуется использовать детские свечи по 200 мг: от 6 мес до 1 года - 100 мг, от 1 года до 3 лет - 200 мг, от 3 лет до 7 лет - 200-400 мг, от 8 до 14 лет - 200-600 мг. После введения суппозитория ребенок должен находиться в постели.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек, олигурия, анурия, протеинурия, интерстициальный нефрит, окрашивание мочи в красный цвет.
Аллергические реакции: крапивница (в т.ч. на конъюнктиве и слизистых оболочках носоглотки), отек Квинке, в редких случаях - злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Дж
онсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспастический синдром, анафилактический шок.
Со стороны органов кроветворения: агранулоцитоз, лейкопения, тромбоцитопения.
Прочие: снижение АД.
Местные реакции: при в/м введении возможны инфильтраты в месте введения.
При лечении детей до 5 лет и больных, получающих цитостатические средства, прием метамизола натрия должен проводиться только под наблюдением врача. Во время беременности, особенно в первые 3 мес и последние 6 нед, нельзя применять никакие НПВП. У больных атопической бронхиальной астмой и поллинозами имеется повышенный риск развития реакций гиперчувствительности. При длительном применении необходимо контролировать картину периферической крови. На фоне приема метамизола натрия возможно развитие агранулоцитоза, в связи с чем, при выявлении немотивированного подъема температуры, озноба, болей в горле, затрудненного глотания, стоматита, а при развитии вагинита или проктита, необходима немедленная отмена препарата. Непереносимость встречается весьма редко, однако угроза развития шока после в/в введения препарата относительно выше, чем после приема препарата внутрь. Не допустимо использование для снятия острых болей в животе (до выяснения причины). Особая осторожность требуется при назначении больным с систолическим АД ниже 100 мм рт.ст. или при нестабильности кровообращения (например, начинающееся тяжелое нарушение кровообращения при инфаркте миокарда, множественной травме, начинающемся шоке), с анамнестическими указаниями на заболевания почек (пиелонефрит, гломерулонефрит) и при длительном алкогольном анамнезе. При в/м введении необходимо использовать длинную иглу. Возможно окрашивание мочи в красный цвет за счет выделения метаболита.
Из-за высокой вероятности фармацевтической несовместимости нельзя смешивать с др. ЛС в одном шприце.
Усиливает эффекты этанола; одновременное применение с хлорпромазином или др. производными фенотиазина может привести к развитию выраженной гипертермии.
Рентгеноконтрастные вещества, коллоидные кровезаменители и пенициллин не должны применяться во время лечения метамизолом. При одновременном назначении циклоспорина снижается концентрация последнего в крови. Метамизол, вытесняя из связи с белком пероральные гипогликемические препараты, непрямые антикоагулянты, ГКС и индометацин, увеличивает их активность.
Фенилбутазон, барбитураты и др. гепатоиндукторы при одновременном назначении уменьшают эффективность метамизола.
Одновременное назначение с др. ненаркотическими анальгетиками, трициклическими антидепрессантами, контрацептивными гормональными средствами и аллопуринолом может привести к усилению токсичности.
Седативные средства и транквилизаторы усиливают обезболивающее действие метамизола.
Тиамазол и сарколизин повышают риск развития лейкопении.
Эффект усиливают кодеин, гистаминовые Н2-блокаторы и пропранолол (замедляет инактивацию).
Симптомы: тошнота, рвота, гастралгия, олигурия, гипотермия, снижение АД, тахикардия, одышка, шум в ушах, сонливость, бред, нарушение сознания, острый агранулоцитоз, геморрагический синдром, острая почечная и/или печеночная недостаточность, судороги, паралич дыхательной мускулатуры.
Лечение: индукция рвоты, чреззондовое промывание желудка, солевые слабительные, активированный уголь; проведение форсированного диуреза, гемодиализ, при развитии судорожного синдрома - в/в введение диазепама и быстро действующих барбитуратов.
В защищенном от света месте, при температуре 8—25 °C
БАРАЛГІН М
таблетки
1 таблетка містить метамізол натрію 500 мг
100 шт.
Баралгін М - НПЗП, похідне піразолону, за механізмом дії практично не відрізняється від ін НПЗП (блокує ЦОГ і знижує утворення Pg з арахідонової кислоти). Перешкоджає проведенню больових екстра - і проприорецептивных імпульсів по пучкам Голля і Бурдаха, підвищує поріг збудливості таламических центрів больової чутливості, збільшує тепловіддачу. Відмінною рисою є незначна вираженість протизапального ефекту, що обумовлює слабкий вплив на водно-сольовий обмін (затримка натрію і води) і слизову оболонку ШКТ. Чинить аналгетичну, жарознижувальну та виражений спазмолітичний (на гладку мускулатуру сечовивідних і жовчних шляхів) дію. Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 год.
Лихоманковий синдром (інфекційно-запальні захворювання, укуси комах - комарі, бджоли, оводи та ін., посттрансфузійні ускладнення); Больовий синдром (слабкої та помірної вираженості): в т. ч. невралгія, міалгія, артралгія, жовчна коліка, кишкова коліка, ниркова коліка, травми, опіки, декомпресійна хвороба, оперізувальний лишай, орхіт, радикуліт, міозит, післяопераційний больовий синдром, головний біль, зубний біль, альгодисменорея і т. д.
Гіперчутливість, пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), печінкова і/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, "аспіринова" астма, анемія, лейкопенія, вагітність (особливо в I триместрі та в останні 6 тижнів), період лактації. З обережністю - дитячий вік (до 3 міс).
Всередину, по 250-500 мг 2-3 рази на добу, максимальна разова доза - 1 г, добова - 3 р. Разові дози для дітей 2-3 років - 50-100 мг, 4-5 років - 100-200 мг, 6-7 років - 200 мг, 8-14 років - 250-300 мг, кратність призначення - 2-3 рази на добу. В/м або в/в (особливо при сильних болях): дорослим - по 250-500 мг 3 рази на добу. Максимальна разова доза - 1 г, добова - 2 р.
Ректальне застосування - для дорослих - 300, 650 і 1000 мг. Доза для дітей залежить від віку дитини та характеру захворювання, при цьому рекомендується використовувати дитячі свічки по 200 мг: від 6 міс до 1 року - 100 мг, від 1 року до 3 років - 200 мг, від 3 років до 7 років - 200-400 мг, від 8 до 14 років - 200-600 мг. Після введення супозиторія дитина повинна перебувати в ліжку.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі в червоний колір.
Алергічні реакції: кропив'янка (у т.ч. на кон'юнктиві і слизових оболонках носоглотки), набряк Квінке, у поодиноких випадках - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Дж
онсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок.
З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Інші: зниження артеріального тиску.
Місцеві реакції: при в/м введенні можливі інфільтрати в місці введення.
При лікуванні дітей до 5 років і хворих, які отримують цитостатичні засоби, прийом метамізолу натрію повинен проводитися тільки під наглядом лікаря. Під час вагітності, особливо в перші 3 місяці і останні 6 тижнів, не можна застосовувати ніякі НПЗП. У хворих атопічної бронхіальну астму та полінозами є підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості. При тривалому застосуванні необхідно контролювати картину периферичної крові. На тлі прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим, при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, при розвитку вагініту або проктиту необхідна негайна відміна препарату. Непереносимість зустрічається дуже рідко, проте загроза розвитку шоку після внутрішньовенного введення препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину. Не допустиме використання для зняття гострих болів у животі (до з'ясування причини). Особлива обережність потрібна при призначенні хворим із систолічним АТ нижче 100 мм рт.ст. або при нестабільності кровообігу (наприклад, починається важке порушення кровообігу при інфаркті міокарда, множинній травмі, починається шоці), з анамнестичними вказівками на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит) та при тривалому алкогольному анамнезі. При в/м введення необхідно використовувати довгу голку. Можливо забарвлення сечі в червоний колір за рахунок виділення метаболіту.
З-за високої ймовірності фармацевтичної несумісності не можна змішувати з ін ЛЗ в одному шприці.
Підсилює ефекти етанолу; одночасне застосування з хлорпромазином або ін похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамизолом. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього в крові. Метамізол, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ та індометацин, збільшує їх активність.
Фенілбутазон, барбітурати та ін гепатоиндукторы при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу.
Одночасне призначення з ін ненаркотичними анальгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними засобами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності.
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу.
Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії.
Ефект підсилюють кодеїн, гістамінові Н2-блокатори та пропранолол (сповільнює інактивацію).
Симптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова і/або печінкова недостатність, судоми, параліч дихальної мускулатури.
Лікування: індукція блювоти, чреззондовое промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля; проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому - в/в введення діазепаму і швидко діючих барбітуратів.
У захищеному від світла місці, при температурі 8-25 °C